ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра екстреної та

катастроф
Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності»

Лекція
“Роль фельдшера в організації та проведенні лікувальних

і евакуаційних заходів”


Лектор проф. Криса В.М.

Івано-Франківськ - 2013

них – 14-25 % становлять діти
В Україні середні показники

смертності від впливу зовнішніх причин у 3-5 разів вищі, ніж у розвинених європейських країнах.
В Україні 24 % потерпілих помирають в лікарнях, а 76 % – поза їх межами, на місці настання невідкладного медичного стану чи на шляху до лікарні.
У розвинутих країнах навпаки - 72 % потерпілих помирає в лікарнях.

?!

середньої ланки є очевидною і надзвичайно важливою. Завдання їх полягає

насамперед в наданні кваліфікованої допомоги всім людям, які її потребують.
Оскільки екстрена медична допомога належить до розряду первинної медико-санітарної допомоги, можна зробити висновок, що це великий об’єм знань і вмінь для середнього медичного персоналу.

щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню України”
Фельдшерська бригада зобов’язана

надавати екстрену медичну допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі, відповідно до затверджених протоколів (Стандартів якості), забезпечувати екстрену госпіталізацію осіб, стан яких потребує екстреної стаціонарної допомоги в умовах лікувально-профілактичних закладів, а також перевозити пацієнтів, стан яких потребує медичного супроводу.

— виникають, як правило, раптово,
— є масовими настільки, що

перевищують можливості системи ОЗ у наданні медичної допомоги потерпілим в оптимальні для порятунку їхнього життя терміни;
— принципи і методи, які застосовуються в зви-чайних умовах є малоефективними;
— тому необхідно застосовувати особливі організаційні принципи надання допомоги, більшість із яких почерпнуті з досвіду діяльності військової медицини

одночасність їх виникнення .
Різноманітний характер та важкість уражень (від 20

до 40% важких уражень хірургічного профілю).
Поява незвичайних або таких, що виникають рідко, уражень (радіаційні, хімічні тощо).

І СПОРУД у містах та населених пунктах, що ускладнює розгортання

та роботу медичних формувань і закладів, які прибувають до осередку НС .
— ПОРУШЕННЯ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (їх руйнування, попадання у зони радіаційного чи хімічного забруднення, втрати серед медичного складу).
— ПОГІРШЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНОГО СТАНУ в районі катастрофи, виникнення масових інфекційних захворювань, ускладнення проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
— можливе ЗАРАЖЕННЯ великих територій, джерел питної води, продуктів харчування РАДІОАКТИВНИМИ ТА ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ, ЗБУДНИКАМИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.
— СКЛАДНІСТЬ КЕРУВАННЯ РОБОТОЮ сил та засобів охорони здоров’я у районах катастроф.
— потужний ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ катастрофи та слабка психологічна готовність до цих подій населення і медичних працівників.

лікування уражених до кінцевих наслідків та їх реабілітації у лікувально-профілактичних

закладах за межами осередку.

Фаза ізоляції —
з моменту виникнення НС до початку рятувальних робіт. У цій фазі населення, яке опинилося у зоні НС, залишається без допомоги.
Тривалість фази — від хвилин до годин. Тому необхідні знання правил поведінки у зоні НС та методи надання само- і взаємодопомоги

Фаза рятування —
від початку рятівних робіт до завершення евакуації потерпілих за межі осередку НС.
У цій фазі надають невідкладну медичну допомогу за життєвими показаннями та готують потерпілих до евакуації у лікувально-профілактичні заклади за межами осередку катастрофи.

і призначені для прийому, медичного сортування, надання визначених видів медичної

допомоги ураженим (за необхідності) і підготовки їх до подальшої евакуації

Етап медичної евакуації

в лікувальних закладах, що вціліли в зоні НС;
• на пунктах

ЕМД, які розгортаються бригадами ШМД, що прибули до зони НС;
• медичними підрозділами військових частин, які залучаються до ліквідації наслідків НС.

• В лікувально-профілактичних закладах, розташованих поблизу осередку масових уражень;
• В мобільних госпіталях і загонах ДСМК;
• В лікувальних закладах інших міністерств і відомств, залучених до ліквідації наслідків НС

медична
Долікарська
Перша лікарська
Кваліфі-кована
Спеціалі-зована
І етап медичної евакуації
ІІ етап медичної евакуації

за принципом потреби в однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходах залежно

від медичних показань та конкретних обставин НС.

