ОДИНИЦІ ВИМІРІВ ДОЗ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Законодавство з питань радіаційної безпеки
Опромінення персоналу, що планується, в дозах від 1 до 2 ЛДmax (50-100 мЗв/рік) дозволяється місцевими органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Опромінення персоналу при дозі не більше за 2 ЛДmax (100 мЗв/рік) повинно бути компенсовано так, щоб після десятирічного періоду ефективна доза за цей час (разом з дозою від виконання спеціальних робіт), не перевищувала 200 мЗв.
Опромінення персоналу, що планується, в дозах від 2 до 5 ЛДmax може бути дозволено у виняткових випадках Міністерством охорони здоров’я України один раз протягом всієї трудової діяльності працівника.
Планування підвищеного опромінення жінок у віці до 45 років та чоловіків молодших 30 років забороняється.
Особи, які залучаються до проведення аварійних та рятувальних робіт, на цей період прирівнюються до персоналу (категорія А).
Опромінення персоналу категорії А
Індивідуальний дозиметричний контроль, у конкретних для кожного випадку обсягах є обов’язковим для осіб, у яких річна ефективна доза опромінення може перевищувати
10 мЗв/рік.
Примітки:
*) - До окремих відносяться альфа-випроміпюючі радіонукліди, середньоріча допустима об'ємна активність яких у повітрі робочих приміщень менша 0,3 Бк·м3.
**) - Для радіонуклідів з максимальною енергією електронів (бета-частинок) меншою
50 кеВ допустимі рівні та порядок радіаційного контролю забруднення робочих поверхонь встановлюється окремими документами стосовно конкретного виробництва.
ППД всередині приміщень будівель та споруд, які експлуатуються з постійним перебуванням людей, рівень дій становить (50 мкР/год), включаючи компоненту від природного радіаційного фону, за виключенням дитячих, санаторно-курортних та оздоровчо-лікувальних закладів де рівень дій відповідає (30 мкР/год).
При перевищенні наведених рівнів дій проведення контрзаходів для дитячих, санаторно-курортних та оздоровчо-лікувальних закладів, а також громадських приміщень є обов’язковими: для житлових приміщень - тільки за згодою власника житла. При цьому останнім повинна бути надана повна інформація про дози опромінення та ризики для здоров’я.
У разі використання води з артезіанських свердловин для господарчо-питного водопостачання або реалізації води артезіанських та інших джерел через торговельну мережу, кожне джерело (свердловина або група свердловин, що використовуються одночасно) повинно мати
паспорт радіаційної якості води !!!
Під визначення радіаційної аварії підпадає широкий спектр таких подій, як крадіжки чи втрати поодиноких закритих джерел гамма-випромінювання, неконтрольовані розгерметизації джерел, що містять гамма-, бета- і альфа-випромінювачі, включаючи радіонуклідні нейтронні джерела.
При виникненні комунальної радіаційної аварії окрім термінових робіт щодо стабілізації радіаційного стану (включаючи відновлення контролю над джерелом) мають бути одночасно здійснені заходи, спрямовані на:
До особливостей середньої фази належать:
(а) порівняно швидке зниження потужності поглинутої у повітрі дози зовнішнього гамма-випромінювання на місцевості (майже у 10 разів за період тривалістю 1 рік після початку цієї фази);
(б) переважання кореневого (над поверхневим) типу забруднення сільськогосподарської продукції (зелені овочі, злакові, ягоди, молоко і м’ясо за рахунок кореневого переходу радіонуклідів у траву пасовищ).
Усі види втручань в період середньої фази аварії, у більшості випадків, відносяться до довгострокових.
Пізня фаза починається через 1-2 роки після початку аварії.
Втручання на пізній фазі аварії носять виключно довгостроковий характер.
*) В залежності від особливостей і умов, які випливають із прогнозу динаміки розвитку радіаційної обстановки (пункт 8.7 НРБУ-97)
На будь-якому об’єкті, де здійснюється практична діяльність, пов’язана з радіаційно-ядерними технологіями, повинні бути підготовлені плани аварійних заходів. Ці плани погоджуються з органами державного регулювання: Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров’я України та Адміністрацією ядерного регулювання Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Аварійні плани є невід’ємною частиною регламенту на проведення робіт, санітарного паспорту та ліцензій.
Типовий аварійний план повинен містити:
а) розподіл обов’язків щодо інформування регулюючих органів, державних адміністративних органів та громадськості;
б) розподіл обов’язків та відповідальності щодо ініціювання втручань;
в) типові сценарії, в яких розглядаються різні стани аварійного джерела та варіанти розповсюдження зони аварії у приміщеннях та проммайданчику об’єкта та за його межами;
г) всі процедури щодо обміну інформацією між аварійним об’єктом та організаціями, персонал яких бере участь в аварійних роботах: рятувальні, медичні бригади, органи внутрішніх справ, служби оборони і т.д.;
д) система оцінки масштабів та значущості аварійних викидів та скидів у довкілля, а також система оперативного та довгострокового прогнозу розвитку аварії.
Аварійний план повинен передбачати заходи щодо створення необхідних аварійних запасів, які включають:
а) дозиметричну та радіометричну апаратуру та джерела автономного живлення до неї для умов роботи в інтенсивних полях гамма-випромінювання та при інтенсивних рівнях радіоактивного забруднення;
б) транспортні засоби та аварійний резерв паливно-мастильних матеріалів;
в) засоби індивідуального та колективного захисту, включаючи спецодяг, респіратори і т.і.;
г) засоби фармакологічного протирадіаційного захисту, у тому числі і для йодної профілактики;
д) засоби зв’язку та управління;
е) помивно-дезактиваційні засоби та прилади;
є) інші ресурси для проведення аварійних робіт.
Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:
Email: Нажмите что бы посмотреть
Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.
