ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО

ЗАСОБІВ”
ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ
КАФЕДРА
РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОЗБРОЄННЯ

принцип будови і дії основних типів механізмів наведення; порядок контроль

основних параметрів механізмів наведення перед бойовим застосуванням.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Призначення механізмів наведення гармат і вимоги до них.
2. Принцип будови і дії основних типів механізмів наведення.
3. Контроль основних параметрів механізмів наведення перед бойовим застосуванням

ЛІТЕРАТУРА
Основания устройства и конструкция орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Под руководством к.т.н. доцента Н.Н. Королькова, Воениздат, М., 1976, с. 460.
Артилерійське озброєння і боєприпаси: навчальний посібник /А. Й. Дерев’янчук, М.Б. Шелест.– Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 415с.

Заняття 12 Механізми наведення

Тема 1. Теоретичні основи побудови артилерійського озброєння

призначені для додання осі каналу ствола кутів прицілювання, установлених на

прицільних пристосуваннях.

як правило, складаються із трьох ланок - ведучої, передаючої й

виконавчої. Ці ланки призначаються для передачі руху від привода до хитної або обертової частини гармати. Найпоширенішим способом передачі руху як усередині ланки, так і від ланки до ланки є механічна передача. Механічна передача складається з ланцюга кінематичних пар.

являє собою дві деталі механізму, що беруть участь у передачі

руху й мають можливість взаємно переміщатися. Основною кінематичною парою називається пара, один з елементів якої жорстко або шарнірно зв'язаний безпосередньо з обертовою або хитною частиною гармати й має з нею загальну швидкість обертання (наприклад, зубчастий сектор, прикріплений до люльки або станка).

ПЕРЕДАЧ
Гвинтові передачі
Зубчасті передачі
Черв'ячні передачі
Ланцюгові передачі
складаються

із гвинта й гайки (ступиці) і в основному призначаються для перетворення обертового руху в поступальний.

призначені для передачі обертового руху, але зустрічаються механізми, де їх використовують для перетворення обертового руху в поступальний (передача шестірня-рейка). Зубчасті передачі бувають циліндричні, конічні й гвинтові.

складається із черв'яка—гвинта із трапецеїдальною нарізкою — і черв'ячного колеса — зубчастого колеса з косими зубами особливої форми. Черв'ячна передача дає можливість одержати більші передаточні числа i = 7÷100 при компактній конструкції із плавним ходом, з безшумною роботою й забезпечує виконання передачі самогальмування.

забезпечують передачу руху при значних міжосьових відстанях (до 8 м), мають малі габарити, мають постійне передаточне число й високим к.к.д.

Гвинти виконуються із прямокутної або трапецеїдальним різьбленням, яке дозволяє одержати

більший виграші в силі, а отже, і більш високий к. к. д. у порівнянні з різьбленням трикутного профілю. При цьому трапецеїдальне різьблення переважніше прямокутної, тому що воно дає можливість виконувати регулювання мертвого ходу при зношуванні різьблення і є більше міцним.

Перевагами гвинтової передачі є простота конструкції й виготовлення, виграш у силі, можливість забезпечення високої точності переміщення, простота експлуатації.

Основний їх недолік - малий к.к.д., що обумовлено більшими втратами на тертя. Останнім часом для усунення цього недоліку стали застосовувати гвинтові пари, у яких тертя ковзання замінене тертям котіння, - кулькові гвинтові пари.

Зубчасті передачі бувають циліндричні, конічні й гвинтові.

Черв'ячна передача дає можливість одержати більші передаточні числа i =

7÷100 при компактній конструкції із плавним ходом, з безшумною роботою й забезпечує виконання передачі самогальмування.
Головними недоліками черв'ячної передачі є порівняно невисокий к.к.д. (у самогальмуючих передачах η<0,5) і необхідність виготовлення черв'ячного колеса з дорогих антифрикційних матеріалів.

забезпечують передачу руху при значних міжосьових відстанях (до 8 м),

мають малі габарити, мають постійне передаточне число й високим к.к.д.

До недоліків ланцюгових передач відносяться:
витягування ланцюга внаслідок зношування в шарнірах;
необхідність ретельного монтажу й обслуговування;
деяка нерівномірність ходу передачі, особливо при малих числах зубів і великому кроці зірочки;
непридатність передачі при необхідності періодичного реверсування без пауз.

