Слайд 1
Тема 2. СПІЛКУВАННЯ ЯК
ПЕДАГОГІЧНЕ ПОНЯТТЯ
Слайд 2
План
2.1. Визначення функцій педагогічного спілкування і його специфіка.
2.2. Характеристика етапів
педагогічного спілкування.
2.3. Поняття й характеристика стилів педагогічного спілкування.
Слайд 3
Література
Артюх С. Ф., Коваленко Е. Э., Белова Е. К. и
др. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин. – Харьков: УИПА, 2001.
– 210 с.
Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 190 с.
Коваленко О. Е., Брюханова Н. О., Калініченко Т. В. Комунікативні процеси у педагогічній діяльності: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів інж.-пед. спеціальностей. – Харків: ВПП «Контраст», 2008. – 112 с.
Леонтьев А. Н. Психология общения. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Смысл, 1997. – 365 с. – (Сер. «Психология для студента», вып. 4).
Лысенко С. А., Калиниченко Т. В. Коммуникативные процессы в педагогической деятельности: учебное пособие. – Харьков: УИПА, 2011. – 59 с.
Слайд 4 2.1. Визначення функцій педагогічного спілкування і його специфіка.
Слайд 5Ділове спілкування –
це спілкування суб'єктів професійної діяльності або ділової сфери,
яке сприяює підвищенню результативності цієї діяльності, створенню сприятливого мікроклімату в
трудовому колективі.
Слайд 6Педагогічне спілкування –
це професійне спілкування викладача з учнями на уроці
або поза ним, яке націлене на створення сприятливого психологічного клімату,
а також на оптимізацію педагогічної діяльності.
Слайд 8Перцептивна функція
реалізується через психологічні механізми, які діють в процесі сприйняття
людьми один одного.
Слайд 9Сприйняття –
це процес прийому і обробки людиною різної інформації.
Вона
поступає в мозок через органи чуття і закінчується цей процес
формуванням образу.
При спілкуванні у людини формується образ співбесідника на основі оцінки його зовнішнього вигляду і поведінки.
Слайд 10Якщо людину бачать вперше,
то її сприйняття здійснюється на основі дії
психологічного механізму міжгрупового спілкування – порівняння цієї людини з певним
стереотипом, тобто класифікація форм поведінки людини і інтерпретація їх причин відповідно до прикладів, які відповідають соціальним стереотипам.
Слайд 11Стереотип –
це сформований в конкретних соціальних умовах образ людини, яка
узагальнює типові риси.
Ним користуються як штампом, відносячи людину до
певної соціальної групи.
Слайд 12Перше враження про незнайому людину дуже важливе, але може бути
джерелом помилок, що обумовлене наявністю трьох факторів:
фактор переваги, що
має наступний механізм дії: якщо ми помічаємо, що співбесідник перевищує нас в якійсь якості, ми схильні поширювати цю перевагу і на інших його якості, тобто переоцінювати;
фактор привабливості, який полягає в тому, що людина, приваблива зовні, здається нам розумніше, талантливее і так далі;
фактор відношення до нас, що полягає в тому, що якості людини, що відноситься до нас позитивно, часто переоцінюються нами.
Слайд 13При міжособистісному спілкуванні зі знайомою людиною
вона сприймається не як представник
певної соціальної групи, а як індивід, уявлення про індивідуальні якості
якого вже є.
У цьому випадку діють психологічні механізми міжособистісного спілкування: ідентифікація, емпатія, рефлексія.
Слайд 14
Ідентифікація – це спосіб розуміння іншої людини через усвідомлене або
неусвідомлене уподібнення їй, раціональне осмислення проблеми іншої людини. У ситуації
взаємодії партнери прагнуть зрозуміти один одного, ставлячи себе на місце іншого.
Емпатія – здатність емоційно сприймати іншу людину, проникати в її внутрішній світ, розуміти в єдності її відчуття і думки.
