Суб‘єктивна сторона злочину

і його наслідків, тобто, так би мовити, внутрішня сторона суспільно

небезпечного діяння.

стан суб"єкта в момент скоєння злочину.

тоді, коли законодавець вказує на них як на ознаку злочину.

Так, ст.95 КК встановлює відповідальність за навмисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання,викликаного насильством чи тяжкою образою з боку потерпілого; ст. 86 - за напад з метою заволодіння державним або колективним майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого або погрозою застосувати таке насильство.

праві діє принцип : без вини немає відповідальності. У ст.3

КК сказано, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину.

коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї

дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

бездій;

б) передбачення їх суспільно небезпечного наслідку;

в) бажання, щоб такі

наслідки наступили або ж свідоме допущення їх.

є необережність. Коло складів необережних злочинів, визначених законом, значно вужче

порівняно з навмисними. На відміну від навмисних злочинів, де дуже важливим є становлення винного до самих вчинюваних ним дій, при вчиненні злочину з необережності акцент переставляється на суспільно небезпечний наслідок і відношення винного саме до цього наслідку.

разі реального настання суспільно небезпечних наслідків. Необережні дії, які лише

могли б потягнути небезпечні наслідки, не є достатньою підставою для кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність при необережній вині настає лише за скоєний злочин.

інтелектуальною, так і за вольовою ознакою