ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра екстреної та

катастроф
Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності»
Лекція
“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО

ТА ВОЄННОГО ЧАСУ”

Лектор
проф. Криса В.М.

Івано-Франківськ - 2013

людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом

чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.








Загальні ознаки надзвичайної ситуації
- наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;
заподіяння матеріальних і економічних збитків;
істотне погіршення стану довкілля.

або території загрозу для життя і здоров’я людей і веде

до руйнування будівель споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії.

потерпілих і більше, які вимагають невідкладної медичної допомоги, називають катастрофами

Катастрофа – велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків для людини, тваринного чи рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

природне явище – стихійна подія природного характеру, яка за своєю

інтенсивністю, масштабом поширення та тривалістю може викликати негативні наслідки.
Стихійне лихо – катастрофічне природне явище чи процес, які можуть викликати людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші важкі наслідки.

техногенного характеру;
надзвичайні ситуації природного характеру,
надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру,
надзвичайні ситуації воєнного

характеру.

людиною. До них відносять: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи чи

їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність

людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану природних ресурсів та біосфери

національному, політичному, релігійному ґрунті. Вони пов’язані з протиправними діями терористичного

і антиконституційного спрямування, збройні напади, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна, викрадення чи знищення суден, замах на керівників держави та народних депутатів, захоплення заложників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, виявлення застарілих боєприпасів.

масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають

вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Раптові (вибухи, землетруси, транспортні аварії та катастрофи);
Ø НС, які

швидко поширюються (наприклад аварії з викидом СДОР, утворення хвиль прориву на гідрологічних спорудах, пожежі тощо);
Ø НС, які поширюються з помірною швидкістю (аварії з викидом радіоактивних речовин, аварії на комунально-енергетичних мережах);
Ø НС, які повільно поширюються (посухи, епідемія, екологічні небезпечні явища).

Перша фаза – нагромадження відхилень від нормального стану або процесу;

Друга фаза – ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха);
Третя фаза – процес виникнення надзвичайної події, під час якої відбувається вплив на людей, об’єкти і природне середовище, ця фаза є наслідком і розвитком другої;
Четверта фаза – дії вторинних уражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов;
П’ята фаза – ліквідація наслідків НС яка починається за часом ще до завершення третьої фази і поєднується з четвертою.

кількості людей, які загинули, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій

локальні;

об’єктові;
місцеві;
регіональні;
загальнодержавні;
континентальні;
глобальні (загальнопланетарні).

або мікроколективу (сім’ї, виробничої бригади, пасажирів купе тощо);
об’єктовий – розгортається

на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його захисної зони;
місцевий – виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, а також коли для ліквідації НС необхідні матеріальні, технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
регіональний – розгортається на території двох чи більше адміністративних районів або загрожує перенесенням на територію суміжної області і у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
загальнодержавний (національний) – виникає на території двох або більше областей або загрожує транскордонним перенесенням.
глобальний (загальнопланетарний) - виникає загроза поширення наслідків НС на континент або значну його частину чи й планету в цілому.

виконавчої влади розробляють класифікаційні (фізичні, хімічні, технічні, статистичні) і спеціальні

ознаки, що характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації.
Коли наслідки аварії (катастрофи) відносяться до різних галузей або конкретних видів НС, рішення щодо її класифікації приймає комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого відноситься ця ситуація, після розгляду сумарного набору значень класифікаційних ознак.
Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру визначаються законодавством, окремими нормативами і відповідними оперативними і мобілізаційними планами.

– запобігти їх виникненню

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка

та реалізація комплексу заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.

країні виконує
Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації

техногенного і природного характеру (ЄДСЗР), затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 98.

ЄДСЗР включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат

рівень ЄДСЗР має координуючі та постійні органи управління.
Координуючі органи загальнодержавного

рівня:
- Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
- Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.
На регіональному рівні:
– Комісії обласних державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
На місцевому рівні:
– Комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
На об’єктовому рівні:
– Комісії з питань надзвичайних ситуацій об’єктів.

оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного

захисту населення усіх рівнів;

диспетчерські служби центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування, які комплектують з урахуванням необхідності проведення

роботи в автономному режимі не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування.

Режими функціонування ЄДСЗР
повсякденної діяльності,
підвищеної готовності,
діяльності у надзвичайній ситуації ,
діяльності у надзвичайному стані.

