Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Білково-енергетична недостатність у дітей
Содержание
- 1. Білково-енергетична недостатність у дітей
- 2. Харчуванню належить важлива роль в житті любої
- 3. Саме в ранньому віці закладається фундамент здоров’я
- 4. За останні десятиріччя в Україні, як і
- 5. Білково-енергетична недостатність недостатнє живлення
- 6. Білково-енергетична недостатність (БЕН) спостерігається у дітей раннього
- 7. Поширеність БЕН в Україні за даними різних
- 8. Malnutrition (США, Великобританія) – кількісне
- 9. Причини БЕН у дітейЕкзогенні фактори:- аліментарні (кількісний
- 10. Причини БЕН у дітейЕндогенні фактори:- вроджені вади
- 11. Причини БЕН у дітейЕндогенні фактори:- первинні мальабсорбції
- 12. Причини БЕН у дітейЕндогенні фактори:- ендокринні захворювання
- 13. Отже, поліетіологічність БЕН визначає принципове значення поглибленої
- 14. Патогенез БЕНЕтіологічні факториПорушення обміну речовинЗниження збудливості кори
- 15. Класифікація БЕНЗа ступенем важкості- БЕН I ст.
- 16. Клініка БЕН I ступеня
- 17. Клініка БЕН I ступеня
- 18. Клініка БЕН II ступеня
- 19. Клініка БЕН II ступеня
- 20. Клініка БЕН II ступеня
- 21. БЕН III ступеня
- 22. Клініка БЕН III ступеня
- 23. Клініка БЕН III ступеня
- 24. Клініка БЕН III ступеня
- 25. Клінічні синдроми БЕН (за Шабаловим Н.П., 2000)
- 26. а – здорова дитинаб – БЕН I ст.в – БЕН II ст.г – БЕН III ст.
- 27. Діагностика БЕНОцінка нутрітивного статусу:- дані анамнезу;- клінічні критерії;- лабораторні обстеження;- інструментальні дослідження.
- 28. Клінічна діагностика БЕНЗбір анамнезу - особливості вигодовування
- 29. Показники фізичного розвитку дитиниВикористовують для оцінки фізичного
- 30. Слайд 30
- 31. Слайд 31
- 32. Оцінка фізичного розвиткуЗбільшення маси і довжини тіла у дітей на протязі першого року життя
- 33. Розрахунок дефіциту маси тілаДитині 3 міс. Маса
- 34. Параклінічні методи діагностики БЕНЛабораторні дослідження а) обов'язкові:
- 35. Параклінічні методи діагностики БЕНб) при необхідності (при
- 36. Параклінічні методи діагностики БЕНІнструментальні дослідження ультразвукове обстеження
- 37. Огляд суміжних спеціалістівневролога;гастроентеролога;хірурга;генетика;отоларинголога та ін.
- 38. Принципи лікування БЕНI. Усунення чинників, які призвели
- 39. Діти з БЕН І ст. лікуються амбулаторно.Діти
- 40. Лікування БЕНВиявлення та усунення причинПри неможливості усунення
- 41. Організація оптимального режиму комфортна температура в приміщенні
- 42. Дієтотерапія Основні принципи:використання на початкових етапах лікування
- 43. Дієтотерапія Етапи дієтотерапії при БЕН1 етап –
- 44. Дієтотерапія Грудне молоко – найкраща їжа для
- 45. Дієтотерапія- кисломолочні сумішіПеревагипозитивно впливають на процеси травлення;сприяють
- 46. ДієтотерапіяЛікувальне харчування(якщо БЕН виникла на тлі соматичної патології):- безлактозні суміші;- агліадинова дієта та ін.;
- 47. Визначення толерантності до їжіI ступінь БЕН –
- 48. Добовий об’єм їжіБЕН I ст. - 2/3
- 49. Розрахунок добового об’єму їжі
- 50. Розрахунок потреб в основних харчових інгредієнтах
- 51. Добові потреби в основних харчових інгредієнтах та енергії
- 52. Кількість годувань на добу БЕН I ст.
- 53. Корекція харчування при БЕН БЕН I ст.
- 54. 2 етап дієтотерапії (перехідний) Поступовий перехід до
- 55. 3 етап дієтотерапії (посилене харчування) Мета
- 56. Основні критерії ефективності дієтотерапіїПокращення стану дитиниРегулярна прибавка маси тіла (20-30 г/добу)
- 57. Медикаментозне лікуванняФерментотерапія (панкреатин, соляна кислота з пепсином,
- 58. Медикаментозне лікуванняВітамінотерапія (вітаміни групи А, В, С,
- 59. Медикаментозне лікуванняМетаболічна терапія (апілак, триметабол, пентоксил, карнітину
- 60. Основні принципи парентерального харчування (ПХ) у дітей
- 61. Основні принципи ПХ у дітей з БЕНРідина
- 62. Основні принципи ПХ у дітей з БЕН.Вуглеводи
- 63. Основні принципи ПХ у дітей з БЕНЛіпіди
- 64. Диспансеризація дітей з БЕНПісля стабільного набору маси
- 65. Диспансеризація дітей з БЕНОгляд спеціалістів : Педіатр
- 66. КвашіоркорСиндром, який спостерігається у дітей тропічних країн,
- 67. КлінікаОсновні симптоми (тетрада Джеліфа):нервово-психічні порушення;набряки;зменшення маси м’язів;затримка фізичного розвитку.
- 68. Часті симптоми:зміни волосся;дерматити;анорексія;анемія;діарея;гепатомегалія.Лабораторні ознаки:ЗАК – анемія, ↑ ШОЕ;гіпопротеінемія;гіпоглікемія;аміноацидурія.
- 69. Дякую за увагу!
- 70. Скачать презентанцию
Харчуванню належить важлива роль в житті любої живої істоти, особливо на ранніх етапах її розвитку. Харчування є однією з головних форм контакту з навколишнім світом на першому році життя дитини, що
Слайды и текст этой презентации
Слайд 1Білково-енергетична недостатність у дітей
Наказ МОЗ України №9 від 10.01.2005 р.
ВНМУ
ім. М.І. Пирогова
Слайд 2Харчуванню належить важлива роль в житті любої живої істоти, особливо
на ранніх етапах її розвитку.
Харчування є однією з головних
форм контакту з навколишнім світом на першому році життя дитини, що забезпечує їй неврологічний, фізичний та емоційний розвиток.
Слайд 3Саме в ранньому віці закладається фундамент здоров’я людини, формується інтелект,
потенційне довголіття.
Діти грудного віку є найбільш вразливою групою з точки
зору помилок харчування та харчових дефіцитів. 
Слайд 4За останні десятиріччя в Україні, як і в усьому світі,
збільшується кількість дітей з порушеннями нутрітивного статусу.
При цьому основні
зусилля науковців направлені на вивчення проблем, пов’язаних з надлишковою масою тіла та ожирінням. Значно менше уваги приділяється дітям з затримкою фізичного розвитку.
Слайд 5
Білково-енергетична недостатність
недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням
збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла,
функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.
Слайд 6Білково-енергетична недостатність (БЕН) спостерігається у дітей раннього віку у зв’язку
з високими темпами росту і активністю обмінних процесів, які потребують
достатнього поступлення харчових речовин та енергії.
Слайд 7Поширеність БЕН в Україні за даними різних авторів – 9,4-13,7
%.
За даними ВООЗ, в країнах, які розвиваються, БЕН реєструється у
20-30 % дітей раннього віку.Збільшується число випадків БЕН на тлі неврологічної патології, після перенесених інфекційних захворювань.
Залишається високим частка випадків БЕН, спричинених грубими дефектами харчування і догляду.
