Казкотерапія

розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодій з навколишнім світом.
Казкотерапія

– лікування казками, спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть в душі та є психотерапевтичними в даний момент.
Казкотерапія – процес пошуку сенсу, розшифровки знань про світ та системи взаємовідносин у ньому.
Казкотерапія – процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті; процес перенесення казкового сенсу до реальності.
Казкотерапія – процес об’єктивізації проблемних ситуацій.
Казкотерапія – процес активізації ресурсів, потенціалу особистості.
Казкотерапія – процес покращення внутрішньої природи й навколишнього світу.
Казкотерапія – розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному клієнту своєї особливої казки.
Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці

своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і

світом. У процесі казкотерапії людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як неповторну індивідуальність. У кожній людині існує потреба у самовираженні, яка здебільшого, залишається незадоволеною, що породжує внутрішній конфлікт

Функції казкотерапії
Діагностична функція відіграє важливу роль ми первинному етапі казкотерапії. Вона дозволяє ви­тичити стан дитини і поставити основну мету для Подальшої роботи.
Прогностична функція казок полягає в тому, що Ми можемо побачити не тільки сьогодення людини, і заглянути в її майбутнє. Цієї мети ми можемо досягти, аналізуючи казки разом із дитиною, даючи відповіді на її запитання. У кінцевому результаті за­вдяки цій функції нам відкриються особливості по­ведінки дитини, бачення нею навколишнього світу і стратегії своєї подальшої поведінки.
Виховна функція допомагає нам за допомогою простих сюжетів і яскравих, барвистих образів навчити дитину простих істин, виховати в ній якості та влас­тивості особистості, що потрібні їй в певний момент для розв'язання ситуації, що склалася, і знадобляться в подальшому житті.
Коригувальна функція є тим кінцевим результатом,який ми хочемо отримати наприкінці казкотерапії. Вона полягає в заміні небажаної поведінки на необхідну

заповнює пропуски індивідуальної історії дитини і доповнює її загальнолюдською інформацією.

• Казка дозволяє актуалізувати моменти особистої історії, що витісняються клієнтом.
• Казка дозволяє сформувати новий погляд на ситуацію і перейти на новий рівень її усвідомлення, моделюючи конструктивніше відношення і поведінку.
• Казка відображає внутрішній конфлікт дитини і дає можливість роздумувати над ним.
• Казка є символічним «буфером» між дитиною і психологом . Завдяки цьому опір дитини згладжується і енергія прямує на роздум.
• Казка служить альтернативною концепцією сприйняття неоднозначних життєвих ситуацій.
• Казка формує Віру в позитивний дозвіл проблеми (правда, для того, щоб це побачити, часто потрібна відійти від стереотипів буденної свідомості).
Алгоритм казкотерапевтичного заняття
Ритуал входження в казку
Повторення
Розширення уявлення
Закріплення
Інтеграція
Резюмування
Ритуал виходу із казки

дитиною казки психолог отримує інформацію про її життя, стан, способи

подолання труднощів Казка екологічна. Як дитина, так і психолог, пе­ребуваючи в незвичайній, драматичній реальності, емоційно захищені. Тому зменшується ризик «виго­рання», підвищується довіра дитини. Казка необмежена. Дитина (психолог), змінюючи казку, змінює та збагачує своє життя. Казка феєрична. Звертаючись до казкотерапії, пси­холог отримує можливість використовувати різно­манітні костюми, ляльки, музичні інструменти, чим збагачує демонстративність своєї роботи. Казка емоційна. За допомогою казкотерапевтичних сеансів дитина накопичує позитивний емоційний за­ряд, зміцнює свій соціальний імунітет. Казка мудра. За допомогою казки психолог дає можливість дітям та дорослим обрати різноманітні способи розв'язання проблемної ситуації. Ще однією перевагою казки є відсутність вікових обмежень, тому що вона ефективна не тільки з до­шкільниками, для яких є «рідною мовою», але і з підлітками «групи ризику» та з дорослими людьми.  Найпоширеніші теми казок:
любов;
дитячо-батьківські взаємини і стосунки у сім'ї;
особисте зростання;
основні життєві цінності;
дружба.

пишеться нова, в якій діють усі герої оригінальної казки. Наприклад,

із казки створюється мультфільм, детектив, мелодрама тощо.
Перефантазування. Казку перефантазовують: не Червона Шапочка, а Жовта тощо.
Фантастичний біном. Головні герої казки шикуються, до них приєднується герой з іншої казки та епохи. Наприклад, Червона Шапочка, Бабуся, Вовк, Літак. Потім складається нова казка з використанням нових героїв, що сприяє зняттю стереотипів мислення, вчить знаходити нові засоби вирішення проблеми.
Казка навиворіт. Наприклад, Червона Шапочка — лиха, а Вовк— добрий; Баба Яга — добра, а Василина Премудра — зла, підступна.
Заміна автора розповіді. Розповідь казки ведеться від імені негативного героя, камінця на перехресті доріг, від імені голки, в якій смерть Кощія тощо.