Разделы презентаций


ЧАСТИНА II АНТЕННО – ФІДЕРНІ ПРИСТРОЇ презентация, доклад

Содержание

1.1 Мета та завдання розділу курсу Мета курсу: Отримати та засвоїти студентами інформацію про антени різних типів; вміти обрати необхідну для конкретної ситуації антену. Завдання студентам: * опанувати класифікацію антен;

Слайды и текст этой презентации

Слайд 11 АНТЕНА – “ПОЧАТОК ТА КІНЕЦЬ” ШЛЯХУ РАДІОХВИЛЬ В ПРОСТОРІ



ЧАСТИНА II АНТЕННО – ФІДЕРНІ ПРИСТРОЇ
1.1 Мета та завдання

розділу курсу
1.2 Класифікація антен
1.3 Елементарні засади теорії антен
1.4 Характеристики і параметри антен
1.5 Елементарні випромінювачі 1.6 Висновки
1 АНТЕНА – “ПОЧАТОК ТА КІНЕЦЬ” ШЛЯХУ РАДІОХВИЛЬ В ПРОСТОРІ ЧАСТИНА II АНТЕННО – ФІДЕРНІ ПРИСТРОЇ

Слайд 21.1 Мета та завдання розділу курсу
Мета курсу:
Отримати та

засвоїти студентами інформацію про антени різних типів; вміти обрати необхідну

для конкретної ситуації антену.
Завдання студентам:
* опанувати класифікацію антен;
* вивчити принцип дії антен;
* засвоїти основні характеристики антен;
* ознайомитись з найбільш поширеними типами антен;
* вміти розв’язувати пряму та зворотну задачі щодо антен (пряма задача: за характеристиками антени та її живлення визначити характеристики поля випромінювання; зворотна задача: за характеристиками поля треба синтезувати (підібрати) антену та спосіб її живлення).

1.1 Мета та завдання розділу курсу  Мета курсу: Отримати та засвоїти студентами інформацію про антени різних

Слайд 3Рисунок В1. Узагальнена схема радіозв’язку з передавальною та приймальною антенами

та перешкодами між ними

Рисунок В1. Узагальнена схема радіозв’язку з передавальною та приймальною антенами та перешкодами між ними

Слайд 4На рис. 1.1 представлені засади використання антен (рис. 1.1, а,

б), та їх місце в каналі радіозв’язку (рис. 1.1, в).



а

б

в

Рисунок 1.1 Застосування антен:
а – як перетворювач: напруга, струм (U, I) – напруженість електричного та магнітного полів (Е, Н) – передавальна антена; б – перетворювач: Е, Н – U, I – приймальна антена; в – місце антен в каналі зв’язку.

На рис. 1.1 представлені засади використання антен (рис. 1.1, а, б), та їх місце в каналі радіозв’язку

Слайд 5Антена – радіотехнічний пристрій, призначений для випромінювання та прийому електромагнітних

хвиль. Конструктивно антени являють собою провід, металеві поверхні, магніто-діелектричні конструкції

тощо.
Фідер – спрямовувальна система, призначена для каналізації електромагнітних хвиль від генератора до антени або від антени до приймача. Необхідність застосування фідера обумовлена тим, що в деяких ситуаціях передавачі та приймачі розташовані на деякій відстані від антени. Фідер повинен мати мінімальні втрати, бути узгодженим за імпедансом з передавачем (приймачем) та антеною, щоб формувати рухому хвилю.

Антена – радіотехнічний пристрій, призначений для випромінювання та прийому електромагнітних хвиль. Конструктивно антени являють собою провід, металеві

Слайд 61.2 Класифікація антен
Рисунок 1.2 Класифікація антен за принципом дії

1.2 Класифікація антен Рисунок 1.2 Класифікація антен за принципом дії

Слайд 7Рисунок 1.3 Класифікація ліній передачі за конструктивними ознаками

Рисунок 1.3 Класифікація ліній передачі за конструктивними ознаками

Слайд 8За конструкцією антени ультракоротких хвиль (УКХ) можна визначити:

– дротові (вібраторні, спіральні, решітки з

поперечним та осьовим випромінюванням);
– акустичні (хвильоводні, рупорні);
– оптичні (дзеркальні, лінзові);
– щільові;
– поверхневих хвиль.