Слайд 8 Malnutrition (США, Великобританія) – кількісне і якісне недоїдання,
гіпотрофія, яка виникла при порушенні функцій травного каналу, вродженій та
спадковій патології, ураженнях ЦНС та ін.Найважчі форми БЕН – “аліментарний маразм (атрофія)”, “квашіоркор”. Характерна крайня ступінь виснаження.
Слайд 9Причини БЕН у дітей
Екзогенні фактори:
- аліментарні (кількісний і/чи якісний недокорм,
перекорм, нераціональне харчування, низька енергетична цінність продуктів та ін.);
- токсичні
(отруєння неякісними, просроченими продуктами, гіпервітамінози та ін.);- психогенні (синдром жорстокого поводження з дитиною, невротична і/чи психогенна анорексія та ін.).
Слайд 10Причини БЕН у дітей
Ендогенні фактори:
- вроджені вади розвитку ШКТ з
повною чи частковою його непрохідністю (пілоростеноз, кільцеподібна підшлункова залоза, доліхосігма,
хвороба Гіршпрунга та ін.);- вроджені вади розвитку інших органів та систем (мікрогнатія, незрощення верхньої губи та твердого піднебіння, діафрагмальна кила, вроджені вади серця та ін.);
- синдром «короткої кишки» (після значних резекцій кишечника);
Слайд 11Причини БЕН у дітей
Ендогенні фактори:
- первинні мальабсорбції (непереносимість лактози, сахарози,
глюкози, фруктози, целіакія, муковісцидоз, ексудативна ентеропатія); вторинні мальабсорбції (алергічна непереносимість
коров’ячого чи соєвого молока, атопічний дерматит та ін.);- cпадкові (первинні) імунодефіцитні стани, вторинні імунодефіцити;
- cпадкові аномалії обміну речовин (галактоземія, лейциноз, фруктоземія, ксантоматози, хвороби Німмана-Піка, Тея-Сакса та ін.);
Слайд 12Причини БЕН у дітей
Ендогенні фактори:
- ендокринні захворювання (гіпофізарний нанізм, гіпотиреоз,
вроджена гіперплазія кори наднирників та ін.);
- інфекційні захворювання (ВУІ, остеомієліт,
кишкові та респіраторні інфекції, токсико-септичні стани та ін.);- ураження ЦНС (перинатальні ураження ЦНС, ДЦП, гідроцефалія та ін.);
- важкі соматичні захворювання, які супроводжуються глибокими порушеннями обмінних процесів (хвороби нирок, печінки, БЛД, онкологічна патологія та ін.).
Слайд 13Отже, поліетіологічність БЕН визначає принципове значення поглибленої діагностики та застерігає
від спрощеного, однобічного підходу до хворого.
Варіабельність клінічних проявів БЕН потребує
використання різнобічних по направленню та інтенсивності терапевтичних заходів.
Слайд 14Патогенез БЕН
Етіологічні фактори
Порушення обміну речовин
Зниження збудливості кори ГМ
Виснаження запасів жирів,
вуглеводів
Дисфункція підкоркових утворень
Посилення катаболізму білків, зниження його синтезу
Загальне гальмування ЦНС,
вегетативної НСЕндогенна інтоксикація
Гіпопротеінемія, гіпоглікемія, ацидоз. електр. порушення,
Затримка ПМР
Порушення функцій внутрішніх органів
Порушення клітинного, гуморального імунітету
Функціональна недостатність залоз внутрішньої секреції
Слайд 15Класифікація БЕН
За ступенем важкості
- БЕН I ст. (дефіцит маси тіла
11-20%);
- БЕН II ст. (дефіцит маси тіла 21-30%);
- БЕН III
ст. (дефіцит маси тіла більше 30%).За походженням
- екзогенна;
- ендогенна.
За періодами захворювання
- початковий;
- прогресування;
- стабілізації;
- реконвалесценції.
Слайд 27Діагностика БЕН
Оцінка нутрітивного статусу:
- дані анамнезу;
- клінічні критерії;
- лабораторні обстеження;
-
інструментальні дослідження.
