Тема 1 0 Сучасні засади діяльності комерційних банків

банків
Структурні підрозділи комерційних банків

операції комерційних банків
Особливості регулювання банківської діяльності

означає «лавка», тобто місце, де обмінювалися гроші.
у французькій мові

слово банк має спільне коріння із словом «bangue», тобто «скриня», місце, де щось зберігають.

пояснюється тим, що ця територія знаходилася на перехресті торговельних шляхів.

Найдавнішим банком у сучасному розумінні вважають заснований у 1157 році Венеційський банк.
XIII ст. - банківська справа поширилася на Північну Європу.

банки в Генуї та Барселоні.
XVI ст. з'явилися перші банкірські доми

(Медичі в Італії).
Купецькі гільдії Амстердаму, Венеції, Генуї, Мілану створили спеціалізовані банки — «жиро-банки», які здійснювали безготівкові операції між купцями.
У середні віки банки виконували три функції: міняли гроші, приймали вклади на збереження та здійснювали розрахунки між своїми клієнтами.

свої контори на території України.
1839 р. — в Києві

відкривається контора державного комерційного банку.
1864 р.— створений Херсонський земський банк, що діяв на підставі принципу взаємного кредитування під заставу земельної власності,
1871 р. — Харківський земельний банк, що видавав кредити під заставу землі.

р. в Харкові була створена Всеукраїнська контора Державного банку України.

у період НЕПу з'являються і недержавні банки, які в результаті реформи 1930—1932 pp. були ліквідовані.
Єдиним розрахунковим центром став Державний банк СРСР. Крім того, існували також Промбанк, Сільгоспбанк, Торгбанк, Цекомбанк та Зовнішторгбанк.
У 1987 р. було проведено банківську реформу в результаті якої утворилося 6 банків: Держбанк СРСР, Агропромбанк, Промбудбанк, Житлосоцбанк, Ощадний банк СРСР, Зовнішньоекономічний банк СРСР, які виступали одночасно як органи управління та господарюючі суб'єкти.

«Про координацію законів, правил і адміністративних положень, що регулюють організацію

і ведення бізнесу кредитних організацій»,
Стаття 1 Директиви визначає кредитну організацію як «підприємство, чий бізнес полягає в отриманні депозитів або інших належних поверненню грошових коштів від невизначеного кола осіб, та в наданні кредитів за свій рахунок».
Основною мстою першої Директиви стало встановлення подібної системи контролю та ліцензування кредитної діяльності в країнах-учасницях ЄЕС.

своїм покликанням скасувати недоліки попереднього документа і містила три основні

принципи, що виражають сучасні сутнісні елементи європейського банківського законодавства:
єдина банківська ліцензія, заснована на принципі взаємного визнання;
принцип контролю органів банківського нагляду держави походження;
принцип формулювання мінімальних стандартів пруденційного регулювання.

ефективного банківського нагляду
2-5 - ліцензування банківської діяльності та погодження змін

у характері власності та характері участі банку в капіталі інших організацій
6-15 - ризики банківської діяльності та пруденційні норми
16-20 - методи поточного банківського нагляду
21 - вимоги щодо надання банками інформації
22 - можливості органів банківського нагляду щодо застосування заходів наглядового реагування
23-25 - організація нагляду за банками, які займаються міжнародним бізнесом

метою запобігання міжнародній кредитній кризі, (вересень 2010 р.)
На 100% відповідати

третьому "Базелю" потрібно буде тільки наприкінці 2018 р.
Для виконання майбутніх вимог до глобального фінансового сектору за рівнем стійкості Basel III найбільшим фінансовим організаціям планети буде потрібно більше півтрильйона доларів.

капіталу для забезпечення отримання прибутку власниками банку

особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати

в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення цих коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних

осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

механізм розподілу і перерозподілу капіталу
сприяють прогресивному відтворенню структури народного

господарства

населення
здійснення розрахунків і платежів у господарстві
випуск кредитних грошей

зовнішньої торгівлі
довірчі операції
консультаційні послуги
лізингові та факторингові операції
збереження фінансових і матеріальних

цінностей
гарантійні операції
операції з цінними паперами

Максимізація використання ресурсів Принцип клієнтської орієнтації

відповідальністю (пайові) або кооперативні;

100-процентним іноземним капіталом.