За конструкцією антени ультракоротких хвиль (УКХ) можна визначити:     – дротові (вібраторні, спіральні,

Слайд 91.3 Елементарні засади теорії антен
Для визначення параметрів поля випромінювання антени

використовують:
1.3.1 основні рівняння Максвелла;
1.3.2 положення геометричної оптики;
1.3.3 принцип еквівалентності;
1.3.4 принцип

переставної двоїстості;
1.3.5 критерій дальньої зони поля випромінювання антени;
1.3.6 принцип Гюйгенса-Кірхгофа;
1.3.7 поле випромінювання вторинних джерел, розподілених на прямокутній площині;
1.3.8 потужність випромінювання антени.

1.3 Елементарні засади теорії антенДля визначення параметрів поля випромінювання антени використовують:1.3.1 основні рівняння Максвелла;1.3.2 положення геометричної оптики;1.3.3

Слайд 101.3.1 Використання рівнянь Максвелла (на прикладі диполя Герца
Наведемо чотири основних

рівняння Максвелла:
(1.1)



В теорії антен вважають, що електромагнітне поле (ЕМП) існує у середовищах, параметри яких не залежать від напруженості поля. Внаслідок цього всі реальні ЕМП внаслідок лінійності рівнянь Максвелла можна представити як дискретний чи неперервний спектри гармонічних коливань.

1.3.1 Використання рівнянь Максвелла (на прикладі диполя ГерцаНаведемо чотири основних рівняння Максвелла:(1.1)

Слайд 11Рисунок 1.4 До пояснення формування електромагнітного поля диполем Герца

Рисунок 1.4 До пояснення формування електромагнітного поля диполем Герца

Слайд 12За відомим розподілом електричних струмів та зарядів в диполі поле

випромінювання можна визначити з рівнянь Максвелла у комплексній формі
,

(1.2)

, (1.3)

(1.4)

Після відповідних операцій отримаємо загальні формули, для магнітної та електричної складових:

(1.5)

(1.6)

За відомим розподілом електричних струмів та зарядів в диполі поле випромінювання можна визначити з рівнянь Максвелла у

Слайд 13В дальній зоні (зоні Фраунгофера – kr>10) складовою Er нехтуємо:


, (1.5а)

. (1.6а)

З використанням визначення для вільного простору

маємо:

, (1.5б)

. (1.6б)

В дальній зоні (зоні Фраунгофера – kr>10) складовою Er нехтуємо:

Слайд 14 1.3.2 Використання положень геометричної оптики
В геометричній оптиці використовують чотири

положення:
1. Прямолінійне поширення променя (принцип Ферма):
2. Взаємна незалежність променевих трубок.
3.

Перший закон Снеліуса: кут падіння променя дорівняє куту відбиття.
4. Другий закон Снеліуса :
1.3.2 Використання положень геометричної оптикиВ геометричній оптиці використовують чотири положення:1. Прямолінійне поширення променя (принцип Ферма):2. Взаємна

Слайд 15 1.3.3 Використання принципу еквівалентності
Рисунок 1.5 До пояснення принципу еквівалентності
Поверхневі

густини еквівалентних струмів визначають за формулами:
,

(1.7)

. (1.7а)

1.3.3 Використання принципу еквівалентностіРисунок 1.5 До пояснення принципу еквівалентностіПоверхневі густини еквівалентних струмів визначають за формулами:,

Слайд 16 1.3.4 Використання принципу переставної двоїстості :
Формули, що описують

поле випромінювача, який живить магнітний струм, можуть бути отриманими із

співвідношень для поля випромінювача, який живить електричний струм, шляхом замін:

,

,

,

,

,

. (1.8)

w

1.3.4 Використання принципу переставної двоїстості : Формули, що описують поле випромінювача, який живить магнітний струм, можуть

Слайд 171.3.5 Визначення критерію дальньої зони поля випромінювання антени (зони Фраунгофера)
.