Слайд 28Клінічна діагностика БЕН
Збір анамнезу
- особливості вигодовування в теперішній час
і до захворювання;
- спосіб годування, об’єм та кількість годувань за
добу;- динаміка наростання маси та довжини тіла;
- харчова алергія, непереносимість продуктів;
- перенесені захворювання;
Спадковий анамнез.
Слайд 29Показники фізичного розвитку дитини
Використовують для оцінки фізичного розвитку:
маса тіла/віку
довжина тіла/віку
співвідношення
маси/довжини тіла
індекс маси тіла/віку
обвід голови/віку
Результати вимірювань відмічаються на графіках
в залежності від статіСтор. 18
Слайд 32Оцінка фізичного розвитку
Збільшення маси і довжини тіла у дітей на
протязі першого року життя
Слайд 33Розрахунок дефіциту маси тіла
Дитині 3 міс. Маса тіла при народж.
– 3 кг.
Маса тіла в 3 міс. – 4 кг
(ФМТ).НМТ = 3000+600+800+800=5200 г
Дефіцит маси тіла=5200-4000=1200 г =?%
5200 – 100%
1200 – х%
х=23% - дефіцит маси тіла (БЕН II ст.)
Слайд 34Параклінічні методи діагностики БЕН
Лабораторні дослідження
а) обов'язкові:
- загальний аналіз
крові;
- загальний аналіз сечі;
- копрограма;
- аналіз калу
на дисбіоз;
Слайд 35Параклінічні методи діагностики БЕН
б) при необхідності (при БЕН II-III ст):
імунограмма;
біохімічне дослідження сироватки крові (рівень електролітів, загального білку, білкових фракцій,
печінкові проби, сироваткове залізо та ін.);генетичні (згідно призначення генетика) та ін.
Слайд 36Параклінічні методи діагностики БЕН
Інструментальні дослідження
ультразвукове обстеження органів черевної порожнини
- для скринінг-діагностики;
фіброезофагогастродуоденоскопія - у дітей зі зригуванням або
блювотою;рентгенографія органів грудної клітки, черевної порожнини.
Слайд 37Огляд суміжних спеціалістів
невролога;
гастроентеролога;
хірурга;
генетика;
отоларинголога та ін.
Слайд 38Принципи лікування БЕН
I. Усунення чинників, які призвели до кількісного або
якісного голодування дитини.
II. Організація адекватного режиму, догляду, виховання.
III. Дієтотерапія.
IV.
Медикаментозне лікування.
Слайд 39Діти з БЕН І ст. лікуються амбулаторно.
Діти з БЕН ІІ-ІІІ
ст. потребують стаціонарного лікування (наявність супутніх, переважно бактеріальних захворювань), в
окремих боксах для попередження внутрішньолікарняного інфікування.
Слайд 40Лікування БЕН
Виявлення та усунення причин
При неможливості усунення чинників, що призвели
до БЕН призначається корекція харчування (спеціальні лікувальні суміші,продукти харчування тощо).
Слайд 41Організація оптимального режиму
комфортна температура в приміщенні (24-25º С);
провітрювання, вологе прибирання
двічі на день;
прогулянки на свіжому повітрі;
масаж, фізіотерапевтичні процедури;
хвойні, сольові ванни;
оптимальний
догляд (психоемоційний контакт з дитиною, ігри тощо).
Слайд 42Дієтотерапія
Основні принципи:
використання на початкових етапах лікування тільки їжі, що легко
засвоюється (грудне молоко, спеціальні молочні суміші);
“омолодження” їжі - використання сумішей,
притаманних для дітей більш раннього віку;часті годування;
адекватний контроль харчування, маси тіла, стулу, діурезу, кількості випитої рідини та рідини, що введена парентерально.
Слайд 43Дієтотерапія
Етапи дієтотерапії при БЕН
1 етап – визначення толерантності до їжі;
2
етап – перехідний період (поступове збільшення кількості їжі);
3 етап –
період посиленого харчування.
