Етичний принцип ахімси

екологічному значенні але і для розв’язання інших проблем. Екологічно виправдані

рішення є в той же час і соціально — позитивними,оскільки сама  людина і суспільство загалом є частиною природи в широкому значенні слова.

людини з природою, коли в противагу нинішньому глибокому конфлікту з

природою буде створена реальна основа для єдності людини з природою.

емоціональному та моральному планах.
Центральна поведінкова норма у джайнізмі, суттєва

в буддизмі, важлива в індуїзмі.

початку здатного на насильство.
Ахімса ніколи не висувалася в Індії

як норма міжнародних стосунків; право держави на покарання порушника дхарми завжди визнавалося легітимним.

вони змушують людство підняти нову теоретичну щабель. Шлях до справді

глобальної свідомості і всесвітньої культури лежить не через придушення одних культур іншими чи раціональне конструювання якихось нових систем, а ще через об'єднання покупців, безліч націй з урахуванням загальнолюдської моральної мудрості. За таким самим шляхом, напевно, йшло колись об'єднання людей племена і нації.

ненасильство.
Етика екологічного гуманізму — етика ахімси, розповсюджена на весь

світ. Екологічний гуманізм вимагає зміни ставлення до природи (захист тварин, охорона середовища від забруднення тощо.) та до людей (збереження культурного і індивідуального розмаїття). Екологічний гуманізм з'єднує ставлення до людини і тварин, долаючи той парадокс, що можуть виборювати права тварин і не зважаючи на насильство людей.

визнання рівноцінності всього живого.

(скоріш, думає так), а природа переможена, й подальше насильство небезпечне.

Люди починають розуміти, що насильство над природою вертається проти них самих. А гуманність стосовно природи буде ще одним аргументом в обґрунтованій необхідності відмовитися від насильства в міжособистісних стосунках.

і до погіршення природи. Нині людина досить сильна, щоб зробити

з дикою природою все що заманеться, й тому вона несе відповідальність за природу встановлення гармонії із нею.