Заняття 1

живого.

себе, свої хобі, улюблені страви, домашніх тварин тощо :)

хочу вивчати курс біології?
Як успішний результат навчання вплине на

моє життя?
Чи подобався мені предмет “Біологія” у школі? Чому?
Яким би я хотів (-ла) бачити свого викладача біології ?

у команді, допомагаючи одне одному у навчанні. Лише команда може

ефективно виконувати завдання і досягти поставленої цілі.

легкістю використовувати набуті знання і отримати високі бали на ЗНО

з біології.

одного, особисту думку кожного, стараємось спокійно сприймати критику, цінуємо час

і зусилля одне одного.
Ми команда: якщо абітурієнт щось не зрозумів, не встиг, забув – найкраще сказати про це репетитору – і ми разом спробуємо виправити ситуацію.
Ми працюємо ретельно – уважно слухаємо, запитуємо (чим більше ти запитуєш – тим швидше вчишся), при потребі записуємо.
Не списуємо на контрольних. Якщо я щось списала (-в) – я чогось не засвоїла (-їв), і не залишаю собі жодної можливості виправити ситуацію. Контроль потрібен нам обом, щоб зрозуміти, що потрібно доопрацювати чи повторити.
Ретельно виконуємо домашні завдання – вони потрібні для закріплення матеріалу та узагальнення набутих на занятті знань. Виконане домашнє завдання – 70% успіху. Якщо я не бажаю вчитися і витрачати на це свій час – надати мені знання не зможе ніхто.
Аналіз роботи на занятті. Наприкінці кожного заняття учень має можливість повідомити, що йому сподобалось, а що – ні. Викладач зобов'язується зробити висновки із зауважень.
Діалог з батьками. Репетитор залишає за собою право спілкуватися з батьками абітурієнта, розповідати їм про успіхи чи недоліки у його навчанні.

усі його прояви.

тварин;


мікробіологія – наука про
бактерії, віруси,
мікроскопічні гриби;

функції організму;


гістологія – наука про тканини;

та організацію
клітин;

біохімія та молекулярна
біологія – науки

про будову
та функції макромолекул.

і речовин, які необхідні для росту та процесів життєдіяльності організму.

Організми, які використовують енергію хімічних зв'язків органічних молекул, що надходять з їжею називають гетеротрофами. Їм потрібні готові органічні сполуки (білки, жири, вуглеводи). До цих організмів належать деякі бактерії (наприклад, хвороботворні), тварини та гриби, в тому числі, цвілеві.
Організми, які використовують для власного енергозабезпечення світло називають фототрофами (автотрофами). Вони здійснюють фотосинтез. Це рослини, водорості, фототрофні бактерії (зелені та пурпурові).

реакцій, які забезпечують організм енергією. Вона запасається у вигляді молекул

АТФ. АТФ є у всіх клітинах, тому це – універсальна “енергетична валюта” організму. На довший час енергія запасається у вигляді вуглеводів та жирів.

реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ. Ця властивість необхідна

для їхнього виживання.

тобто є рухомими. Рух також сприяє виживанню у середовищі: добуванню

їжі, уникненню небезпек і несприятливих умов, розселенню на нові території.

організму непотрібних продуктів обміну речовин. До таких речовин належать, наприклад,

вуглекислий газ, сечовина, надлишок води, мінеральних солей і т.д.

підтримувати тривале існування свого виду. Вид виживає завдяки передачі основних

спадкових ознак від батьків до нащадків, незалежно від способу розмноження (статевого чи нестатевого). Таку передачу забезпечують молекули ДНК та РНК (у деяких вірусів). У цих молекулах закодована спадкова інформація.

завдяки нарощування речовини на своїй поверхні. Натомість живі організми ростуть

зсередини, збільшуючи свої розміри, масу, кількість клітин. Як будівельний матеріал вони використовують органічні сполуки, що надійшли з їжею.

він змушений підтримувати стабільність свого внутрішнього середовища (температуру, хімічний склад,

кількість рідини) незалежно від того, що відбувається у оточуючому світі. Стабільність характеристик організму називають гомеостазом.