Філософія, як специфічний тип знання

і те, що її оточує.

2. Неспеціалізованість – в

будову людського організму не закладена програма її способу життя та життєвих здійснень.
3. Вільність – ні до чого жорстко не прив’язана й однозначно не спонукувана.
4. Універсальність – людина не призначена одночасно ні до чого конкретного, то вона – потенційно, так би мовити, за суттю, - може бути всім.

5. Усвідомлює свою смертність – обмеженість та нескінченність свого життя (принаймні свого земного життя).

6. Людина реалізується в соціокультурних процесах.

проект…»
Жан-Поль Сартр
Жан-Поль Сартр

той забуде, що таке бути рабом».
« Міра життя –

не в його тривалості, а в тому, як ви його використали».

Мішель Монтень

діяльність,  працю,  пізнання,  експерименти,  фантазію і

т. ін.

«Світ є нашим уявленням»

Артур Шопенгауер

через людину глибинні потенції буття вперше виходять у своє виявлення.
Мартін

Хайдеггер

способами соціокультурної поведінки, навчитися діяти з допомогою предметів культури.
Вона

має навчитися прямої ходи, їсти з посуду, писати, водити автомобіль та ін.

свої взаємини із світом, про своє місце в світі та

своє життєве призначення.

Світогляд – не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:
а) він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом із оцінкою, відношенням;
б) предметом світогляду – відношення «людина – світ» постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним.

 вірування  життєві норми та стереотипи.
Складові світогляду:

Основні світоглядні питання

а перш за все, виділення типових ознак, за якими та

на основі яких пізніше здійснюється класифікація основних видів світогляду.
Тобто, типологія постає у порівнянні із простим переліком більш містким та логічно виправданим способом ознайомлення із світоглядом з метою його подальшого докладнішого вивчення.

перша форма світогляду розповіді про богів, першопредків, початкові події світу

тощо.
Основні риси міфологічного світогляду:
Усвідомлення роду як колективної особи (тотемізм, віра в першопредків),
Обернений в минуле (традиції, звичаї, обряди, ритуали, мова тощо),
Формування анімістичної картини світу (одухотворення всього сущого),
Фетишизм (амулети, символи, знаки тощо).
 

Фольклор
Етичні норми і правила
Правові уявлення
Філософія

поведінка, що визначені вірою в існування Бога, відчуття зв’язаності, залежності

і обов’язку до таємної сили, яка дає опору і достойна поклоніння.
 

від матерії,
Розподіл світу на земний і небесний,
Віра – головний спосіб

осягнення буття (через діяння),
Наявність релігійної ідеї.
 

у свою чергу, складається із двох слів і буквально значить

– казати, промовляти, цілісно, доречно.

Особливості предмету філософії:
її предмет є історично змінним, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини;
уся історія філософії фактично входить у окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми і здатні окреслити «топографію» людськості;
філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої само ідентифікації.

виходять на межу буття і небуття
2. Постає формою людського самоусвідомлення,

мисленням під кутом зору людини, її життєвого вибору
3.Окреслює дійсність не лише такою, якою вона є , а й такою, якою має бути
4.Є більшою мірою мисленням про мислення, ніж мисленням та думкою про якусь реальність
5.Постає внутрішньопов'язаним , логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим
6.Прагне поставити і розв’язати граничні, абсолютні проблеми людського буття

Риси філософського мислення: