Тема 3. МЕРКАНТИЛІЗМ, ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ ТА СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ (Х

Господарство країн Європи та формування інститутів ринкової економіки.
 3.3. Географічні відкриття

та розвиток мануфактурного виробництва
3.4. Господаство України в XVI - XVIII ст.

Література:

Історія економічних учень: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Я. Корнійчук, Г. Ю. Кириллова, Н. О. Татаренко, С. Б. Погорєлов. — К.: КНЕУ, 2002. — 284 с.
Юхименко, П. І. Історія економічних учень. Навч. посібник/ П. I. Юхименко, П. М. Леоненко. - 3-тє вид., випр. - К.:3нання-Прес, 2002. - 514 с. - ISBN 978-522-741-9.
Історія економічних учень:підручник:у 2 ч. / В. Д. Базилевич, П. М . Леоненко, Н. І. Гражевська, Т. В. Гайдай; за ред. В. Д. Базилевича. - 4.1. - 2-ге вид., випр. - К.:3нання, 2005. - 567 с. - ISBN 966-574-334-1.
Чухно, A.A. Сучасні економічні теорії:підручник / А. А. Чух-но, П. І . Юхименко, П. М. Леоненко; за ред. А. А. Чухна. - К.:3нання, 2007. - 514 с. - ISBN 966-556-551-7.

послідовники якого вбачали джерело багатства у зовнішній торгівлі, за рахунок

досягнення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).

Ознаки раннього меркантилізму (монетаризму) :
- всебічне обмеження імпорту товарів;
- вивезення золота і срібла з країни караються смертною карою;
- встановлення високих цін на товари, що експортуються;
- біметалізм (фіксоване співвідношення між золотими і срібними монетами).
Провідною в ранньому меркантилізмі була теорія грошового балансу, що обґрунтовувала політику, спрямовану на збільшення грошового багатства, часто законодавчим шляхом. З метою утримання грошей у країні заборонялося їх вивезення за кордон, всі грошові суми, виручені від продажу, іноземці були зобов'язані витрачати на купівлю місцевих виробів.
Характерні риси пізнього меркантилізму:
- зняття жорстких обмежень щодо імпорту товарів і вивезення грошей;
- домінування ідеї "активного торгового балансу";
- протекціонізм економічної політики держави;
- визнання визначальною функцією грошей функції засобу обігу;
- застосування системи монометалізму.
Для пізнього меркантилізму характерна система активного торгового балансу, який забезпечується шляхом вивезення готових виробів своєї країни і за допомогою посередницької торгівлі, в зв'язку з чим дозволяється вивезення грошей за кордон. При цьому висувався принцип: купувати дешевше в одній країні й продавати дорожче в іншій.

XV–XVIIІ ст.
Найвідоміші послідовники меркантилізму Англії:
Уільям Стаффорд (1554–1612). Головна праця –

"Короткий виклад деяких звичайних скарг різних наших співвітчизників"
Томас Ман (1571–1641). Запропонував політику протекціонізму, або політику захисту національного ринку. «Роздуми про торгівлю Англії з Ост-Індією» (1621), «Скарб Англії у зовнішній торгівлі або баланс зовнішньої торгівлі»
Самуїл Фортрей (1622–1681). Автор праці «Вигода та добробут Англії, що полягає у збільшенні запасів та розширенні торгівлі цього Королівства»
Джеймс Стюарт (1712–1781), який спробував оновити й розвинути далі меркантилістську концепцію у XVIII ст.

Найвідоміші послідовники меркантилізму Франції:
Ж.Б. Кольбер (1619–1683) – генеральний контролер (міністр) фінансів Франції,
Антуан Монкретьєн де Ваттевіль (1575–1621). У 1615 р. він опублікував працю «Закони
суспільного господарства» («Трактат з політичної економії»), яку присвятив королю і королеві матері. Саме в цьому творі було вперше вжито термін «політична економія», що згодом став назвою цілої науки.

Найвідоміші послідовники меркантелізму Італії:
Гаспар Скаруффі (1519–1584)
Бернардо Даванцаті (1529–1606)
А. Серра (XVI–XVII ст.)
Антоніо Дженовезі (1712–1769).
Б. Даванцаті.

І. Посошкова (1652–1726)
Богдан Хмельницький (XVII ст.)
Феофан Прокопович (1681–1736)
3.2. Господарство країн Європи та

формування інститутів ринкової економіки.
   
1. Соціально-економічні передумови і наслідки
Нідерландської революції (1566–1609 рр.)

Причини й передумови революції
- Національне гноблення з боку іспанської влади;
- Усунення нідерландської знаті від керування державою;
- Жорстоке переслідування кальвіністів;
- Невідповідність Іспанської політики економічним інтересам Нідерландів.

Основні вимоги
- Припинення переслідування кальвіністів;
- Відновлення "бургундських вольностей" — особливих прав, що надавалися Нідерландам за часів правління герцогів Бургундських;
- Виведення іспанських військ з Нідерландів;
- Зменшення податків.

померлих, поклоніння Богородиці і святим, почитання мощів, ікон та інших

реліквій.
Кальвіні́стська це́рква, Кальвіні́зм — один із напрямів протестантської церкви, що виник у Швейцарії в XVI ст. Кальвіністська церква засуджує марнотратство, обстоює ощадливість, не визнає бідність як ознаку святості, вимагає сумлінної праці заради накопичення багатства. У XVI-XVII століттях кальвіністи вели релігійні війни з католиками.
Результати й наслідки революції
Це була перша успішна буржуазна революція;
- Унаслідок революції Нідерланди поділені на дві держави — Голландію (Сполучені провінції Нідерландів) та Бельгію (Південні Нідерланди, що визнали владу Іспанії);
- У результаті поділу країни сформувалося два народи — голландці-кальвіністи та фламандці-католики;
- У Голландії встановлено республіканську форму правління, до влади прийшли переважно підприємці-купці, буржуазія, нові дворяни;
- У Голландії розпочинається бурхливий економічний розвиток:
- розвивається виробництво вовняних, шовкових, бавовняних тканин, скляне та цегляне виробництво, суднобудування й суміжні з ним галузі;
- основа розвитку економіки країни — торгівля;
- землі, конфісковані у короля та прибічників Іспанії передані фермерам в оренду або продані;
- стала колоніальною державою (Північна Америка, Південна Африка, Індонезія).