Рисунок 1.6 До визначення дальньої зони для

антени

. (1.9)

. (1.9a)

. (1.10)

1.3.5 Визначення критерію дальньої зони поля випромінювання антени (зони Фраунгофера).    Рисунок 1.6 До визначення

Слайд 18 З трикутника ОАМ (рис. 6.6) маємо:
Для дальньої зони із

(6.3-10)
Якщо прийняти допустимий фазовий зсув
, що не більше
,

тоді, за умови

, тоді з урахуванням, що (1.13) є справедливим для

Для вільного простору

маємо із (1.12), з урахуванням коефіцієнта поширення:

, маємо

Тобто умовою дальньої зони є

гр

гр

. (1.11)

. (1.12)

. (1.10a)

. (1.13)

. (1.14)

. (1.15)

З трикутника ОАМ (рис. 6.6) маємо:Для дальньої зони із (6.3-10)Якщо прийняти допустимий фазовий зсув , що

Слайд 191.3.6 Використання принципу Гюйгенса-Кірхгофа
Згідно з принципом Гюйгенса-Кірхгофа поширення хвилі обумовлено

дією вторинних джерел – дуже малі елементи хвильової поверхні.
Якщо антена

займає об’єм
що оточений поверхнею S, та є відомим розподіл векторів напруженостей електричного
полів на поверхні S, то поле в зовнішньому просторі V
знаходять як результат дії вторинних джерел Зауважимо, що розподіл сторонніх струмів і зарядів всередині області
не має значення.

і магнітного

1.3.6 Використання принципу Гюйгенса-КірхгофаЗгідно з принципом Гюйгенса-Кірхгофа поширення хвилі обумовлено дією вторинних джерел – дуже малі елементи

Слайд 201.3.7 Поле випромінювання вторинних джерел, розподілених на прямокутній площині
де
– хвильовий

імпеданс в площині розташування джерел.
Джерелом поля на площині є тангенціальна

складова Еτ. Таким чином максимальне значення напруженості поля для джерела, розподіленого на площині:

Нагадаємо максимальне значення напруженості поля для лінійного джерела:

. (1.16)

. (1.16a)

. (1.17)

. (1.18)

1.3.7 Поле випромінювання вторинних джерел, розподілених на прямокутній площиніде– хвильовий імпеданс в площині розташування джерел.Джерелом поля на

Слайд 21Рисунок 1.7 До пояснення випромінювання вторинних джерел на площині

Рисунок 1.7 До пояснення випромінювання вторинних джерел на площині

Слайд 221.3.8 Потужність випромінювання антен
,
Потужність випромінювання:
середнє значення вектора Пойнтінга:
елемент сферичної

поверхні:
Таким чином, потужність випромінювання:
.

(1.19)

. (1.20)

. (1.21)

. (1.22)

. (1.23)

. (1.24)

1.3.8 Потужність випромінювання антен, Потужність випромінювання:середнє значення вектора Пойнтінга:елемент сферичної поверхні: Таким чином, потужність випромінювання:.

Слайд 231.4 Характеристики і параметри антенних пристроїв
Характеристики і параметри антен можна

розділити на три групи, які характеризують антену:
за властивостями випромінювання;
за інтенсивністю

електромагнітної енергії, що живить антену;
як перетворювач ЕМХ даного виду в інший.
1.4 Характеристики і параметри антенних пристроївХарактеристики і параметри антен можна розділити на три групи, які характеризують антену:за

Слайд 24Поле випромінювання антени описують чотирма множниками:

де
– одиничний вектор;

– комплексна амплітуда;

– характеристика спрямованості;

– фазова характеристика спрямованості


. (1.25)

1.4.1 Характеристика і діаграма спрямованості

Поле випромінювання антени описують чотирма множниками:де – одиничний вектор; – комплексна амплітуда; – характеристика спрямованості; – фазова

Слайд 25Введемо поняття
– кутова густина потужності:
.

