Слайд 2План:
1. Предмет соціології політики.
2. Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи
соціології політики.
3. Електоральні дослідження в соціології політики.
4. Соціологічні дослідження політичних
процесів в Україні
Слайд 3Соціологія політики –
галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми
влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот,
інститутів на політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі
Слайд 4Р.Бендікс та С.Ліпсет
наука про політику (тобто політологія) виходить з
держави і вивчає, як вона впливає на суспільство в той
час як політична соціологія виходить з суспільства і вивчає, як воно впливає на державу, тобто на формальні інститути, що служать розподілу і здійсненню влади
Слайд 5Предмет соціології політики
охоплює соціальні аспекти функціонування політичної сфери –
інституціалізацію, соціалізацію, інструменталізацію політичних форм (держави, влади, демократії, консенсусу)
в
контексті соціального середовища, а також політичну свідомість і політичну поведінку людей, відображених у діяльності
державних і суспільних інститутів, організацій та в механізмах їх впливу на процес функціонування влади
Слайд 6Предметом соціології політики є
соціальні механізми влади і впливів у
суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування
Слайд 7Завдання
соціології політики полягає у:
конкретному аналізі змісту політики і
політичної діяльності різних соціальних груп,
дослідженні характеру їх політичних інтересів
і відповідних політичних відносин, змісту діяльності політичних інститутів,
вивченні політичних партій та рухів, поведінки, свідомості мас
Слайд 8До спеціалізованих розділів соціології політики належать:
- соціологія суспільних рухів, політичних
партій, громадських об’єднань,
- соціологія держави та її окремих інститутів,
- соціологія
політичної свідомості, в т.ч. громадської думки і політичної ідеології,
- соціологія політичної поведінки,
- соціологія міжнародних політичних відносин
Слайд 9В.Амелін
ознаки політичного суб’єкта:
• здатність приймати політичні рішення,
• здатність
реалізувати ці рішення у політичній практиці або контролювати їх реалізацію,
•
спроможність нести відповідальність за свої рішення.
Слайд 10політична сфера –
це той простір, в межах якого здійснюється
політика
Слайд 11О.Якуба
структура політичної сфери:
політична свідомість,
норми,
організації, заклади,
політичні відносини
Слайд 12Політична свідомість –
це почуття, настрої, погляди, уявлення, інтереси, ідеї,
ідеали, переконання, цінності, пов’язані із ставлення соціальних груп до політичної
влади, її завоювання та утримання
Слайд 13Політична організація –
це сукупність усіх державних і недержавних закладів
та організацій, які реалізують політичну владу, беруть участь в регулюванні
взаємовідносин між соціальними групами
Слайд 14Політичні відносини –
це стійкі політичні
зв’язки і взаємодії, які
утворені
у зв’язку з функціонуванням політичної влади
Слайд 15Основні складові соціології політики
Слайд 16Соціологія політичних
рухів і партій
Політичні рухи організуються суспільними силами,
які намагаються змінити існуючий соціальний порядок або закріпити його шляхом
здійснення тиску на уряди чи шляхом боротьби за владу.
Політична партія є політичним рухом, який має високий ступінь організації і прагне до реалізації своїх цілей, борючись за владу або за здійснення цієї влади в соціальній практиці.
Слайд 17підходи до розуміння політичної системи
Згідно зі структурно-функціоналістським підходом (Т.Парсонс
та ін.) політична система становить собою усталену структуру, що складається
з держави та її органів, політичних партій, засобів масової інформації, корпорацій тощо
Слайд 18підходи до розуміння політичної системи
Згідно з конфліктною моделлю (Р.Дарендорф та
ін.) політична система – це відкритий простір зіткнення соціально-політичних суб’єктів.
Слайд 19підходи до розуміння політичної системи
Соціально-біхевіористська модель політичної системи (Т.Блумер, П.Блау
та ін.) розглядає її з т.з. ефективності каналів і мотивів
політичної активності. Як сукупність механізмів підтримки певної структури цінностей і зразків поведінки, а політичний процес – насамперед політична участь окремої людини, соціальних груп і спільнот у вирішенні їх проблем
Слайд 20Соціологія держави -
спеціальна соціологічна теорія,
розділ соціології політики,
що вивчає
генезис і функції
держави, її типи, форми, структуру
Слайд 21поняття «держава»:
як організація великої суспільної групи (тобто «країна», «народ»,
«суспільство», «вітчизна»);
• як відносини політичної влади (сукупність зв’язків між громадянами
і органами держави, між органами держави, між ними і політичними партіями);
• у вузькому сенсі слова «держава» ототожнюється з виконавчо-розпорядними адміністративними органами і з системою правових норм, на основі яких вони функціонують
Слайд 22Н.Смелзер визначає державу
як частину суспільства, яка володіє владою, силою і
авторитетом, потрібними для розподілу ресурсів і засобів, які підтримують певну
соціальну систему.
