Тема №14

та її характеристика
Чинники, що обумовлюють злочинність неповнолітніх
Заходи протидії неповнолітньої злочинності

сукупність злочинів, вчинених особами у віці з 14 до досягнення

18 років та офіційно зареєстрованих органами статистичного обліку за певний період часу на певній території

1. Поняття, стан, структура і динаміка злочинності неповнолітніх

неповнолітньої злочинності (2002 – 6,1%; 2011 – 3,5%);

ніж у сільській місцевості;
все більша орієнтація на корисливі та

корисливо-насильницькі злочини;
переміщення місця вчинення злочину неповнолітніми з вулиць до приміщень;
більше половини злочинів вчинювалися у вечірній час (після 22 години), а у зимовий період — після 20 години;
безпосередньою жертвою злочинного посягання неповнолітнього є члени сім'ї, інші родичі чи особи найближчого оточення;

сп'яніння або наркотичного збудження (в 2011 році – 10,5 %);
збільшення

кількості злочинів, що потребують кримінальної “кваліфікації”;
“омолодження” злочинності (2007 р. – 26%, 2010 р. – 31%);
питома вага дівчат серед неповнолітніх злочинців демонструє динаміку збільшення (2001 р. – 6,4%; 2010 – 9,5%);
вчинення тяжких злочинів з незначних приводів, а то й взагалі без приводу, їх виняткова жорстокість і зухвалість;

осіб, що мають психічні відхилення від норми;
часті випадки співучасті неповнолітніх

злочинців з дорослими;
посилення групового характеру злочинності неповнолітніх, яка набуває дедалі більшої організованості, майже половину (у 2011 р. — 47,8 %) злочинів неповнолітні вчиняли у складі групи.

тілесні ушкодження та згвалтування);
злочини проти власності (крадіжки, грабежі та розбої

– 80%);
злочини проти громадського порядку (хуліганства);
злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (незаконне заволодіння транспортним засобом);
злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів.

склав майже
54 %

сукупність морально-психологічних та соціально-демографічних криміногенних якостей і характеристик неповнолітньої особи,

яка вчинила злочин

пізнавальної та іншої цілеспрямованої діяльності;
обмеженість емоційної сфери, байдужість до відчуттів

інших людей, відсутність схильності до співпереживання;
прагнення до отримання простих задоволень без певного вольового зусилля і праці;
нестійкий настрій поєднаний з афективно-агресивним реагуванням на конфліктні ситуації;

або критично оцінювати свою поведінку;
підвищена чутливість до впливу дорослих правопорушників.

громадськості до проблем неповнолітніх взагалі і злочинності серед неповнолітніх зокрема;
вади

сімейного виховання в умовах руйнування системи державних органів виховання і підриву матеріальної бази сімейного виховання;

злочинів (20-30% випадків);
тривала відсутність соціально-корисної зайнятості (навчання, роботи);
негативний вплив засобів

масової інформації.

належного контролю з боку відповідних служб і органів та сім'ї

за поведінкою, зв'язками і характером того, як підліток проводить час;
недоліки у роботі загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ;
недоліки у системі правового виховання підлітків;

у діяльності органів, на які покладено обов'язки проведення безпосередньої роботи

з профілактики злочинності неповнолітніх і передусім на рівні індивідуальної профілактики злочинів.

Міністрів України, служби у справах неповнолітніх уряду Автономної Республіки Крим,

виконавчих комітетів обласних, міських, районних у містах, районних рад народних депутатів;
загальноосвітні школи і професійні училища соціальної реабілітації органів освіти;

службах у справах неповнолітніх;
суди;
кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх

справ;
прийомники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ;
виховні колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань.

життя і виховання неповнолітніх шляхом нагляду і контролю за додержанням

правових норм, надання соціальної допомоги;
усунення джерел негативного впливу на умови життя і виховання неповнолітніх;
коригування відхилень у розвитку особи на початковій стадії, а також нормалізація умов і оздоровлення середовища життя і виховання конкретних підлітків або їх певних груп.

на облік в органах, що здійснюють профілактику злочинів неповнолітніх, виховну

роботу і контроль;
громадський вплив;
влаштування до спортивно-трудових таборів і клубів;
вплив через органи, що розглядають адміністративні правопорушення неповнолітніх, шляхом попередження, передачі під нагляд, влаштування до спеціальних виховних закладів;
цивільно-правові заходи (відшкодування збитків).

виявленню і усуненню причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів

неповнолітніми; використання виховно-профілактичного впливу самого судочинства;
своєчасне вилучення зброї і знарядь злочинів у раніше засуджених підлітків;
правову і моральну підготовку до життя на волі засуджених, які підлягають звільненню;
трудове і побутове влаштування неповнолітніх, звільнених з місць позбавлення волі або засуджених до заходів покарання, не пов'язаних з позбавленням волі, і контроль за їх поведінкою.

неповнолітнього злочинця.
Розгляньте типи злочинців.
Визначте та охарактеризуйте рівні протидії злочинності.