(1.25а)
де
– потік електромагнітної енергії за одиницю часу через

елемент тілесного кута

Нормовану характеристику спрямованості визначають так:

Відповідно до потужності

. (1.26)

. (1.26а)

Введемо поняття – кутова густина потужності:.       (1.25а)де– потік електромагнітної енергії за

Слайд 26 Графічне зображення характеристики спрямованості має назву діаграма спрямованості
Рисунок

1.8 Діаграма спрямованості в системах координат:
а – полярній; б –

декартовій
Графічне зображення характеристики спрямованості має назву діаграма спрямованості Рисунок 1.8 Діаграма спрямованості в системах координат:а –

Слайд 271.4.2 Фазова характеристика спрямованості
.

(1.26)
Фазова характеристика спрямованості – це залежність фази напруженості поля від

координат кутів за незмінної відстані від випромінювача, яку позначають –

. Вона дає можливість визначити фронт ЕМХ, що випромінює антена. З виразу (1.25) для фази електромагнітного коливання

відносно будь-якого сталого кута

, можна знайти рівняння фронту хвилі:

1.4.2 Фазова характеристика спрямованості.       (1.26)Фазова характеристика спрямованості – це залежність фази

Слайд 281.4.3 Поляризаційна характеристика
Рисунок 1.9 – Поляризаційний еліпс
Площину поляризації визначає напрям

поширення хвилі (вектор Пойнтінга) та траєкторія вектора .

Існують ЕМХ лінійно поляризовані та з обертовою поляризацією. Лінійно поляризовані хвилі є з вертикальною або з горизонтальною поляризацією.

коефіцієнт поляризаційного узгодження :

1.4.3 Поляризаційна характеристикаРисунок 1.9 – Поляризаційний еліпсПлощину поляризації визначає напрям поширення хвилі (вектор Пойнтінга) та траєкторія вектора

Слайд 291.4.4 Коефіцієнт спрямованої дії
.

(1.27)
. (1.28)
.

(1.29)

КСД – це відношення кутової густини потужності в заданому напрямі, що випромінює досліджувана антена, до кутової густини потужності в тому самому напрямі, яку випромінює еталонна антена, за умови, що значення потужностей випромінювання однакові.

1.4.4 Коефіцієнт спрямованої дії.       (1.27).

Слайд 30. (1.30)
.

(1.31)
.

(1.32)

. (1.32a)

.       (1.30).       (1.31).

Слайд 31Вхідний опір – це опір навантаження для фідера, який живить

антену
. (1.33)
1.4.5 Вхідний опір
Потужність

живлення антени

Вхідний опір антени має велике значення для встановлення режиму роботи фідера і генератора. Потужність, необхідну для живлення антени визначають за вхідним опором та модулем струму на вході антени. Цю потужність характеризуємо активною та реактивною складовими:

Повний опір:

Вхідний опір – це опір навантаження для фідера, який живить антену.

Слайд 32Таким чином Опір випромінювання
.

(1.34)
1.4.6 Опір випромінювання
За загальновідомим визначенням потужності визначимо для антен
потужність

випромінювання

напруженість поля

Тоді

Провідність випромінювання

Таким чином Опір випромінювання.       (1.34)1.4.6 Опір випромінювання За загальновідомим визначенням потужності

Слайд 33. (1.35)
1.4.7 Коефіцієнт корисної

дії антени
Згідно з загальноприйнятим визначенням коефіцієнт корисної дії (ККД)

антени

– це відношення потужності випромінювання

до потужності живлення антени

, тобто з урахуванням втрат

в антені

або

. (1.35а)

Втрати обумовлені властивостями матеріалів, які не є ідеальними, тобто

,

; а також поглинанням в ближній зоні щоглами, поверхнею землі, будівлями тощо.