виробництва на об’єкті, яка веде до пошкодження або знищення матеріальних

цінностей, травмування або загибелі людей.







Причинами її можуть бути: стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, пожежі тощо), а також порушення технології виробництва і правил техніки безпеки. Проте головним чином вони виникають унаслідок поганої підготовки персоналу, допущеної халатності, порушень технологічного процесу виробництва і правил техніки безпеки.

середовища сильнодіючими отруйними речовинами.

проте найбільшу небезпеку являють собою об’єкти, що виробляють чи застосовують

у технології сильнодіючі отруйні речовини, вибухо- і пожежонебезпечні матеріали і продукти.
Для запобігання аваріям на промислових підприємствах і транспорті заздалегідь розробляють і здійснюють організаційно-технічні заходи, спрямовані на підвищення стійкості і безаварійності роботи.

оповіщення робітників, службовців і населення, що проживає поблизу об’єкту, екстрена

евакуація їх;
- комплексна розвідка об’єкту на якому виникла аварія;
- рятування людей з-під завалів, ушкоджених споруд;
- надання медичної допомоги потерпілим від аварії;
- гасіння пожеж;
- локалізація аварії на комунально-енергетичних мережах, які перешкоджають рятувальним роботам;
- улаштування проїздів і підходів до місць аварій;
- руйнування ненадійних конструкцій, розбирання завалів;
- демонтаж устаткування, якому загрожує небезпека;
- організація комендантської служби.

аваріях, вміти діяти в обставинах, що при цьому склалися. Ці

правила і послідовність дій треба вивчати, постійно пам’ятати і вміти практично виконувати.

утворюють Державні комісії з надзвичайних ситуацій - ДКНС.

ДКНС діють

при Кабінеті міністрів країни, в областях, містах, регіонах на постійній основі і у випадку виникнення НС

На них покладено наступні функцій:
забезпечення постійної готовності до дій аварійно-рятувальних служб,
контроль за розробкою та реалізацією заходів з попередження можливих аварій і катастроф.

СТРОКИ

У першу чергу здійснюють:
оповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;
евакуацію

людей та тварин із небезпечних зон, використовують засоби профілактики захворювань, травматизму, надають медичну та іншу допомогу;
локалізацію аварій, зупинку чи зміну технологічного процесу, попередження і гасіння пожеж;
приведення в готовність органів управління, сил і засобів для рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінку ситуації, що склалася.

ПОСТРАЖДАЛИ ВІД АВАРІЇ, КАТАСТРОФИ ЧИ СТИХІЙНОГО ЛИХА

- Відновлення зруйнованого житла,

спорудження тимчасових будівель (намети, землянки, навіси), відновлення енерго- і водозабезпечення, ліній зв'язку, об'єктів комунального обслуговування.
- Санітарне очищення осередку ураження, забезпечення людей продуктами харчування, предметами першої необхідності.
- Одночасно розпочинають роботи з відновлення функціонування уражених об'єктів.

готовності сил та засобів для їх проведення, ведуться безперервно з

необхідною заміною рятівників і ліквідаторів при дотриманні техніки безпеки та заходів перестороги.

Сутність рятувальних та невідкладних робіт — це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або зменшення матеріальних збитків.

ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої

хмари чи пожежі;
локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;
визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;
визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;
пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;
розкриття завалених, захисних споруд та рятування з них людей;

при необхідності у лікувальні заклади;
евакуація населення із небезпечних місць у

безпечні;
організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;
відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;
пошук, розпізнавання і поховання загиблих;
санітарна обробка уражених;
знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;
соціально-психологічна реабілітація населення.

завалах та на зараженій території;
локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових

і технологічних мережах;
ремонт та відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;
зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт.

ситуацій соціально-політичного характеру.
МІТИНГИ, ДЕМОНСТРАЦІЇ НЕОБХІДНО ПОРІВНЮВАТИ ЗА НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ СИТУАЦІЇ, РІВНЕМ

РИЗИКУ, ПСИХІЧНОЮ НЕСТІЙКІСТЮ З ТАКИМИ ЕКСТРЕМАЛЬНИМИ СИТУАЦІЯМИ, ЯК ЗЕМЛЕТРУС, ПАВОДОК ЧИ ЦУНАМІ

дій, які об'єднують (згуртовують) людей, перетворюючи їх у масу, натовп

(організатори використовують наступні прийоми: колективне погойдування, взявшись за руки, скандування коротких лозунгів, загальний спів, підстрибування, оплески);
Практично повне відключення аналізаторських функцій психіки окремої людини, обов'язкова атмосфера негайної перемоги, під якою розуміється сам факт проведення мітингу, спільне подолання певних перепон тощо;
Різке зростання полярних емоційних оцінок і реакцій: від яскраво вираженої ненависті до «чужих» ідей і людей, до некритичної любові до «своїх».

