C ім’я – найбільша цінність життя

різних видах діяльності. Вони сприяють особистісному зростанню, створенню комфортного життя,

формуванню творчого мислення і т.д. Всі ці блага досягаються людиною завдяки збудованій ним ієрархії цінностей, яка визначає, що із пріоритетів стоїть на першому місці. Це мірила людського щастя.

благополуччя без кар’єрного росту, треті віддають перевагу особистим інтересам, захопленням.

Деякі представники людства, відмовляючись від матеріальних благ, бачать своє щастя лише у духовному самовдосконаленні. Загалом, життєві цінності – це цілі та пріоритети, які, керуючи життям людини, визначають його сутність.

свідомості. Однак цінності, духовні чи матеріальні, не повинні бути крайністю,

так як це неминуче призведе до надмірної заматеріалізованності або, навпаки, ілюзорності. Тому дуже важливо домогтися рівноваги в системі життєвих пріоритетів.

Кожна епоха встановлює для індивіда свою систему пріоритетів. У сучасному

суспільстві до цінностей відноситься здоров’я, сім’я, робота і освіта. Реалізація значущих для людини пріоритетів дуже важлива для його визнання і самоствердження.

життя людей і їх світогляд. Проаналізувавши їх, можна визначити убогість

або багатство внутрішнього світу людини, різноманітність його інтересів і індивідуальність. У формуванні ціннісних установок особистості значну роль відіграє його близьке оточення (друзі, родина), релігійні погляди, а також національні та соціальні традиції.

яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і

для суспільства. Сім'я — це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв'язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім'ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство. Спільність господарства, економічна об'єднаність, справді, є важливою складовою сім'ї.

зв'язків і, наважимось стверджувати, в сучасних умовах у розвинутих країнах,

коли чоловік і жінка досягають високого рівня економічної незалежності, економічні зв'язки перестають бути провідною стороною життя сім'ї, інакше не було б так багато розлучень. Добре відомі випадки, коли до шлюбу вступають люди, здатні самостійно забезпечити економічну сторону свого життя. Не тільки економічні зв'язки об'єднують людей у сім'ю, принаймні, не в першу чергу вони.

сторони життя людини: біологічні, економічні, моральні, правові, психологічні, естетичні, релігійні

тощо. На цій підставі сім'я здатна виконувати такі свої функції:

народження дитини, догляду за нею, виховання, навчання. Сім'я здійснює своєрідне

накопичення, перерозподіл і передачу наступним поколінням досвіду, знань, навичок найнеобхідніших форм трудової діяльності і взаємодії із навколишнім середовищем, спілкування і співпраці з іншими людьми. Це найдосконаліша форма ведення власного господарства, побуту, відпочинку.

потреб людини. Це найбільш надійний духовний притулок особи. Англійці кажуть:

"Мій дім — моя фортеця". Сім'я, дім — це те місце, те коло особистісно значимих людей, де кожного з нас чекають, люблять, готові зрозуміти і допомогти, де є однодумці, друзі, де панують взаємоповага, взаємна моральна і правова відповідальність. Це певна сукупність людей, які живуть одне для одного, які віддають своє життя одне одному і життя яких не просто спільне, а значною мірою єдине. Чоловік і дружина живуть одним життям. Діти — це істотна частина життя матері і батька. Життя матері і батька — це істотна частка життя дітей. Причому і матеріального, і економічного, і духовного.

життя людей, це також один із найвагоміших вимірів життя особи,

у якому вона реалізує дуже важливі особистісні якості. Так, особистість може реалізувати свої потенції і задатки в сфері матеріального виробництва, в науці, мистецтві, підприємливості тощо.

дідом чи бабусею, бути хорошим сином, онуком, братом тощо —

це теж особистісні якості і важливі складові життя людини. І людина, природно, прагне до цього. Нормальна людина не може жити, не усвідомлюючи себе у таких якостях. А тому сім'я — це не тільки суспільна, а й особистісна цінність. Без сім'ї, сімейного, родинного життя особа не може повною мірою реалізувати свою природу, особистісні якості і не може бути повною мірою щасливою.

у ній людина живе в оточенні найрідніших людей, які можуть

і зрозуміти, і вибачити, і підтримати, і допомогти знайти свій шлях у житті. Ніхто й ніщо не може замінити ні батька, ні матері, ні їхньої безмежної любові, теплоти, добра. Учені стверджують, що тільки в сім'ї може вирости здорова, добра, розумна, щаслива людина. Щоправда, сім'ї бувають різними: повними, неповними,багатодітними, бездітними, щасливими, нещасливими.

«Кайдашева сім'я». Ви-сміювання негативних рис характеру Кайдашів, їхніх учинків, що

принижували гідність людини, боротьба за «моє» і «твоє» — мета повісті. Зазвичай вислів «кайдашеві звички вживають у значенні тих негатив¬них рис характеру людини, які, на жаль, передали їй батьки.

від нас самих, насамперед від наших знань про сім'ю та

від бажання будувати сімейні стосунки на засадах взаєморозуміння, любові, злагоди й добра. Видатний наш співвітчизник І. Котляревський писав: «Де згода в сімействі, там мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона». Звичайно, й удома не завжди буває свято. Але якщо кожен член сім'ї робить усе можливе для того, щоб налагодити свої взаємини з іншими членами сім'ї, то наш дім стане нашою фортецею.