Слайд 2ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ (гносеологія)
це розділ філософії, що вивчає природу пізнання,
закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності, а
також передумови, засоби пізнання, відношення знання до дійсності, закони його функціонування, умови і критерії його істинності та достовірності.
Слайд 3Пізнання – це
Процес здобування знань, створення образів, моделей теорій реальності
(це інформативний аспект пізнання);
Прагнення оволодіти реальністю, проникнути в її приховані
підвалини
(це активістський або вольовий аспект пізнання);
Бажання досягти найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості
(це смисловий аспект пізнання).
Слайд 4Пізнавання -
це, в принципі, адекватне, а в ідеалі - об’єктивно-істинне
відображення дійсності, яке опосередковується суспільно-історичним розвитком, практичним ставленням людини до
світу.
Слайд 5Принципи гносеології:
об′єктивність
пізнаванність
активне і творче відображення
діалектика
практика
історизм
конкретності істини
Слайд 6Суб′єкт пізнання-
реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, насамперед у
таких проявах, як мислення, чуття, розум, воля.
Об'єкт пізнання –
це
те, на що спрямовується пізнавальна діяльність суб'єкта.
Слайд 7Ступені пізнання
Чуттєве
Раціональне
Слайд 8Чуттєве пізнання
Зір
Відчуття
Дотик Сприйняття
Слух Уявлення
Смак Гносеологічний
образ
Нюх
Слайд 9Раціональне пізнання
Поняття
Судження
Умовивід
Проблема
Гіпотеза
Ідея
Концепція
Теорія
Слайд 11 Форми чуттєвого відображення
Відчуття –
це відображення окремих властивостей предметів
та явищ внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття людини,
які поєднують її із зовнішнім світом.
Слайд 12Сприйняття –
це чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в
сукупності притаманних їм властивостей при безпосередній дії на органи чуття
людини.
Слайд 13Уявлення –
це форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності
за допомогою слідів, залишених у пам’яті предметами, що раніше сприймалися
суб’єктами.
Слайд 14Гносеологічний образ –
це рухливі копії речей, процесів, явищ.
Слайд 15Раціональне пізнання – мислення.
Мислення – це процес активного, цілеспрямованого, узагальненого,
опосередкованого суттєвого та систематичного відображення дійсності і розв’язання проблем її
творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, категорії, судження, умовиводи.
Слайд 16Категорії –
це універсальні форми мислення і свідомості, які відображають
загальні властивості, взаємозв’язок, закономірності розвитку всіх матеріальних і духовних явищ
і процесів.
Слайд 17Форми раціонального пізнання:
Поняття –
це форма раціонального пізнання, яка
відображає сутність об’єкта і дається його всебічне пояснення.
Слайд 18Судження –
це форма виразу змісту поняття, їх синтез.
Слайд 19Умовивід –
це логічний процес виведення із суджень на підставі
закономірних, суттєвих і необхідних зв’язків нового судження, яке своїм змістом
має нове знання про дійсність.
Слайд 20Проблема –
це форма знання і засіб наукового пізнання, що
є єдністю двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення
можливості наукового відкриття.
Слайд 21Гіпотеза –
це науково – обґрунтоване, але ймовірне знання, істинність
якого ще не встановлена і не доведена.
Слайд 22Ідея –
це форма наукового пізнання, яка відображає зв’язки, закономірності дійсності
і спрямована на її перетворення.
Слайд 23Концепція –
це науково - обґрунтований доведений вираз головного змісту
теорії, який, проте, на відміну від теорії ще не може
бути втіленим у струнку логічну систему точних наукових понять.
Слайд 24НАУКОВА ТЕОРІЯ –
це відносно замкнута, змістовна система знань, котра
об’єднує й описує деяку сукупність явищ та процесів. Безпосередня мета
наукової теорії – пояснення і передбачення цих процесів та явищ, які становлять предмет її вивчення, на основі відкритих нею законів, у широкому розумінні – теоретичне відображення дійсності. Має дві функції: систематизації знань, відкриття шляхів для пошуку нових знань.
Слайд 25Практика –
це вся матеріальна, предметно – чуттєва діяльність людей,
спрямована на перетворення природи і суспільних відносин.
Слайд 26Практика
діяльність бездіяльність
результативна
нерезультативна
Мотиви-потреба-інтерес-мета-засоби-результати-наслідки
дія
вчинок
праця
Внутрішня
зовнішня
безпосередня
опосередкована
ближня
далека
Передбачувані
непередбачувані
ДОСКОНАЛІСТЬ
Слайд 271. Праця, матеріально – виробнича діяльність
2. Історична, соціально – перетворююча
діяльність
3. Наукові експерименти
Структура практики:
Слайд 28Функції практики:
Практика – основа пізнання, вихідний пункт і рушійна сила
його розвитку ( знання – це результат практики);
Практика
виступає як сфера реалізації здобутих людських знань;
Практика – це об’єктивний критерій істини: сама вона дає змогу встановити достовірність знань, відповідність їх об’єктивній дійсності.
Слайд 29Результат пізнання є знання, яке може бути:
істинним,
хибним,
оманливим
Слайд 30Істина –
це знання, яке передбачає максимально повне і точне
виявлення властивостей предмета.
Слайд 31Види істини:
відносна
за ступенем
наближення
суб’єкта
до об’єкта
ІСТИНА
абсолютна
об’єктивна
за змістом
суб’єктивна
за формою
конкретна
за умовами
застосування
Слайд 32ОБ'ЄКТИВНА ІСТИНА
це такий зміст знань, котрий не залежить від людини,
її свідомості, мислення. Від людини, її мислення, здібностей залежить її
готовність і здатність розкрити сутність явищ, тенденції її розвитку.
Слайд 33АБСОЛЮТНА ІСТИНА:
ПЕРШЕ ЗНАЧЕННЯ: АБСОЛЮТНА ІСТИНА– це повне, точне, вичерпне відображення
об’єкта у мисленні людини. Такі знання не можна спростувати.
ДРУГЕ
ЗНАЧЕННЯ: абсолютні істини - «ВІЧНІ ІСТИНИ» - факти, що встановлені з повною достовірністю, які відбулися реально.
ТРЕТЄ ЗНАЧЕННЯ: уявлення про можливість пізнання людиною світу в цілому. Однак слід підкреслити, що ні людина, ні людство цього ніколи досягнути не зможуть. Це пояснюється тим, що наші знання про Всесвіт є неостаточними і завжди будуть такими, оскільки світ продовжує розвиватися.
Слайд 35ВІДНОСНА ІСТИНА
це неповне, незавершене, неостаточне знання, котре в процесі пізнання
уточнюється, поглиблюється. Воно визначається рівнем розвитку науки в даний період.
Слайд 36Хиба –
це такий обумовлений зміст людського знання, в якому
дійсність відтворюється неадекватно і який обумовлений рівнем розвитку та його
місцем у суспільстві.
Слайд 37Омана –
це невідповідність образу та об’єкту пізнання.
Слайд 38Інтуїція –
Це такий спосіб одержання нового знання ( форма пізнання),
коли за неусвідомленими в даний момент часу ознаками і ,
не усвідомлюючи шляху руху власної думки, суб’єкт робить наукове відкриття, одержує нове об’єктивно – істинне знання про дійсність.
Слайд 39Характеристики інтуїції:
безпосередність
несподіваність
неусвідомленість шляхів одержання нового знання.
Слайд 40Раптовість є результатом синтетичної діяльності мислення, внутрішні процеси якої не
усвідомлюються суб’єктом, бо немає наочного зв’язку результату з попередньою інтелектуальною
діяльністю.