Як спілкуються тварини

одним, хоч і не говорять у звичному для нас розумінні

цього слова.

це такі маленькі балакучі створіння, які живуть в підземних "містах"

з населенням, що сягає іноді до сотень і тисяч, а в деяких випадках і мільйонів особин. Вони спілкуються з допомогою гучного гавкоту і повизгування.

На цих чарівних австралійських пташок з яскравим оперенням люблять полювати

чимало пернатих хижаків, але найбільшу небезпеку для них створюють флейтові птахи..
Ці крилаті садисти люблять наколювати свою ще живу здобич на шипи колючих рослин - так їм чомусь смачніше.

ви почуєте щось подібне, то будьте впевнені: вони обговорюють саме

вас.

окремі "слова", що може бути закладена інформація і про те,

яка це людина. В ході одного експерименту з'ясувалося, щоїхні сигнали змінюються в залежності від кольору сорочки на людині, від того, висока вона чи низька, як близько йде і як швидко рухається.
позначають не тільки хижака, що наближається, але і позначають його вид. 

Тобто у них є специфічні звуки, які перекладаються як "людина йде!"
Мало того - у сигнали, які видають лугові собачки,

ворогом? Ховається? Тікає? Аж ніяк!
Коли флейтовий птах вилітає на полювання, виглядаючи, чим би

таким поживитися, і заводить свою передобідню трель, самець малюр відразу відгукується і починає підспівувати. Причому так спритно підлаштовується, що дует з можливим вбивцею здається ідеальним - важко повірити, що співають два зовсім різні птахи. 
Навіщо він так підставляється? З тієї ж причини, за якою більшість самців у природі робить будь-що - щоб справити враження на самку. Таке кричуще нахабство та ще стосовно страшного убивці - свідчення упевненості в собі, а жінки, як відомо, люблять упевненість і нерозсудливість.

- вона вміє влаштуватися за чужий рахунок, видаючи себе за

когось іншого. Зовсім, здавалося б, людська тактика. Як може якесь членистоноге без добре розвиненого мозку проробляти такі афери?
А ось як:

На тілі гусениці, біля самої її голови, розташована крихітна "губа". Коли цій тварюці набридає добувати собі їжу, вона починає шкрябати цієї "губою" - в результаті виходить "пісня" дуже схожа на ту, що "співає" мурашина матка. Настільки схожа, що мурашки миттю перетягують гусеницю у свій мурашник, де вона і живе розкошуючи аж до моменту перетворення на метелика.
Весь цей час мурахи її годують, захищають від небезпеки, тягають за собою, якщо виникне необхідність перебиратися на нове місце, і віддають воістину королівські почесті.

робочі мурашки відригують вже пережовану і присмачену своїми корисними ферментами

їжу просто до рота гусіні. А в найголодніші часи мурашки згодовують паразиту навіть своїх власних ненароджених братів і сестер (теж попередньо пережованих).

на чітко розмежованій території. Коли на їх територію випадково залітає якийсь

сторонній птах, вони затягують злагоджений дует, щоб дати зрозуміти чужинцеві, що місце зайняте щасливою і дружною родиною. Це дуже зворушливо, але тільки до тих пір, поки на горизонті не з'являється самотня самка мурахоїдки і не починає снувати туди-сюди буцімто не помічаючи, що місце зайняте.
Як тільки таке відбувається, самець вмить змінює свою пісню на "холостяцьку", намагаючись залучити нову самку. Ну так, по-сусідськи.
Законна дружина, помітивши, що її шлюб тріщить по швах, починає активно підспівувати своєму благовірному - але аритмично і голосно, щоб заглушити його хтиві трелі.

подають вже готову їжу. І вони навіть знайшли тих, хто готує

їх улюблену страву - крихітних зелених комах, яких звати Горбатки. Ці істоти проникають всередину дерев і п'ють деревний сік. Потім вони цей сік пертравлюють і виділяють солодкувату рідину, так звану "падь". Для геконів це - улюблені ласощі, і горбатки завжди раді прийняти замовлення. Ось як це відбувається:

спочатку відповідає тремтінням, мовляв, "замовлення прийняте, чекайте", а потім вистрілює

струменем напівпрозорої рідини прямо в рот ящірці. Та ви й самі можете на це помилуватися: