Українська література у другій половині ХХ століття

до керма влади Микити Хрущова в українській літературі спостерігалося явище

“відлиги” – послаблення цензури, реабілітація відомих письменників і митців, скасування низки постанов 1940-х років, що стосувалися культури.

виґвалтуєм звіра, Щоб з ним загинуть допори? Атомні цвяхи, мудрі бляхи І філософські

манівці, І сита морда костомахи З кривавим прапором в руці.
Іван Драч

століття, яка проявила національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному

режиму.

Не зорі падають із неба -
Зірки ідуть на небеса...
(Ю.Рибчинський)

у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х

років.

діяч. Герой України. Один із засновників Народного руху України.

громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАНУ, другий

Міністр культури України (1992—1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999—2001).

прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один

із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

літературний критик, громадсько-політичний

діяч.

народний артист УРСР

(з 1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991, посмертно).

художниця-шістдесятник і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні.

Горській Неслухняні голови наголо стинають. Зітнуть – і ходи-но без голови. Голови стинають

– шиї - не питають. Кажуть: “Так і треба, ґав не лови”. Що за безголів’я, що життя не має Неслухняним головам ніколи і ніде? Хто пильнує голову, той її не має, А хто має голову – на плаху кладе. Голову покласти – ще не значить впасти, Горда й з пліч не падає нижче трави. Гірше, як на плаху нічого покласти, Гірше, браття, жити без голови.

А.Горська. Автопортрет з сином

нема для мене весен.  По осені - мій кожен день і

крок.  А як у вас там, в Києві небеснім,  за золотими вікнами зірок?

В земному Києві така стара я стала.  А вам Господь років не добавля.  Така ж яскрава посмішка у Алли!  Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві безмірність самоти.  Куди піти, коли нема Івана?  А там, за тим віконцем золотим,  де є Іван,- там дім обітований. Там вірші, чай і дим від сигарет.  Куди спішить? Їм вічність вікувати.  Зарецький знов малює мій портрет.  А Стусові і вічність тіснувата...

смерті не бажають, ні.  Але їм дуже нас не вистачає... Як там

Лукаш? Все грає в доміно? Було щось в нім розгублено-дитяче.  А ти, Валерик? Чи тобі чутно,  як мама плаче?

Хоч уві сні для неї оживи... В земному Києві, повитому в жалобу, тепер уже нема таких, як ви,- о лицарі печальної подоби

потилиця у них крута – я не зроблюсь ніколи мізантропом. Бо ви

були! А отже, все було: любов і подвиг, хрест і воскресіння!  Хай вічно світить лампа над столом  в небеснім Києві, в небесній Україні. Хай береже спочинок ваш – Господь всю довгу-довгу, всю небесну вічність.  А я віршую... Бо казав Світличний: "Іриночко, без віршів не приходь..."                                         серпень 1996

20 грудня 1958 року в Нью-Йорку.

з Нью-Йоркською групою українських літераторів на еміграції.

драматург і перекладач на португальську мову української поезії. Учасниця Нью-Йоркської

літературної групи.

та співзасновник і співредактор її літературно-мистецького річника «Нові Поезії».

літературі, найбільша активність яких припадає на 70-ті роки ХХ століття.

“Постшістдесятництво” означає “витіснене покоління”, тобто поети цього періоду не мали змоги друкувати свої твори. Фактично, творчість цього покоління відбувалася підпільно, в умовах “внутрішньої еміграції”.

письменників України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій

імені В. Симоненка та М.Трублаїні.

жертва репресивної психіатрії.

умовністю.
Ознаки химерної прози:
Використання міфів.
Міф не має хронотопу.
Присутність химерних образів.
Межа

між світом реальним та ірреальним стерта.

готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського

літературного бароко.

“Ирій” та “Білий кінь Шептало” є яскравими прикладами химерної прози.