Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого

драматурга, його зв’язками з «театром корифеїв»; домогтися усвідомленню багатогранності літературної

та театральної діяльності; жанрової різноманітності його драматичних творів; розвивати навички виразного читання, акторські здібності школярів; виховувати інтерес до творчості митця.
Завдання: поглибити знання учнів щодо до особливостей розвитку театру «корифеїв», виховувати любов до рідного слова, стимулювати подальше вивчення творчості письменника.
Тип уроку: засвоєння знань з елементами вистави.
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, обрамлений рушником; виставка його творів і творів про нього; фотоілюстрації «Іван Карпенко-Карий. Життя і творчість»; мультимедійні засоби.

(І. Франко)
Згайдуйте предків своїх,
Щоб історія перед вами не згасла
І золотої

нитки не загубіть…
Молюся за вас. (О. Кобилянська)

1907 р.)








ЕПІГРАФ: Ради України, нам дорогої,

ради скривдженого
народу, не маючого навіть і порозуміння об наші
праці, - ми зробимо, що в наших силах!
Іван Карпенко-Карий

Реаліст

фейлетоніст, театральний рецензент, прозаїк, учасник визвольного руху.


Риси характеру

Розумний, артистичний, здібний,

наполегливий, серйозний, стриманий, суворий.

Освіта

1855-1859 рр. – трикласна повітова школа в м. Бобринці
(зараз Кіровоградська область).

70-90 роках ХІХ ст. на українській сцені.
Друга група: що ви

можете сказати про внесок у розвиток театру «корифеїв» родини Тобілевичів?

Народився І. Тобілевич 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівці,

Бобринського повіту на Херсонщині. Дитинство драматурга минуло за кріпацтва.
Батько: Хлопець чув у родині про жорстокість і сваволю панів, бачив тяжку працю кріпаків на панщині і жорстоку розправу над ними. Страждання кріпаків глибоко вражало Івана, бо мати його до заміжжя була кріпачкою.
Опанувавши початкову грамоту, у сільського дяка, Івана віддали до трикласного Бобринського повітового училища, яке він закінчив із відзнакою у 1859 р. і мріяв стати вчителем або лікарем, але через скрутне матеріальне становище сім’ї з 14 років працював чиновником-канцеляристом. Знання син здобував самотужки, наполегливо працюючи над книгою, завдяки чому і піднявся до рівня високоосвічених людей.

мої хвилюючи розповіді про вистави «Наталка Полтавка», «Енеїда». Своє захоплення

театром передала дітям.
Оповідач-персонаж: То ж невипадково з родини Тобілевичів вийшли й такі видатні діячі української сцени, як Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська (обидва молодші брати і сестра обрали собі театральні псевдоніми Садовських — дівоче прізвище матері Євдокії Зіновіївни, а Панас — псевдонім Саксаганський — на честь містечка Саксагань, звідки мати була родом).
Сергій Єфремов: Батько й мати мали сильні голоси, тому в їх домі часто звучала народна пісня. В родині панувало взаєморозуміння, повага до рідних. Правда, Карпо Адамович хотів, щоб діти були на службі, а не в «тіятрах», але мирився і допомагав, особливо синові Івану.

Надія Карлівна Тарковська — перше кохання і дружина письменника, Софія

Віталіївна Дітковська — друга дружина.
Карпенко-Карий: Із першою дружиною, Надією, були пристрасними театралами, шанувальниками Шевченкового слова. Зіграли головні ролі в п'єсі «Назар Стодоля», а згодом назвали своїх дітей іменами улюблених героїв — Галя і Назар. А іменем дружини назвав хутір Надія.
Згодом народилося ще двоє дітей — Юрко та Орися, але родинне щастя було недовгим. Від хвороби помирає Надія Тарковська, а слідом — улюблена старша дочка Галя.
Пережити горе допомагає робота в театрі, творче самозабуття і Софія Дітковська, акторка театру.

