Тема 2 Розвиток господарства та економічної думки Європейської цивілізації в

середньовіччя (V–ХV ст.)
2.1. Розвиток господарства та економічної думки Європейської цивілізації

в період середньовіччя (V–ХV ст.)
2.2. Господарство українських земель у княжий період
2.3. Економічна думка Середньовіччя

Література:

Історія економічних учень: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Я. Корнійчук, Г. Ю. Кириллова, Н. О. Татаренко, С. Б. Погорєлов. — К.: КНЕУ, 2002. — 284 с.
Юхименко, П. І. Історія економічних учень. Навч. посібник/ П. I. Юхименко, П. М. Леоненко. - 3-тє вид., випр. - К.:3нання-Прес, 2002. - 514 с. - ISBN 978-522-741-9.
Історія економічних учень:підручник:у 2 ч. / В. Д. Базилевич, П. М . Леоненко, Н. І. Гражевська, Т. В. Гайдай; за ред. В. Д. Базилевича. - 4.1. - 2-ге вид., випр. - К.:3нання, 2005. - 567 с. - ISBN 966-574-334-1.
Чухно, A.A. Сучасні економічні теорії:підручник / А. А. Чух-но, П. І . Юхименко, П. М. Леоненко; за ред. А. А. Чухна. - К.:3нання, 2007. - 514 с. - ISBN 966-556-551-7.

середньовіччя (V–ХV ст.)
В основі середньовічного господарства лежала власність феодалів

на землю і їх неповна власність на виробників – закріпачених селян.
Відомо три форми феодальної ренти:
- відробіткова (панщина);
- продуктова (натуральний оброк);
- грошова (грошовий оброк).
Основними формами господарської діяльності були:
- феодальна вотчина (французька сеньйорія, англійський манор);
- ремісничий цех, торгова гільдія.
В цілому економіка була аграрно-ремісничою, що єднало її з господарством стародавніх цивілізацій і дало підставу називати цивілізацію, яка існувала до кінця XV ст., аграрно-ремісничою, а суспільство – традиційним.

Середньовіччя (V–X ст.) – сформувалися і затвердилися визначальні риси феодального

господарства (період генези);
2) XI–XV ст. – період зрілості феодального господарства, внутрішня колонізація, розвиток міст, ремесла і товарного виробництва;
3) Пізнє Середньовіччя (XVI – перша половина XVII ст.) – зароджується ринкове господарство, з'являються ознаки індустріальної цивілізації.

Становлення середньовічного господарства простежується на прикладі Королівства франків (V–IX ст.), яке було створене германськими племенами франків на території колишньої римської провінції – Північної Галлії (сучасної Франції), а з VIII ст. опанувало більшу частину Західної Європи.
- марка
- алод
- (714–751 рр.) військово-аграрна реформа
- бенефіцій
- феод (лен)
- маєтку-сеньйори
- селянські наділи
- серви
Отже, протягом V–IX ст. у Франкській державі сформувалася класична форма феодального службового землеволодіння та сеньйоріально-селянських відносин.

млн. чоловік у 1300 р. - зниження дитячої смертності - зростання фізичних

параметрів: вага в чоловіків – до 125 фунтів (55 кг), ріст – до 5 футів (157 см) - біля 1150 року розпочинається видобуток кам'яного вугілля - біля 1240 р. із Китаю буде запозичений порох, який почне застосовуватися у військовій справі, що згодом забезпечить Європі важливу перевагу в боротьбі за світове панування. - в Іспанії побудовані перші паперові млини, що, в свою чергу, приведе до широкого застосування паперу в книжковій справі - з'являються перші немонастирські центри утворення: Оксфорд, Кембридж, Сорбонна, Карлов університет - з'являється багато нових міст (тільки в Центральної Європі – більше 1500) - відроджуються і старі міста: Лютеція (Париж, 60 тис. жителів), Тулуза, Ліон, Бордо, Генуя (по 50-70 тис. жителів у кожному), Венеція (65–100 тис.), Неаполь (біля 80 тис.), Флоренція (100 тис.), Мілан (80 тис.), Севілья (біля 40 тис.), Кельн (25–40 тис.). Частка міського населення швидко росте і досягає 20–25%.