ОСОБЛИВОСТІ МАСОВИХ ДЕМОНСТРАЦІЙ ТА МІТИНГІВ

на одязі усі ґудзики;
Обійтися без краватки, кашне, сумки;
Не

брати з собою колючих чи ріжучих предметів, скляного посуду;
Без крайньої необхідності не брати плакати на жердинах чи палицях (їх можуть використати як зброю і як зброю можуть кваліфікувати працівники правоохоронних органів);
Зняти з одягу різні знаки і символіку;
Якщо ви не журналіст, то краще обійтися без фотоапарату чи камери.

Це основний інструмент безпеки. Дуже важливо постійно спостерігати за станом

натовпу, становищем на флангах, маневрами сил охорони порядку.
2. Під час мітингу триматися подалі від міліції. На неї часто спрямовується невдоволення натовпу, що підтверджують пляшки, каміння, палиці, які кидають учасники мітингу (демонстрації).
3. Необхідно скласти в уяві карту мітингу (вигляд зверху), чітко зафіксувати можливі шляхи відходу та екстреного порятунку через двері, провулки, під'їзди (найбільш небезпечні місця: скляні вітрини, бар'єри, залізні огорожі, мости, підземні тунелі).
4. Не потрібно наближатися до агресивно налаштованих груп, стояти біля контейнерів зі сміттям, картонних коробок, дитячих колясок без господаря, наступати на кульки чи пакети.
5. Якщо міліція розпочала операцію з розсіювання натовпу або виникла сутичка з хуліганами, не потрібно втрачати спокою і контролю над собою. Головне - не робити різких рухів, не кричати і не бігти. Усім своїм виглядом необхідно демонструвати миролюбство.

ноги до 12 годин при стоянні на холоді;
Синтетична білизна прискорює

потіння, віддачу тепла та охолодження тіла. Бавовняний або шерстяний одяг зменшує ризик захворіти;
Алкоголь швидко розширює судини і прискорює віддачу тепла. Ті, хто алкоголю не вживає, зберігають тепло значно довше;
Дружні тривалі обійми додають і нагромаджують тепло. Якщо при цьому не цілуватись, ризику передачі інфекційних захворювань не виникне;
Постукування по спині сусіда кулаком між лопатками протягом 1-2 хвилин стимулює формування активного відчуття тепла в центрі спини і зігрівання;
Тих, хто носить окуляри або лінзи, не ставити в першу лінію при очікуванні силивого протистояння. Розбиті скельця окулярів можуть травмувати око;
Якщо хтось у натовпі втратив свідомість, його потрібно підняти на руки і над головами передати до краю юрби. Лікарі звичайно працюють скраю юрби. Надія лиш на свідомих всередині юрби;
При використанні сльозогінних газів зразу замотайте щарфом очі, ніс і рот. Краще фільтрують шарфи із щільної вовни. Не забувайте шарфи вдома!
Звичайна пластикова тарілка під одягом з лівого боку грудей, зменшить ризик зупинки серця при ударі гумовою палицею у ділянку серця;
Круглі дитячі пластикові санчата виконають функцію щита і зменшать силу удару гумовою палицею;
Категорично небезпечно сидіти на бетоні чи граніті. Холодне каміння забирає тепло і веде розвитку аднекситу, циститу, простатиту, пієлонефриту.
Не виморожуйте майбутнє України - воно ще знадобиться!

ніч із суботи на неділю або з неділі на понеділок

(після стихійного лиха - по обставинах).
Вранці на перехрестях і площах з'являються військові патрулі та бойова техніка.
Під охорону армії беруть значимі заклади: вокзали, телестудії, банки, редакції газет тощо.
Під контролем буде телефонний та поштовий зв'язок (можуть відключати міжнародні лінії).
Можливе припинення виходу більшості газет.
На особливий режим із змінами в програмах передач переводять радіомовлення та телебачення.

та в'їзду;
- обмеження свободи пересування територією, на якій введено надзвичайний

стан;
- посилення охорони громадського порядку та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення;
- заборона мітингів, вуличних демонстрацій, зборів, страйків, інших масових заходів;
- обмеження руху транспортних засобів.
- комендантська година, тобто заборона знаходитися на вулицях та інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток, які засвідчують особу;

попередньої цензури;
можливий тимчасовий арешт друкованої продукції до скасування надзвичайного стану,

вилучення звукопідсилюючої апаратури та розмножувальної техніки;
призупинення, після відповідного попередження, діяльності політичних партій та масових рухів;
перевірка документів у місцях скупчення людей, а також - при отриманні даних про наявність у них зброї;
особистий огляд речей, житла та транспортних засобів;
обмеження або заборона продажу зброї, отруйних речовин, спиртних напоїв (допускається тимчасове вилучення вогнепальної та холодної зброї, боєприпасів, отруйних і вибухових речовин, а у підприємств, закладів та організацій - навчальної воєнної техніки і радіоактивних речовин).

ПРИ ВВЕДЕННІ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ ВСТАНОВЛЮЮТЬ НАСТУПНІ ОБМЕЖЕННЯ
продовження

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
1. Захист населення планують і здійснюють диференційовано, залежно від

економічного та природного характеру його розселення, виду і ступеня небезпеки можливих надзвичайних ситуацій.
2. Усі заходи життєзабезпечення населення готують заздалегідь і здійснюють на підставі законів держави.
3. При захисті населення використовують усі наявні засоби захисту (захисні споруди, індивідуальні засоби захисту, евакуацію із небезпечних районів та інше).
4. Громадяни повинні знати основні обов'язки безпеки життєдіяльності, дотримуватися установлених правил поведінки під час надзвичайних ситуацій.

про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне його інформування

про наявну обстановку.
2. Навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.
3. Укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація населення з небезпечних районів.
4. Спостереження та контроль за ураженням навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними чи сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами.
5. Організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження.

засоби індивідуального захисту органів дихання призначені для захисту органів дихання,

очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.
До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази “ГП-5”, “ГП-7”, респіратори, ватномарлеві пов'язки.
Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від шкідливих речовин у повітрі в умовах повної ізоляції органів дихання від навколишнього середовища.
До засобів даного класу відносяться ізолюючі протигази, які мають регенераторний елемент, котрий забирає з видихуваного повітря вуглекислий газ та пари води.

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

зараження місцевості СДОР, отруйними та радіоактивними речовинами та біологічними засобами.

Їх також використовують при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт.

До засобів захисту шкіри відносяться:
- загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);
- легкий захисний костюм (Л-1);
- інші засоби.

та воєнного часу є укриття людей у захисних спорудах, розташованих

за місцем проживання, роботи та навчання.


Захисні споруди залежно від захисних властивостей розподіляють на

- сховища;
- протирадіаційні укриття;
- прості укриття.

від уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин,

бактеріальних засобів, а також високих температур і обвалів будівель. Сховища можуть розміщатись під будинками у підвалах, побудованих поза будинками. У мирний час їх використовують для господарських потреб.
Протирадіаційні укриття – призначені для захисту людей від гама-випромінювання і попадання радіоактивного пилу в органи дихання, на шкіру та одяг, а також світлового випромінювання ядерного вибуху. При належній міцності вони захищають від дії ударної хвилі та уламків зруйнованих будинків.
Укриття-щілини викопують на глибину до 180-200 см, шириною 100-120 см, на дні - 80 см із входом під кутом 90° до повздовжньої осі. Щілини можуть бути відкритого або перекритого типу.

звуки сирен і гудків, ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі.

2. Почувши оповіщення, укритися у захисній споруді, підвалі або у будівлі, де застав сигнал.
3. У будівлі зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, загерметизувати кімнату (квартиру), створити триденний запас води.
4. Прийняти препарат йодистого калію: дорослі і діти від 2 років і старші – 1 таблетку – 0,125 г, діти до 2 років – 1/3 таблетки, запиваючи чаєм, водою. При відсутності таблеток приймати 5%-ну настойку йоду: для дітей, старших за 2 роки – 1-2 каплі на 100 г молока (поживної суміші) 3 рази в день.
5. Надягти марлеву пов’язку, по можливості знаходитись подалі від вікон і зовнішніх стін.

