Доступ до інформації в Україні

доступу до інформації в журналістських розслідуваннях

і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен

має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

(набув чинності 10.05.2011 р.)
Замінив норми ЗУ “Про інформацію” в ред.

1992 р., які регулювали порядок доступу до інформації, уточнив процедури доступу й розширив відкритість інформації. Також ЗУ “Про доступ до інформації” спричинив значний інформаційний резонанс, активізуваши 3 сектор і давши чиновникам сигнал про їх підзвітність суспільству.

оприлюднення інформації
Запроваджено осіб або підрозділи, відповідальні за доступ
Запроваджено “трискладовий тест”
Скорочено

строк розгляду запитів
Встановлено захист «свистунів»
Владні органи позвбалено можливості надсилати запити за цим Законом

контроль народу над владними органами, оскільки:
народ є джерелом влади;

2) владні органи функціонують за рахунок податків, сплачених народом.

публічною.
Помилково вважається, що публічна інформація – це синонім відкритої

інформації, хоча публічна інформація охоплює і обмежену в доступі.

громадян без статусу юрособи.
Найпростіше надсилати запит від фізособи, оскільки в

інших випадках розпорядник інформації можливо захоче бачити підтвердження статусу запитувача.
Запитувач може звернутися із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (тому цей інструмент не може застосовуватися держорганами).

органи;
органи місцевого самоврядування;
органи влади АРК;
інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські

функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, - стосовно

інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
3. юридичні особи, що фінансуються з бюджету - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
4. суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Приклад: ГО отримала бюджетне цільове фінансування певного проекту і вона повинна надавати на запит інформацію про використання бюджетних коштів, але не інших (залучених як членські внески, пасивні доходи, недержавні гранти тощо.)

про якість харчових продуктів і предметів побуту;
-інформацією про аварії,

катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
-іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (ст. 29 ЗУ “Про інформацію” в ред. від 11 січня 2011 р.).

“Про доступ до публічної інформації”, там же наведено невиключний перелік

видів інформації, яку необхідно оприлюднювати.
Певні види інформації (наприклад, на тендерну тематику) також обов’язково оприлюднюються на підставі інших норм законодавства. Ця інформація також може вказувати на корпційні дії, але для їх виявлення необхідна скурпульозна вичитка.
Приклад: моніторинг “Вісника держзакупівель” редакцією сайту “Наші гроші”.

інфо
Конфіденційна інфо (в т.ч. персональні дані)

національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання

заворушенням чи злочинам,
для охорони здоров'я населення,
для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або
для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя

Ст. 6

Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам?

Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні?

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше

Інформація
надається

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження в доступі до такої інформації, які існували раніше

ТАК

НІ

ТАК

ТАК

НІ

НІ

Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається

інформація, доступ до якої необмежений.
Наприклад, при наданні на запит копій документів щодо усиновлення приховується (ретушується) ім’я, прізвище дитини й батьків, інші ідентифікуючі дані.

формі на вибір запитувача. Але важливі запити варто надсилати поштою

(можна з описом вкладеного і повідомлення про вручення) і просити офіційну відповідь у письмовій формі.
Оформлення запиту довільне, але запит має містити такі змістові компоненти:
ім’я запитувача (від кого), його адреса, телефон;
загальний опис запитуваної інформації чи змісту запитуваного дкоумента (або реквізити);
підпис і дату (для письмових запитів).

в розпорядника інформацію (випливає з визначення публічної інформації, ч. 1

ст. 1 Закону).
Отже, ознаки запиту:
прохання надати інформацію;
2) така інформація має вже існувати, а не потребувати створення.

Р.Головенко

зазвичай спонукають їхнього адресата вчинити якусь дію (напр., притягнути до

відповідальності порушника, провести перевірку), яка може тягти за собою створення нової інформації, документу (напр., винесення постанови), але не надання вже готової інформації.

Р.Головенко

з його змісту – що саме просить автор документу (надати

інформацію чи зробити щось інше). Зміст документу іноді може суперечити його назві або посиланням на норми законодавства в ньому. Перевага віддається змісту.

Р.Головенко

Виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок передбачає відшкодування

запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк
Обсяг фактичних витрат визначається відповідним розпорядником окремим його власним НПА у межах граничних норм, установлених Кабінетом Міністрів України (див. Постанову КМУ №740 від 13.07.2011)
У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати, інформація надається безкоштовно.

запитуваної інформації, так і відмова (повна або часткова).
Відповідь на запит

має надаватисяне пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту, але його може бути продовжено до 20-и днів, якщо потрібне надання великого обсягу інформації чи її пошук серед значної кількості даних.

не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої

законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону (трискладовий тест);

на інформацію, не оплатила передбачені фактичні витрати, пов’язані з копіюванням

або друком
4) не дотримано вимог щодо змісту запиту.

види інформації, яка не може бути обмеженою в доступі, зокрема:
інформація

про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним/комунальним майном (у т.ч. копії документів, умови отримання коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізосіб та найменування юросіб, які отримали кошти або майно) – ч. 5 ст. 6 ЗУ “Про доступ до інформації”;

Р.Головенко

і доходи, подані будь-якими службовцями згідно з антикорупційним законодавством (ч.

6 ст. 6 того ж Закону);
дані про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та ін. надзвичайні ситуації, що сталися (можуть статися) і загрожують безпеці (п. 2 ч. 4 ст. 21 ЗУ Про інформацію);

Р.Головенко

порушення прав і свобод людини (п. 4 ч. 4 ст.

21 ЗУ «Про інформацію»);
дані про незаконні дії суб’єктів владних повноважень, їх посадових та службових осіб (п. 5 ч. 4 ст. 21 ЗУ «Про інформацію»).

Р.Головенко

за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо,

хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової

інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.” (абзац 2 частини 1 статті 26 Закону України “Про інформацію”).

Р.Головенко

гарантовано всім.
Спершу відповідна норма з’явилася в законодавстві України 1997 р.

щодо місцевого самоврядування: “Сесії [місцевої] ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.” (ч. 16 ст. 46 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Р.Головенко

“Про доступ до публічної інформації” (п. 4 ст. 3): “Право

на доступ до публічної інформації гарантується:..
Доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством”. Тепер право доступу гарантується на засідання всіх колегіальних суб’єктів владних повноважень, а не лише місцевих рад. Вільний доступ на засідання гарантується всім громадянам, а не лише журналістам. За відсутності достатньої кількості місць доступ надається в порядку черговості появи.

Р.Головенко

суб’єкта владних повноважень необхідні 3 умови:
1) можливість проведення закритих засідань

передбачена законодавчим актом, який регулює діяльність колегіального суб’єкта владних повноважень;
2) колегіальним суб’єктом прийняте рішення щодо проведення конкретного засідання у закритому режимі;
3) у такому рішенні обгрунтовано необхідність проведення закритого засідання – з посилання на фактичні підстави (оголошення на засіданні таємної, конфіденційної або службової інформації).

Р.Головенко