Слайд 44Дієтотерапія
Грудне молоко – найкраща їжа для дітей з БЕН.
При відсутності
ГМ призначаються адаптовані молочні суміші;
- суміші, збагачені про- та пребіотиками;
Слайд 45Дієтотерапія
- кисломолочні суміші
Переваги
позитивно впливають на процеси травлення;
сприяють нормалізації мікрофлори кишок;
покращують
всмоктування харчових речовин;
ДПНЖК-впливають на ростозалежну експресію генів, ріст клітин.
Слайд 46Дієтотерапія
Лікувальне харчування
(якщо БЕН виникла на тлі соматичної патології):
- безлактозні суміші;
-
агліадинова дієта та ін.;
Слайд 47Визначення толерантності до їжі
I ступінь БЕН – 1-3 дні
II ступінь
БЕН – 5-7 днів
III ступінь БЕН – 10-14 днів
Добовий об’єм
їжі:2/3 чи повний при БЕН Iст.;
1/2 при БЕН II ст.;
1/3 при при БЕН III ст. від необхідного добового об’єму по масі тіла.
Слайд 48Добовий об’єм їжі
БЕН I ст. - 2/3 чи повний об’єм
БЕН
II ст. - 1/2 добового об’єму
БЕН III ст. - 1/3
добового об’ємуНедостатній по відношенню до фізіологічних потреб об’єм рідини поповнюється ентеральним введенням – при БЕН I ступеня, при БЕН II - III ступеня - парентеральним введенням.
Об’єм їжі збільшується поступово, доводячи до кінця 1 етапу до необхідного.
Слайд 52Кількість годувань на добу
БЕН I ст. – 7
БЕН II
ст. – 8
БЕН III ст. – 10, без нічної перерви
(зменшується вірогідність блювоти, діареї, гіпотермії, гіпоглікемії).
Слайд 53Корекція харчування при БЕН
БЕН I ст. - проводять ентеральним
шляхом:
- білків – введення сумішей, збагачених білком, творогу;
- жирів –
введення вершків, рослинного масла;- вуглеводів – цукровим сиропом.
БЕН II - III ст. - корекція харчування на 1 етапі проводиться парентеральним шляхом (введення розчинів амінокислот, жирів, вуглеводів).
Слайд 542 етап дієтотерапії (перехідний)
Поступовий перехід до посиленого харчування.
Об’єм харчування,
призначений на ФМТ доводять до об’єму у відповідності до віку
з розрахунку на НМТ.Корекція харчування при БЕН I-III ступенів проводиться ентеральним шляхом (прикорми і харчові добавки згідно з віком).
Слайд 553 етап дієтотерапії
(посилене харчування)
Мета - забезпечення життєвої потреби
в їжі, створення необхідних резервів, досягнення стабільних темпів розвитку дитини.
Білкове,
вуглеводне та енергетичне навантаження - згідно віку та виду вигодовування.
Слайд 56Основні критерії ефективності дієтотерапії
Покращення стану дитини
Регулярна прибавка маси тіла
(20-30 г/добу)
Слайд 57Медикаментозне лікування
Ферментотерапія (панкреатин, соляна кислота з пепсином, креон, пангрол, мезим)
- для покращення травлення, з замісною метою.
Курс лікування - від
1-2 тижнів до 1 місяця.Пробіотики, пребіотики (біфідумбактерин, лактобактерин, біо-гая, ентерол) - з метою нормалізації кишкової мікрофлори.
Курс лікування – 2-4 тижні.
Слайд 58Медикаментозне лікування
Вітамінотерапія
(вітаміни групи А, В, С, Е) -
при
БЕН I ст. - ентеральне введення вітамінних комплексів;
при БЕН II
- III ст. - парентеральне введення вітамінів з наступним переходом на ентеральний шлях введення.Курс лікування – 2 – 4 тижні.
Слайд 59Медикаментозне лікування
Метаболічна терапія (апілак, триметабол, пентоксил, карнітину хлорид) – почергове
призначення.
Симптоматична терапія – лікування супутньої патології (анемії, рахіту, пневмонії та
ін.).Фізіотерапевтичне лікування - електрофорез, парафін на ділянку живота та ін.
Курс загального масажу - 8-10 сеансів.
Слайд 60Основні принципи парентерального харчування (ПХ) у дітей з БЕН
Парентеральне харчування
(ПХ) – це внутрішньовенне введення харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів,
вітамінів, електролітів), необхідних для забезпечення метаболічних потреб і росту дитини.ПХ може бути повним та частковим.
Основні компоненти ПХ – рідина, білки, жири, вуглеводи, електроліти, вітаміни, мікроелементи.
Слайд 61Основні принципи ПХ у дітей з БЕН
Рідина – початкова добова
кількість складає 80-100 мл/кг маси тіла/добу, поступово збільшуючи до 150
мл /кг маси тіла/добу, під контролем маси тіла, діурезу. Об’єм рідини, що вводиться збільшується при наявності патологічних втрат. Кількість рідини, що вводиться – це сума об’ємів всіх препаратів, які використані для парентерального харчування.
Слайд 62Основні принципи ПХ у дітей з БЕН.
Вуглеводи – глюкоза у
вигляді ізотонічного (5%) чи гіпертонічного (10-40%) розчинів. Використовуються як джерела
води, вуглеводів. Доза глюкози від 7 до 10-15 г/кг маси тіла/добу.Білки – використовуються білкові гідролізати чи розчини кристалічних амінокислот (аміносол, інфезол, аміновен-інфант, левамін та ін.). Введення білкових препаратів починають з 0,5/г/кг маси тіла/добу з поступовим збільшенням до 2-2,5 г/кг маси тіла/добу.
Слайд 63Основні принципи ПХ у дітей з БЕН
Ліпіди – мілкодисперсні емульсії,
які містять жирні кислоти, фосфоліпіди, холестерол, жиророзчинні вітаміни (ліпофундін, інтраліпід).
Доза - від 0,5 до 2-4 /г/кг маси тіла/добу.Електроліти – натрій, калій, хлориди, кальцій вводять з урахуванням добової потреби і результатів лабораторних досліджень.
0,9% розчин натрію хлориду є джерелом води, натрію і хлору.
Слайд 64Диспансеризація дітей з БЕН
Після стабільного набору маси тіла, санації супутньої
патології хворого виписують додому з наступним продовженням лікування вдома під
контролем педіатра або сімейного лікаря.На диспансерне спостереження беруться діти з гіпотрофією І ступеня та ІІ-ІІІ ступеня після стаціонарного лікування.
Слайд 65Диспансеризація дітей з БЕН
Огляд спеціалістів :
Педіатр - 1-й місяць
5 разів (обов'язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі
1 раз на місяць.Невролог, хірург, ортопед - 1 раз на рік, та за показаннями.
Загальний аналіз крові, сечі – 1 раз у 3 місяці.
Аналіз калу на гельмінти, найпростіші – 1 раз у 3 місяці.
Слайд 66Квашіоркор
Синдром, який спостерігається у дітей тропічних країн, частіше після відлучення
від грудей, які отримують в основному рослинну (вуглеводну) їжу при
недостатньому поступленні білків тваринного походження.Термін “квашіоркор” – відлучений від грудей.
Слайд 67Клініка
Основні симптоми (тетрада Джеліфа):
нервово-психічні порушення;
набряки;
зменшення маси м’язів;
затримка фізичного розвитку.
Слайд 68Часті симптоми:
зміни волосся;
дерматити;
анорексія;
анемія;
діарея;
гепатомегалія.
Лабораторні ознаки:
ЗАК – анемія, ↑ ШОЕ;
гіпопротеінемія;
гіпоглікемія;
аміноацидурія.
