Тарел i н Серг i й Олександрович

алергозів
 
МАГIСТЕРСЬКА РОБОТА

Науковий керівник:
д.мед.н. професор Ороховський
Валентин Йосипович

 

несприятливих зрушень у стані здоров'я населення. За данними літератури алергійні

прояви зустрічаються в 20% населення миру. Дослідженнями, проведеними в Україні, установлено, що алергійні захворювання зустрічаються в 12,1% дітей. У формуванні алергійних захворювань значимість факторів зовнішнього середовища становить 50-70%. У зонах високого забруднення атмосферного повітря продуктами нефтепереробки й викидами автотранспорту спостерігається збільшення частоти алергійних захворювань в 2,6 рази. Важливе значення у формуванні алергійних станів мають рослини (особливо лобода, полинь, амброзія), тварини, домашній пил..

до 12 років,Процес реабілітації хворих у II періоді.
Предмет дослідження Вивчення

впливу засобів І форм фізичної реабілітації на стан дітей із бронхіальною астмою.
Мета дослідження. Розробити й впровадити поетапну програму фізичної реабілітації для дітей із бронхіальною астмою.
Завдання дослідження 1. Розробити методику проведення занять лікувальною гімнастикою для включення в програму фізичної реабілітації 2. Розробити реабілітаційно-відбудовчий комплекс для застосування в домашніх умовах з метою відновлення дітей із бронхіальною астмою. 3. У педагогічному експерименті оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної реабілітації для дітей із бронхіальною астмою.

дихальной гімнастики, лікувального масажу, лiкувальной гiмнастики, дозованоi ходьби, фізіотерапіi, механотерапіi

при бронхіальної астми та алергозiв показано її ефективність. Практичне значення. Розроблено й впроваджена методика проведення занять лікувальної гiмнустикою для дiтей із бронхiальною астмою. У заняття були включені загальразвиваючі й спеціальні фізичнi вправи, рухливi ігри специальної спрямованості (з елементами корекції подиху, дренування бронхів,з елементами спорту, корекції постави, розслаблення), вправи з більшими гімнастичними м'ячами й ін.

Робоча гіпотеза. -припущення, що застосування розробленої нами програми фізичної реабілітації для дітей із бронхіальною астмою буде сприяти поліпшенню стану хворих за даними клінічного огляду, підвищенню рівня фізичної підготовленості й поліпшенню показників кардиореспіраторной системи.

(атопической і інфекційно-алергІйної форми, легкої й среднетяжелой ступеня важкості). Діагноз

був поставлений недавно -19 пацієнтам (54%), в 16 чоловік (46%) - 3-5 років тому. У дітей були відзначені супутні захворювання, в основному шлунково-кишкового тракту (гастрити, коліти й ін.).
В 12 чоловік (34%) спостерігалося порушення постави. Найпоширенішими порушеннями постави були сутулість і сколіоз В 3-х пацієнтів (9%) спостерігалася плоскостопість.
Більша частина батьків - 30 чоловік (86%) охарактеризували психологічну обстановку в родині, як гарну. Батьки - 23 чоловік (66%), оцінюючи індивідуальні особливості дитини, відзначили, що їхні діти рухливі й життєрадісні; в 12 чоловік (34%) діти - пасивні й мляві.

експерементальної груп Було виявлено, що в 19 дітей (54%) спостерігається

недостатня рухова активність. У школі 3 дітей (9%) звільнені від занять фізичною культурою. У домашніх умовах виконують вправи лише 6 чоловік (17%), спортивні секції відвідують 4 дитини (11%). За суб'єктивними оцінками батьків тільки в 5 дітей(14%) був свистячий подих під час (після) фізичного навантаження. Щодня гуляють тільки діти дошкільного віку - 12 чоловік (34%); школярі, в основному-15 чоловік (43%) гуляють у вихідні дні. Загартовування проводять тільки 2-м дiтям (6%).Крім навчання в школі діти в позаурочний час відвідують музичні й художні школи, займаються іноземними мовами, що говорить про значну завантаженість дітей. 31 пацієнтові (89%) дуже подобається перегляд телевізійних передач, що безсумнівно сприяє зниженню рухової активності.

експеримент;
Педагогічні спостереження.
Дані амбулаторних карт.
Медико-біологічні методи дослідження:
Дослідження серцево-судинної діяльності (пульсометрія);
Дослідження

функції зовнішнього подиху (спірометрія).
Методи математичної статистики
.

