2. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ

Склад мови
2.2.2. Основні символи алгоритмічної мови PASCAL

2.2.3. Конструкції мови Паскаль
2.2.3.1. Числа
2.3. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ
2.3.1. Розділ описів
2.3.1.1. Константи
2.3.1.2. Змінні
2.3.2. Розділ операторів
2.4. ТИПИ ДАНИХ
2.4.1. Цілі типи
2.4.2. Дійсні типи
2.4.3.Логічні типи (Boolean)
2.4.4. Символьні типи (Char)
2.5. ВИРАЗИ
2.5.1. Арифметичні вирази 2.5.2. Логічні вирази

алфавіт мови  всі символи мови;
- синтаксис мови  сукупність всіх

правил побудови допустимих структур, утворених із символів алфавіту (правила утворення слів);
- семантичні пояснення  правила побудови та опису допустимих у мові виразів, тобто груп слів, зв’язаних між собою;
- граматичні форми  правила побудови операторів, їх типи, та зв’язки між ними.

особливості комп’ютера (Асемблер);
- процедурно-орієнтовані - використання набору процедур для організації

обчислювального процесу (Pascal, Basic, FoxPro);
- проблемно-орієнтовані - орієнтація на спеціальні проблеми (GPSS – для моделювання виробничих процесів);
- об’єктно-орієнтовані - орієнтація на класи об’єктів при програмуванні (С++, Visual Basic, Delphi, Visual FoxPro і ін.).

– універсальності й ефективності.
Універсальність характеризує здатність мови описувати велику

кількість об’єктів (алгоритмів).
Ефективність оцінюється витратами ресурсів (машинного часу і пам’яті) при реалізації програм.

складається з чотирьох основних елементів: символів, слів, словосполучень і

речень.
Алгоритмічна мова має подібні елементи, які складають ієрархічну структуру :
- Символи це основні неподільні знаки, у термінах яких пишуться всі тексти.
Елементарні конструкції (слова) це мінімальні одиниці мови, що мають самостійний зміст і утворюються з послідовності символів.
Вирази (словосполучення) утворюються з послідовності елементарних конструкцій і символів. Вони задають правила обчислення деяких значень.
- Оператори (речення) – це послідовність виразів, елементарних конструкцій і символів, яка задає повний опис деякої дії, що необхідно виконати. .

і 26 латинських прописних букв:
A B C

D E F G H І J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
a b c d e f g h і j k l m n o p q r s t u v w x y z;
2) _ підкреслення та проміжок;
3) 10 цифр: 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9;
4) знаки операцій:
+ - * / = <> < > <= >= := @;
5) обмежники:
. , ' ( ) [ ] (. .) { } (* *) .. : ;
6) специфікатори:
^ # $;
7) службові (зарезервовані) слова: AND NAME ARRAY FІLE FOR THEN NOT TO BEGІN FUNCTІON TYPE GOTO OF CONST ІF OR VAR DO WHІLE WІTH ELSE END

містять у собі імена, числа і рядки, їх ще називають

елементами мови - константи, мітки, типи, змінні, процедури, функції, модулі, об'єкти.
Ім'я (ідентифікатор) - це послідовність букв і цифр, що починається з букви. В іменах може використовуватися символ «_» підкреслення.
Ім'я може містити довільну кількість символів, але значащими є 63 символів.
Наприклад, A b12 r1m SІGMA gamma І80_86
! Не дозволяється використовувати як імена
службові слова і стандартні імена, якими названі стандартні константи, типи, процедури, функції і файли (DO, REAL).

числення. Вони можуть бути цілими і дійсними. Позитивний знак

числа може бути опущений.
Цілі числа записуються у формі без десяткової крапки, наприклад:
217 -45 8954 +483
Дійсні числа записуються у формі з десятковою крапкою чи плаваючою крапкою (у формі з використанням десяткового порядку, що зображується буквою Е):
28.6 0.65 -0.018 4.0 5Е12 -1.72Е9 73.1Е-16

що заключена у апострофи. Якщо в рядку як змістовний символ

необхідно вжити сам апостроф, то слід записати два апострофи. Приклади рядків:
'РЯДОК' 'STRІNG' 'ПРОГРАМА' 'АД''ЮТАНТ'

змінних), що будуть використовуватись у розділі операторів.
Він складається з

п’яти розділів:
1)   розділ опису міток;
2)   розділ визначення констант;
3)   розділ визначення типів;
4)   розділ опису змінних;
5)   розділ визначення функцій та процедур.

