Екологія

Экологія и безпека життєдіяльності. Ч. 1. Екологія. ЖВІРЕ.

2000 р.
2.Пресняков В.В. Экология и безопасность жизнедеятельности
Конспект лекций.-Житомир:ЖВУРЭ ПВО, 1996.
3.Білявський Г.О.Основи екології-Київ: Либідь,2006

середовище, його стан та наслідки
забруднення.

МОДУЛЬ 2. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОБ’ЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ

Тема 3 Вплив техногенної діяльності людей на навколишнє
середовище.

Тема 4. Екологічна безпека , шляхи і форми її реалізації в Україні

– 8 год.
ПМР – 4 год.
Залік – 2 год.
_______________
Разом –

30 год.

Національного авіаційного університету
Лекція №1
Заняття 1.

Основи загальної екології

Кафедра тактики та бойового забезпечення

ЕКОЛОГІЯ

В.П.Гавриш

Навчальні питання

години на нашій планеті:
1700 актів продуктивної землі стає пустелею;
близько 2000

дітей помирає з голоду;
55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
1000 чоловік вмирають від отруєння водою;
2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;
5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.
Кожної хвилини:
знищується більше 51 акра тропічних лісів;
використовують близько 35000 барелів нафти;
знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання;
виділяється більше 12000 тонн вуглекислого газу в атмосферу

проживання

і
екологія
Промисловість і
екологія
Енергетика і
екологія
Військова діяльність
І екологія
Екологічна
етика
Екологічний
менеджмент
Національна
екологія
Урбоекологія

Основні проблеми екології

Порушення теплового балансу планети


Проблема прісної води



Забруднення природного середовища





Вичерпність мінеральних
ресурсів



Деградація природних ландшафтів




Проблема світового океану

умов його формування та причин змін під впливом природних і

антропогенних факторів; – прогнозування динаміки стану біосфери в часі й просторі; – розробка з урахуванням основних екологічних законів шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й Природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й самовідновлення.

Основні завдання екології

1.Дослідження закономірностей організації життя з урахуванням дії на навколишнє середовище.

2Глобальний моніторинг навколишнього середовища.

3.Регуляція чисельності популяцій.

4.Відновлення порушених природних систем.

5.Консервація еталонних ланок біосфери.

6. Оптиматизація технологічних і інженерних рішень, виходячи із мінімального збитку навколишньому середовищу і здоров’ю людини.

7. Своєчасне виявлення і корекція технологічних процесів,що загрожують здоров’ю людини і навколишньому середовищу.

8.Використання та охорона природних умов середовища проживання людини.

. Рівні організації органічного світу
Повітря і вода, рослинність і грунти,

звірі й птахи та інші живі організми утворюють взаємозв'язану і взаємозумовлену світову біосферу, яка підтримує все живе і яка, незважаючи на могутню життєздатність, складається з тендітних і надто уразливих систем, рівновага в яких дуже легко порушується. зв'язків. Незважаючи на те, що системи досить різноманітні, їм притаманний ряд спільних рис:
— система — це цілісний комплекс взаємозв'язаних елементів, але значно складніший, ніж просто сума елементів;
— система утворює особливу єдність з середовищем;
— будь-яка досліджувана система є елементом системи більш високого рангу;
— в свою чергу елементи будь-якої досліджуваної системи звичайно виступають як система нижчого рангу.
На думку багатьох вчених, світ організований у вигляді ланцюжка, що складається з ланок зростаючої складності. Ця послідовність починається з елементарних частинок, з яких складається атом, йде до молекул, клітин і поширюється до складних індивідуумів

екології Цей термін запровадив англійський біолог А. Тенслі у 1935

році. Екосистема — це просторова система, що охоплює комплекс живих істот, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, та неживих компонентів середовища їх існування, які залучаються в процесі обміну речовин та енергії. У кожній екосистемі відбуваються кругообіг речовин та обмінні енергетичні процеси.
Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.
Біотоп — це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (грунтом, мікрокліматом тощо).
Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угруповання рослин), зооценозу (угруповання тварин) та мікробіоценозу (угруповання мікроорганізмів) .

2.Екологічна система та біогеоценоз.

