Економічна думка Середньовіччя

в Європі:
3.1 Західна Європа
3.2 Східна Європа
4. Місце та

значення ЕД феодалізму в ІЕД.

связи
внешняя
внутренняя
Изменение в природе
Последствия:
Развитие трудовых

функций и начало подрыва природного регулятора

Нарастание диспропорций
ФОРМА

Война

Обмен

излишек

нарастание
обменов

товар

ОРТ

Всеобщий
эквивалент

Очищение ТДО

Купеческий капитал

Ростовщический капитал

Расширение обмена

ПП

НП

феодализм

рабовладение

ПНК

Дорыночная

Рыночная

Промышленный капитал

природа

восстановления пропорций

Схема к.э.н. К.В. Лыкова

СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ товарно-денежных отношений (ТДО)

судово-адміністративна)

Рутинний характер техніки

Становий характер устрою

Безмежне панування релігії
Риси характерні для

країн Західної Європи

- колективний представник пануючого класу
Експлуататорська ієрархія рентоотримувачів в частині державного

податку
Міста, центри паразитичного споживання пануючого класу
Відсутність кріпосного права
Відсутність глибокого розподілу праці між містом і селом

стадій розвитку суспільства.
Розробка проблем особистої залежності (категорія “мульк”)
Розробка проблем

ТГВ як:
виділення у вартості товару крім живої праці і уречевленої;
дослідження впливу податків на величину ціни товарів.

Ибн Хальдун (1332-1406)

розрізняв “Істину віри” від “істини одкровення”.
обґрунтовував станову ієрархію феодального устрою

схвально відносився до праці, вважаючи її благородним заняттям, необхідним для підтримки життя
розглядав приватну власність як законний інститут людського суспільства, засуджуючи вимоги “єретиків” про передачу майна від багатих до бідних
поділяв багатство на природне (землі ремесла) та неприродне, штучне (золото, срібло)
засуджував лихварство як “ганебне ремесло”
проголосив натуральне господарство основою добробуту населення, припускаючи існування торгівлі як засобу до життя, але не як засобу наживи
обґрунтував концепцію «справедливої ціни»

Тома Аквінат
(1225/26-1274)

течія яка визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань і недооцінює

роль наукової абстракції.
Емпіричний метод - знання одиничного, суб'єктивне знання.
Науковим метод – знання загального, об'єктивне знання поза індивідуальною свідомістю.
Наукове знання потребує знання міри. Для чого треба знати загальне.
Пам’ять – Досвід – Наука і Мистецтво - Загальний погляд на речі.
З боку діяльності: Досвід = мистецтву .
Досвід - знання одиничного. Мистецтво – загального.
Всяка діяльність відноситься до одиничного.
Знання і розуміння більше відносяться до мистецтва ніж до досвіду.
Знання – це розуміння причин явищ. .
Звідси при вивченні: Досвід не = науці.
При діяльності: досвід = науці (якщо останні є)
Звідси: Досвід + наука = Мистецтву.

Головне в методі Аристотеля: пошук загального.

Був використаний в працях Т.Аквіната для аналізу середньовіччя.

одного товару на інший.
Помітив об'єктивність появи грошей через розвиток

обміну.
Виявив функції грошей як: міри цінності, засобу обігу, нагромадження багатства та засобу платежу.
Виділив два види господарств:
- економіку (безпосереднє задоволення потреб населення)
- хрематистику. (мистецтво нагромадження грошей)

Отримала розвиток в працях Т.Аквіната

2 види справедливості в обміні:
Справедливість згідно речі, тобто відносно

витрат праці;
Справедливість згідно з відношенням частини до цілого” як така, що дає можливість продавцю підтримувати свій становий статус.
Висновок: Перше положення базувалось на рівності учасників обміну, друге його відкидало, що відповідало стану класичного середньовіччя.

деление общества… богатство подразделяется на естественное (плоды земли и ремесла)

и искусственное (золото и серебро)…, необходимо признание частной собственности».

нет частной собственности.
Распределение продуктов идет по потребностям.
Рабочий день

не более 6 часов.
Всеобщее участие всех в труде.

От названия произведения получил хождение термин «утопический социализм».

Томас Мор (1478-1535)

обществе нет частной собственности.
Распределение продуктов идет по потребностям.

Рабочий день 4 часа.
Всеобщее участие людей в труде.
Жесткая регламентация потребностей людей в быту.

Томазо Кампанелла (1478-1535)

свободы» (1652):

социальные идеалы коммунистического общества связаны с чаяниями бедноты
свобода гражданина,

прежде всего, - свобода от нужды
реализация идей «уравнительного коммунизма»
изложены теоретические рассуждения о свободе и о монархическом и республиканском образе правления;
начинается картина идеального общественного устройства. Главные черты его таковы:

земля общая;
в промышленности господствует домашнее производство;
распределение происходит при помощи общественных магазинов;
обучение и труд всеобщи и обязательны;
центральная власть — в руках парламента, местная — в руках различных должностных лиц;
войско и духовенство имеются, но обязанность последнего ограничивается просвещением народа, ибо религии, основанной на сверхчувственном, не существует;
брак свободен и совершается без всяких формальностей; он обязателен в случае доказанной связи, приведшей к рождению ребенка;
наказания, вплоть до смертной казни, существуют;
высшие наказания постигают уличенных в купле и продаже; 
золото и серебро идут только на утварь.

Джерард Уинстенли (1609 —1676) — английский социалист-утопист XVII века, один из руководителей движения диггеров.

норм “Руська правда”:

дає уявлення про господарське життя, власність,

економічні відносини, організацію великого княже-боярського володіння, майновий та соціальний статус окремих категорій населення
регламентує права феодалів на земельну власність, визначає становище залежних селян та інших груп населення
охороняє право приватної власності
визначає міру покарань, систему штрафів за порушення встановлених норм
регламентує торговельні операції, правила укладання торговельних угод
обмежує лихварські операції, упорядковує систему боргових зобов'язань, надання позик як у натуральній, так і у грошовій формах
визначає права громадян, пов’язані з успадкуванням