18.02.2019 1 ВВАЖАЙ НЕЩАСЛИВИМ ТОЙ ДЕНЬ, У ЯКИЙ ТИ НЕ ПІЗНАВ НІЧОГО

НОВОГО...
ЯН АМОС КАМЕНЬСЬКИЙ.
ПСИХОЛОГІЯ

природно-наукових основ психології, змісту її провідних категорій та теорій сучасної

психологічної думки.
Визначення місця та ролі психології в діяльності людини.

Заняття 1. Сутність психології як науки.

та школи світової психології.
Структура, методи психології та її зв‘язок з

іншими науками.

??

Вундт
(1832-1920) з 1851 по 1856р.
вивчав медицину в універси-
тетах Гейдельберга, Тюбін-
гена

та Берліну.

З 1864р. – він екстра-ординарний професор фізіології в Гейдельбергу, в 1874р. - професор філософії в Цюріху, з 1875р. - професор філософії в Лейпцигу, де в 1879р. організував першу в світі лабораторію експериментальної псих-ології, перетворену неза-баром в інститут.

Сучасна психологія – це наука про закономірності виникнення й функці-онування та розвитку психіки у людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими в діяльності та спілкуванні людей, поведінці тварин.

Слово "психологія" з'явилося вперше тільки в XVIII в роботі німецького філософа Христиана Вольфа і утворено з грецьких слів "psyche" (душа) і "logos" (навчання, наука).
Як самостійна наука вона була започаткована у 1879 р. Вільгельмом Вундтом.

психіка людини та психологія колективу (групи).
Об’єктом психології є, з одного

боку, людина, а з іншого – колектив (група).

Психіка людини – системна властивість високоорганізованої матерії, що полягає у активному віддзеркаленні суб'єктом об‘єктивного миру, в побудові картини світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки та життєдіяльності.

Предмет та об’єкт психології, їх співвідношення.

психо-корекції.
Визначення заходів та засобів психологіч-ного супроводження професійної діяль-ності.

ст н. е.
Формується у рамках філософії.

Душа-особлива сила (певна субстанція) в живому організмі, яка має властивість залишати його.
Душа міститься скрізь, де є матеріальний початок та рух. Смерть є відокремлення душі від матерії назавжди.

V – XVI ст. У рамках теології. Панування новоплатонізму, що поєднується з хрис-тиянським містицизмом.

1. НАУКА ПРО ДУШУ.

Душа, з погляду Платона, постій-на, незмінна і безсмертна.

Аристотель - перший підручник з психологiї "Peri psyches" ("Про душу") Вводить поняття: сприйняття, пам'ять, мислення, сновидіння, воля, характер. Визначає, що все має свій початок та кінець.

428-348 до н.е.

384-322 до н.е.

Фома Аквинський (1226-1274), ствер-джував, що душа одна і безсмертна її природна теологія, заснована на аналогії сущого, — в над-природній відвер-тості.

як здатність біологічної системи думати.
XVI – XIX ст. У

рамках активного розвитку природничих наук.

Томас Гоббс (1588-1679) - англійський філософ. Будучи поборником природничонаукової методології, вважав, що поведінка і психіка людини підпорядкована законам механіки.

Французький філософ Рене Декарт (1596–1650)-математик, фізик, фізіолог – ввів поняття «рефлекс» - механічно-рухомої відповіді біологічної системи на зовнішній механічний або фізичний подразник.

Відповідно до думки Іммануїла Канта (1724-1804)-німецкого філософа, людина - істота, що належить двом різним світам: миру природи, де вона підкоряється природній необхідності, і світу свободи, де виступає як істота, що етично самовизначається.

Формування як самостійної науки на основі експериментальних досліджень щодо визначення

залежності між фізіологічною роботою мозку й тілесними рухами.

Уїльям Джеймс (1842-1910)-американский філософ і психолог - розглядав поведінку як біологічне пристосування людини та відводив важливу роль її інстинктам і емоціям, індивідуальним фізіологічним особливостям.

Російський фізіолог, психолог Бехтерев Володимир Михайлович (1857-1927) поєднав зв'язок рефлексів з дією різних подразників.

І.М.Сєченов (1829-1905) - стверджував, що все наше життя - це рефлекторні дії але, на відміну від Декарта, не зводив рефлекси до простих механічних рухів.

Іван Петрович Павлов (1849-1936)-російський фізіолог

Обґрунтував вчення про вищу нервову діяльність, дві сигнальні сис-теми та умов-ний рефлекс.