лише окремі основні види банківських операцій, обслуговуючи обмежене коло клієнтів

його активів є активами одного типу:
— для інвестиційного банку —

емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;
— для іпотечного банку — активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;
— для розрахункового (клірингового) банку —- активи, що розміщуються на клірингових рахунках.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо понад 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

II: активи більше 6000 млн. грн.;
група III: активи більше 3000

млн. грн.;
група IV: активи менше 3000 млн. грн.

банку

щороку (не пізніше ніж через місяць після складання балансу за

звітний рік)

діяльності банку;
затверджують акти й документи ділової політики банку
затверджують статут банку
розглядають

і затверджують звіт про роботу банку
розглядають і затверджують результати діяльності банку й ухвалюють рішення щодо використання прибутку чи покриття збитків
ухвалюють рішення щодо формування фондів банку
обирають членів виконавчих і контрольних органів, а також голову правління (директора) банку.

комітету банку обирають
спостережну раду банку (на п'ять років)

система розподілу повноважень між інстанціями.

роботи, наприклад, прийняттям вкладів, наданням кредитів, купівлею цінних паперів тощо.

виконують штабні функції - займаються обслуговуванням лінійних відділів, надають їм допомогу для підвищення ефективності їх діяльності. 

такої структури є жорстке розділення обов'язків. 

у свою чергу ділиться на FRONT і BACK офіси. FRONT

офіс здійснює тільки обслуговування клієнтів, а BACK офіс весь необхідний для цього обслуговування спектр операцій.
рівень загального управління і розвитку (вищий) - HEAD офіс (головний офіс). Завданням HEAD офісу є загальне управління, розвиток, аналіз, маркетинг і управління фінансами.

корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути

учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.
Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.
Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед своєю власною назвою вказують назву банківського об'єднання. Закон закріплює право банків на вихід з банківського об'єднання із збереженням взаємних зобов'язань та дотриманням умов укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.
Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки, що створюються з метою концентрації капіталів банків — учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їхньою діяльністю.
Банківська холдингова група — це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно материнський банк та дочірні банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше ніж 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.
Фінансова холдингова група — це фінансова установа, що складається переважно або виключно з установ, які надають фінансові послуги, при чому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою. Материнській компанії має належати більше ніж 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи.
З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну та професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації. Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприсмницькою діяльністю і не можугь бути створені з метою отримання прибутку.

використовуються ними для проведення активних операцій

засновників банку або відрахування від поточного прибутку

Залучені

кошти, що передані на

зберігання в банк з певним режимом їх використання
позики на грошовому ринку

це приватне підприємство), або за рахунок мобілізацій коштів від випуску

й розміщення акцій (якщо це акціонерне товариство)

загальними зборами акціонерів банку

Резервний фонд

банку і щодо яких не формуються спеціальні резерви
Для виплати дивідендів

і процентів за браком поточного банківського прибутку
Використовується для покриття тільки непередбачених витрат

податків, виплати дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду

Нерозподілений прибуток

прибутку формується ряд спеціальних фондів банку

їх використання, що регулюється банківським законодавством
Депозити

з метою отримання прибутку

засоби та інші активи

Основні види активів комерційних банків

операції, тобто купівля-продаж цінних паперів на ринку з доручення і

за рахунок клієнтів

операції “депо” — управління і зберігання цінних паперів

операції надання кредиту під заставу цінних паперів

отриманих від нього грошових документів стягує кошти з боржників та

зараховує їх на рахунок клієнта

за виконання нею умов, передбачених в акредитивній заяві клієнта. В

акредитивній операції беруть участь: клієнт, що дає доручення на відкриття акредитива

інше місто (країну), де їх може отримати він сам або

інша особа, на адресу якої здійснено переказ

Переказні операції

зарахуванні сум на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу

клієнтів, забезпеченні надійного збереження довірених банку коштів