Слайд 1Держава і право Німеччини
Тема 6
Слайд 2Питання до теми:
Суспільний та державний лад у феодальній Німеччині.
Золота булла
1356 р. Саксонське зерцало. Судове уложення Карла V “Кароліна”.
Правові основи
об’єднання Німеччини.
Конституція Німецької імперії 1871 р. Цивільне уложення 1896 р.
Слайд 35. Державний лад Веймарської республіки. Веймарська конституція 1919 р.
6. Становлення
третього рейха та законодавче оформлення фашистського режиму
7. Державний лад НДР
та ФРН. Боннська Конституція 1949 р. Об’єднання Німеччини у 1990 р.
8. Основні риси сучасного права Німеччини
Слайд 4Феодальна держава в Німеччині:
І. Становлення і розвиток відносно централізованої ранньофеодальної
держави в Німеччині в рамках імперії (Х-ХІІ ст.ст.)
ІІ. Територіальна роздробленість
в Німеччині (ХІІІ - поч. ХІХ ст.) та розвиток автономних німецьких князівств-держав
Слайд 5Станова структура
Військово-лицарський стан:
Родова (герцоги) та служива (графи) аристократія, фогти –
королівські чиновники, “князі церкви”
Середнє та дрібне лицарство – вільне селянство
Міністеріали
– невільні слуги короля та феодалів
Слайд 6Ранньофеодальна монархія
Територіальне розширення в результаті приєднання Італії, Бургундії, Чехії, утворення
Брандербурзької, Східної та ін. марок
Х ст. – германські королі отримали
титул імператорів “Священної Римської імперії”
Оттон І (936-973 рр.)
ХІ ст. – скликання Королівської ради (гофтаг)
Складний та багатоступеневий характер судової системи
Слайд 7Феодальна держава періоду територіальної роздробленості
Імперські (імперські князі, лицарі, представники імперських
міст) та княжі (дворяни, духовенство, місцеві жителі княжих міст) стани
Місцева
верхівка, бюргерство, міський плебс
Слайд 8Вплив на соціально-економічний та політичний розвиток
Реформація
Селянська війна 1525-1527 рр.
Тридцятилітня війна
1618-1648 рр
Слайд 9Політичний розвиток
Імператор – номінальний носій влади, яка фактично знаходиться у
курфюрстів
Вормський конкордат 1122 р.
1250-1273 рр. – відсутність імператора
До 1356 р.
імператорський титул переходив від однієї династії до іншої, аж поки остаточно не закріпився за Габсбургами у 1438 р.
Імператор продовжує залишатися главою держави, уособлює єдність імперії, проте не має реальної влади
Слайд 10Золота булла 1356 р.
Управління зосереджується у руках семи курфюрстів
Процедура
виборів імператора
Колегія курфюрстів
Політична самостійність курфюрстів, їх рівність імператору
Слайд 11“Кароліна”, 1532 р.
Проголошувала верховенство імперського права над правом окремих земель
Скасування
“нерозумних і дурних” звичаїв у кримінальному судочинстві в “місцях та
краях”
Збереження для курфюрстів, князів і станів їх “споконвічних і справедливих звичаїв”
Слайд 12“Кароліна”
Загальні поняття та принципи кримінального права:
Умисел та необережність
Пом’якшуючі та обтяжуючі
обставини
Замах
Співучасть
Слайд 13“Кароліна”
Групи злочинів:
Проти релігії
Проти християнської моралі
Проти моральності
Державні злочини
Проти особи
Слайд 14“Кароліна”
Покарання мали характер залякування:
Смертна кара
Членоушкодження
Тілесні покарання
Позорні покарання
Вигнання
Тюремне ув’язнення
Відшкодування шкоди
Штраф
Слайд 15“Кароліна”
Інквізиційний процес – обвинувачення висувалось суддею “по службі”; слідство велось
за ініціативою суду та не обмежувалось строками.
Стадії: дізнання, загальне розслідування
та спеціальне розслідування (основна стадія).
Слайд 16Саксонське зерцало
1220-ті рр.,
шеффен Єйке фон Репгау
І частина “Земське
право” (право землі, Landrecht) містила норми як звичаєвого права, так
і імператорського законодавства, що застосовувались у земських судах відносно “неблагородних” вільних
Слайд 17Сімейні та спадкові правовідносини
Правочини: купівля-продаж, позика, оренда, зберігання тощо
Злочини (Статути
миру)
Змагальний процес у цивільних та кримінальних справах
Слайд 18Саксонське зерцало
ІІ частина – “Ленне право” (Lehnrecht) – васально-ленні відносини
між “благородними” вільними:
Відсутність у монарха свободи у розпорядження імперськими ленами
“Судовий
лен” – надавав ленникам судити наказом (“банном”) короля
Інститут володіння, що регулював відносини васалітету
Слайд 19Право міст
Право деяких провідних міст запозичувалося іншими (Магдебург – більше
80, Франкфурт – 49, Любек – 43, Мюнхен - 13).