Відокремив і надав харак-теристику різним типам темпераменту, виходячи з типів нервової діяльності.

відображення (природно обумовлений психічний рефлекс).
4. НАУКА ПРО
ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ

ПСИХІКИ

Зігмунд Фрейд (1856-1939) австрійський психолог, психіатр і невропатолог, творець системи-особистість-Я (Ego), свідомість- Воно(Id), несвідомість СУПЕР-Я(Super-Ego).

Карл Густав Юнг (1875-1961) швейцарський психолог визначив, що в діяльності людини істотну роль грає не тільки індивідуальне але і колективне несвідоме, зміст якого визначав архетипами, успадкованими від пращурів.

Ганс Юрген Айзенк (1916-1997) німецкий психолог відстоював точку зору, згідно з якою інтелект значною мірою визначається спадкоємністю.

Американський психолог Абрам Харольд Маслоу (1908-1968) висунув концепцію самоактулізації до людини і аналізу її вищих сутнісних проявів - любові, творчості, духовних цінностей і ін.

(пізнавальні, емоційні та вольові) (відчуття, сприйняття, воля, пам‘ять, увага, мислення,

ємоції та почуття).

Психічні властивості – це індивідуально-психологічні особливості людини, за допомогою яких визначається тип та характер вчинків, мотиви її діяльності (спрямованість, темперамент, характер та здібності).

Психічні стани характеризують тимчасову динаміку психічної діяльності, яка істотно впливає на поведінку особистості (тривожність, апатія, схвильованість, стрес, напруженість, несміливість, захват, апатія та ін.).

Психічні утворення-набуті властивості особистості, які проявляються в діяльності (ЗНУ, звички, переконання).

Психологія надає відповіді на питання:
“Чому?” в діяльності людини мають місце ті чи інші вчинки.
“Що?” можливо чекати від людини в різних обставинах.
“Як?” формувати свої стосунки враховуючи індивідуально-типологічні особливості людини.

важливе значення в житті та діяльності людини для керування психічним

розвитком і діяльністю особистості та колективу.

Психологія як наука надає відповіді на питання:
“Чому?”

в діяльності людини мають місце ті чи інші вчинки.

“

“Що?” можливо чекати від людини в різних обставинах.
“Як?” формувати свої стосунки враховуючи індивідуально-типологічні особливості людини.

морально-психологічних якостей.
Вони є провідною умовою створення позитивного соціально -

психологічного клімату.

За їх допомогою найбільш ефективно вирішуються питання управління колективом.

психологічної грамотності є на сучасному етапі однією з найбільш актуальною.

Знання психологічних засад сприяє розв’язанню службових, соціальних, особистісних й сімейних проблем.

Чітке розуміння наукових знань, відносно психологічних особливостей підлеглих і соціально-психологічних явищ, які мають місце у колективі, визначають результати його навчання та виховання.

відношеннях, то вона повинна насамперед пізнати її також в усіх

відношеннях”.
К.Д.Ушинський

Психологія як наука досліджує процеси виникнення психічних явищ, які є передумовою прояву психічних станів та формування психічних процесів, що закріплюються в психічних властивостях та своєрідно відображаються в діях, поведінці й діяльності певної людини.

т и навчальну літературу:
1. Ю.Л. Трофімома Психологія – Підручник –

с. 6-24.
2. Терещенко, В.В. Колісник, Г.О. Славтіч. Альбом схем та основних положень з психології. Наочний посібник. – с.4-10.
3. І.М. Цимбалюк. О. Ю. Яницька Психологія загальна. Навчальний посібник. – с.13-36.

Ознайомитись
З сторінкою сенситивного комплексу – “Видатні вчені”.

Відпрацювати письмову відповідь.
1. Наукові засади психології як науки.
2. Сформувати питання проблемно-психологічного характеру до викладача.

для себе й оточуючих.
З’ясуйте, як трактували психіку за етапами

розвитку психологічної науки.
Опрацюйте основні (додаткові) джерела рекомендованої літератури.
Опрацюйте матеріали за схемами.
Чому психологію вважають перспективною наукою.
У чому проявляються зв’язки психології з іншими науками.
Засвойте основоположні принципи провідних шкіл сучасної психології самостійно.
Створіть опорний конспект за темою.

питання науково-теоретичного дослідження:
Поняття психіки та її структури.
Характеристика психічних

процесів.