.       (1.35)1.4.7 Коефіцієнт корисної дії антени Згідно з загальноприйнятим визначенням коефіцієнт

Слайд 34 
1.4.8 Коефіцієнт підсилення
тоді
Коефіцієнт підсилення – це відношення
Рет
до реальної потужності

живлення антени
за умови однакових значень напруженості поля в точці

спостереження :
 

. (1.36)

. (1.37)

. (1.38)

. (1.39)

 1.4.8 Коефіцієнт підсиленнятодіКоефіцієнт підсилення – це відношення Ретдо реальної потужності живлення антени за умови однакових значень напруженості

Слайд 35Амплітудно-частотна характеристика
за умови
.
Фазочастотна характеристика
за умови
коефіцієнт

перекриття діапазону:
Смуга пропускання:
Відносна смуга пропускання:
.

(1.44)

. (1.41)

. (1.42)

. (1.43)

. (1.40)

1.4.9 Частотні властивості антен

Амплітудно-частотна характеристика за умови . Фазочастотна характеристика за умови коефіцієнт перекриття діапазону: Смуга пропускання:Відносна смуга пропускання:.

Слайд 361.4.10 Ефективна довжина антени
ефективна довжина:
опір випромінювання антени
.

(1.45)
.

(1.45a)

. (1.46)

. (1.47)

. (1.48)

. (1.49)

. (1.49a)

. (1.50)

Ефективною довжиною антени називають довжину електричного вібратора з рівномірним розподілом струму, який в напрямі максимального випромінювання створює те ж значення напруженості поля, що й антена з таким значенням струму на затискачах антени.

1.4.10 Ефективна довжина антениефективна довжина:опір випромінювання антени.       (1.45).

Слайд 371.4.11 Ефективна площа та коефіцієнт використання антени
Визначимо потужність кола навантаження

від антени:
Для узгодженого навантажувального кола
, тобто
,
тоді
На підставі принципу

взаємності можна визначити величину ЕРС:

Тоді із (1.51) з урахуванням (1.52а) маємо

Із врахуванням, що

;

;

отримаємо

. (1.51)

. (1.52)

. (1.52a)

. (1.53)

. (1.54)

. (1.55)

1.4.11 Ефективна площа та коефіцієнт використання антениВизначимо потужність кола навантаження від антени:Для узгодженого навантажувального кола, тобто ,тоді

Слайд 38Права частина формули

має два співмножника:

перший

=

– густина потужності (вектор Пойнтінга);

другий

–його називають ефективною або дійовою площею, тобто

Співвідношення

є одним із важливіших в теорії антен.

Відношення

до

називають коефіцієнтом використання площини

. (1.55a)

. (1.56)

. (1.57)

Права частина формули

Слайд 39Потужність в апертурі
Потужність, що віддає антена навантажувальному колу
Тому
Зазвичай значення


для різних антен 0,2…0,8.

Інколи

використовують також величину

Тому, що для більшості антен УКХ діапазону, як зазначено вище G  D.

. (1.58)

. (1.58a)

. (1.57a)

. (1.59)

Потужність в апертуріПотужність, що віддає антена навантажувальному колу ТомуЗазвичай значення для різних антен 0,2…0,8.

Слайд 401.4.12 Шумова температура антени
.

(1.60)
. (1.61)
Шуми антени мають

дві складові – шум спричинений втратами в антені (власний шум антени) та шум внаслідок зовнішніх джерел. Власний шум антени визначає її фізична температура
та опір втрат
.
Відповідно до формули Найквиста середньоквадратична напруга шумів

Для характеристики зовнішнього шуму, який сприймає антена використовують формулу (1.60), але стосовно опору випромінювання антени

1.4.12 Шумова температура антени.       (1.60).

Слайд 41. (1.62)
.

(1.63)
Величину називають еквівалентною шумовою

температурою опору випромінювання
Оскільки власні та зовнішні шуми статистично незалежні, то результатний шум

– еквівалентна шумова температура антени

.       (1.62).       (1.63)Величину

Слайд 42Рисунок 1.10 Залежність шумової температури від частоти і кута місця
.

(1.64)
.

(1.65)

Потужність результатного шуму антени із узгодженням навантажувального кола є:

В формулі (1.63) перший доданок визначає складову шумової температури, спричинену зовнішніми шумами, другий – складову шумової температури, спричинену втратами в антені. Якщо КСД антени високий, основним є шум зовнішній. Якщо знехтувати опором втрат, тобто власним шумом антени, то

Рисунок 1.10 Залежність шумової температури від частоти і кута місця.       (1.64).