Міста
мали статус “корпорації” – сукупність громадян як єдиного цілого, з правами юридичної особи
Регулювання ярмарків та торгів, розпорядження власністю та сплата боргів
Перелік покарань (без кваліфікованих та обтяжливих різновидів)
Слайд 20Загальноімперські органи управління
Рейхстаг (три колегії)
Імперський суд (1495 р.)
Слайд 21Імперські та вільні міста
Ганза (XIV-XVI ст.ст.)
Союз рейнських міст (1254 р.)
Швабський
союз (XVI ст.)
Військово-релігійний Тевтонський орден (XII-XVI ст.ст.)
XVI-XVIІІ ст.ст. - більше
300 самостійних княжих утворень, утвердження княжого абсолютизму
Слайд 221701 р. – королівство Пруссія
1806 р. – Рейнський союз (союз
монархій)
1815 р. – Германський союз (37 суверенних монархій, 4 вільні
міста)
1816-1847 рр. - конституційний процес у німецьких державах
1850 р. – Прусська конституція
Слайд 231819-1833 рр. – Пруссія домоглася укладення ряду митних угод з
окремими німецькими урядами
1834 р. – створення Митного союзу німецьких держав
1847
р. – Загально-німецький вексельний статут
1861 р. - Загально-німецьке торгове уложення
1866 р. – Північно-Німецький союз (28 (пізніше 22) держав, 30 млн. населення)
18.01.1871 р. – короля Пруссії проголошено німецьким імператором Вільгельмом І, утворено Німецьку імперію
Слайд 24Конституція Німецької імперії 1871 р.
Відтворено конституцію Північно-Німецького союзу
Жорстка модель федеративно-адміністративного
політичного устрою
Імператор
Імперський канцлер (Отто фон Бісмарк)
Союзна рада (Bundesrat)
Рейхстаг (Reichstag)
Слайд 25Цивільний кодекс 1896 р.
Загальна частина
Зобов’язальне право
Право власності (речове право)
Сімейне право
Спадкове
право (правонаступництво)
Слайд 261914 р. – Німеччина вступила у І світову війну, програш
в якій призвів до краху Німецької імперії та створення Веймарської
республіки
Слайд 27Версальський мирний договір 1919 р.
Переділ світу на користь держав-переможниць
Німеччина визнавала
і зобов’язувалася суворо дотримуватися незалежності Австрії, а також визнавала повну
незалежність Польщі і Чехословаччини
Слайд 28 1920 р. – програма Гітлера “25 пунктів”, яка пізніше стала
програмою Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії:
націоналістичні, шовіністичні ідеї переваги німецької нації.
30.01.1933
р. – за розпорядженням Гінденбурга Гітлер займає посаду рейхсканцлера Німеччини як голова коаліційного уряду
Слайд 29Механізм фашистської диктатури
Два етапи:
1. Об’єднання німецької нації у “народну спільноту”
2.
Об’єднання німецької нації у “військову спільноту”
Слайд 30Механізм фашистської диктатури
24.03.1933 – Закон “Про подолання бідного становища народу
та держави”
01.08.1934 – розпорядження уряду про усунення посади президента (після
смерті Гінденбурга) та зосередження влади у руках вождя та “пожиттєвого канцлера Гітлера
24.03.1933 – Закон “Про захист уряду національного відродження від підступних посягань”
Грудень 1933 – Закон “Про забезпечення єдності партії та держави”
07.04.1933 – Закон “Про злиття областей та імперії”
30.01.1934 – законодавча ліквідація ландтагів
1934 – формування Народного трибуналу з питань державної зради
Слайд 31Механізм фашистської диктатури
Державне регулювання економіки:
1933 – створення Генеральної ради німецького
господарства
- загальна військова повинність для чоловіків від 18 до 45
років зі строком служби 2 роки
1934 – до Гітлера переходять повноваження головнокомандуючого Німецької імперії
1938 – ліквідація військового міністерства
Слайд 32Федеративна Республіка Німеччина
05.05.1945 – декларація про поразку Німеччини
Липень-серпень 1946 –
тристороння конференція СРСР, Англії та США у м.Потсдам
Союзна контрольна Рада
Рада
міністрів закордонних справ (Бізонія, Тризонія)
Слайд 331946 – план Репарацій та рівня післявоєнної економіки Німеччини
1945-1946 –
Нюрнберзький процес
1948 – Грошова реформа (100:6,5; відмова від фінансування промислового
розвитку за виключенням паливно-енергетичної, видобувної промисловості та чорної металургії)
Податкова реформа (зниження ставки прибуткового податку, лібералізація цін)
