Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова Презентація на

зору»
Виконав студент 25 А групи, 4 курсу
Медичного факультету №1
Лясовий Леонід

Валерійович

Вінниця 2017

6, 7, 7a, 10, 11. Як показують численні дослідження, серотипи

3,7a, 11 зазвичай виявляються при епідемічних спалахах, серотипи 4, 6, 7, 10 - у випадках спорадичних захворювань.
Спалахи аденовірусного кон'юнктивіту спостерігаються в весняно-осінній період, найчастіше в дитячих колективах.

рідше - при безпосередньому потраплянні збудника на слизову оболонку очей

очей, потрапляє в кишечник зі слизом з верхніх дихальних шляхів. В осередку ураження розвивається

запальна реакція, що супроводжується розширенням капілярів слизової оболонки, іноді крововиливів в ній, що клінічно проявляється фарингітом, ангіною, кон’юктивітом, діареєю. Іноді розвиватьєся кератокон’юктивіт з помутнінням рогівки і порушенням зору.

і підвищення температури тіла. На другу хвилю підвищення температури з'являються

симптоми кон'юнктивіту спочатку на одному оці, а через 2-3 дні - на іншому. Повіки набрякають. Слизова очей червоніє. В невеликій кількості з'являються прозорі слизисті виділення виділення. Регіонарні лімфатичні вузли збільшуються. Чутливість рогівки знижена.

запалення виражені в незначній мірі. Почервоніння невелике, кількість віділень теж.

Перебіг легкий. Тривалість хвороби до одного тижня.
У 25% випадків зустрічається плівкова форма аденовірусного кон'юнктивіту. При цій формі на слизовій оболонці ока утворюються тоненькі плівки, сірувато-білого кольору, які можна легко зняти ватяним тампоном. Іноді плівки можуть бути щільно припаяні до кон'юнктиві, під ними оголюється кровоточива поверхня. В цьому випадку необхідно буває провести обстеження на дифтерію. Після зникнення плівок зазвичай не залишається слідів, але іноді можуть з'явитися негрубі рубці. На кон'юнктиві також можуть виникнути точкові крововиливи та інфільтрати (ущільнення), які після одужання повністю розсмоктуються.
При фолікулярній формі аденовірусного кон'юнктивіту на слизовій оболонці ока виникають дрібні бульбашки, іноді вони бувають великими.

дозволяють достовірно відрізнити аденовірусну природу захворювання від бактеріальної або алергійної.

Для уточнення діагнозу аденовірусних захворювань очей велике значення мають лабораторні методи діагностики.

імунофлюоресценція - достовірний і специфічний метод.
Цитологічний метод - цей

простий і доступний метод при гострих або хронічних кон'юнктивітах дає багато додаткової інформації для уточнення етіології запального процесу.
Серологічні дослідження парних сироваток крові хворих, взятих на початку захворювання і при одужанні, використовуються для підтвердження етіології перенесеного захворювання
Бактеріологічне дослідження при аденовірусних захворюваннях очей дає можливість виявити супутню мікрофлору, визначити її чутливість до антибактеріальних препаратів і провести корекцію лікування із застосуванням антибіотиків

існує засобів селективного впливу на аденовіруси. Використовують препарати широкого противірусної

дії: інтерферони (інтерферон, лаферон) або індуктори інтерферонів, проводять інстиляції 6-8 разів на день на першому тижні лікування і зменшують кількість закапувань до 2-3 разів на день на другому тижні. Так само доцільно додати антибактеріальні краплі для попередження розвитку вторинної інфекції. Антигістамінні препарати приймаються протягом всього терміну захворювання. Для попередження ускладнень, пов'язаних з розвитком синдрому сухого ока, використовують штучні замінники сльози.

гігієна рук, часті провітрювання приміщення, вологе прибирання і постільний режим.
Для

профілактики приєднання вторинної інфекції 2-3 р/добу протягом 10-14 днів застосовують:
піклоксідіна 0,05% р-р (Вітабакт);
мірамістину 0,01% р-р;
левоміцетину 0,25% р-р.