Емпатійноє розуміння можливе щодо небагатьох людей, оскільки представляє достатньо важке навантаження для психіки людини.
Рефлексія – усвідомлення індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню.
Причому, успіх загальної діяльності буде максимальним при мінімальній невідповідності представлення нашого співбесідника про нас з нашим уявленням про самих собі і при мінімальній невідповідності нашого уявлення про співбесідника з його уявленням про саме собі.
Слайд 15Комунікативна функція спілкування
полягає в здійсненні обміну інформацією, думками між учасниками.
Реалізується ця функція за допомогою різних засобів і механізмів передачі
інформації, наприклад, за допомогою мови і інших знакових систем (вербальних і невербальних).
Слайд 16Інтерактивна функція спілкування
полягає в організації загальної діяльності комунікантів.
Вона передбачає
контакти між людьми, які не обмежуються лише потребою в трансляції
інформації.
Це – вплив спілкування на людей, який приводить до змін в їхній поведінці, діяльності, характері.
Слайд 17Специфіка професійного ділового спілкування виявляється в його спрямованості.
Спілкування має
три вектори спрямованості:
на організацію взаємодії;
на учасників спілкування;
на предмет спілкування.
Слайд 18Педагогічне спілкування являє собою вид діяльності, тому його структура є
типовою для діяльності
Слайд 19Структура педагогічного спілкування
Ціль спілкування – це результат, продукт, який бажають
отримати суб'єкти спілкування для задоволення своїх потреб.
Предметом спілкування може бути
будь-яка інформація.
Умови спілкування – чинники зовнішнього середовища (обстановка, час, освітлення, просторове розташування співбесідників, зовнішні перешкоди і інше) і внутрішні чинники (емоційний стан співбесідників, їх відношення один до одного і т. д.), що впливають на зміст, спрямованість, процес і результат спілкування.
Слайд 20Структура педагогічного спілкування
Засоби спілкування – це носії думок, відчуттів, емоцій,
які використовуються для передачі інформації. Найбільш поширеним є розподіл засобів
спілкування на мовних і немовних (вербальні і невербальні).
Спілкування класифікується за засобами:
мовне спілкування (вербальне);
за допомогою жестів, міміки, пантоміміки (невербальне);
спілкування діями (показ трудових операцій, прийомів);
наочне спілкування (демонстрація реальних предметів або їх зображень);
кодово-символічне спілкування (використання схем, графіків, формул).
Слайд 21Структура педагогічного спілкування
Результат спілкування – деяке психічне збільшення досвіду індивідів
(співбесідників), яке напрацьовується після досягнення мети спілкування.
Результати спілкування можна
підрозділити на:
зовнішні (вирази, дії, ухвалене рішення, отримана відповідь);
внутрішні (зміни думок, намірів, установок, інтересів, відчуттів, переконань).
Слайд 22Види спілкування
Ознаки, за якими класифікується спілкування:
Суб’єкти:
міжособистісне;
індивідуально-групове;
міжгрупове;
колективно-індивідуальне.
Термін:
короткострокове;
довгострокове
Слайд 23Види спілкування
Ознаки, за якими класифікується спілкування:
Включення:
опосередковане;
безпосереднє.
Ступінь завершеності:
завершене;
незавершене.
Засоби:
вербальне;
невербальне;
спілкування дією;
предметне спілкування;
кодово-символічне.
Слайд 242.2. Характеристика етапів педагогічного спілкування
Слайд 25Педагогічне спілкування як інженерно-педагогічна діяльність має також свою структуру, що
складається з кількох етапів, зміст яких відповідає логіці й специфіці
фахової діяльності.
На кожному етапі інженер-педагог переводить професійні завдання в комунікативні.
Слайд 26Етапи спілкування
1. Моделювання, процес подготовки.
2. Організація безпосереднього спілкування
(коммунікативна атака).
3. Управління спілкуванням.
