Асептика та антисептика

Aetiologie, der Begriff und die Prophylaxis des Kindbettfiebers («Етіологія, сутність

і профілактика пологової гарячки»).

Лістер. Безперечною заслугою якого є те, що він переніс відкриття

Л.Пастера в хірургію. В 1867р. Джозеф Лістер опублікував працю під назвою «Про новий спосіб лікування переломів і гнійників із зауваженнями про причини нагноєння».

на запобігання проникнення мікроорганізмів у рану.
Асептика – це сукупність методів

і прийомів роботи, спрямована на запобігання:
а) проникненню інфекції в рану
б) проникненню інфекції в організм хворого
в) на створення безмікробних, стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних знезаражуючих хімічних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів.

повинні бути розподілені на потоки:
- “чисті” хворі
- “ гнійні” хворі

рану)
А) Екзогенний шлях – попадання мікробної флори із зовнішнього середовища:
а)

повітряно-крапельний шлях
б) контактний шлях
в) імплантаційний шлях
Б) Ендогенний шлях – проникнення мікробної флори в стерильні тканини та органи з організму самого хворого:
а) інфекція шкіри
б) інфекція внутрішніх органів хворого:
- шлунково-кишковий тракт
- верхні дихальні шляхи
- сечовидільні шляхи

стерильні тканини та органи з організму самого хворого
Екзогенний шлях –

попадання мікробної флори із зовнішнього середовища

Повітряно-крапельний шлях

Контактний шлях

Імплантаційний шлях

Інфекція шкіри

Інфекція внутрішніх органів хворого:
шлунково-кишковий тракт
верхні дихальні шляхи
сечовидільні шляхи

хворих
3) Боротьба з інфекцією в повітрі:
- носіння масок
- бактерцидні лампи
-

організація вентиляції приміщень з застосуванням фільтруючих пристроїв;
- особиста гігієна хворих і медичного персоналу.

рани, повинне бути стерильним”:
А) Операційне поле (шкіра самого хворого)
Б) Перев’язувальний

матеріал і хірургічна білизна
В) Хірургічні інструменти
Г) Руки хірурга

будь-якого предмета від мікроорганізмів шляхом впливу на нього фізичними або

хімічними факторами.
Принципи стерилізації:
стерилізація є основою асептики
методи і засоби стерилізації повинні забезпечувати загибель усіх, в тому числі і високостійких, мікроорганізмів (як патогенних, так і непатогенних)
найбільш стійкими є спороутворюючі мікроорганізми
Вимоги, що пред’являються до стерилізації:
ефективність у плані бактерицидної і спорової активності
безпечність для хворих і медперсоналу
відсутність негативного впливу на робочі властивості інструментарію

Вибір того чи іншого способу стерилізації визначається, насамперед, властивостями виробу і його призначенням

домашніх умовах)
Б) Стерилізація парою під тиском (автоклавування)
В) Стерилізація гарячим повітрям

(сухим жаром внаслідок нагрівання повітря)
Г) Променева стерилізація (заводський метод стерилізації)
Хімічні методи стерилізації:
А) Газова стерилізація (метод використовується в стаціонарі)
Б) Стерилізація розчинами антисептиків

підготовка інструментів виконується роздільно:
після чистих операцій
після гнійних операцій
після операцій у

хворих, що перенесли вірусний гепатит, ВІЛ-інфікованих
Миття:
після замочування інструменти миють щітками в тому ж розчині, а потім дезінфікуючий засіб ретельно змивають проточною водою і ополіскують дистильованою водою;
Висушування:
може здійснюватися природним шляхом
у сухожаровій шафі
після висушування інструменти готові до стерилізації
Контроль якості передстерилізаційної обробки:
використовується для контролю на інструментах невідмитої крові і залишків миючих засобів
реактиви, що застосовуються, змінюють свій колір за наявності відповідних речовин (кров, миючі засоби)
методи використовуються перед стерилізацією
Для виявлення залишків крові використовується бензидинова проба, а слідів миючих засобів – фенолфталеїнова проба

стерилізації: вони визначають величину температури, при якій проводилась обробка, не

даючи точної відповіді про присутність чи відсутність мікрофлори), використовуються при кожній стерилізації

Прямий метод контролю є результатом бактеріологіч-ного дослідження (найбільш точний метод)

МЕТОДИКА:
спеціальним стерильним тампоном проводять по стерильних інструментах, шкірі рук хірурга, операційному полю та інш.

Тампон вміщують у стерильну пробірку і направляють до бактеріологічної лабораторії, де роблять посів на різні живильні середовища

МЕТОДИКА:
до матеріалу що стрилізується вкладають індикаторну смужку

після стерилізації при відкритті бікса операційна сестра перевіряє стан смужки: якщо колір індикатора змінився до необхідного матеріал можна вважати стерильним, якщо ж ні – то нагрівання було недостатнім і такий матеріал не може вважатися стерильним

автоклаву

та інших осіб, які беруть участь в операції, в рану

мікроорганізмів і розвитку пов’язаної з цим післяопераційної інфекції
Техніка хірургічної антисептики рук
Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна
Обробка первомуром
Обробка розчином хлоргексидину
Обробка розчином стериліуму
Обробка препаратом АHD2000
Обробка препаратом мірамідез

Гігієнічна антисептика

Видалення або знищення транзиторної мікрофлори рук

Руки всіх мед.працівників, які беруть участь в наданні мед.допомоги, є резервуаром і фактором передачі потенційно патогенних мікробів від інфікованої людини неінфікованій

Для гігієнічної обробки рук застосовуються антисептичні розчини або креми (Стериліум або АHD2000)

Гігієнічне миття рук

Звичайне миття рук з милом ОБОВ’ЯЗКОВО потрібне – перед та після фізичного контакту з пацієнтом, перед годуванням та роздачею їжі, коли руки явно забруднені та інш.

перед та після фізичного контакту з пацієнтом, перед годуванням та

роздачею їжі, коли руки явно забруднені та інш.

які беруть участь в наданні медичної допомоги, є резервуаром і

фактором передачі потенційно патогенних мікробів від інфікованої людини неінфікованій

Для гігієнічної обробки рук застосовуються антисептичні розчини або креми (Стериліум або АHD2000)

осіб, які беруть участь в операції, в рану мікроорганізмів і

розвитку пов’язаної з цим післяопераційної інфекції

Техніка хірургічної антисептики рук:
Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна
Обробка первомуром – практично не використовуються.
Обробка розчином хлоргексидину
Обробка розчином стериліуму
Обробка препаратом АHD2000
Обробка препаратом мірамідез

роботи, заснований на застосуванні методів і прийомів, спрямованих на знищення

мікроорганізмів у рані і організмі хворого.
Антисептика – це система заходів, спрямованих на знищення мікробів
а) у рані
б) у патологічному вогнищі
в) в органах, тканинах і організмі хворого в цілому.
Види антисептики:
а) механічна
б) фізична
в) хімічна
г) біологічна
д) змішана

різні види антисептики
Б) Використання антисептичних методів, поряд зі знищенням мікроорганізмів,

може стимулювати різні механізми в організмі хворого, спрямовані на пригнічення інфекції
В) Препарати і методи антисептичного впливу повинні бути нешкідливі, нетоксичні для різних органів та систем і не викликати серйозних побічних ефектів

рани
Видалення гнійного ексудату

Видалення згустків

Очищення раньової поверхні та шкіри
Розсічення рани

Ревізія рани

Висічення

стінок і дна рани

Відновлення пошкоджених тканин

Накладання швів

Висічення нежиттєздатних тканин

Видалення чужорідних тіл, гематом

Розтин “карманів”, запливів

Дренування рани

Розкриття гнійників (абсцес, флегмона, панарицій та інш.)

Розкриття “карманів” та запливів

Пункція гнійників

% розчин NaCl
Пасивне, активне, проточно-промивне
Ультразвук, лазер, УФ промені, рент-генотерапія
Порошки, що

містять вуглець

Промивання, висушування

Сорбенти

Фактори зовнішнього середовища

хімічних речовин у рані, патологічному вогнищі, організмі хворого і в

навколишньому середовищі.
Класифікація антисептиків:
Дезинфікуючі засоби – використовуються для обробки інструментів, миття стін, підлоги, обробки предметів одягу
Антисептичні речовини – застосовуються зовнішньо для обробки шкіри, рук хірурга, промивання ран і слизових оболонок.
Хіміотерапевтичні засоби – вводяться всередину і проявляють резорбтивну дію в організмі хворого, пригнічуючи ріст мікроорганізмів у різних патологічних вогнищах.

фармакологічних препаратів біологічного походження прямої і опосередкованої дії

хімотрипсин, хімопсин, терилітин, іруксол)

Препарати для пасивної імунізації (лікувальні сироватки, антитоксини,

гамма-глобуліни, бактеріофаги, гіперімунна плазма)

Методи, що стимулюють неспецифічну резистентність (кварцування, вітамінотерапія, УФО крові, лазерне опромінення крові

Препарати, що стимулюють неспецифічний імунітет (тималін, Т-активін, продигіозан, левамізол, лізоцим, інтерферони, інтерлейкіни)

Препарати, що стимулюють специфічний імунітет (вакцини, анатоксини)

Антиметаболічний і антиферментний механізми

терапевтичні або при важких інфекціях
субтоксичні дози препаратів.
Дотримувати кратність введення протягом

доби для підтримки постійної бактерицидної концентрації препарату в плазмі крові.
Застосовувати антибіотики курсами з тривалістю від 5-7 до 14 діб.
При виборі антибіотика грунтуватися на результатах дослідження
чутливості мікрофлори.
Проводити зміну антибіотика при його неефективності.

антибіотиків, а також антибіотиків і інших антибактеріальних препаратів.
При призначенні антибіотиків

звертати увагу на можливість побічних ефектів і токсичність препаратів.
Для профілактики ускладнень алергічного характеру ретельно
збирати алергологічний анамнез, у ряді випадків обов'язковим є проведення шкірної алергічної проби (пеніциліни).
При тривалих курсах антибіотиків призначати протигрибкові препарати для профілактики дисбактеріозу, а також вітаміни.
Використовувати оптимальний шлях введення. Існує поверхнева антибіотикотерапія (промивання ран), внутрішньопорожнинна (введення в грудну, черевну порожнину, в порожнину суглоба) і глибока антибіотикотерапія: внутрішньом'язове, внутрішньовенне, внутрішньоартеріальне і ендолімфатичне введення, а також пероральний спосіб.

мікроорганізмів і не визначена його чутливість до антибіотиків
Етіотропна -

вибір препарату визначається результатом мікробіологічного дослідження (виділення збудника і його чутливості до антибіотиків)

котрий своєчасно змінюється не тільки за календарним планом, але й

по необхідності – навіть кілька разів на добу при забрудненні кровю, гнійними виділеннями при перевязках і маніпуляціях і т.ін.
2. Акуратне ведення індивідуальної санітарної картки з своєчасними як за графіком, так і за позачерговими показами (захворювання, підозра на носійство інфекції) з оглядом відповідних спеціалістів, „посівами” з шкіри, носоглотки і т.п. для мікробіологічного дослідження та прийняття відповідних організаційних та медичних заходів для усунення небезпеки поширення у відділенні інфекції медперсоналом.
3. Коротко стригти нігті та користуватись окрім халату, шапочки, маски, змінного одягу і взуття, рукавичками, особливо при виконанні вологих прибирань, маніпуляцій, перевязок та ін.
4. Не носити на пальцях прикрас (обручки, браслети і т.п.), котрі під час роботи накопичують бруд та інфікований матеріал і при митті рук не можуть бути достатньо очищені.
5. Кожний раз як до, так і після виконання лікувальних процедур хворим мити руки з милом, а при контакті з інфікованим матеріалом – і з дезінфектантом (хлоргексидину біглюконат, розчин пергідролю з мурашиною кислотою – „первомур” і т.п.).

гнійного відділення в чисте і в зворотньому напрямку – міняти

спецодяг на відповідний по призначенню!
7. При пораненнях рук чи інших областей тіла – своєчасне їх лікування і ізоляція від лікарняного інструментарію, перевязочного матеріалу, ран хворих, шприців та систем для трансфузій.
8. Гігієна тіла – ванна або душ щоденно і після довгої виснажливої праці зі значним потовиділенням.
9. Гігієна білизни – своєчасна зміна, при інфікуванні – прання з прасуванням і дезінфекція.
10. Гігієна ротової порожнини – щоденне чищення зубів, своєчасна санація ротової порожнини; при перевязках і операціях – маска і захисні окуляри.
11. Своєчасне лікування фурункулів, абсцесів чи інших гнійних чи інфекційних захворювань.

слизових оболонок та інструментів:
Стерилліум № Р-1108 – для хірургічної та

гігієнічної обробки рук: бактерицидний, фунгіцидний, туберкулоцидний; інактивує віруси СНІДу, гепатиту В, герпесу обох типів, ротавіруси та ін. Дія пролонгована до 3 годин.

Стерилліум Віругард № Р-1916 – для дезинфекція рук в зонах підвищеної інфекції небезпеки. Має властивості попереднього препарату плюс інактивація вірусів поліомієліту, аденовірусів, ротавірусів, вакциніявірусів та ін.

Кутасепт Г, № Р-1107 – засіб для перед- та післяопераційної оборобки шкіри та ран (забарвлений): бактерицидний, фунгіцидний, туберколоцидний, віруцидний (в тому числі і для ліпофільних вірусів, СНІДу, гепатиту В, ротавірусів та ін.). Також застосовується для маркування операційного поля. Має хорошу залишкову дію.
Кутасепт Ф, № Р-1106 – безбарвний, дія аналогічна Кутасепту Г.

слизових оболонок та інструментів:
Йодобак, № Р-1105 – для дезинфекції шкіри,

слизових оболонок ран, опіків та ін. пошкоджень тіла. Бактерицидний, фунгіцидний, спороцидний, туберкулоцидний, віруцидний (аналогічно Кутасепту). Має пролонговану дію.
Бактолін Бейзік, № Р-1915 – емульсія з дезинфікуючими властивостями для передманіпуляційної обробки рук медперсоналу (ефективне очищення рук). Активний у відношенні широкого спектру мікроорганізмів, включаючи вібріон холери. Не містить мила та лугів, не викликає алергічних реакцій.
Корзолін іД, Корзолекс Бейзік, Корзолекс АФ, Бодефен – засоби для дезинфекції іструментів.
Бациллоцид расант, Дисмозон пур, Мікробак форте, Сокрена, Бациллол плюс – засоби для знезараження поверхонь та матеріалів.