серцево-судинної систем організму хворого.
Сприяти відновленню врівноваженості процесів порушення й гальмування

в корі головного мозку.
.Навчити дітей дихальній гімнастиці.
.Розбудити в дітей інтерес до занять фізичними вправами.
Засоби й форми фізичної реабілітації на підготовчому етапі:
Заняття ЛФК. Тривалість 30-40 хвилин. У заняття було включено 75% спеціальних вправ (СВ) і 25% загальрозвиваючих вправ (ЗРВ), фізіологічна крива нагрузки на цьому етапі була в основному одновершинна з максимальним підйомом у центрі основної частини заняття лікувальною гімнастикою. У занятті лікувальної гимнастикой також застосовувалися рухливі Ігри спеціального напрямку, елементи Хатха-Йоги.

Дозована ходьба. Тривалість у середньому 20 хвилин, 5 разів у тиждень. При ходьбі хворим рекомендувалося звертати увагу на подовжений видих, що повинен бути в 1,5-2 рази длиніше вдиху, поступово збільшувати дистанцію ходьби.
Аутогене тренування. По 10 хвилин, щодня. Початкове вивчення курсу аутогенной тренування здійснювалося під контролем.
Фітотерапія, один курс: Безпосередньо після сеансу галотерапії. У вигляді настойки кореня солодцю (1/4 склянки). -
Лікувальний масаж. Тривалість сеансу 15 хвилин. Використався класичний масаж області спини, задньої поверхні шиї, грудної клітки, також масажистом виконувалися так звані пасивні рухи (толчкообразні стискування грудної клітки больного на видиху).
На початку підготовчого етапу нами проводилося тестування рівня фізичної підготовленості в дітей з БА, а також досліджувалася діяльність серцево-судинної й дихальної систем (проводилася пульсометрія, спірометрія).

патологічного вогнища) зниження загальної напружності.
Поліпшити й нормалізувати бронхіальну прохідність і

евакуаторну функцію бронхіального дерева.
Розвити механізм повного подиху з переважним тренуванням видоху.
Зміцнити м'яза, що беруть участь в акті подихи, а також збільшити рухливість діафрагми й грудної клітки.
Навчити довільному розслабленню й навичкам аутогеного тренування.
Навчити хворого управляти своїм подихом для того, щоб володіти їм підчас нападу.
Збільшити функціональні резерви за допомогою тренування реабілітації у другому періоді

періоді
Основні завдання реабілітації:
1.Закріплення навичок, отриманих на попередніх етапах фізичної реабілітації.
2.Підвищення

толерантності до фізичного навантаження.
3.Виховання в пацієнтів стійкої звички до занять фізичними вравами.
Наприкінці заключного етапу ФР нами проводилося повторне тестування рівня фізичної підготовленості, пульсометрія, спірометрія.

експериментальній і контрольній групах було відзначено після проходження фізичної реабілітації.
Так,

в експериментальній групі всього в 7,7% хворих (2 чоловік) спостерігалося значне порушення показників ФЗП, в 12,3% хворих (З чоловік) - помірне порушення показників ФЗП, а в 80% хворих (20 чоловік) показники ФЗП були в межах норми.
Дослідження, проведені в контрольній групі, показали, що в 17,5% хворих (3 чоловік) - значне порушення показників ФЗП, в 27,5% хворих (4 чоловік) - помірне порушення показників ФЗП, в 55% хворих (8 чоловік) показники ФЗП були в межах норми.
Правильний підбор засобів і форм для програми фізичної реабілітації, а також гарна техніка виконання реабілітаційних заходів забезпечили гарний результат у дітей експериментальної групи, хворих бронхіальною астмою, що говорить про позитивний вплив розробленої нами програми фізичної реабілітації.

експериментальної групи в більшій мері й вірогідно (при р

показники фізичної підготовленості, чим в дітей контрольної групи.
Дослідження частоти серцевих скорочень, проведені після реалізації програми фізичної реабілітації, говорять про те, що в експериментальній групі в порівнянні з контрольної поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи було вірогідно вище (при р<0,05).
Розроблено й впроваджена методика проведення занять лікувальної гІмнустикою для дітей із бронхіальною астмою. У заняття були включені загальразвиваючі й спеціальні фізичні вправи, рухливі ігри специальної спрямованості (з елементами корекції подиху, дренування бронхів,з елементами спорту, корекції постави, розслаблення), вправи з більшими гімнастичними м'ячами й ін.