перші морські перемоги створили сприятливі умови для господарського поступу Англії.

Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтримки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасовища, до чого прагнули сільські землевласники.
Здвйснення форми цехів, підтримка якості ремісничих виробів підняло англійську промисловість.
Надзвичайний розвиток англійської торгівлі.
Розвиток англійського торгового флоту.
Створення Вест-Індійської та Ост-Індійської торгових компаній. Значні прибутки Англія отримувала від піратства та работоргівлі, у якій займала монопольне становище.
ВІДБУВАЄТЬСЯ ФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
БУРЖУАЗНОГО ТИПУ
(сформовано клас нових власників - дворян-джентрі, підприємців, купців-торговельників, заможних фермерів)
Причина революції:
Позбавлення політичної влади нового класу власників.
Загострення всередині XVII ст. релігійних суперечностей.

землю. - нові класи та стани отримали доступ до державної

влади. - проголошено свободу промислового й торгового підприємництва. - усунено основні перепони для господарського піднесення. - зростання обсягів багатогалузевого мануфактурного виробництва. - розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. (В ході агарного перевороту було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі та агротехніці, зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст. Великобританія вивозила 20% урожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства).

3. Французька революція.

Вели́ка францу́зька револю́ція (1789—1799) — одна з найважливіших подій в історії Франції. Протягом цього часу, республіканський устрій замінив абсолютну монархію у Франції, і спричинив до радикальних змін у французькому суспільстві. Французька революція вважається головним переломним моментом в історії західної демократії — як епоха переходу від віку абсолютизму і аристократії, до віку демократії і участі широких верств населення в житті країни.

верховна державна влада належить одній особі — монарху, передається у

спадок.  Причина революції: - представників другого і третього станів об'єднувало повна відсутність політичних прав і прагнення змінити існуючий порядок. Всі вони не хотіли і не могли далі миритися з феодально-абсолютистської монархією. - криза в промисловості і торгівлі; - неврожай 1788 р; - банкрутство державної скарбниці, розореної марнотратними витратами двору Людовика XVI (1754-1793); - невідповідність дій феодально-абсолютської влади, завданням економічного, соціального та політичного розвитку країни.

спростила складне різноманіття дореволюційних форм власності. 2. Землі багато (але

не всі) дворян були розпродані селянам з розстрочкою на 10 років дрібними ділянками (парцелламі). 3. Революція зітерла всі станові бар'єри. Відмінила привілеї дворянства і духовенства та ввела рівні соціальні можливості для всіх громадян. Все це сприяло розширенню цивільних прав у всіх європейських країнах, введення конституцій у країнах, що не мали їх раніше. 4. Революція проходила під егідою представницьких виборних органів: Національне установчі збори (1789-1791 рр..), Законодавчі збори (1791-1792 рр..), Конвент (1792-1794 рр.). Це сприяло розвитку парламентської демократії, не дивлячись на наступні відкати. 5. Революція породила новий державний устрій - парламентську республіку. 6. Гарантом рівних прав для всіх громадян тепер виступало держава. 7. Була перетворена фінансова система (відмінено становий характеру податків, введений принцип їх загальності і пропорційності доходів або майну. Проголошена гласність бюджету.

XV – початку XVI ст. сприяли :
створенню світової колоніальної

системи найбільші колонії в Іспанії та Португалії; - - пізніше у світовий колонізаційний рух вступили Англія, Франція и Нідерланди;
з'являються нові типи кораблів (каравели, баржі), зростає їхня вантажність (від 500 до 2 тис. т), сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, виданий географічний атлас;
поширювались подорожі;
відбувається революція цін;
прискорився перехід до мануфактурного виробництва.

Причини розкладу феодального господарства:
- розвиток товарного господарства;
- посилення майнової та соціальної диференціації;
- формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення;
- перетворення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі-продажу;
- використання найманої робочої сили тощо.

робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному

виробництву.

Типи мануфактур:
розсіяна (децентралізована) – розвивалася в основному в XVI – першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, були пов'язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його до необхідної кондиції
централізована – характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій половині XVII ст.

3.4. Господарство України в XVI - XVIII ст.
- Створення у 1569 p. єдиної держави — Речі Посполитої;
- ХVІ та XVII ст. зростання великого феодального землеволодіння;
- зосередження земельних наділів у верхівки, а саме у королів, шляхти, церкви4
- зростання великої феодальної власності на Північній Буковині у Закарпатті;
- розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків та зростання у Західній Європі попиту на продукцію сільського господарства призвело до знеземелювання селян та їх остаточного закріпачення.

все населення України зумовили зростання чисельності козацтва і посилення національно-визвольної

боротьби українського народу;
- виникнення В другій половині ХVI ст. на Нижньому Подніпров’ї Запорізької Січі — центру українського козацтва, що став осередком боротьби за визволення України від феодального і національного гноблення;
в першій половині ХVІ ст. розпочинається початок мануфактурного виробництва;
наприкінці 18 ст. в Україні було майже 40 централізованих мануфактур, тому 18 ст. вважається періодом розквіту тут мануфактурного виробництва.