Слайд 23Функції держави:
регулювання економічного життя,
культурно-виховна функція,
сприяння розвитку освіти і
науково-технічного прогресу,
забезпечення обороноздатності країни,
співробітництво з іншими державами
Слайд 24Специфіка соціології політики полягає у вивченні відносин:
між політикою та суспільством;
соціальними і політичними інститутами;
соціальною і політичною поведінкою різних соціальних
груп
Слайд 25соціологія політики досліджує виникнення політичного феномену всередині соціального контексту
Слайд 26Історія становлення соціології політики
Слайд 27Поява соціології політики пов’язана з діяльністю М.Вебера
одним з перших
здійснив соціальний аналіз влади, владних відносин, дав класифікацію типів держави
в суспільстві
Слайд 28Досліджувані проблеми:
проблема еліт – В.Парето, Г.Моска
політичних партій – Р.
Міхельс,
груп тиску і лобізму – А. Бентлі, Д.Трумен,
пропаганди
і масових комунікацій – Г.Лассуелл
аналіз соціальних умов розвитку демократії (С.Ліпсет)
проблеми бюрократії (Р.Мертон, П.Блау)
Слайд 29Досліджувані проблеми:
українські соціологи (Є.Головаха, С.Макєєв, В.Танчер, О.Якуба) - владні відносини,
особливості суб’єктів влади, проблеми співучасті людей у політичному і правовому
житті, природа, роль держави, напрями діяльності формальних і неформальних інститутів, що претендують на участь у прийнятті політичних рішень
Слайд 30Проблемне поле соціології політики:
аналіз політичного процесу та його матеріальної основи
аналіз механізму влади, її типологія, функціонування; участь індивідів у здійсненні
владних функцій
політична стратифікація
політична поведінка
політична свідомість й політичнаї культура
Слайд 31параметри, які впливають на ставлення до влади
Ранги державної ієрархії
Партійна належність
Ранг партійної ієрархії
Слайд 32Напрями вивчення політичної поведінки
дослідження рівня активності
дослідження спрямованості політичної активності
з’ясування причин і чинників, що формують певний тип політичної поведінки
Слайд 33Електоральна соціологія –
спеціальна соціологічна теорія,
розділ соціології політики, що
займається вивченням політичної взаємодії суб’єктів суспільства шляхом аналізу механізмів
їх
політичної участі в житті соціуму, умов та особливостей об’єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо
Слайд 34Об’єкт електоральної соціології –
процес обрання представників законодавчої влади у
демократичних суспільствах (ґрунтується на вільному вияві політичної свідомості всіх громадян
та на системі прямих виборів у законодавчі органи влади)
Слайд 35Предмет електоральної соціології –
електоральна поведінка виборців, які делегують свої
законодавчі права обмеженій кількості своїх представників
Слайд 36Завдання електоральної соціології:
дослідження мотивації поведінки виборців під час голосування,
чинників,
які впливають на їх електоральні симпатії та антипатії.
прогнозування, формування,
управління настроями та уподобаннями виборців, вироблення та використання відповідних технологій
Слайд 37Прогнозування результатів політичних виборів, використання професійних методик і технологій в
електоральних дослідженнях розпочалося у 1930-ті рр. Так, з 1935 р.
у США регулярно стали публікувати результати досліджень громадської думки (в т.ч. електоральних опитувань), які проводила фірма Е.Роупера та Американський інститут громадської думки Дж. Геллапа
Слайд 38концепції вивчення виборчої активності громадян –
соціологічна
соціально-психологічна,
теорія «раціонального
вибору»
теорія «політичного поля»
Слайд 39Соціологічна концепція (класова, статусна) -
наголошує на безпосередній залежності виборчої поведінки
електорату від належності виборців до певних великих соціальних груп (класових,
етнічних, конфесійних ін.)
голосування залишається не стільки вільним вибором конкретної особи, скільки демонстрацією зв’язку її з певною соціальною групою
Слайд 40Соціально-психологічна концепція -
зосереджує увагу на опосередкованому впливі на політичні уподобання
«маргінальних» для політичних процесів чинників – сім’ї, духовних цінностей, найближчого
оточення тощо
симпатії до певних партій та ідеологій є наслідками ранньої соціалізації індивіда (в сім’ї, під впливом найближчого оточення)
Слайд 41Теорія «раціонального вибору» -
кожен виборець голосує за партію, яка, на
його думку, може бути найкориснішою для нього
у своїх оцінках люди
орієнтуються на ідеологічні презентації конкретної партії в політичному просторі, а також на повсякденний досвід існування за конкретної політичної адміністрації, надаючи перевагу економічним показникам
Слайд 42Теорія «політичного поля» -
пояснює електоральні уподобання виборців, особливості реалізації політичної
влади у контексті відносин «домінування–підкореності»
Слайд 43Соціальний простір –
продукт людської діяльності, що є сукупністю суспільних
суб’єктів, які становлять суспільну цілісність, а також сукупністю певних об’єктивованих
взаємин між індивідами
Слайд 44Політичне поле -
проекція соціального простору на взаємодію суб’єктів влади
Слайд 45Представники теорії “політичного поля” формулюють проблеми:
чи насправді сучасна політична
демократія є системою, що забезпечує реалізацію владного потенціалу кожного виборця;
чи можна вести мову про існування тих, хто делегує свої права, до моменту самої передачі цих прав