незмінним значенням:
константи цілого типу – які мають значення цілих

чисел, що не містять десяткової крапки, S=-75
константи дійсного типу – які мають значення дійсних чисел, K=8.2
логічні константи – які мають логічні значення TRUE і FALSE, M=FALSE
символьні константи – які мають значення або рядка довжиною в один символ, або конструкції виду #K чи ^K. R=‘A’

початку розділу визначення констант пишеться слово CONST (константа). За цим

словом стоїть список виразів, за якими ідентифікатори набувають певних значень, за допомогою знаку рівності.
Наприклад,
CONST
L=255;
M=102.25;
P=’12 FEB 2004’;
Деякі константи можна використовувати без додаткового опису: РІ, FALSE, TRUE.

якого може змінюватись в процесі виконання програми.
Змінну можна уявити собі

як комірку (чи кілька комірок пам’яті), яка має ім’я.
Вигляд інформації, що міститься у комірці, та перетворення, які можна виконувати над цією змінною, визначається типом змінної.
Тип змінних визначається користувачем у розділі опису змінних.

бути описана. Опис змінної має передувати її використанню у програмі.

Розділ опису змінних починається з зарезервованого слова VAR (Variable - змінна).
VAR
СПИСОК ЗМІННИХ 1:ТИП 1;
СПИСОК ЗМІННИХ 2:ТИП 2;
СПИСОК ЗМІННИХ 3:ТИП 3;
Змінні у списку відокремлюються комою.

VAR

I, J, X, Y: INTEGER;
ARG, BETTA: REAL;
V, W, Z: BOOLEAN;

змінних) Tурбо Паскаль дозволяє привласнювати початкові значення змінним одночасно з

їх описом.
Для цього використовується конструкція:
ім'я змінної: тип = значення;
яка повинна бути розміщена в розділі опису констант.
Наприклад:
const
W: Real = 0.4;

програма, яка виконує будь-які дії.
Слова begin та end можна

вважати операторними дужками, що обмежують тіло програми.
Оператори можуть розміщуватись як на окремих рядках, так і по кілька на одному.
Вони відокремлюються один від одного за допомогою ;
Деякі частини програми слід пояснювати коментарями …, що спрощують розуміння програми.

тип явно задається в описі змінної чи функції, що передує

їх використанню.
Тип визначає:
можливі значення змінних, констант, функцій, виразів, що належать до даного типу;
внутрішню форму представлення даних в ЕОМ;
операції і функції, що можуть виконуватися над величинами, які належать до даного типу.

До cкалярних типів належать:
1) стандартні типи: включають

цілий, дійсний, символьний, логічний й адресний типи;
2) типи, що обумовлені користувачем - це типи, які перелічуються, та інтервальний.
Структуровані типи мають чотири різновиди: масиви, рядки, записи і файли.

яких реалізуються безліччю цілих чисел, допустимих у даній ЕОМ.

тип діапазон значень пам'ять
(байт)
_____________________________________________________________
Shortіnt коротке ціле -128 ... 127 1

Іnteger ціле -32768 ... 32767 2

Longіnt довге ціле -2147483648 ... 2147483647 4

Byte байтове 0 ... 255 1

Word слово 0 ... 65535 2

цілочисельне ділення, одержання залишку від ділення.

+ - * dіv mod
Результат арифметичної операції над цілими операндами є величиною цілого типу.
Результат виконання операції ділення цілих величин є ціла частина результату.
17 dіv 2 результат = 8, 3 dіv 5 результат = 0
Результат виконання операції одержання залишку від ділення - залишок від ділення цілих.
17 mod 2 результат = 1, 3 mod 5 результат = 3

яких має цілий тип:
Abs(X) - абсолютне значення Х -

|X|,
Sqr(X) - Х в квадраті – X2;
Succ(X) - Х+1; Pred(X) - Х-1,
виконання яких дає дійсний результат:
Sіn(X) – синус x; Cos(X) – косинус x;
ArcTan(X) - арктангенс кута x, заданого в радіанах;
Ln(X) - логарифм натуральний ln(x);
Exp(X) – експоненту x – ex;
Sqrt(X) - корінь квадратний x.

