Алкінами або ацетиленовими вуглеводнями називаються вуглеводні, які мають в

один потрійний зв’язок —СС—.
Вони утворюють гомологічний ряд загальної формули СnН2n-2;

n = 2 та більше
Перший представник цього ряду – етин (ацетилен); n = 2.

АЛКІНИ

алканах суфікс -ан на –ин (ін).     Головний ланцюг повинен включати потрійний

зв’язок. Нумерація головного ланцюга починається з того кінця, ближче до якого знаходиться потрійний зв’язок. За радикало-функціональною номенклатурою їх називають як похідні ацетилену.

Назви залишків алкінів утворюють додаванням суфікса –іл до назви вуглеводню
У залишків алкінів нумерація головного ланцюга починається з атома Карбону, що має вільну валентність

нафтових фракцій)
При піролізі нафтових фракцій, таких як бензин або гас,

також утворюється ацетилен

0,1с

легко гідролізується з утворенням ацетилену:

При спіканні вапна з коксом при

2000оС, утворюється кальцій карбід (СаС2).

Магній карбід за аналогічною реакцією утворює пропін

Хлоретен

Ацетилен

Відщеплення галогеноводню від дигалогеналканів або галогеналкенів.

При дії спиртового розчину лугу на віцинальні та гемінальні дигалогенопохідні алканів утворюються алкіни:

Кращим дегідрогалогенуючим агентом є натрій амід (NaNH2) у рідкому аміаку

реакцію добре вступають первинні та вторинні алкілгалогеніди.
Взаємодія ацетиленідів з

третинними галогенідами практично не відбувається

Атоми гідрогену в ацетилені можуть бути заміщені на атоми металів. Одержані ацетиленіди при дії алкілгалогенідів утворюють відповідні алкілацетилени.

С16- рідини, а з С17-тверді речовини.
Їх фізичні властивості

подібні до властивостей алканів і алкенів. Значення густини і показників заломлення у алкінів значно вищі, ніж у алкенів і алканів.
Алкілацетилени мають вище значення діпольного моменту у по-рівнянні з відповідними алкенами

стані.
Унаслідок цього, π-електрони потрійного зв’язку сильніше утримуються атомами Карбону,

вони більш стягнуті в середину молекули і є менш рухливими, ніж π-електрони зв’язку С=С.
В результаті цього, алкіни проявляють меншу реакційну здатність в реакціях електрофільного приєднання (АЕ) у порівнянні з алкенами.
На атомі Гідрогену існує деякий дефіцит електронної густини. Внаслідок цього алкіни отримують можливість вступати в реакції нуклеофільного приєднання (АN). Причому нуклеофіл атакує молекулу ацетилена з «торця».

що електронегативність гібридної орбіталі зростає зі збільшенням у ній частки

s-орбіталі: sp3 – 2,5; sp2 – 2,75; sp – 3,2 (за шкалою Л.Полінга)
Вища електронегативність атома Сsp призводить до того, що електрона густина σ-зв’язку Csp-H зміщена до атома С, унаслідок чого зв’язок С-Н є полярним, а на Гідрогені виникає дефіцит електронної густини.
Це означає, що атоми Гідрогену в ацетилені протонізовані значно більше, ніж в етилені або в етані. Це полегшує відрив атома Н основою.
Про це свідчать значення констант йонізації цих сполук:
рК (ацетилен) = 25;
рК (етилен) = 44.
Для порівняння рК (Н2О) = 15,7.
Отже ацетилен проявляє кислотні властивості (С-Н кислота), хоча є слабшою кислотою, ніж вода.

з сильними основами з утворенням солей:
Загальна реакція:
Приклади:
Ацетиленіди лужних металів за

своїми властивостями є солями,
зв’язок С-Ме – йонний.

ковалентного
полярного зв’язку

полімеризації, окиснення, та заміщення за "кислим” воднем.

каталізаторів : Ni, Pt, Pd.

катіону
. Приєднання електрофільних реагентів (АЕ)
Вінільний катіон
алкін
електрофіл

приєднання відбувається за подвійним зв’язком
2.1. Приєднання галогенів

Приєднання хлору, йоду до

алкінів відбувається з меншою швидкістю, ніж до алкенів і супроводжується утворенням суміші цис- і транс-продуктів (переважно транс-):

повільніше, ніж до олефінів і протікає, в основному, як транс-

приєднання:

Загальна реакція

з ацетилену
Для алкілацетиленів на обидвох стадіях приєднання відбувається згідно правила

Марковнікова

Приєднання HBr у присутності ініціаторів вільнорадикальних реакцій для ацетиленів, як і у випадку алкенів, відбувається проти правила Марковнікова (за Карашем)

в присутності каталізаторів - солей міді (І) або ртуті (ІІ).

3.1. Гідратація

(М.Г.Кучеров, 1881)
Ацетилен при гідратації утворює оцтовий альдегід, інші алкіни дають кетони.

правило, нестійки і в момент утворення ізомеризуються у відповідні кетони

або альдегіди.

Структурні ізомери, які можут легко переходити один в одного і існують у рівновазі називаються таутомерами, а така ізомерія - таутомерією. Даний вид таутомерії називається кето-енольною таутомерією.

Hg2+, а також у присутності алкоголятів лужних металів.



3.3. Приєднання кислот
3.3.1.

Приєднання оцтової кислоти.
Приєднання оцтової кислоти приводить до утворення вінілацетату, який має промислове значення для виробництва полімерів (ПВА):
 

(нітрил акрилової кислоти), який широко застосовується для синтезу полімерів та

каучуків:

Реакції 2.2, 3.2 і 3.3 називаються реакціями вінілування ― утворення вінільних мономерів, які в свою чергу можуть полімеризуватись з утворенням полімерних матеріалів.

. У присутності нікелевих каталізаторів типу Ni(CO)4, алкіни взаємодіють з

оксидом вуглецю (ІІ) і водню з утворенням ненасичених кислот або їх похідних:

Якщо замість води взяти спирт, то утворюється естер акрилової кислоти.




Такі естери є цінними мономерами для одержання прозорих пластиків.

ацетиленіду міді:



Приєднання ацетону протікає в присутності твердого КОН у середовищі

абсолютного (повністю зневодненого ) етеру (реакція О.Фаворського):

середовищі утворює вінілацетилен (єніновий вуглеводень):

(від грецького поліс - багато). Макромолекула (від грецького макрос -

великий) полієну складається практично тільки з вуглецевих атомів, з’єднаних між собою спряже-ними подвійними зв’язками:


Ацетилен полімеризується також у присутності солей Сu+ та окиснювача:



Вважають, що карбін є третьою алотропною видозміною вуглецю разом з алмазом та графітом. Причому, карбіну приписують ще і кумуленову будову макромолекули ...С=С=С=С=С...

алкіни за аналогією до алкенів по потрійних зв’язках з їх

розщепленням і утворенням у кінцевому результаті карбонових кислот: