Ендокринна ругуляція фізіологічних функцій ендокринної системи

Мельничук Світлана

фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Факторами

гуморальної регуляції є температура, рН середовища, білки, біологічно активні речовини (гормони), а також продукти обміну речовин, або метаболізму. Найбільшу хімічну активність мають гормони, що виробляються залозами внутрішньої секреції (ендокринними).

нервової системи впливають продукти обміну речовин та різні хімічні речовини.

З іншого боку, перетворення більшості речовин і виділення їх у кров постійно контролюється нервовою системою. Нервова система та біологічно активні речовини забезпечують сталість внутрішнього середовища і стійкість усіх функцій організму. Завдяки цьому організм функціонує як єдине ціле

залози зовнішньої секреції  - екзокринні: потові, сальні, сльозові, що виділяють

свій секрет назовні тіла або у порожнини тіла. 
- залози внутрішньої секреції – ендокринні, які виділяють свій секрет безпосередньо у кров.

гіпофіз, 5. епіфіз, 6. надниркові залози.

керують функцією периферійних ендокринних залоз. Розташований гіпофіз на основі черепа

(в середній черепній ямці), межуючи із задніми відділами кісток, що формують носову порожнину. Безпосереднім місцем локалізації гіпофіза є гіпофізарна ямка (турецьке сідло) – поглиблення у сфеноїдальній (основній) кістці. В нормі гіпофіз має бобоподібну форму, покритий щильною фіброзною капсулою і важить біля 0,5г. В залежності від віку і статі розміри гіпофіза можуть незначно змінюватись (особливо у жінок).

Функції гіпофіза. Гормони гіпофіза регулюють усі найважливіші функції організму:
Ріст і статевий/репродуктивний розвиток.
Роботу щитоподібної залози, наднирникових та статевих залоз - гонад (яєчки у чоловіків, яєчники у жінок).
Роботу таких органів як нирки, матка та молочні залози.

передніми горбами четверохолмія. Це нейроендокринний орган, що регулює фізіологічні ритми,

так як секреція його провідного гормону змінюється від часу доби. У деяких хребетних (риб, амфібій та ін) – це фоторецепторной орган.

поверхні шиї і фіксований на трахеї (дихальному горлі) між гортанню

(адамовим яблуком) та грудиною.

Їхні функції доповнюють одна одну. Паращитоподібні залози виробляють лише один

гормон — паратгормон, який є антагоністом кальцитоніну. Якщо кальцитонін щитоподібної залози знижує рівень Кальцію у плазмі крові, то паратгормон підвищує його.

черевній порожнині, під шлунком. Вона є залозою змішаної секреції. Ацинарна

частина залози виконує екзокринну функцію, секретуючи в просвіт дванадцятипалої кишки ферменти й іони, що беруть участь у процесах травлення. Ендокринна частина представлена острівцями Лан-герганса, що складаються з клітин різних типів, які здійснюють синтез і секрецію ряду гормонів. а-Клітини секретують глюкагон, р-клітини (що складають 70\% острівцевої тканини) - інсулін, 5-клітини - соматостатин і Б-клітини секретують панкреатичний поліпептид.

над верхніми полюсами нирок. У людини вони знаходяться на рівні

XI грудного - I поясничного хребців, зачервенно. Правий наднирник має трикутну форму, лівий - полумісячну; увігнуті підстави наднирників примикають до опуклих полюсів нирок.

— мозковий придаток; 3 — щитоподібна залоза; 4 — загрудинна

залоза, 5 — надниркові залози, 6 — підшлункова залоза; 7 — внутрішньосекреторна частина яєчок {у чоловіків), 8 — внутрішньосекреторна частина яєчників (у жінок).

функції: екзокринну, що полягає в утворенні та виділенні статевих клітин

(овогенез, сперматогенез), та ендокринну — синтез статевих гормонів, які за своєю дією поділяються на жіночі (естрогени) та чоловічі (андрогени).

організму людини
3.Зв’язок між нервовою та гуморальною регуляцією

4.Залози у людському тілі
5.Органи ендокринної системи
6.Головні залози внутрішньої сикреції
7.Що належить до ендокринних залоз
8.Гіпофіз і його функції
9.Епіфіз
10.Щитподібна залоза
11.Прищитоподібні залози
12.Підшлункова залоза
13.Наднирники
14.Ендокринні залози
15.Статеві залози