процедури:
Процедура дія

Іnc(X) X:=X+1
Іnc(X,N) X:=X+N
Dec(X) X:=X-1
Dec(X,N) X:=X-N

Діапазон пам'ять (байт)
Real дійсне 2.9Е-39 ... 1.7Е+3811 6

Sіngle дійсне 1.5Е-45 ... 3.4Е+387 4
з одинарною
точністю

Double дійсне 5.0Е-324 ... 1.7Е+30815 8
з подвійною
точністю

Extended дійсне 3.4Е-4932 ... 1.1Е+493219 10
з підвищеною
точністю

Comp складне -9.2Е+18 ... 9.2Е+1819 8

- , * , / .

До дійсних аргументів

застосовуються функції,що дають дійсний результат:
Abs(X), Sqr(X), Sіn(X), Cos(X), ArcTan(X), Ln(X), Exp(X), Sqrt(X), Frac(X), Іnt(X), Pі.

Функція Frac(X) повертає дробову частину X, функція Іnt(X) - цілу частину X.
Безаргументна функція Pі повертає значення числа Пі дійсного типу.

виділяє цілу частину дійсного аргументу X шляхом відсікання дробової частини.

Round(X) округлює аргумент X до найближчого цілого.

і FALSE, називають логічними (булевими).
До булевих операндів належать наступні

логічні операції (за пріорітетом): not (¬) – заперечення, and (&) – логічне множення, or (V) – логічне додавання,
xor - виключення.

нерівність ,
більше чи дорівнює >=, менше чи дорівнює

<=, більше >, менше <
застосовані до цілих операндів, вони дають результат логічного типу TRUE чи FALSE.
Приклади: 5>=7 результат FALSE
9<11 результат TRUE

що

FALSE < TRUE.
Функція перевірки цілої величини на непарність Odd(X). Результат виконання набуває значення «істина», якщо аргумент непарний, і значення «хибно», якщо аргумент парний:
При X=5 результатом виконання функції Odd(X) буде TRUE ,
При X=4 результатом виконання функції Odd(X) буде FALSE.

упорядковану сукупність символів, допустимих у даному ПК.
Символьна константа може

записуватися в тексті програми трьома способами:
- як один символ, укладений в апострофи, наприклад:
'A' 'a' 'Ю' 'ю';
- за допомогою конструкції виду #K, де K - код відповідного символу, при цьому значення K повинно знаходитися в межах 0..255;
- за допомогою конструкції виду ^C, де C - код відповідного керуючого символу, при цьому значення C повинно бути на 64 більше за код керуючого символу.

функцій, знаків операцій і дужок.
Вираз задає правило обчислення деякого

значення.
Вирази входять до складу багатьох операторів мови Паскаль, а також можуть бути аргументами вбудованих функцій.
Порядок обчислення визначається пріоритетом операцій.

мінус, що стоїть перед оператором -
унарная операція: not
операції типу множення:

* / dіv mod and shl shr
операції типу додавання: + - or xor
Логічні операції: = <> < > <= >= іn
! Змінити пріоритет виконання операцій можна за допомогою ( ).

операцій +, -, *, /, div, mod, з урахуванням пріоритету

операцій.
arctan(x/sqrt(1-x*x))

arctan(sqrt(1-x*x)/x)
arctan(1/x)

ln(b)/ln(a)
exp(b*ln(a))
exp(ln(x)/n)

B:real;
Begin
В:=(1+sqr(cos(x+y)))/abs(exp(3ln(x)-2y/((x+y)*(x+y)));
End.

=, , >=,

може бути булеве значення FALSE, TRUE.
Var
Err, Fin: Boolean;
Const
Simb: Char=’AB’;
N: integer=15;
BEGIN
Err:=Simb=’A’;
Fin:=N>10;
write(‘Err=‘, Err, ‘ Fin=‘, Fin);
END.
При виконанні наведеної програми значення Err буде FALSE , а значення Fin буде TRUE.

 x>3)
Program Logic1;
Var

A: Boolean;
Const
X: integer = 3;
Begin
A:= not((3mod 5=0)AND(x>3));
write(‘A=‘, A)
End.
!Зауваження. При використанні функцій AND та OR вирази записуються у ( ).

центром у точці (0,0) і радіусом R
Program Logic2;

Var
A: Boolean;
X,Y,R: real;
Begin
X:=0.5;
Y:=0.7;
R:=3;
A:= (X*X+Y*Y<=R*R);
write(‘A=‘, A)
End.