джерел водопостачання і кормів.
7. Одержавши повідомлення про евакуацію, зібрати необхідний

запас продуктів, які не псуються, на 2-3 доби, медикаменти, 5%-ну настойку йоду, одяг, взуття, речі туалету, постільну білизну, документи, найцінніші речі і гроші (загальна вага речей на одну людину не повинна перевищувати 50 кг).
8. Упакувати все у поліетиленові мішки, чекати підходу автотранспорту.
9. Після підходу автотранспорту або на призначений час у квартирі необхідно відключити газ, воду, електроприлади, натягти плащ з капюшоном, панчохи, рукавички, узяти речі і змінне взуття, закрити квартиру (дім) і йти до місця посадки.

ДІЇ ЗА СИГНАЛАМИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
ПРИ АВАРІЇ НА АТОМНІЙ СТАНЦІЇ
продовження

телевізійні приймачі.
2. Прослухавши повідомлення, виконати отримані рекомендації.
3. Опинившись у хімічному

вогнищі, потрібно швидко вийти із нього по вказівці працівників цивільної оборони або самостійно в бік, перпендикулярний напрямку вітру.
4. При знаходженні у приміщенні, герметизувати його.
5. Надягнути засоби індивідуального захисту.
6. Залишити нижні поверхи будівель і йти до
підвищених місць, розташованих над територією.
7. Надати допомогу старим і хворим особам.
8. Повідомити сусідів про отримані відомості.

ДІЇ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ

застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої

виникають вторинні фактори ураження населення.
До сучасних засобів ураження відносять ядерну, хімічну, бактеріологічну зброю та інші види сучасних технологічних розробок.

атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну. Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим

еквівалентом.

При вибуху ядерного боєприпасу за долі секунди виділяється велика кількість енергії, в зоні ядерної реакції температура підвищується до десятків мільйонів градусів, утворюючи дуже сильне світлове випромінювання і вибуховий тиск, який досягає мільйонів атмосфер і викликає потужну ударну хвилю з потоком нейтронів і гама-випромінювання, яке називають проникаючою радіацією.

і токсинів, які уражають організм людини, тварини та рослини.
22 квітня

1918 року у району містечка Іпр німецькі війська провели першу газову атаку з використанням хлору, у результаті якої за декілька годин загинуло близько 6 тисяч солдатів, а 15 тисяч одержали ураження різної важкості.

За тактичним призначенням отруйні речовини (ОР) поділяють на смертельні, тимчасової дії, подразливі:
ОР смертельної дії: нервово-паралітичні (Ві-ікс, зарин, зоман); шкірно-наривного (іприт), загальноотруйні (синильна кислота, хлор-ціан), задушливі (фосген);
ОР, які тимчасово виводять з ладу (Бі-зет);
ОР подразливі (хлорцетофенон, адамсіт, Сі-Ес).

продуктів їх життєдіяльності
Використовуються патологічні мікроорганізми – збудники інфекційних захворювань. В

залежності від розмірів, будови і біологічних властивостей їх поділяють на:
Бактерії – чума, сибірська виразка, сап та ін.;
Рикетсії – висипний тиф, плямиста лихоманка та ін);
Грибки – мікроорганізми рослинного походження;
Віруси – біологічні організми, які мають клітинну структуру, здатні розвиватися і розмножуватися лише в живих клітинах (натуральна віспа, тропічна лихоманки, ящур та ін.).

зброя – сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у воєнних

цілях руйнівну силу неживої природи шляхом їх штучного ініціювання, таких як ураган, штучні землетруси, гірські обвали, магнітні бурі, посухи, руйнування озонового шару.

захворювання в даному регіоні.

Епіфітотії — масштабні захворювання рослин, що ведуть

до втрати 50% і більше врожаю. Найчастішими і небезпечними інфекціями, що ведуть до знищення зернових культур, являються фузаріоз, бура іржа, мучниста роса.

Епідемії — це масове поширення інфекційних захворювань серед людей на значній території. Умовою захисту людей від епідемій є санітарно-епідемічні заходи, спрямовані на зниження інфекційних захворювань і ліквідацію небезпечних хвороб. Для попередження поширення інфекції в осередку ураження встановлюють карантин. В районах, прилеглих до осередку ураження, вводять режим обсервації.

повну ізоляцію осередку і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На

зовнішніх кордонах карантинного району встановлюють охорону, регулюється рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей та продуктів харчування. Вхід в район карантину дозволяється спеціальним формуванням і медичному персоналу.

Обсервація – передбачає проведення ізоляційних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на припинення розповсюдження інфекційних захворювань. До режимних заходів в районі обсервації відносяться: максимальне обмеження в'їзду і виїзду; заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування; посилення медичного контролю за продуктами харчування і водою, зменшення руху по зараженій території і інші заходи.