Банківська система
Слайд 34Лондонська конференція, липень 1948 р. США, Англія, Франція,
Бельгія, Голландія,
Люксембург
Слайд 35Деконцентрація виробництва
Контроль за діяльністю монополій
Ціноутворення
Середні та дрібні компанії (спрощення правових
форм реєстрації)
Слайд 36Квітень 1949 – прийняття Окупаційного статуту: збереження економічного та політичного
контролю США, Англії та Франції
08.05.1949 – прийняття Основного закону
ФРН Парламентською радою та затвердження військовими губернаторами окупаційної влади
23.05.1949 – ратифікація всіма землями (окрім Баварії);
Перетворення інституту військових губернаторів в інститут військових комісарів
Слайд 3714.08.1949 – перші вибори у Бундестаг
12.09.1949 – створення Бундесрату
15.09.1949 –
вибори Президента та Федерального канцлера
1951 - перегляд Окупаційного статуту в
бік розширення повноважень державних органів ФРН
1952 – підписання договору про створення в рамках Європейського співтовариства з оборони “європейської армії”, а також Загального договору між ФРН та окупаційними державами
1952 – створення Організації Варшавського договору
Слайд 38Конституція ФРН 1949 р.
Р. І Перелік основних прав та свобод
Той,
хто скористається основними правами, аби зліквідувати ці основні права, буде
позбавлений їх.
Р. ІІ Держава ФРН:
– демократична
– соціальна
– федеративна
Слайд 39Вищі органи влади
Бундестаг (нижня палата парламенту)
Право голосу надано кожному громадянинові
держави, котрому виповнилося 18 років і котрий не менше трьох
місяців проживає на території, де проводяться вибори, тобто на території ФРН. Він має право не лише обирати, але й бути обраним.
Не передбачено ані всенародного опитування, ані референдуму, ані всенародних виборів президента.
Слайд 40Бундесрат (орган представництва федеральних земель)
Свої проекти законів уряд спершу направляє
в бундесрат, щоб ознайомитися з точкою зору земель.
Бундесрат може
опротестувати прийняття закону перед Федеральним конституційним судом.
Згода бундесрату на введення в країні надзвичайного стану.
Слайд 41Президент
Враховуючи співвідношення сил у парламенті, він пропонує законодавцям кандидатуру на
посаду глави уряду.
Президент призначає і звільняє (за поданням канцлера)
федеральних міністрів.
Підписує закони і обнародує їх.
Виключне право на помилування.
Слайд 42Уряд
Канцлер обирається депутатами бундестагу і бундесрату без обговорення кандидатури.
Він
може бути переобраний лише один раз.
Міністр канцлерського уряду не може
бути відправлений у відставку парламентом, хоча депутати можуть поставити питання про відставку перед канцлером.
Принцип колегіальності, рішення ухвалюються від імені всього уряду.
Право законодавчої ініціативи.
Слайд 43Федеральний конституційний суд - гарантування прав і свобод громадян
Вирішення суперечок
між вищими федеральними органами у тлумаченні окремих положень конституції.
Розгляд
правових конфліктів між федерацією і землями.
Перевірка узгодження кожного новоприйнятого закону з правовими нормами.
Слайд 44Об’єднання Німеччини
1985 – близько 400 тис. громадян НДР подають заяви
про видачу постійної візи
Листопад 1989 – мирна демонстрація в НДР,
відкриття кордонів
Березень 1990 – перші вибори за останні 58 років в НДР, перемога блоку партій, близьких до ХДС (виступали за об’єднання)
Виступ канцлера ФРН Гельмута Коля у західнонімецькому бундестазі з програмою із 10 пунктів щодо розвитку обох німецьких держав
Слайд 4518.05.1990 – Договір про економічну, валютну та соціальну унії (грошова
реформа)
Серпень 1990 – Договір між ФРН та НДР щодо єдиної
виборчої території
23.08.1990 – Народна палата НДР приймає рішення про приєднання до ФРН
31.08.1990 – підписання Договору про об’єднання та його подальша ратифікація
03.10.1990 – НДР припинила своє самостійне існування і включається до складу ФРН
Слайд 46Конституція 1949 р.
12.09.1990, Москва - заключний документ РМЗС 2+4 щодо
зовнішніх умов німецької єдності
Економічні, політичні, соціально-психологічні складнощі, проблема житла, питання
власності, безробіття