Слайд 1Архітектура класицизму
17 сторіччя … перша половина 19 сторіччя
Повернення до використання художніх принципів і форм античної
архітектури:
- чіткість і логічність планування,
- строгість симетрично-осьових композицій,
- стриманий декор оздоблення,
використання давньогрецьких і давньоримських ордерів,
гармонія з природою
- інтернаціональність - однаковість в усіх регіонах світу,
відсутність національних рис
Новий тип пейзажних парків, в яких наявне органічне поєднання будівель з елементами природи; такі парки називають англійським, їх композиція нагадує природний пейзаж.
Слайд 2Палац королеви Англії у Грінвічі (1616…1635 рр.), арх. І. Джонс
Слайд 3Ансамбль військово-морського госпіталю в Грінвічі (1698…1729 рр.), арх. Крістофер Рен
Слайд 4Площа Злагоди в Парижі (1699…1782 рр.),
арх. Анж-Жак Габріель
Слайд 5Париж. Бурбонський палац (парламент Франції)
арх. Джардіні 1728 р
Слайд 6Париж
Пантеон – місце поховання великих французів
арх. Ж.Суффло 1789 р
Слайд 7Париж. Церква Мадлен (Св. Маргарити) арх. Віньон 1814 р
Слайд 8Париж.
Тріумфальна арка
на площі Зірки
арх. Шальгрен 1836 р.
– класицизм першої половини 19 ст. –
Ампір
використовується в ліпленні і
скульптурах військова символіка
Слайд 9С. Петербург. Будівля Генерального штабу (1819…1829 рр.),
арх. К.І.Россі -
ампір
Слайд 10С. Петербург парк у Павловську,
арх. Ч. Камерон (1780—1782 рр.)
Слайд 11Москва. Голіцинська лікарня (1796…1801 рр.),
арх. М.Ф.Казаков
Слайд 12Вашингтон. Білий дім арх. Д.Хобан 1792 р.
Слайд 13 Київ. Університет ім. Т.Г.Шевченко
арх. В.Беретті 1837…1843 рр.
Слайд 14 м. Батурін. Палац гетьмана Розумовського
арх. Чарльз Камерон
1799…1803 рр.
Слайд 15м. Качанівка Чернігівської обл.
Садиба Тарновських арх. К.Бланк 1770 …
1824 рр.
Слайд 16Київ. Церква Різдва на Подолі
арх. А.Меленський 1802 …
1826 рр.
Слайд 17м. Умань. Парк “Софієвка” 1824 р.
Водограй Змія
Кам'яний хаос
Слайд 18Архітектура другої половини 19…
початку 20 ст. – епоха історичних стилів
Класицизм з використанням грецько-римських ордерів вичерпав свої архітектурно-художні
можливості, починається використання архітектурних елементів інших часів і народів.
У другій половині 19 ст. розвиваються капіталістичні відносини; замовниками стають, окрім держави, багаті люди, що мають різні смаки.
На розвиток будівництва у суттєво вплинув розвиток технологій виготовлення нових матеріалів - прокатної сталі, металевих сплавів, залізобетону та листового скла;
Нові суспільні умови привели до масового спорудження нових типів промислових і транспортних споруд, багатоповерхових прибуткових житлових будинків, шкіл, лікарень, адміністративних будівель, театрів, виставкових павільйонів, тощо;
Слайд 19Ще у кінці 18 ст. виник стиль, що називають національний
романтизм , який передував періоду історичних стилів.
У другій
половині 19 ст. розвиваються історичні стилі з використанням декоративних елементів архітектури різних стилів, епох і народів:
- візантійського;
- російського;
- українського;
- готики;
- ренесансу;
- мавританського та інших
У кінці 19 ст. споруджують будівлі в стилі еклектика - поєднання в одній споруді архітектурно-декоративних елементів різних історичних стилів і епох.
Слайд 20Національний романтизм.
Палац в Царицино під Москвою 1775…1786 рр. арх.
В.І.Баженов, 1786…1797 рр. арх. М.Ф.Казаков
Слайд 21Царицино – великий міст через яр.
Слайд 22Національний романтизм.
Алупка. Воронцовський палац арх. Е.Блор 1828 … 1848 рр.
Слайд 23Алупка. Воронцовський палац арх. Е.Блор 1828 … 1848 рр.
Слайд 24Псевдоготика.
Парламент у Лондоні (1840…1857 рр.), арх. Ч.Баррі, О.Ч.Пьюджин.
Слайд 25Псевдоросійський.
Історичній музей в Москві (1875…1881 рр.), арх. В.Й.Шервуд
Слайд 26Псевдовізантійський.
Париж храм Серця Христового арх. Аббді 1876 р.
Слайд 27Псевдовізантійський.
Київ Володимирський собор 1889 р.
Слайд 28Псевдомавританський. Київ. Караїмська кенаса (храм)
арх. В.Городецький 1889 р. (фото
початку ХХ ст.)
Слайд 29Еклектика.
Париж - Гранд Опера арх. Ш.Гарнье 1875 р.
Слайд 30Еклектика
Оперний театр у Києві (1896…1901 рр.), арх. В.А.Шретер
Слайд 31Еклектика. Київ доходний будинок кінця 19 ст.
Слайд 32Нова архітектура
другої пол. ХІХ – початку ХХ ст.
Розвиток капіталізму
- технічна революція призводить до потреби в нових типах будівель;
розроблені
і впроваджені в будівництво нові матеріали:
прокатний метал;
залізобетон;
листове скло та інші
Виникає новий художній стиль сецесія (модерн), який відкинув художні засади попередніх часів - в будівлях наявні криволінійні форми, відсутня симетрія, віконні і дверні прорізи мають різну конфігурацію; використовуються керамічні та мозаїчні панно, кований метал для створення індивідуального вигляду будівель та їх інтер’єрів і незвичних декоративних ефектів.
Слайд 33
Кришталевий палац на виставці в Лондоні (1851 р.),
арх. Джозеф
Пекстон . У конструктивному рішенні використаний принцип скляних оранжерей. Будівля
змонтована із типових засклених металевих панелей за 4 місяці – перший зразок використання збірних конструкцій
Слайд 34Ейфелева вежа
(1889 р.),
інж. Гюстав Ейфель – символ Парижу
Висота
вежі
близько 310 м
Слайд 35
Ейфелева вежа (1889 р.),
інж. Гюстав Ейфель
спирається на опори із
гідравлічними пристроями для забезпечення вертикальності споруди
Слайд 36Радіовежа
на вул. Шаболівка в Москві, (1920…22 рр.) інж. В.Г.Шухов
– сітчаста оболонка з формою гіперболоїда
висотою 148 м
Слайд 37Дебаркадер Київського вокзалу інж. В.Г.Шухов
довжина 321 м, перекритий тришарнірними
арочними фермами
прогоном 48 м, висотою 28 м
Слайд 38Сецессія (модерн) Будівля виставкової зали мистецького об'єднання Сецессіон у
Відні (1898 р.), арх. Йозеф Ольбрих.
Слайд 39Сецесія (модерн)
Житловий будинок у Барселоні (1905…1910 рр.), арх. А.Гауді
Слайд 40Сецесія (модерн)
Москва. Будинок Рябушинського (1902 р.),
арх. Ф.О.Шехтель
Слайд 41Боковий фасад будинку Рябушинського в Москві (1902 р.), арх. Ф.О.Шехтель
Слайд 42Будинок Рябушинського сходи арх. Ф.О.Шехтель (1900…1902 рр.),
Слайд 43Собор Святої Родини в Барселоні
Будівництво з 1884 р. до
нашогог часу), арх Антоніо Гауді
Слайд 45Сецесія
Київ. Будинок зі звірями (1903 р.) арх. В.В.Городецький
Слайд 47Сецесія з елементами конструктивізму
Киів. Бесарабський ринок (1910…1912 рр.), арх.
Г.Ю.Гай
