Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ
Содержание
- 1. ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ
- 2. План1.1. Організації та їх загальні властивості1.2. Ознаки діяльності менеджера.1.3. Рівні управління.
- 3. 1.1. Організації та їх загальні властивості
- 4. Організація це - основа світу менеджерів, чинник, що зумовлює існування менеджменту.
- 5. Щоб мати статус організації, певна група повинна
- 6. Отже, організація — група осіб, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.
- 7. Організації бувають: - формальні; - неформальні.
- 8. Неформальні організації— це групи людей, що з'являються спонтанно, і між ними регулярно виникають взаємозв'язки.
- 9. Мета будь-якої організації - перетворення ресурсів з
- 10. Однією з найважливіших властивостей організації є її
- 11. Термін "зовнішнє середовище"- економічні умови, споживачів, профспілки,
- 12. Значущою характеристикою організацій є поділ праці.Поділ всієї роботи на складові називається горизонтальним поділом праці.
- 13. В організації розрізняють дві внутрішні органічні форми
- 14. 1.2. Ознаки діяльності менеджера
- 15. Г. Мінцберг зазначає у своїй книзі "Природа
- 16. У своїх працях Г. Мінцберг вирізняє 10
- 17. Беручи на себе міжособистісні й інформаційні ролі,
- 18. 1.3. Рівні управління
- 19. Одна з форм поділу управлінської роботи має
- 20. Незалежно від того, скільки є рівнів управління,
- 21. Згідно з визначенням Т. Парсонса, особи на
- 22. Особи, котрі перебувають на управлінському рівні, здійснюють
- 23. Керівники на інституціональному рівні розробляють довготермінові (перспективні)
- 24. За загальновживаним способом визначення рівнів управління вирізняютькерівників
- 25. На рис. 1.1 зображено відповідність між цими
- 26. Організація вважається такою, що досягла успіху, якщо
- 27. За словами дослідника Пітера Друкера, результативність є
- 28. Результативність — щось невідчутне, його важко визначити,
- 29. Відносна ефективність організації називається продуктивністю, вона передається
- 30. Невирішеним залишається питання: - як зробити організацію
- 31. У підході до управління, яке спрямоване на
- 32. Внутрішні змінні є характеристикою організації.Внутрішнє середовище містить
- 33. Зовнішні змінні — фактор середовища, розміщеного за
- 34. Процес управління — засіб, за допомогою якого враховуються фактори зовнішнього оточення й оцінюється успіх організації.
- 35. Скачать презентанцию
План1.1. Організації та їх загальні властивості1.2. Ознаки діяльності менеджера.1.3. Рівні управління.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 2План
1.1. Організації та їх загальні властивості
1.2. Ознаки діяльності менеджера.
1.3. Рівні
управління.
Слайд 5Щоб мати статус організації, певна група повинна відповідати декільком обов'язковим
вимогам:
- наявність щонайменше двох осіб, яку вважають себе частинкою цієї
групи;- наявність хоча б однієї мети, яку приймають усі члени групи;
- наявність членів групи, котрі навмисно працюють разом, щоб досягти значущої мети.
Слайд 6Отже, організація — група осіб, діяльність яких свідомо координується для
досягнення загальної мети.
Слайд 8Неформальні організації
— це групи людей, що з'являються спонтанно, і між
ними регулярно виникають взаємозв'язки.
Слайд 9Мета будь-якої організації
- перетворення ресурсів з метою досягнення результатів.
Основні ресурси, що використовують організації, — люди (людські ресурси), капітал,
матеріали, техніка й інформація.
Слайд 10Однією з найважливіших властивостей організації є її взаємозв'язок із зовнішнім
середовищем.
Організація повністю залежить від навколишнього світу — зовнішнього середовища —
як стосовно своїх ресурсів, так і споживачів, користувачів результатів, яких вона прагне досягти. 
Слайд 11Термін "зовнішнє середовище"
- економічні умови, споживачів, профспілки, урядові акти, законодавство,
організації, які конкурують, систему цінностей у суспільстві, суспільні погляди, техніку,
технологію та інші складові.
Слайд 12Значущою характеристикою організацій є поділ праці.
Поділ всієї роботи на складові
називається горизонтальним поділом праці.
Слайд 13В організації розрізняють дві внутрішні органічні форми поділу праці:
-
поділ праці на компоненти, що становлять частини загальної діяльності, тобто
горизонтальний поділ праці;вертикальний поділ, унаслідок якого відокремлюється робота з координації дій від власне дій.