Мета медичного сортування полягає в тому, щоб забезпечити потерпілим своєчасне надання необхідної допомоги та раціональну евакуацію.

для вирішення головної проблеми медицини катастроф — невідповідності між кількістю

потерпілих, які вимагають негайної медичної допомоги і кількістю медичних працівників, які можуть її надати.
Сортування дозволяє визначити пріоритети у черговості надання медичної допомоги відповідно до розвитку сучасної науки і не створює "черги".
Принципи і технологія медичного сортування повинні бути простими, якісними і корисними й відомими усім учасникам рятувальних дій.

Вирішальні рішення у медичному сортуванні
залишаються
моральною проблемою лікаря

Медичне сортування

спеціальна санітарна обробка;
— потрібна тимчасова ізоляція;
— не потрібна спеціальна (санітарна)

обробка чи ізоляція

— необхідна невідкладна медична допомога;
— допомога може бути відкладена;
— необхідна симптоматична допомога.

— необхідна евакуація за межі осередку НС;
— можна залишити в даному ЛПЗ;
— підлягають поверненню за місцем проживання

потерпілого у середині ЛПЗ залежно:
Від ступеня небезпеки ураженого для

оточуючих ,
Від характеру і важкості ураження — для встановлення:
- необхідності надання
медичної допомоги;
- її черговості;
- визначення функціонального підрозділу ЕМД, де нададуть медичну допомогу

Евакуаційно-транспортне сортування проводять з метою розподілу уражених на однорідні групи:
За черговістю евакуації (першу чи другу черги);
Евакуаційним призначенням (пунктом спрямування).
Видами евакотранспорту (авіаційний, автомобільний санітарний, транспорт підвозу);
Положенням потерпілого (сидячи, лежачи).

пріоритет у винесенні (виведенні ) поранених із зони ураження;

2)

Первинне медичне сортування – розподіл потерпілих на групи в залежності від тяжкості стану і відмітка їх окремими кольорами;

3) Вторинне медичне сортування – визначення пріоритету в наданні медичної допомоги потерпілим червоної групи.

4) Евакуаційне сортування – визначення черговості евакуації, положення тіла у транспорті, супроводу, виду транспорту та місця госпіталізації.

ВИДИ СОРТУВАННЯ

для видалення із зони катастрофи уражених, які потребують медичної допомоги

і лікування за її межами.

Мета медичної евакуації
полягає в тому, щоб забезпечити
швидку та своєчасну доставку
уражених на етапи медичної евакуації для надання необхідної медичної допомоги.

“ 112 ”- ?
Лікарська (фельдшерська) бригада

безпечній зоні
Границя зони ураження

НС мирного часу
Вогнище ураження
Надання 1 медичної допомоги і винесення постраждалих

рятувальниками

Надання долікарської і першої лікарської допомоги

Перший етап евакуації Другий етап евакуації

Розгортання пункту
ЕМД бригадами ШМД і бригадами ПГ 1 ч

Надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної
допомоги фахівцями
лікарень і СБПГ 2 ч.

можливості)
Рятувальники МНС
Вогнище ураження
Постраждалі, які самостійно
пересуваються
Бригади ШМД (постійної готовності першої черги)
Лежачі
постраждалі
ЛЕГКОУРАЖЕНІ
ВАЖКОУРАЖЕНІ
УРАЖЕНІ

СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ

Бригада ШМД

Бригада ШМД,
волонтери-парамедики

Волонтери- парамедики

Невідкладна медична допомога

Медична допомога, яка може бути відкладена

Перша медична допомога

Пункт екстреної
медичної допомоги

Модель організації
І етапу евакуації в
системі ЛЕЗ

рятувальних служб у масових випадках - врятувати життя якомога більшій

кількості постраждалих на основі спадкоємних принципів надання допомоги рятувальниками МНС і медичними працівниками

Роль середнього медичного працівника в організації та проведенні лікувальних і евакуаційних заходів

амбулаторний
Код червоний
Код жовтий
Сімейний лікар
Поліклініка

і виїзна бригада ШМД може надати йому медичну допомогу в

повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі.
Численні випадки – інциденти з більш, ніж одним потерпілим, які вимагають проведення медичного сортування, проте всім особам, в яких стан життя знаходиться під загрозою ("червона" група), надають екстрену медичну допомога у повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі наявними силами і засобами ШМД даного регіону.
Масові випадки – інциденти з більше, ніж одним потерпілим, які вимагають медичного сортування і необхідності вжити певних медичних компромісів, оскільки кількість потерпілих, які потребують екстреної медичної допомоги ("червона" група), перевищує можливості рятувальних служб, присутніх на місці події.

