Владимир Иванович Вернадский

зав. кафедрою
політекономії в Київському,
викладач політекономії та
статистики в Московському
університетах ;
професор

Головного
педагогічного інституту в
Петербурзі

Мати – Ганна Петрівна
Константинович
1837 - 1898
(друга дружина батька)
Учителька музики та співів

Володя з молодшими сестрами:
Катериною та Ольгою
1868 рік

на фізико-математичному
факультеті (1881 – 1885)
Докучаєв В.В.
1846 - 1903
Мендєлєєв Д.І.
1834

- 1907

Бекетов А.М.
1825 - 1902

Воєйков О.І.
1842 - 1916

Вчителі Володимира Вернадського

одного з народницьких
гуртків – науково-літературного товариства.
З

надр товариства виникло у 1885 році Братство, діяльність якого прийняла
науково-етичний характер. Члени Братства за власні кошти видавали книги для
народу, відкрили в Петербурзі народні читальні, вели просвітницьку роботу.

Внутрішнє життя Братства впорядковувалось трьома основними правилами:
працюй якомога більше,
споживай (для себе) якнайменше,
на чужі біди дивись, як на свої.

Братство проіснувало 35 років. Друзі листувалися, щороку 30 грудня зустрічалися
сім’ями, проводили разом літні канікули. 30 грудня 1921 року в останній раз
зібралось разом братство.

Коли в 1942 році Вернадський одержав Сталінську премію (200 тис. руб.), то
100 тис. руб. він передав на оборону країни, а решту розділив між друзями і
вдовами померлих друзів, собі не залишивши нічого.

Ядро Братства (разом з дружинами) склали:

1941),
історик
Корнілов О.О.
(1862 – 1925),
історик
Краснов А.М.
(1862 – 1914),
ботанік
Вернадський В.І.

1942) Володимир Іванович
прожив, за його словами, “душа в душу

і думка в думку” майже 56
щасливих років

З дружиною та дочкою, 1921
1940 рік
З дочкою
З внучкою
Тетяною

останніх фото

займає науковий пошук, наукова
робота, вільна наукова думка, і творче

шукання правди особистістю”.
(запис у щоденнику)

В одному із французьких наукових журналів В.І.Вернадського названо
хрещеним батьком глобальної екології

що
цим майбутнім людства є автотрофність людства – більш простими

словами, незалежність його існування від навколишньої живої матерії –
рослин і тварин”

“Ідеї вічності та безначальності життя, тісно пов’язані з її організованістю,
є тією течією наукової думки, послідовне проявлення якої відкриває
перед науковою творчістю надзвичайно широкі горизонти”

“Вікторія” (Кременчук)

академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди святкування  85-річчя створення

Академії у 2003 році Президією НАН України засновано золоту медаль імені В.І.Вернадського Національної академії наук України.
Золота медаль імені В.І.Вернадського є найвищою відзнакою НАН України, яка присуджується щорічно до дня народження академіка В.І.Вернадського (12 березня) двом вченим – одному вітчизняному і одному зарубіжному.