Слайд 15Г. Мінцберг зазначає у своїй книзі "Природа управлінської праці": "Для
роботи керівника характерні:
короткочасність;
різноманітність;
фрагментарність здійснюваної діяльності".
Роль
керівника, за його визначенням, є "сукупністю певних правил поведінки, що відповідають конкретній установі або посаді".
Слайд 16У своїх працях Г. Мінцберг вирізняє 10 ролей, які відіграють
керівники в різні періоди та в різному ступені.
Він класифікує
їх у межах трьох великих категорій:1) міжособистісні ролі;
2) інформаційні ролі;
3) ролі, пов'язані з прийняттям рішень.
Слайд 17Беручи на себе міжособистісні й інформаційні ролі, керівник відіграватиме ролі,
пов'язані з прийняттям рішень: розподіл ресурсів, вирішення конфліктів, пошук можливостей
з метою організації, ведення переговорів від імені організації.
Слайд 19Одна з форм поділу управлінської роботи має горизонтальний характер: розміщення
конкретних керівників на чолі окремих підрозділів.
Така робота скоординовується з метою
забезпечення успішної діяльності організації. 
Слайд 20Незалежно від того, скільки є рівнів управління, керівників традиційно поділяють
на три категорії.
Соціолог Толкотт Парсонс розглядає ці категорії з
погляду функції, що виконує керівник в організації. 
Слайд 21Згідно з визначенням Т. Парсонса, особи на технічному рівні в
основному займаються щоденними операціями та діями, необхідними для забезпечення ефективної
праці без перешкод у виробництві продукції або наданні послуг.
Слайд 22Особи, котрі перебувають на управлінському рівні, здійснюють управління та координацію
всередині організації; вони узгоджують форми діяльності різних підрозділів організації.
Слайд 23Керівники на інституціональному рівні розробляють довготермінові (перспективні) плани, формулюють цілі,
роблять усе, щоб організація адаптувалася до різних змін та ін.
Слайд 24За загальновживаним способом визначення рівнів управління вирізняють
керівників низової ланки, або
операційних керівників;
керівників середньої ланки;
- керівників вищої ланки.
Слайд 25На рис. 1.1 зображено відповідність між цими рівнями та концепцією
рівнів управління за Т. Парсонсом.
Рис. 1.1. Два способи представлення рівнів
управління
Слайд 26Організація вважається такою, що досягла успіху, якщо вона досягла своєї
мети.
Складовими успіху організації вважаються:
— виживання;
— результативність та ефективність;
— продуктивність;
—
практична придатність.
Слайд 27За словами дослідника Пітера Друкера, результативність є наслідком того, що
"робляться потрібні та правильні речі", а ефективність — "правильно створюються
ці самі речі".І перше, і друге однаково важливе.
Слайд 28Результативність — щось невідчутне, його важко визначити, особливо, якщо організація
внутрішньо неефективна; ефективність встановлюється та передається кількісно, оскільки можна визначити
грошову оцінку її входів та виходів.
Слайд 29Відносна ефективність організації називається продуктивністю, вона передається у кількісних покажчиках.
Продуктивність — це відношення кількості одиниць на виході до кількості
одиниць на вході.
Слайд 30Невирішеним залишається питання:
- як зробити організацію успішною;
- як керівники можуть
поєднати ідею та реалізацію, щоб виконати роботу силами інших людей,
та ще й результативно й ефективно;- що насправді може зробити керівник з метою підвищення продуктивності.
Простих і надійних формул успіху не має.
Слайд 31У підході до управління, яке спрямоване на успіх і ґрунтується
на творчому внескові багатьох теоретиків і практиків у галузі управління,
є три головні принципи: 1) узагальнення; 2) необхідність ситуаційного підходу; 3) потреба в інтегрованому підході.
Слайд 32Внутрішні змінні є характеристикою організації.
Внутрішнє середовище містить цілі організації, ресурси,
обсяги виробництва, горизонтальний і вертикальний поділи праці та людей.
Слайд 33Зовнішні змінні — фактор середовища, розміщеного за межами організації, вони
серйозно впливають на її успіх.
До них належать:
-великі конкуренти;
-джерела одержання
техніки та технологій;соціальні фактори;
-урядове регулювання та ін.
Слайд 34
Процес управління — засіб, за допомогою якого враховуються фактори зовнішнього
оточення й оцінюється успіх організації.
