Тема 5. Орієнтування на місцевості за картою. Заняття 1. Орієнтування на

місцевості за картою.
ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
кафедра тактики

картою.
2. Поглибити навички з нанесення на карту цілей, орієнтирів та

елементів бойового порядку різними способами.
3. Підготуватися до практичного польового заняття.

Вид заняття: групове заняття

Час: 2 години (90 хв.)

на карту цілей, орієнтирів та елементів бойового порядку.
Література:
1. С.Г.

Шмаль. Військова топографія. Київ 1998. Розділ 12.
2. А.А. Псарев, А.Н. Коваленко. Топографическая подготовка командира / Учебное пособие. М.: Воениздат, 1989 г. 224 с.

так, щоб лінії місцевості співпадали з лініями карти або ж

були паралельними до них.

Визначають наступні способи орієнтування карти:
а) по лінії місцевості (лінійним орієнтиром);
б) за напрямком на орієнтир,
в) за компасом;
г) за небесними світилами.

По лінії місцевості . Карту повертають у горизонтальній площині так, щоб лінія умовного знака місцевого предмета на карті, наприклад, дороги, співпала з напрямком самого предмета на місцевості, а зображення всіх об'єктів, розміщених праворуч та ліворуч від неї, знаходилися б з того ж боку, що й на місцевості.

коли точка стояння вже відома і з неї видно орієнтир,

який позначено на карті. Карту повертають у горизонтальній площині так, щоб напрямок з точки стояння на орієнтир співпав з відповідним напрямком на місцевості. Для точнішого орієнтування карти до цих точок прикладають лінійку і по ній візують на орієнтир.

орієнтування (ліс, хуртовина, туман, будь-яка невідповідність карти місцевості тощо). Для

приблизного орієнтування компасом визначають напрям на північ, а потім карту повертають таким чином, щоб верхню сторону рамки було також спрямовано на північ.
Більш точно карту орієнтують за величиною магнітного схилення, або за величиною поправки напряму.

Як це зробити ????

19 ∙ (+0° 02’) = +0° 38’
 = (+6°

15’)+(+0° 38’) = +6° 53’
2. А = Ам + ( ± )

Кут між геодезичним меридіаном даної точки і її магнітним меридіаном, направленим на північ, називається схиленням магнітної стрілки або магнітним схиленням

Рішення
1. ∆  = (2012 – 1993)∙ (+0° 02’) = 19 ∙ (+0° 02’) = +0° 38’
2. ПН =[(+6° 15’)+(+0° 38’)] – (- 2° 21’ ) = +9° 14’
3. а = Ам + ( ± ПН)

За компасом карту орієнтують:
за величиною магнітного схилення, або за величиною поправки напряму

залежно від характеру місцевості, умов видимості, наявності часу, а також

точності з якою необхідно визначити цю точку.


Точку стояння можна визначити:
а) окомірно за найближчими орієнтирами;
б) за відстанню, яку виміряну;
в) способом перпендикуляра;
г) способом створів;
д) зворотною засічкою;
е) способом Болотова;
є) за прямокутними координатами (при використанні координатора і курсопрокладника).

місцевості коли точка стояння знаходиться поблизу від об'єкта місцевості, який

зображено на карті. Для цього орієнтують карту, намічають 2-3 найближчих орієнтири і визначають окомірно відстань до них. За визначеними відстанями, враховуючи напрямки, наносять точку стояння.

Визначення точки стояння

= 3.14 cм.
R = 2.66 cм.
R = 1.89 cм.
Масштаб 1:

50 000

За відстанями, які виміряні

в створі з двома орієнтирами, проводять на карті пряму через

умовні знаки цих орієнтирів до перетину з лінійним орієнтиром. Точка перетину лінії створу і лінійного орієнтира і буде точкою стояння.

ЗА СТВОРОМ І БОКОВИМ ОРІЄНТИРОМ. Карту орієнтують за лінією створу і прикладають лінійку до умовного знака бокового орієнтира (окремого дерева), візують на нього і креслять за допомогою лінійки пряму до перетину з лінією створу. На перетині цієї прямої з лінією створу і буде точка стояння.

місцевості, бідній на орієнтири, коли визначено три (принаймні два) орієнтири.

За можливістю, варто використовувати орієнтири, найближчі до точки стояння. Карту ретельно орієнтують за компасом, прикладають лінійку до умовного знака одного з орієнтирів на карті і направляють її в бік того ж орієнтира, а потім креслять лінію від орієнтира на себе. Не порушуючи орієнтацію карти, так само креслять напрями від другого і третього орієнтирів. Перетин напрямів трьох орієнтирів, як правило, утворює трикутник помилок, центр якого і буде точкою стояння. Якщо сторона трикутника помилок більша за 2 мм, тоді засічку повторюють.

(6507)
На выс. з відм. 214.3 (6507) αзв

= 245˚- 180˚= 65˚
На выс. з відм. 197.1 (6508) αзв = 215˚- 180˚= 35˚
На выс. з відм. 171.8 (6610) αзв = 119˚+ 180˚= 299˚

Засічка по зворотним дирекційним кутам

= 09450

коли карту неможливо орієнтувати за компасом (у машині, в райони

магнітних аномалій тощо).
Аркуш прозорого паперу кладуть на тверду основу (планшет, польова сумка, картон) і закріплюють його. У центрі аркуша намічають точку і від неї візують на три орієнтири, прокреслюючи напрями від себе. Потім накладають кальку нам карту так, щоб кожен накреслений на ній напрям проходив через умовний знак того орієнтира, на який він прокреслений, і, сполучивши всі напрямки за відповідними умовними знаками орієнтирів, переносять на карту точку стояння.

(6507)
Спосіб Болотова
171.8 (6610)
α = 119˚
α = 215˚
197.1 (6508)
214.3

(6507)

α = 245˚

виконання бойового завдання командирам підрозділів (екіпажів, обслуги), які у сучасному

бою можуть діяти у відриві від основних сил, необхідне вміти наносити на карту (схему) цілі, орієнтири елементи бойових порядків та інші об'єкти, які не позначені на ній.

Такі об'єкти наносять на карту наступними способами:
- окомірно за найближчими орієнтирами,
- за напрямом і відстанню до об'єкта,
- за перпендикуляром і створом,
- прямою засічкою,
- за прямокутними координатами,
- прокладкою компасного ходу.

Вибір способу залежить від бойової обстановки, місцевості, характеру об'єкта, погодних умов, наявності в машині віддалеміра і кутомірного пристрою.

двох-трьох точок стояння, позначених на карті, на потрібну ціль або

орієнтир. Для цього в кожній точці стояння орієнтують карту способом за напрямом на орієнтир. Потім під час прямого візування креслять напрям на ціль. Перетин двох напрямів і буде місцем знаходження цілі. Вірність засічки завжди необхідно перевіряти проведенням третього напряму. Якщо трикутник помилок має сторони, не більші за 2 мм, то ціль, яку шукають, буде в центрі. Якщо сторони трикутника більші, ніж 2 мм, необхідно провести напрям і з четвертої точки стояння. Найточніше визначити ціль можна, якщо на точці, з якої її визначають будуть кути від 30° до 150°.

картою.
2. Поглибити навички з нанесення на карту цілей, орієнтирів та

елементів бойового порядку різними способами.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Способи орієнтування карти .
2. Способи визначення точки стояння .
3. Нанесення на карту цілей, орієнтирів та елементів бойового порядку

ПИТАННЯ ???