в конструкції зразка озброєння
підйомні механізми
механізми приведення до кута заряджання
поворотні механізми
За

типом привода ведучої ланки

механізми наведення з ручним приводом

механізми наведення з гідравлічним приводом

механізми наведення з електричним приводом

За типом виконавчої ланки

механізми наведення з механічною виконавчою ланкою

механізми наведення з гідравлічною виконавчою ланкою

механізми наведення з електричною виконавчою ланкою

кінематичної пари діляться на зубчасті (секторні), черв'ячні й гвинтові.
1. Призначення

механізмів наведення гармат і вимоги до них

До конструкції приводів наведення висуваються наступні вимоги:
легкість і швидкість наведення,
незбиваємість наведення,
точність наведення,
плавність наведення,
достатній сектор обстрілу,
живучість привода,
мала вразливість від вогню противника.

Легкість наведення визначається величиною зусилля на маховику або на ведучій ланці механізму Рм, яке необхідне для виконання наведення із заданою швидкістю. У приводах наведення з ручною рухомою частиною величини зусилля встановлюються за умов невтомності навідника при тривалій роботі і незбиваємості наведення внаслідок випадкових обставин.

Швидкість наведення вимірюється величиною кута переміщення ствола в горизонтальній або вертикальній площині за 1 секунду (град./с) або за один оберт маховика (град./об). Потрібна швидкість наведення визначається тактико-технічними вимогами (ТТВ) до гармати. Величина її залежить від призначення гармати і характеристики рухомої частини привода (ручна або машинна).

– це здатність привода наведення гармати міцно і надійно фіксувати

наведення після її виконання і під час пострілу. Незбиваємость наведення забезпечується використанням у кінематичних схемах приводів наведення самогальмівних передач, гальмівних пристроїв та елементів достатньої жорсткості, які передають зусилля під час пострілу. У приводах з ручною рухомою частиною найбільшого поширення набули гвинтові і черв’ячні передачі, а з машинною частиною – фрикційні гальмівні пристрої.

Точність наведення забезпечується вибором передаточного числа механізму привода наведення. Чим вище передаточне число, тим вища точність наведення, але тим менша її швидкість. Ця суперечність усувається включенням до складу механізму наведення пристрою для перемикання передаточного числа. Наприклад, механізми наведення гармат 2А65 мають дві швидкості наведення.

Плавність наведення забезпечується рівномірною швидкістю наведення. Відсутність плавності може утруднювати спостерігання за ціллю або навіть зробити його неможливим. Плавність наведення залежить від загального стану механізму, якості догляду за ним і здійснюється за рахунок використання передач з постійним передаточним числом (зубчастих, черв’ячних) або передач з плавною зміною передаточного числа (гвинтових).

залежить від призначення гармати і визначає її вогневу маневреність. Величина

сектора обстрілу визначається діапазоном кутів прицілювання у вертикальній і горизонтальній площинах. Для скорочення зони не враження перед гарматою і створення зручностей при її обслуговуванні передбачають можливість надання стволу кутів нахилу 3 – 8°. Кут підвищення ствола встановлюють залежно від типу і призначення гармати.

Живучість привода – це здатність привода впродовж тривалого терміну виконувати свої функції без помітних ознак розладнання і пошкодження. Живучість визначається конструктивними, виробничими та економічними факторами.

Мала вразливість від вогню противника – це необхідна вимога, бо приводи наведення є важливими і складними механізмами з точки зору конструкції та ремонту пошкоджень. Отже, приводи наведення на гарматі необхідно розміщувати компактно і захищати їх від пошкоджень.

Крім того, до приводів наведення висуваються виробничо-економічні вимоги з метою забезпечення масового виробництва.

сучасній артилерії найбільше поширення отримали секторні підйомні механізми, які передають

обертальний рух від привода системою зубчастих пар, остання з яких називається корінною. Ця пара складається з корінної шестерні з валом, яка розміщена на підшипниках у верхньому станку, і зубчастого сектора, який, як правило, закріплений на люльці.
Механізм вертикальної наводки, який має основну кінематичну пару, який складається із шестірні й зубчастого сектора, називається секторним підйомним механізмом.

До складу такого механізму входять:
конічна пара,
циліндрична пара,
черв’ячна пара,
циліндрична пара (корінна шестерня і зубчастий сектор).

Секторні механізми: забезпечують необхідну швидкість наведення у короткому інтервалі, забезпечують великі діапазони кутів наведення, мають відносно складну конструкцію.

мають просту конструкцію, не забезпечують високих швидкостей наведення і великих

кутів наведення, невибагливі в експлуатації.