V—VII ст. у східнослов'янських племен розпочався процес становлення сільської територіальної

громади під назвою верьв. За часів союзу племен під назвою Руська земля з центром у Києві (VIII—IX ст.) поглиблювалося майнове і соціальне розшарування. В громаді з'явилося велике землеволодіння. Земля поступово перетворювалася на головне багатство. Розпадові сільської громади сприяло рабство, основним джерелом якого були війни. Рабство мало яскраво виражені патріархальні риси і не переросло в рабовласницьку систему господарства. Виникнення державності у східних слов’ян треба віднести в цілому на VІ—VІІІ ст. Арабські історики Масуді і Джайхані (обидва Х ст.) говорять про східнослов’янські держави: Славію, Куявію і Артанію. Протягом Х ст. відбулося об'єднання київськими князями всіх східнослов’янських племен та племен неслов’янського походження, що дало змогу створити сильну, могутню державу. Після прийняття християнства (988 p.) церква існувала на введену князем Володимиром десятину. Формується церковне землеволодіння. Поступово панівний клас (великий князь, місцеві «світлі князі», «великі бояри», «княжи мужи») експлуатував народні маси, забирали данину з певних земель, які згодом ставали їх власністю. Так сформувався клас феодалів переважно із князівської дружини. Період політичного роздроблення (друга половина XII ст. — середина XIV ст.) був початком зрілого феодального господарства на території України. Становлення зрілих форм феодальної власності пов'язане з зростанням і зміцненням землеволодіння князів, бояр, церкви.

трактатах: - незначна кількість теоретичних узагальнень, спроб осмислення суті економічних

процесів та явищ; - наявність порад, практичних рекомендацій щодо ведення господарства (у тому числі внаслідок домінування натурального господарства, аграрної економіки); - залежність від теологічних догм, впливу християнської церкви. Основні економічні пам’ятки Раннього Середньовіччя: Арабські країни - Муха мед (Коран (610-632)); - Вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406) Західна Європа - «Салічна правда» (Салічний закон) (V ст.) - «Капітулярій про вілли» (початок IX ст.) - Августин Блаженний (354-430); - Вчення Фоми Аквінського(Аквіната) (1225-1274) Україна та Росія - «Руська правда» (XII-XIII); - Збірка законів Київської держави; - Ідеї І.С. Пересвєтова (к.XV- п.XVI ст..); - М. Башкін (XVI ст..)  

земельної власності в добу Середньовіччя. 3. Сеньйоріально-селянські відносини. 4. Генеза та розвиток

нових господарських форм в середньовічній Європі. 5. Економічна думка Середньовіччя: арабські країни (Мухамед, Ібн-Хальдун), західна Європа (Августин Блаженний, Фома Аквінський), Київська Русь („Руська правда”, І. Пересвєтов, М. Башкін). 6. Піднесення господарства в ХІ-ХІІІ століттях. 7. Основні виробничі форми. Основні риси, етапи розвитку й економічна структура західноєвропейського феодалізму.

феодального маєтку протягом VI–XV ст. 9. Фактори розвитку і піднесення

міст Західної Європи в ХІ-ХV ст., їх економічна роль. 10. Цеховий устрій середньовічного ремесла, його економічна доцільність у ХІІ-ХV ст. 11. Риси та характер європейської торгівлі в середні віки; основні шляхи і райони. Процес утворення національних ринків. 12. Господарство Київської Русі в період формування феодальних відносин. 13.Форми і характер землеволодіння в Київській державі. Категорії залежного населення. Міста, ремесла, торгівля у Київській Русі. 14. Господарство Русі-України періоду роздробленості та монголо-татарського поневолення. 15. Господарство східнослов'янських земель під час феодальної роздробленості та іноземного поневолення (ХІІІ-ХVІ ст.).