Акти Верховної Ради України

в Україні

та інші акти. Закон - нормативно-правовий акт, що приймається органом законодавчої

влади (ВРУ) чи безпосередньо народом України (референдум) з дотриманням вимог законодавчої процедури, який має вищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини переважно за-гального характеру.

органу, який прийняв закон; дата прийняття; підпис особи, уповноваженої підписувати

закони);
преамбула;
статті й рубрики (глави, розділи тощо) за-кону.

свої дії щодо самоорганізації (обрання керівних посадових осіб Верховної Ради,

утворення комітетів та обрання їхніх голів), обрання, призначення, затвердження відповідних посадових осіб тощо.

до парламентів, інших вищих органів інших країн здійснити певні дії

(або утриматися від здійснення певних дій) з метою підтримання миру, подальшого розвитку дво- та багатосто-ронніх відносин, усунення джерел ускладнення міжнародного становища в цілому чи двосторонніх відносин.

конституційно-правового регулювання, виражає наміри та зобов'язання учасників правових відносин.
Декларації,

прийняті Верховною Радою (зокрема Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990р., Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 р.), мають нормативний характер, але безпосереднє їх застосування, через загальний характер норм декларацій, ускладнено.

— загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України

з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним часу.
Пленарні засідання ВРУ — це загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня.

сесії ВР починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня.

(наявність 2/3). Позачергові сесії ВР із зазначенням порядку денного скликаються Головою ВР на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу ВР.
У разі оголошення Указу Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях ВРУ збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

Ради України.
За результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій

формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВРУ.
Коаліція депутатських фракцій у ВРУ формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання ВРУ, що проводиться після чергових або позачергових виборів ВРУ або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у ВРУ.

складу КМУ.
Депутатська фракція ВРУ, до складу якої входить більшість депутатів

має право коаліції депутатських фракцій у ВРУ.

відбуваються, відкрито. Закриті засідання відбуваються за рішенням більшості від конституційного

складу Верховної Ради (ст. 84). Основним видом засідань є пленарні засідання. Рішення ВРУ приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування народними депутатами особисто.

лише з питань, внесених до порядку денного засідання, за винятком

випадків, передбачених Регламентом ВР. Засідання відкривають, ведуть і закривають Голова ВР або його заступники. В разі їх бездії , то ці функції виконує один з голів комітету ВР, визначений Головою ВР або ж обраний народними депутатами головую-чий на засіданні.

пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом

депутата.
На початку кожного засідання ВР головуючий повідомляє про кількість депутатів, що зареєструвалися, а також про відсутніх з поважних причин.
На початку робочого дня головуючий оголошує порядок денний. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій вони включені до порядку денного. Перед закриттям засідання головуючий уточнює та оголошує порядок денний на наступний день.

здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для

таємного голосування.
ВР приймає закони, постанови та інші акти більшістю голосів, крім випадків, передбачених Конституцією. Рішення з питань парламентської процедури у процесі засідання приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні, за винятком випадків, передбачених законом.

України порядок здійснення законодавчої функції і реалізації законодавчих повноважень.

Основними

видами законодавчого процесу (законодавчої процедури) є конституційний процес і звичайний законодавчий процес.

змін до Конституції (відповідно до ст.ст. 154-159).

Звичайний законодавчий процес

(законодавча процедура) — порядок прийняття, зміни, відміни (скасування) законів або призупинення їх дії.

закону, 4. його підписання й оприлюднення (опублікування).

обґрунтування необхідності їх розробки або прийняття. Внесені для розгляду ВР законодавча

пропозиція, в разі невідповідності вимогам Закону не пізніш як у 15-денний термін, повертаються їх ініціаторам із зазначенням причин повернення.

положень в основному, обговорення і схвалення постатейно та в цілому

(розгляд у трьох читаннях). Кількість повторних читань законопроекту не обмежується. До першого читання, висновки відповідних комітетів та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніше як за 6, а такий, що стосується Конституції, — не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні.

його ініціатора, обговорює основні положення законопроекту і його структуру, заслуховує

пропозиції та зауваження щодо них. За результатами обговорення може прийняти рішення про: • прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням); • відхилення законопроекту; • передачу законопроекту ініціаторові на доопрацювання
• опублікування законопроекту для народного обговорення, повторне подання на перше читання.

містить: • законопроект, прийнятий у 1 читанні за основу; • усі внесені

і не відкликані пропозиції, поправки із зазначенням ініціаторів їх внесення; • висновки головного комітету; • законопроект в остаточній редакції. ВР проводить постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування.

скороченого обговорення прийає рішення про: • прийняття законопроекту у другому читанні,

підготовку його на третє читання; • відхилення законопроекту; • повернення законопроекту на доопрацювання; • опублікування для народного обговорення в редакції, прийнятій на першому або другому читанні, доопрацювання з урахуванням обговорення і повторне друге читання; • повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання.

законо-проект у такій послідовності: 1) закінчення постатейного голосування щодо всіх статей

законопроекту; 2) прийняття постанови про схвалення внесеного КМУ плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для впровадження закону; 3) прийняття законопроектів про внесення змін, доповнень до чинних законів; 4) голосування щодо частин законопроекту; 5) прийняття законопроекту в цілому.

Рада може прийняти рішення про: • прийняття закону в цілому; • відхилення

законопроекту; • повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання; • відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень; • схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його тексту на всеукраїнський референдум, якщо законопроект стосується питання, зазначеного в ст. 73 Конституції (про зміну території України).

ВР в 5 днів, підписуються Головою ВР, невідкладно надсилаються на

підпис Президенту. Відповідно до ст. 94 КУ, Президент протягом 15 днів підписує його, та офіційно оприлюднює або повертає зі своїми вмотивованими пропозиціями до ВРУ. Якщо Президент протягом 15 днів не повернув закон для повторного розгляду, документ вважається схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюдн. Якщо 2/3 депутатів під час повторного розгляду закону приймають його, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. (ст. 94 ).