Запальні і незапальні захворювання серця у дітей

№ 362 19.07.2005 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у

дітей

Доцент Я.М. Кулик

ніж у дорослих, Серед дітей, які померли раптово у віці

від 1 місяця до 17 років виявляються у 17 % випадків.
НЕРЕВМАТИЧНІ КАРДИТИ - це група запальних захворювань серця неревматичної етіології з переважним ураженням міокарду.

(серотипи 2; 5), вірус грипу, поліомієліту, ECHO, HSV, VZV, віруси

гепатитів, Епштейн-Барр, ЦМВ;
Бактерії (дифтерії, стрептококи, бруцели, мікобактерії, менінгококи, клостридії);
Грибки (кандида, аспергіли);
Найпростіші (токсоплазмоз, малярия, лейшманіоз);
Гельмінти (трихінели, ехінококи)

імунних процесів, активація гуморального і пригнічення клітинного імунітету.
Імунокомплексне ушкодження міокарда

ЦІК.
Пригнічення імунної відповіді з дисфункцією Т-лімфоцитів.
Аутоімунні процеси внаслідок утворення аутоантигенів.

фізичного розвитку дітей
- повторні пневмонії у дітей після народження
Фізикальні

зміни: серцевий горб, розширення меж відносної серцевої тупості, можливі глухі тони серця
Набутого дифузного кардиту: ознаки лівошлуночкової або тотальної СН, - зв'язок з перенесеною напередодні ГРВІ
- млявість, швидка стомлюваність ,
- кашель, блювота, дисфункція кишечника під час одужання від вірусної інфекції.
Фізикальні зміни: блідість шкіри, ціаноз носогубного трикутника, тахікардія, зміщення меж відносної серцевої тупості, приглушений І тон, можливий систолічний шум над верхівкою серця.

В крові: ↑

ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, ↑ рівня сіалових кислот, СРБ, серомукоїда, серцевих ензимів (креатинфосфокіназа, лактатдегідрогеназа 1)
Рентгенологічно: кардіомегалія.
ЕКГ: зниження вольтажу комплексу QRS в перші 2-3 тижні захворювання, синусова тахікардія.
ЕхоКГ: дилятація порожнини лівого шлуночка, зниження показників насосної та скоротливої функції.
Ендоміокардіальна біопсія: дозволяє виявити ознаки запалення і стадію хвороби.

Нестероїдні протизапальні засоби
При тяжкому гострому міокардиті з

ознаками серцевої недостатності та міокардитах алергічного походження - преднізолон внутрішньо
При затяжному перебігу, рецидивах хронічного міокардиту - делагіл або плаквеніл
Кардіотрофічна терапія
При серцевій недостатності - серцеві глікозиди, діуретики, інгібітори АПФ

спільною рисою цих захворювань є формування структурних змін у міокарді.
Кардіоміопатії

- це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність.

Частота більше 1 на 100000 дітей, причому частіше хворіють хлопчики.

з невідомими чинниками;
вторинний - чинник захворювання міокарду відомий або пов'язаний

з ураженням інших органів.
Клініко-морфологічні форми:
Застійна (дилятаційна) D
Гіпертрофічна Н
Рестриктивна R

порожнини лiвого та/або правого шлуночка, порушення систолiчної функцiї, застiйна серцева

недостатнiсть.
Клініка: знижена толерантність до фізичного навантаження, задишка, серцебиття, кашель , симптоми недостатності кровообігу за лівошлуночковим типом, пізніше - за правошлуночковим типом.
Діагностика: ЕхоКГ: дилятація лівого шлуночка і лівого передсердя, зниження фракції викиду лівого шлуночка.
ЕКГ: синусова тахікардія, перевантаження лівого шлуночка.
Рентгенологічно: кардiомегалiя.

ураженням мiжшлуночкової перегородки, з обструкцiєю шляхiв вiдтоку вiд шлуночкiв. Як

правило, без розширення порожнини лiвого шлуночка, супроводжується синдромом діастолічної серцевої недостатності.
Клініка: ангінозний больовий синдром, НК лівошлуночкова, синкопе, систолічний шум вигнання крові з лівого шлуночка, послаблені тони серця, може бути IV тон.
Діагностика: ЕКГ - типових ознак не існує.
Рентгенологічно може бути вибухання лівого шлуночка, відсутність талії серця.
ЕхоКГ: гiпертрофiя стінок шлуночків,
збільшення порожнини лівого передсердя і фракції вигнання, порушення діастолічної функції серця.

характеризується ригідними стінками шлуночків, зменшенням наповнення і зниженням діастолічного об'єму

одного або обох шлуночків з нормальною чи майже незмінною систолічною функцією та товщиною стінок.
Клініка: Початок повільний. Провідною скаргою є задишка і слабкість навіть при мінімальному фізичному навантаженні, симптоми серцевої недостатності.
Діагностика: ЕКГ - зниження вольтажа зубців, порушення ритму та провідності.
На рентгенограмі збільшення серця відсутнє або помірне.
ЕхоКГ: відповідні зміни ехоанатомії, діагностика порушень діастолічної функції та скоротливості міокарда, можливий випіт у порожнину перикарда.

та інші кардіотонічні засоби протипоказані при гіпертрофічній і дилятаційній КМП.

При порушенні розслаблення міокарда доцільним є призначення антагоністів Са (верапаміл, ніфедіпін).
Лікування серцевих дизритмій.
При серцевій недостатності - відповідне лікування.
Профілактика інфекційного ендокардиту.