Виробництво міді пірометалургійним способом

нові цинкові заводи побудовані і будуть будуватись із застосуванням гід-рометаллургіческой

технології. Пірометалургійнихспосіб повсюдно витісняється більш прогресивним гідрометалургійним. У гідрометалургії цинку вогнетриви використовують в футеровке печей киплячого шару для окисного випалу сульфідних цинкових концентратів, Вельц-печей для додаткового вилучення цинку зКекова, індукційних канальних і відбивних печей для переплавлення катодного цинку. Пірометалургійних спосіб придатний для переробки сульфідних, окислених і змішаних руд. Попутно з міддю цей метод дозволяє витягати з руд і концентратів дорогоцінніметали. Пірометаллургічним методом отримують близько 90% всієї міді, виробленої світовою промисловістю. Гідрометалургійний спосіб застосовується тільки для переробки окислених руд, переважно бідних за змістом міді, і для самородних руд. Пригідрометалургійному способі переробки дорогоцінні метали з руди зазвичай не витягуються.

пов’язана з одержанням та очищенням металів і металевих сплавів при

високих температурах, на відміну від гідрометалургії, до якої належать низькотемпературні процеси. Пірометалургійними процесами є процеси випалу і аґломерації металургійної сировини, плавки шихтових матеріалів, виготовлення сплавів, рафінування металів тощо. Зокрема, це – доменна плавка, мартенівська плавка, плавка в конвертерах, дугових та індукційних печах. Пірометалургія – основа виробництва чавуну, сталі, свинцю, міді, цинку та ін. важливих металів.

фракцій подрібненої мідної руди, яке здійснюється шляхом відділення фракцій руди,

що, будучи змащеною мінеральною олією, спливає з олійною піною у водному середовищі при його продуванні повітрям, відокремлюючись від змоченої водою породи;
• просушування і отримання рудного концентрату, що містить до 20 % міді;
• випалювання концентрату у печах при температурах 700 – 800 °С. При цьому вигорає значна частка домішок сірки у вигляді оксида SO2. Вміст міді в концентраті підвищується до 20 – 35 %$
• плавлення концентрату в печах при температурах 1500 – 1600 °С з отриманням рідкого штейну, який складається з міді (35 – 50 %), заліза (20 – 40 %), сірки (до 25 %), кисню (до 8 %) та інших домішок$
• продування штейна (сплаву сульфідів міді) повітрям або киснем в малих конвертерах для видалення сірки, яку вміщують сульфіди міді та заліза і підвищення вмісту міді до 98,5 – 99,5 % з отриманням чорнової міді;
• вогневе рафінування чорнової міді повторним продуванням в окислювальному середовищі. Утворені оксиди металів здебільше пере­ходять у шлак або виходять разом з димовим газом, а вміст міді підви­щується до 99,5 –99,7 %;
• електролізне рафінування з отриманням міді з чистотою до 99,9 %.
Промисловість виробляє мідь кількох марок, що мають різний вміст домішок. Найбільш чисту мідь марок МОО та МО (вміст домішок відповідно до 0,01 і 0,03 %) використовують для виготовлення провідникових матеріалів; марки МІ та М2 (0,1 та 0,3 % домішок) – для отримання ливарних та деформівних сплавів; менш чисту М3 (до 0,5 % домішок) – для виробництва сплавів звичайної якості.
Мідь має добрі технологічні властивості, добре прокатується в тонкі листи, стрічку. З неї отримують тонкий дріт. Вона добре полірується, паяється і зварюється.