Слайд 43Для збільшення потужності випромінювання необхідно посилити струми і заряди на

елементах антени, а отже, і напруженість поля поблизу антени. За

значенням напруженості поля E > 30 кВ/см у повітрі відбувається електричний пробій, який порушує роботу антенної системи. Тому допустиму потужність антени визначають за умови E < 30 кВ/см в точці максимальної напруженості поля біля поверхні антени, а робочу потужність обирають у 2-3 рази меншою максимально допустимого значення.

1.4.13 Допустиме значення потужності випромінювання

Для збільшення потужності випромінювання необхідно посилити струми і заряди на елементах антени, а отже, і напруженість поля

Слайд 44До елементарних випромінювачів відносять елементарний диполь, елементарну щілину і елемент

хвильового фронту. Всі вони характеризуються малими геометричними розмірами в порівнянні

з довжиною хвилі збуджуваних коливань.

1.5 Елементарні випромінювачі

До елементарних випромінювачів відносять елементарний диполь, елементарну щілину і елемент хвильового фронту. Всі вони характеризуються малими геометричними

Слайд 451.5.1 Елементарний електричний випромінювач (диполь Герца)
Рисунок 1.11 – Випромінювання електромагнітного

поля диполем Герца
. (1.66)
.

(1.66a)

. (1.67)

1.5.1 Елементарний електричний випромінювач (диполь Герца)Рисунок 1.11 – Випромінювання електромагнітного поля диполем Герца.

Слайд 46Рисунок 1.12 Діаграма спрямованості диполя Герца:
а – в меридіанній

площині; б – в азимутній площині

Рисунок 1.12 Діаграма спрямованості диполя Герца: а – в меридіанній площині; б – в азимутній площині

Слайд 471.5.2 Елементарний магнітний випромінювач
 
Рисунок 1.13 Випромінювання електромагнітного поля елементарним магнітним

диполем
. (1.68)
.

(1.68a)
1.5.2 Елементарний магнітний випромінювач Рисунок 1.13 Випромінювання електромагнітного поля елементарним магнітним диполем.

Слайд 481.5.3 Елемент Гюйгенса
Рисунок 1.14 До визначення характеристик елемента Гюйгенса:

а

а –

модель площини елемента Гюйгенса в прямокутній системі координат, б –

модель взаємно перпендикулярних електричного та магнітного диполів

. (1.69)

. (1.69a)

1.5.3 Елемент ГюйгенсаРисунок 1.14 До визначення характеристик елемента Гюйгенса:аа – модель площини елемента Гюйгенса в прямокутній системі

Слайд 49Рисунок 1.15 Діаграма спрямованості:
а – за характеристикою (

), б

– за характеристикою ( )


Рисунок 1.15 Діаграма спрямованості:а – за характеристикою (

Слайд 50Антена – радіотехнічний пристрій або система, що випромінює та приймає

електромагнітні хвилі.
Класифікація антен є ускладненою внаслідок різноманітних ознак. Найкраще класифікувати

антени за принципом дії та конструктивними ознаками.
Основні задачі теорії антен: задача аналізу (пряма) та задача синтезу (зворотна). Суть прямої задачі полягає у тому, що за заданою антеною та її живленням визначити поле випромінювання. Задача синтезу антени полягає у визначені розмірів, форми антени та способу її живлення.

1.6 Висновки

Антена – радіотехнічний пристрій або система, що випромінює та приймає електромагнітні хвилі.Класифікація антен є ускладненою внаслідок різноманітних

Слайд 51 Для визначення параметрів поля випромінювання антени використовують:
-основні рівняння Максвелла;
-положення

геометричної оптики;
-принцип еквівалентності;
-принцип переставної двоїстості;
-критерій дальньої зони поля випромінювання антени;
-принцип

Гюйгенса-Кірхгофа;
-поле випромінювання вторинних джерел, розподілених на прямокутній площині;
-потужність випромінювання антени.
Характеристики і параметри антен можна розділити на три групи, які характеризують антену:
-за властивостями випромінювання;
-за інтенсивністю електромагнітної енергії, що живить антену;
-як перетворювач ЕМХ даного виду в інший.