дали ім'я сестри Тобілевича — Марія.
Усі діти одержали гарну

освіту: Назар став інженером-хіміком, Юрій, будучи студентом у Львові, заприятелював з родиною Івана Франка, Орися (Ярина) та Марія здобули освіту у стінах Паризької Сорбонни. З усіма дітьми були теплі, задушевні стосунки.
Голос Духу: «Один з найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить себе, свободу і незалежність!». (З листа до дочки Ярина).
Сергій Єфремов: Основою життя для Карпенка-Карого була праця: працював ковалем-молотобійцем, палітурником, хліборобом, косарем, робітником нарівні з народом.
Так, довелося йому таки орати і засівати, тільки інше поле, поле української драматичної літератури і театру… І тут рівних йому не було. Прагнув, щоб кожна його п’єса стала потрібна і зрозуміла не лише інтелігенції, але й простому народу.

сподобався твір. Я рад, що вона буде корисною». (Із листа

до С. Єфремова).
Сергій Єфремов: Карпенко-Карий був абсолютно вільний і в мистецьких уподобаннях, і в життєвому виборі — служив Україні талантом, даним від Бога.
Суд Совісті: «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці, — ми зробимо, що в наших силах». (З листа до Саксаганського).

з його листа до дочки Ярини (про працю).
3) Чим повчальні настанови

Карпенка-Карого для вас особисто?
4) Поставте себе на місце письменника. Як би ви діяли в скрутні хвилини його життя?
5) Як вшановано пам'ять геніального драматурга на теренах України?

історична драма «Бондарівна» (1884), жарт-водевіль «З Івана - пан,
а

з пана - Іван» (1884), драма «Чортова скала» (1885), комедія «Мартин Боруля» (1886), драма «Підпанки» (1887), комедія «Сто тисяч» (1890), трагедія «Сава Чалий» (1899), комедія «Хазяїн» (1900), п’єса «Суєта» (1903), п’єса «Житейське море» (1904).

Захоплення

Театр, література, філософія, психологія, драматургія, публіцистика.

заспівувач; в) найактивніший; г) винятковий.
2) Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка

театру «корифеїв»: а)Соломія Крушельницька; б) Марія Заньковецька; в)Марія Садовська -Барілотті; г) Ганна Затиркевич-Карпинська.
3) Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь: а) драматичного персонажа; б) діда; в) батька; г) брата.
4) Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі: а) Марисі і Миколи у п’єсі «Мартин Боруля»; б) Наталки і Петра у драмі Котляревського «Наталка Полтавка»; в) Проні й Голохвастова у драмі М. Старицького «За двома зайцями»; г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля».
5) Найвище творчість письменника оцінив: а) Іван Нечуй-Левицький; б)Панас Мирний; в) Іван Франко; г) Михайло Старицький

були:

а) Панас Саксаганський; б) Михайло Старицький; в) Марко Кропивницький; г) Микола Лисенко; Петро Ніщинський; д) Микола Садовський.
2) Серед перелічених творів перу Карпенка –Карого належать: а) «Наталка Полтавка»; б) «Сто тисяч»; в) «Мартин Боруля»; г)»Назар Стодоля»; ґ) «Сава Чалий»; д) «Хазяїн».
3) Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого: а) «Сто тисяч»; б) «Наймичка»; в) «Суєта»; г) «Хазяїн»; ґ) «Мартин Боруля»; д) «Безталанна».

на свій хліб. Ким він працював у містечку Мала Виска,

а потім у Бобринці?
Яким указом у 1876 р. було заборонено друкувати книжки українською мовою, організовувати українські вистави і концерти?
У якій країні Тобілевичу було заборонено жити?
На скільки років Тобілевича було піддано поліційному нагляду?
Де Карпенко-Карий оселився після заборони жити в рідній країні?
Яку п’єсу написав Іван Тобілевич, коли жив у Новочеркаську ?
З чиєю працею французького енциклопедиста був знайомий письменник?
Чиї традиції художнього дослідження у своїй творчості продовжує драматург?
На якому хуторі Тобілевич живе у 1887 р.?
Чим займається Карпенко-Карий, коли живе на хуторі?
Як називається перша п’єса Карпенка-Карого?
Традиційний мотив чого був відсунутий на другий план у драмі «Бурлака»?
Як було потім перейменовано драму «Чарівниця»?
Хто головний герой комедії «Хазяїн»?
Із скількох актів складалася комедія «Хазяїн»?
Хто був правою рукою Пузиря?
В основу якої драми було покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку»?
Яку п’єсу написав Карпенко-Карий на схилі життя?