Використовують гвинтовий механізм у мінометах (82-мм, 120-мм). Кут підйому гвинтової лінії для забезпечення самогальмування знаходиться в межах 4 – 6°.

механізми використовують у ПУ ПТКР.
Недоліком механізмів є складність конструкції

та експлуатації.
Переваги механізмів: конструктивна гнучкість, зручність компонування механізму, можливість регулювання швидкості наведення у широкому інтервалі, невеликі габарити механізму при великих зусиллях на штоку гідроциліндра, можливість дистанційного управління роботою механізму.

з внутрішнім зчепленням складається з: конічної пари, черв’ячної пари, циліндричної

пари (корінна шестерня і зубчастий сектор). Його використовують у гарматі МЛ-20.

В основному у секторних механізмів зубчастий сектор зв’язаний з нижнім станком, а отже, нерухомий. А корінна шестерня під час роботи механізму обкочується по сектору. У такому механізмі передаточне число вище, ніж у механізмі, сектор якого зв’язаний з верхнім станком (обертовою частиною).

із зовнішнім зчепленням: порівняно зі схемою з внутрішнім зчепленням механізм

має великі габарити. Його використовують у гарматах М-46.

Секторний механізм із зовнішнім зчепленням: порівняно зі схемою з внутрішнім зчепленням механізм має великі габарити. Його використовують у гарматах М-46.

механізм. До складу такого механізму входять: гвинт, ступиця, упор верхнього

станка, шарнірна опора.

Гвинтовий механізм: має просту конструкцію, має велике передаточне число при малому числі кінематичних пар, швидкість наведення і зусилля на маховику залежать від кута наведення, має обмежені кути наведення.

механізм – використовується в механізмах повороту напрямних пускових установок ПТКРС

і у вертлюгах деяких мінометів.

У таких механізмах замість гвинтової пари використовують зубчасту рейку і зчеплену з нею циліндричну шестерню, яка і переміщує обертову частину зі стволом відносно опорного пристрою. Усі деталі, за винятком рейки, змонтовані на вертлюзі. Рейка, яка закріплена на станку, залишається нерухомою. Іноді буває навпаки. Корінна шестерня, яка обертається завдяки самогальмівній черв’ячній парі, переміщується по рейці і примушує вертлюг рухатися відносно станка.

експлуатації механізмів наведення необхідно стежити за тим, щоб їх робота

при всіх кутах наведення була плавною, без ривків і без великого мертвого ходу.

Причинами збільшення зусилля на маховику підйомного механізму можуть бути: невідрегульованість врівноважуючого механізму, мастило не відповідає порі року, дефекти, пошкодження на зубцях кінематичних пар, невідрегульованість зчеплення зубчастих передач та інші причини.

Причинами збільшення зусилля на маховику поворотного механізму можуть бути: невідрегульований зазор між верхнім і нижнім станками; дефекти, пошкодження зубців кінематичних пар; невідрегульованість зубчастих зчеплень та інші причини.

Основними параметрами механізмів наведення є:
зусилля на маховику,
величина мертвого ходу.

маховику визначає легкість наведення. З одного боку, це зусилля не

повинно бути надмірно великим – це ускладнює наведення гармати, а з іншого боку, це зусилля не повинно бути дуже малим – інакше випадковий вплив на маховик може збити встановлене наведення.

Мертвий хід підйомного механізму
Для визначення величини мертвого ходу підйомного механізму необхідно, обертаючи маховик в один бік, вибрати мертвий хід і нанести крейдою риски на маховику і коробці підіймального механізму. Маховиком черв’яка поздовжнього рівня вивести пухирець поздовжнього рівня на середину. Повільно повертати маховик у зворотному напрямку до того моменту, поки пухирець рівня не почне виходити із середнього положення.

Мертвий хід поворотного механізму
Для визначення величини мертвого ходу необхідно, обертаючи маховик в один бік, вибрати мертвий хід і навести перехрестя панорами в точку наведення. Нанести крейдою риски на маховику поворотного механізму і на кришці коробки. Повільно повертати маховик у зворотному напрямку до моменту зрушення перехрестя панорами з точки наведення.

наведення гармат і вимоги до них.
2. Вплив нахилу осі цапф

люльки на точність стрільби.

Рекомендована література

Основания устройства и конструкция орудий и боеприпасов наземной артиллерии. Под руководством к.т.н. доцента Н.Н. Королькова, Воениздат, М., 1976, с. 460.
Артилерійське озброєння і боєприпаси: навчальний посібник /А. Й. Дерев’янчук, М.Б. Шелест.– Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 415с.