4. Контроль, аналіз результатів спілкування і моделювання
нового коммунікативного завдання
Слайд 27Розрізняють комунікативні завдання того, хто говорить, й слухача.
Завдання того,
хто говорить :
передача, повідомлення інформації;
спонукання до дії;
вимога, запит інформації;
вираження відношення до співрозмовника й до інформації.
Слайд 28Завдання етапів ділового спілкування
1. Моделювання, процес підготовки, прогнозування:
переведення професійних завдань в
комунікативні;
комунікативне прогнозування.
2. Організація безпосереднього
спілкування (комунікативна атака):
конкретизація, уточнення структури спілкування;
встановлення
контакту;
завоювання ініціативи в спілкуванні.
Слайд 29Завдання етапів ділового спілкування
3. Управління спілкуванням:
організація комунікативної взаємодії і на
його основі – професійній діяльності;
обмін інформацією;
передача ініціативи в спілкуванні
іншим фахівцям, робітникам, співбесідникам.
4. Контроль, аналіз результатів спілкування і моделювання нового комунікативного завдання:
співвідношення цілей спілкування з досягнутими результатами;
внесення корективів;
перехід до 1 етапу спілкування.
Слайд 30
Завдання слухача:
зрозуміти, запам'ятати, вивчити, засвоїти інформацію;
зробити висновки з
отриманої інформації;
використовувати отриману інформацію в професійній діяльності
Слайд 31Саморегуляція психічного стану –
це здатність людини до відновлення емоційно-вольових функцій
його організму після їх зміни в результаті тривалої діяльності, психологічного
перенапруження.
Слайд 32Емоційний процес –
специфічна реакція людської психіки на зміни в зовнішньому
або внутрішньому середовищі, яке має три компоненти:
емоційне збудження, підвищення
рівня активності нервової системи;
знак емоції (позитивний або негативний);
зміст, якісну характеристику емоції.
Слайд 33Характеристика методів саморегуляції психічного стану
Імітаційна гра (імаготерапія) – це гра
фахівцем такої людини, яким би йому хотілося бути. Доброзичливий вираз
обличчя, привітна усмішка, спокійна жестикуляція, красива міміка – така «гра» поступово перетворюється на потребу і стає звичкою, навиками.
Для нейтралізації негативних емоцій створюються зони захисних дій. Такими зонами можуть виступати музика, природа, книги, гумор і інші предмети занять, захоплень, а прийомами саморегуляції – музикотерапія, бібліотерапія, працетерапія, танцювальна терапія і тому подібне.
Відповідні заняття перерозподіляють психічну напругу в позитивну зону дії, приносять задоволення, відновлюють емоційну рівновагу.
Слайд 34Характеристика методів саморегуляції психічного стану
Звернення до почуття обов’язку має наступний
механізм впливу:
гальмування власних дій, які неприйнятні і не відповідають
ситуації, цілі;
активізація діяльності, направленої на досягнення певної мети шляхом використання формули: «Я повинен це зробити, оскільки моє завдання – в ...». Цей метод вимагає наявності в людині таких якостей як цілеспрямованість, рішучість, самостійність, ініціативність, наполегливість, витримка, дисциплінованість.
Слайд 35Характеристика методів саморегуляції психічного стану
Контроль фізичного стану базується на тому,
що всі людські емоції відбиваються на зовнішності: змінюється вирази особа,
м'язова напруга, збільшується або зменшується інтенсивність жестів, змінюється темп мови, дихання та ін.
Фізичний стан можна контролювати. Змінюючи фізичний стан, людина автоматично впливає на психічний стан.
Прийоми такого вольового впливу: регуляція м'язової напруги, дихання, темпу мови і рухів.
Слайд 36Характеристика методів саморегуляції психічного стану
Метод самонавіювання вимагає використання і емоцій,
і волі, і свідомості людини.
Досягається самонавіювання шляхом аутогенного тренування,
яке складається з вправ, направлених на формування у людини звичок усвідомленого впливу на різні функції організму.