Прийняття рішення щодо характеру випадку
Первинне рішення щодо характеру випадку приймає ДИСПЕТЧЕР станції ШМД, який одержав повідомлення.
Кінцеве рішення приймає керівник першої бригади ШМД, яка прибула на виклик і приймає нас себе медичне сортування.

численних і масових випадках
 У численному випадку надання медичної

допомоги "червоним" здатні забезпечити виїзні бригади ШМД територіальної зони обслуговування.
 Орієнтовною цифрою є 50 % від числа бригад, які обслуговують територію.
Ці бригади у випадку одержання загального по всіх каналах зв'язку для всіх служб сигналу "численний випадок” виїжджають до зони випадку.
В залежності від ситуації старший лікар зміни може направити до зони численного випадку додаткові бригади ШМД (понад 50 %).
 У випадку визначення ситуації як "масовий випадок” , для надання допомоги залучають бригади постійної готовності першої черги, виїзні бригади ШМД інших територіальних зон обслуговування.
 У цьому випадку для них передбачається додаткове страхування життя та матеріальне заохочення.
 Бригади першої черги повинна мати матеріально-технічні засоби для автономної діяльності протягом трьох діб і надання екстреної медичної допомоги не менш як десятьом "червоним".

з яких відповідає певний колір медичної бірки
Категорія

І (червоний)


ІІ (жовтий)



III

(зелений)




IV (чорний)

Стан особи

Безпосередня загроза для життя, проте пошкодження виліковні й вимагають надання негайної медичної допомоги

Потенційно тяжкі пошкодження, проте стан постраждалого стійкий для очікування надання медичної допомоги

Незначні пошкодження, при яких постраждалий може очікувати довший період на надання медичної допомоги


Труп, або з несумісними із життям пошкодженнями,

і виводять постраждалих, які можуть самостійно ходити - "зелені“.

які дихають і мають пульс, позначають "жовтим" кольором і надають

вторинний пріоритет у винесенні з вогнища ураження.
Провівши вступне сортування, рятувальники МНС у першу чергу евакуюють з вогнища ураження "червоних", за можливістю надавши їм першу допомогу, а далі "жовтих".
При неможливості проведення вступного сортування, евакуюють максимальну кількість постраждалих за зону небезпеки, де проведуть вступне сортування.
При визнанні події масовою, осіб без пульсу не реанімують, їх вважають загиблими. Цей принцип має фундаментальне значення у ситуаціях, коли на місце події першими прибувають рятувальники МНС, та за обставин, коли постраждалі знаходяться в недоступній зоні.

 У

своїй уніформі повинен мати відмітний
елемент, який дозволить лікарю першої БШМД,
яка прибула на місце події, його визначити;
 несе відповідальність за збереження життя і
здоров'я бригад ШМД від впливу небезпечних
чинників події;
 визначає сектор небезпеки;
 встановлює місце згрупування постраждалих, що
належать до "зеленої" групи;
 визначає сектор для проведення медичного
сортування медичного працівниками;
 визначає сектор для пункту ЕМД — території
надання медичної допомоги;
виділяє місця складування тіл постраждалих, померлих під час рятувальних дій і тіл, що ускладнюють їх проведення (решта тіл залишають на місці з метою слідства) та забезпечення відповідного нагляду над загиблими;
встановлює сектор транспорту, куди будуть прибувати карети ШМД;
визначає посадковий майданчик для вертольота;
несе відповідальність за життя і здоров'я постраждалих.

першої БШМД, що прибув на місце події, бере на себе

обов'язки координатора медико-рятуваль-них дій і постійно співпрацює з керівником ряту-вальної операції.
Доцільно, щоб такий медичний працівник мав на уніформі відмітний знак "Координатор"

медико-тактичну обстановку:
що сталося?
чи безпечний осередок НС?
скільки постраждалих,
які уражаючі фактори

НС?
де безпечне місце для організації зони сортування,
зони надання медичної допомоги і зони транспорту.