факторів з технологічними процесами виробництва.
2.Цілеспрямована природоохоронна діяльність як специфічний вид

виробничо- –господарської діяльності

які можуть схрещуватись один з одним і мають спільний генофонд
Популяція

– сукупність особин одного виду
з одинаковим генофондом, які проживають
на спільній території протягом багатьох
поколінь у природному середовищі і
відрізняються від сусідніх угрупувань певними
груповими біологічними ознаками.

0
Тип взаємодії
Нейтралізм
Конкуренція,
безпосередня взаємодія
- -
Конкуренція, взаємодія
Через ресурси

-

-

Аменсалізм

Паразитизм

Коменсалізм

Хижацтво

Протокооперація

Мутуалізм

-

0

+ -

+ 0

+ -

+ +

+ +

Загальний характер взаємодії

Ні одна популяція не впливає на іншу

Пряме взаємне пригнічення двох видів

Непряме пригнічення при дефіциті
спільного ресурсу

Популяція – 2 пригнічує популяцію – 1, але сама
не зазнає впливу

Популяція 1 менша за розмірами ніж популяція 2

Популяція 1, коменсал, отримує користь від
об'єднання, популяції 2 ,об'єднання байдуже

Особини хижаків звичайно крупніші за жертви

Взаємодія сприятлива для обох видів,
але не обов'язкова

Взаємодія сприятлива та обов'язкова

екосистеми (біогеоценозу) носить назву гомеостазу (від "гомео" - той же,

"стазис" - стан). Гомеостатичність - важлива умова існування будь-якої екологічної системи, але у різних спільнотах його ознаки та закономірності неоднакові.
Не дивлячись на те, що природна екосистема знаходиться у стані стабільно-рухомої рівноваги, вона має повільні, але постійні зміни у часі послідовного характеру. Таку послідовну систему зміни одного біоценозу (біоти) іншими називають суксецією (від латинського слова "сукцедо" - прямую).

2,6 1011 Дж
Вироблено люцерни 6,2 107Дж
Вироблено телятини 5,0 106 Дж
Добавка

тканини
людини 3,5 104 Дж

(Закон Вернадського)
Міграція хімічних елементів на земній поверхні

та у біосфері в цілому здійснюється під переважним впливом живої речовини,організмів.

систем і їх ієрархії дуже тісно переплетені між собою,так що

будь-яка зміна одного з показників неминуче приведе до функціонально-структурних змін інших, але при цьому зберігаються загальні якості системи – речовинно-енергетичні, інформаційні та динамічні.

має тенденцію до збільшення
біологічної різнорідності.

відбуватись від пізніших фаз до початкових, загальний процес розвитку однонаправлений.

( сформульований В. Вернадським)


Кількість живої

речовини біосфери (за певний геологічний час) є величиною постійною.

усі його частини відповідають одна одній як за буквою, так

і за функціями. Зміна однієї частини неминуче викликає зміни у інших.

з іншими системами

зберігається
та з них, яка найбільше
сприяє надходженню енергії та інформації й використовує максимальну її кількість найефективніше.

Закон максимізації енергії
(сформульований Г. та Ю. Одумами)

ланцюгу його екологічних потреб. Якщо кількість і якість екологічних факторів

близькі до необхідного організму мінімуму, він виживає, якщо менші за цей мінімум, організм гине, екосистема руйнується.

Планета є природно обмеженим тілом, і на ній не можуть

існувати нескінчені складові частини.

Жодний цілісний організм не може перевищити певні критичні розміри, які

забезпечують підтримку його енергетики. Ці розміри залежать від умов живлення та факторів існування.

піраміди на інший переходить у середньому не більше 10% енергії.

життя, відіграють рівнозначні ролі.

використання матеріально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища. Абсолютно ізольований саморозвиток

неможливий - це висновок із закону термодинаміки.

на Землі має єдину фізико-хімічну природу.
З цього випливає, що шкідливе

для однієї частини живої речовини шкодить і іншій її частині, тільки, звичайно, різною мірою.

систем корисної продукції з часом (у історичному аспекті) на її

виготовлення у середньому витрачається дедалі більше енергії (зростають енергетичні витрати на одну людину).

краще.
Ніщо не дається даром.