Для визначення параметрів поля випромінювання антени використовують:-основні рівняння Максвелла;-положення геометричної оптики;-принцип еквівалентності;-принцип переставної двоїстості;-критерій дальньої зони

Слайд 52Поле випромінювання антени описують чотирма множниками:

Характеристика та діаграма спрямованості визначають

розподіл поля випромінювання в навколишньому просторі. Діаграму спрямованості характеризують головною

пелюсткою та іншими. Ширину діаграми спрямованості визначають двома кутами стосовно головної пелюстки: за нулями випромінювання та за рівнем 0,5 від максимальної густини потужності , за якого напруженість електричного поля становить 0,707Еmax.


Поле випромінювання антени описують чотирма множниками:Характеристика та діаграма спрямованості визначають розподіл поля випромінювання в навколишньому просторі. Діаграму

Слайд 53Фазова характеристика спрямованості – це залежність фази напруженості поля від

координат кутів за незмінної відстані від випромінювача. Вона дає можливість

визначити фронт ЕМХ, що випромінює антена.
Площину поляризації визначає напрям поширення хвилі (вектор Пойнтінга) та траєкторія вектора . Існують ЕМХ лінійно поляризовані та з обертовою поляризацією. Лінійно поляризовані хвилі є з вертикальною або з горизонтальною поляризацією.
КСД – це відношення кутової густини потужності в заданому напрямі, що випромінює досліджувана антена, до кутової густини потужності в тому самому напрямі, яку випромінює еталонна антена, за умови, що значення потужностей випромінювання однакові.



Фазова характеристика спрямованості – це залежність фази напруженості поля від координат кутів за незмінної відстані від випромінювача.

Слайд 54Вхідний опір – це опір навантаження для фідера, який живить

антену:

Опір випромінювання визначають за формулою:

ККД антени – це відношення потужності

випромінювання до потужності живлення антени:


Вхідний опір – це опір навантаження для фідера, який живить антену:Опір випромінювання визначають за формулою:ККД антени –

Слайд 55, за умови
Коефіцієнт підсилення – це відношення Рет

до реальної потужності живлення антени за умови однакових значень

напруженості поля в точці спостереження :

Амплітудно-частотна характеристика – це залежність відносної амплітуди напруженості поля випромінювання антени у точці спостереження від частоти струму живлення за його сталої інтенсивності:


Фазочастотна характеристика – це залежність фази напруженості поля випромінювання антени в точці спостереження від частоти струму живлення за його сталої інтенсивності:



, за умови

,  за умови Коефіцієнт підсилення – це відношення Рет  до реальної потужності живлення антени за

Слайд 56Ефективною довжиною антени називають довжину електричного вібратора з рівномірним розподілом

струму, який в напрямі максимального випромінювання створює те ж значення

напруженості поля, що й антена з таким значенням струму на затискачах антени.

Дійова (ефективна) площина:


Це співвідношення об’єднує параметри – ефективну площу, що характеризує режим приймання, та коефіцієнт підсилення, що характеризує режим передавання. Воно придатне для антен будь-якої конструкції без обмежень.


Ефективною довжиною антени називають довжину електричного вібратора з рівномірним розподілом струму, який в напрямі максимального випромінювання створює

Слайд 57Узагальненою характеристикою потужності внутрішніх (теплових) завад є потужність, виражена через

шумову температуру, яка характеризує потужність теплових шумів, що виділяється транзистором

при узгодженому навантаженні.
До елементарних випромінювачів відносять елементарний диполь, елементарну щілину і елемент хвильового фронту. Всі вони характеризуються малими геометричними розмірами в порівнянні з довжиною хвилі збуджуваних коливань.


Узагальненою характеристикою потужності внутрішніх (теплових) завад є потужність, виражена через шумову температуру, яка характеризує потужність теплових шумів,

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика