Тема 2.3. Операційний аудит

фінансово-господарські операції, система контролю, завдання аудиту, джерела інформації, тести контролю,

аналітичні процедури.
Операційний аудит: аудит капіталу, операційно-касової роботи банку, аудит кредитних, депозитних, валютних, безготівкових операцій, аудит доходів, витрат та фінансового результату діяльності банку. Особливості аудиту з пов'язаними особами, з оподаткування банку.

відповідними складовими (статутний капітал, резерви, фінансовий результат, результати переоцінки, субординований

борг).

капіталу банку

дотриманні банком обов’язкових економічних нормативів,
-можливості здійснення певних видів банківських операцій,

-правомірність банківської установи одержати дозвіл НБУ на здійснення операцій, які входять до переліку розширеної ліцензії,
-здатність банку щодо покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності,
-забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості і стабільності діяльності банку.

та видачею готівкових коштів під час проведення розрахунків між банками,

суб’єктами господарської діяльності, фізичними особами.

металами

включає:
рахункові помилки касового персоналу під час проведення касових операцій;
шахрайство

персоналу з готівкою;
крадіжка готівки.

то сума такого перевищення повертається в оборотну касу НБУ або

за д омовленістю з Нацбанком сума перевищення граничного залишку передається іншому комерційному банку, у якого виникла потреба в додаткових готівкових коштах.

дотримання банківськими установами вимог законодавства щодо обліку операцій, пов'язаних з

готівкою.

Однак аудитор у жодному разі не повинен порушувати нормального ритму касових операцій, не повинен знаходитися в приміщенні операційної каси протягом операційного дня.

у грошовому сховищі (кладовій). При цьому слід оцінити технічну оснащеність

його, умови зберігання паперових грошових знаків, металевих монет, іноземної валюти та документів у іноземній валюті, дорогоцінних металів, бланків суворого обліку, цінних паперів.

балансовими і позабалансовими рахунками, на яких вони враховуються. Разом з

особами, що відповідають за збереження грошей і цінностей, аудитор перевіряє фактичну кількість грошей.
У книзі врахування цінностей мають бути підписи керуючого банком, головного бухгалтера і завідувача каси.

й оснащеність операційних кас та послідовність здійснення операцій.
Якщо йдеться про

надходження, то враховується :
* підставою для приймання готівки в прибуткову касу є два види прибуткових касових документів - оголошення і прибутковий касовий ордер;
* має бути дотримана послідовність проведення касової операції щодо надходження готівки;
* первинні касові документи перевіряють візуально і шляхом аналізу їх. Документи мають зберігатися у спеціальних папках у приміщенні операційних кас, підшитими за кожний операційний день.

операцій і кількості аудиторів первинні документи підлягають або суцільній, або

вибірковій перевірці. Під час вибіркової перевірки слід перевірити документи за певний проміжок часу.

реквізити, чи є всі підписи, штампи, печатки, відповідність вказаних у

документах сум цифрами і прописом, виявлення випадків виправлень, підчищень тощо); по суті (чи не порушено законодавчі та інші нормативно-правові акти); з арифметичного боку.

декількома оголошеннями, а відтак у бухгалтерії порівняти їх з виписками

за особовими рахунками клієнтів.
У вищезазначеній послідовності здійснюється аудиторська перевірка своєчасності зарахування грошової готівки на рахунки клієнтів.

суму готівки та її відповідність даним звіту касира і бухгалтерського

фінансового обліку. Перевіряється повнота оприбуткування і списання грошей за документами, прикладеними до звітів касира. У такий спосіб здійснюється перевірка касових операцій за день, за місяць, за квартал і в цілому за рік і весь аналізований період.

клієнтів; здійснює контроль внутрішнього аудиту своєчасного проведення грошово-валютних операцій за

рахунками клієнтів; відповідальність банків перед клієнтами за уповільнення операцій.

засобами безпеки та технічними засобами.

2. Перевірка якості виконання касовим персоналом

контрольних процедур, що забезпечують надійне зберігання готівки.

оформлення касових операцій.

5. Перевірка бухгалтерського обліку касових операцій.

доходами та правильно сформованими витратами.

Адже від правильності віднесення останніх

на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше.

органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат

та своєчасно виправити власні помилки і порушення.

ще і тому, що зовнішній аудит, як правило, здійснює її

після річного звіту, який може бути складений з помилками і порушеннями, а, отже, і недостовірне.

збитків
Щодо заниження доходів:

а) зарахування до складу фондів безкоштовного надходження цінностей

і грошей без відображення в податковій декларації для оподаткування;

б) віднесення доходів поточного звітного періоду до складу доходів майбутніх періодів для зниження прибутку і його оподаткування.

збитків
2. Щодо завищення собівартості банківських послуг:

а) віднесення амортизації невиробничих основних

фондів;
б) монтаж нових пожежної та охоронної сигналізації та телефонізації;

в) списання сплачених штрафів і пені;
г) усі види капітальних ремонтів власних, а не орендованих, основних засобів;

д) програмне забезпечення (замість включення його до складу нематеріальних активів);
є) пряме списання без виправдовуючих документів.

збитків
3. Щодо завищення збитків:

а) списання пені та штрафів усіх видів;

б)

списання нестач;
в) списання витрат за відсутності виправдовуючих документів;

г) списання безнадійної дебіторської заборгованості.

в ринковій економіці. При цьому сторони вважаються пов'язаними, якщо одна

з них може контролювати іншу або чинити вплив на неї в процесі ухвалення різних управлінських рішень.

зобов'язань незалежно від стягування плати. В той же час слід

пам'ятати, що взаємини з пов'язаними сторонами можуть чинити істотний вплив на фінансове положення і результати фінансово-господарської діяльності, навіть якщо операції між ними відсутні.

спрямованих на отримання достатніх і доречних аудиторських доказів, що встановлюють

пов'язані сторони і розкривають інформацію про них, а також істотних операцій, що виявляють вплив, між ними на бухгалтерську (фінансову) звітність незалежно від того, застосовують ці суб'єкти МСФО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони"  чи ні.

економічного суб'єкта, аудиторові необхідно:
■ вивчити робочі документи за попередній

звітний період з метою визначення списку усіх пов'язаних сторін;
■ вивчити порядок визначення економічним суб'єктом пов'язаних сторін;
■ зробити запит керівництву економічного суб'єкта про його афілійованість з іншими економічними суб'єктами;
■ виявити основних акціонерів;
■ вивчити протоколи зборів акціонерів і ради директорів, а також інші передбачені законодавством записи (наприклад, реєстр обліку долий членів ради директорів в капіталі);
■ запросити аудиторів (якщо такі були) про інші пов'язані сторони, виявлені ними;
■ вивчити податкові декларації економічного суб'єкта по податку на прибуток і іншу інформацію, що надається у відповідні регулюючі органи.

сторонами аудитор повинен:
■ вивчити усю інформацію про операції з

пов'язаними сторонами, надану керівництвом аудируемого економічного суб'єкта письмово;

■ на етапі вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта, а також при попередній оцінці ризику системи контролю проаналізувати адекватність вживаних суб'єктом процедур контролю за амортизацією і обліком операцій з пов'язаними сторонами;

■ на етапі проведення аудиторської перевірки звернути увагу на незвичайні операції, які можуть вказувати на можливість існування пов'язаних сторін.

тести відносно операцій і сальдо рахунків;

■ вивчити облікові записи на

предмет виявлення значних сум і нетипових операцій або сальдо рахунків (особливо у кінці звітного періоду);

■ вивчити усі підтверджувальні документи по кредитах (у тому числі підтвердження банків);

■ вивчити інвестиційні угоди.

достатні і доречні аудиторські докази про їх належний облік і

розкриття в бухгалтерській (фінансовій) звітності економічного суб'єкта.
Якщо аудитор не зміг отримати достатні і доречні аудиторські докази відносно усіх пов'язаних сторін і операцій з ними, то він зобов'язаний модифікувати аудиторський висновок.