Дії медичних працівників, які першими прибули на масовий випадок

Безпечність осередку НС

Небезпечний без потреби деконтамінації

Небезпечний з потребою деконтамінації

Безпечний

працівників, які першими прибули на масовий випадок
Крок 2. В

подальшому координатор підтверджує диспетчеру:
— наявність численного випадку,
— наголошує на потребу залучення додаткової кількості бригад із власної зони обслуговування з розрахунку:

2 бригади на 3 постраждалих,
3 бригади на 5 постраждалих,
5 бригад на 10 постраждалих.
при наявності 50 постраждалих і більше кількість
бригад повинна становити в середньому не менше 20 %
від числа постраждалих.

Осередок ураження небезпечний без потреби деконтамінації

медичного сортування,
медичну сестру для надання медичної допомоги,
водія –

для прийому інших бригад ШМД та підтримання зв’язку з СШНМД.

У цій ситуації організаційні принципи мають більше значення, ніж безпосереднє надання медичної допомогою, оскільки, тільки завдяки їм можна врятувати найбільшу кількість потеропілих

Осередок ураження небезпечний без потреби деконтамінації

винесення усіх постраждалих до сортува-льника, який виконує пер-винне медичне сортування

із визначення "червоних", "жовтих" і "чорних" постраждалих

на жердині. Доречним є розгортання цупкого матеріалу на землі відповідного

кольору.
При потребі для організації медичного пункту залучають прилеглі приміщення, транспортні засоби (автобус) або працівники МНС розгортають намети.

Медична сестра
організовує медичний пункт (пункт ЕМД) – пункт збору “червоних ” і “жовтих” постраждалих, розташовує з допомогою водія медичне майно з карети ШМД для надання невідкладної медичної допомоги і виконує її в межах своєї компетенції.

бригад і скеровує їх у медичний пункт для надання допомоги

пацієнтам з “червоними” бірками.
Крім того забезпечує зв’язок з диспетчерською СШНМД

МЕДИЧНОГО СОРТУВАННЯ координатор остаточно інформує диспетчера про характер події “численна”

чи “масова”, що дозволить внести корективи у
характер організації
ліквідації медичних
наслідків інциденту та
підготувати стаціонари
для прийому постраждалих.

Медичний пункт

Сектор червоний

не зайнятих у рятувальній операції працівників МНС і МВС до

надання медичної допомоги “червоним” потерпілим в рамках їх компетенції.

Осередок ураження небезпечний без потреби деконтамінації

“жовтої ” груп, оскільки з часом потерпілий, який пересувався самостійно,

через завдані травми чи стан здоров’я, може перейти до “жовтої” (наприклад, відкритий перелом передпліччя) або “червоної” (наприклад, опіки дихальних шляхів, струс мозку).

Сектор жовтий

Сектор зелений

Осередок ураження небезпечний без потреби деконтамінації

групи полягає на їхньому згрупуванню у сидячому положенні (при можливості

зігріваючи ковдрами, термофольгою, підручними засобами) таким чином, щоб рятувальник (чи залучена до цього особа) мав можливість постійно бачити їхні обличчя.

Слід пам”ятати, що постраждалі із “зеленої” групи в результаті психічного стресу можуть поводитися ірраціонально, а умови оцінки стану здоров’я не можуть бути однозначними під час масової події та не виключають внутрішніх травм. Для збереження порядку в групі “зелених” та уникнення скарг можна використати поміч психологічних служб, працівників “Червоного хреста” та правоохоронних органів.

показників їх життєдіяльності (незадіяними у рятувальні операції представником МНС, інших

рятувальних служб, сертифікованих з першої допомоги), згрупування їх у теплому приміщенні (наметі) і очікування черги для надання медичної допомоги та евакуації

насамперед до “червоних”.

При наявності двох і
більше потерпілих
із групи “червоних”,
лікар другої бригади
ШМД, як і кожної наступної, проводить
вторинне медичне
сортування з метою визначити
пріоритетного потерпілого з цієї
групи щодо надання негайної
медичної допомоги.
Вторинне медичне сортування у разі
можливості може виконати координатор, чи інший медичний працівник першої бригади, яка прибула на виклик і скерувати до пріоритетного постраждалого наступну бригаду.