Аутотренінг складається з трьох етапів:
релаксація (розслаблення);
самонавіяння (формування спеціальних емоційних реакцій на тлі розслаблення);
вихід із стану релаксації.
Слайд 374. Контроль, аналіз результатів спілкування і моделювання нового комунікативного завдання.
Дуже
важливий етап, здійснення якого сприяє поліпшенню спілкування, створенню умов для
уникнення помилок, корекції всіх етапів спілкування.
Слайд 382.3. Поняття й характеристика стилів педагогічного спілкування.
Слайд 39Вибір стилю і типу педагогічного спілкування істотно впливає на організацію
й результати інженерно-педагогічної діяльності. У педагогічному спілкуванні переважають наступні типи
відносин (табл.) і стилі спілкування (табл.).
Слайд 40Стиль спілкування –
це стійка система методів і прийомів спілкування, яка
використовується фахівцем для вирішення комунікативних завдань.
Слайд 42Активно-позитивний стиль
Фахівець виявляє зацікавленість діяльністю підлеглих, допомагає в складних інженерно-виробничих
питаннях, відчуває потреба в спілкуванні; йому властиве поєднання таких якостей
як вимогливість і зацікавленість
Слайд 43Пасивно-позитивний стиль
Характерні вимогливість фахівця, ділові стосунки, сухий, офіційний тон, який
стримує творчість і діяльності підлеглих
Слайд 44Негативний стиль
Фахівець схильний до впливу своїх настроїв і переживань, висловлює
підпорядкованим недовір'я і незадоволеність.
Слайд 45Стиль визначається індивідуально-типологічними особливостями суб'єкта спілкування, його рівнем загальної й
професійної культури, комунікативною компетентністю, творчою індивідуальністю.
Тип відносин і стиль
керівництва процесом спілкування також є складниками стилю спілкування.
Вибір певного типу відносини визначає стратегію спілкування й структуру комунікативних умінь.
Слайд 46Відомий радянський педагог
В. Кан-Калик на основі описаних вище стилів
спілкування визначив специфічні стилі педагогічного спілкування
Слайд 47Класифікація стилів педагогічного спілкування
(за В. Кан-Каликом)
Слайд 48Активно-позитивний тип стосунків
Характерний для демократичного стилю спілкування
Особливості: спілкування на
основі захопленості загальною творчою діяльністю
Слайд 49Пасивно-позитивний тип стосунків
Авторитарний стиль: характерне спілкування-дистанція.
Демократичний стиль: характерне спілкування, що
базується на дружніх взаєминах.
Ліберальний стиль: характерне спілкування-загравання
Слайд 50Негативний тип стосунків
Авторитарний стиль: характерне спілкування-залякування
Слайд 51Характеристика стилів педагогічного спілкування
(за В. Кан-Каликом)
Слайд 52Стиль педагогічного спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю
найбільш плідний,
такий, що базується на єдності високого професіоналізму, творчого підходу до
діяльності і етичних установок.
Слайд 53Стиль педагогічного спілкування на основі дружніх відносин
це необхідна попередня
умова для впровадження попереднього стилю. Але дружні взаємини мають бути
професійно виправдані.
Слайд 54Стиль педагогічного спілкування на основі загравання
базується на прагненні керівника,
фахівця завоювати дешевий авторитет у підлеглих, що негативно позначається на
результатах діяльності.
Слайд 55Стиль педагогічного спілкування “спілкування-дистанція”
має широкий діапазон: певна дистанція необхідна,
але вона не має бути бар'єром в стосунках і взаєморозумінні.
Слайд 56Стиль педагогічного спілкування
“спілкування-залякування”
свідчить про невміння людини продуктивно спілкуватися на
професійному рівні.
Слайд 57Вибір стилю спілкування визначає тактику спілкування, тобто реалізацію в конкретних
умовах певної стратегії спілкування