Факультет військової підготовки

національного університету
імені Тараса Шевченка

РТВ
Заняття № 5 Управління в РТВ .

радіотехнічних військ є чітке і безперервне управління.
Під управлінням РТВ

розуміється діяльність начальників РТВ, командирів, штабів та інших органів управління щодо підтримки бойової готовності і боєздатності з’єднань, частин та підрозділів, підготовки їх до бойового застосування та управління ними під час виконання поставлених завдань.
Основним змістом управління є:
безперервне добування, збір, обробка, відображення даних, аналіз і оцінка обстановки;
своєчасне прийняття рішення, доведення завдань до підлеглих;
планування бойового застосування;
безпосереднє керівництво підготовкою до бойового застосування;
організація і проведення заходів з виховної роботи, бойового, технічного і тилового забезпечення;
організація і підтримка безперервної взаємодії;
організація контролю і допомоги підлеглим.

з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених завдань;

твердість і наполегливість у проведенні прийнятих рішень у життя; оперативність і гнучкість управління при зміні обстановки;
особиста відповідальність начальників і командирів за свої рішення, застосування підпорядкованих військ і результати виконання поставлених ним завдань.

і прихованим.

Стійкість управління передбачає спроможність командування і органів управління ефективно

виконувати свої функції в будь-якій обстановці.
Підвищення стійкості управління повинно проводитися шляхом підвищення живучості, перешкодозахищеності і технічної надійності системи управління.

Безперервність полягає у можливості і спроможності командування і штабів постійно впливати на хід бойового застосування військ, частин та підрозділів.

створенням системи основних, запасних КП, у тому числі і рухомих,

їх старанним маскуванням та дезінформацією противника; а також комплексним застосуванням засобів зв’язку, організацією прямих, обхідних і резервних каналів зв’язку та іншими заходами.
Оперативність управління визначається, по-перше, за своєчасним виробленням рішення командирами і доведенням його до підлеглих, по-друге, умінням командирів реагувати на зміну обстановки, уточнювати раніше прийняті рішення і спрямовувати дії військ у відповідності з обстановкою, що складається.
Прихованість управління полягає у забезпеченні прихованості від противника заходів щодо підготовки військ до бойового застосування, структури системи управління, розміщення її елементів та режимів роботи. Вона досягається проведенням заходів з маскування КП, вузлів зв’язку, дотриманням правил прихованого управління військами і режиму секретності, проведенням заходів з дезінформації противника.

радіолокаційною розвідкою, видачею розвідувальної та бойової інформації, перешкодостійкістю угруповання, контролем

за польотами авіації, взаємодією, захистом від вогневої дії та ЗМУ, забезпеченням бойового застосування, відновленням боєздатності, узагальненням та аналізом результатів виконання бойових завдань.

Для здійснення управління створюється система управління, яка є сукупністю функціонально пов’язаних органів управління (командирів, їх заступників, штабів, відділень та служб), пунктів управління (основних, запасних, тилових), системи зв’язку та автоматизованого управління, які забезпечують збирання, обробку, відображення інформації про повітряну обстановку, доведення рішень командира до підлеглих і контроль їх виконання.

можливість централізованого і децентралізованого управління.

Централізація управління полягає у зосередженні начальниками

РТВ у своїх руках управління зі спеціальних питань підлеглими з’єднаннями, частинами, підрозділами і спрямуванні їх зусиль на виконання бойових завдань. Централізований спосіб управління є основним на етапі підготовки до бойового застосування, під час ведення радіолокаційної розвідки, видачі розвідувальної і бойової інформації ЗРВ і авіації з КП об’єднань (з’єднань) Повітряних Сил. Централізоване управління за наявності необхідної інформації забезпечує більш раціональний розподіл сил і засобів РТВ щодо задач, напрямків і рубежів, а також забезпечує єдине розуміння обстановки командирами всіх рівнів.

розвідки і видачі бойової інформації на основі свого бойового завдання

і задач, які отримані від командирів частин ЗРВ і авіації. Таке управління доцільне в умовах втрати або нестійкості зв’язку з КП з’єднання, під час дій ЗПН противника на малих висотах, під час автономних дій ЗРВ і авіації, а також у разі відсутності систем автоматизації для видачі бойової інформації.

У практиці військ використовується також поєднання централізованого і децентралізованого способів управління.

характером поставлених задач, термінами готовності до їх виконання.

Рішення на бойове

застосування є основою управління. У відповідності з рішенням здійснюється вся подальша діяльність органів управління з підготовки та бойового застосування, керівництва військами у ході бойових дій.

Реалізація завдань управління досягається виконанням певної логічної послідовності функцій управління, кожна з яких у свою чергу, потребує виконання послідовності елементарних операцій. Для систематизації, підвищення чіткості дій основних посадових осіб бойових обслуг КП у практиці військ широко використовуються алгоритми бойового управління.
Система управління РТВ на усіх етапах її розвитку повинна відповідати останнім досягненням науки та техніки.

бригади (полку), батальйону є:
командування;
штаб;
служби.

Органи управління розташовуються на командних пунктах та

тиловому пункті управління.
До складу командування радіотехнічного з’єднання (частини, підрозділу) входять командир, його заступники та начальник штабу. Вони складають організаційне ядро, що здійснює управління в повному обсязі. Командир радіотехнічної бригади, радіотехнічного батальйону несе повну відповідальність за бойову та мобілізаційну готовність, підготовку підрозділів та успішне виконання ними поставлених завдань.

та начальників служб, інформує їх про отримані завдання та обстановку.
Завданнями

штабу радіотехнічної бригади (полку, батальйону) є:
організація бойового чергування, безпрерервне добування інформації, оцінка повітряної, наземної (морської) обстановки, підготовка пропозицій командиру для прийняття рішення;
планування бойового застосування та виконання бойового завдання, доведення його до підрозділів, організація їх підготовки до виконання бойового завдання;
організація та здійснення взаємодії та бойового забезпечення;
контроль за виконанням бойового завдання, ведення обліку особового складу, доповідь вищому штабу, інформування взаємодіючих штабів про зміну повітряної, наземної обстановки;
організація системи управління;
організація забезпечення прихованості управління підрозділами та зберігання в таємниці заходів, що плануються та контроль за ними;
організація комендантської служби;
вивчення та узагальнення бойового досвіду та доведення його до підпорядкованих штабів та підрозділів.

запасних командних пунктів, тиловий пункт управління, командні та запасні командні

пункти батальйонів та рот.
Для управління радіотехнічною бригадою (полком), батальйоном, радіолокаційною ротою при виконанні бойового завдання призначається бойова обслуга КП ртбр (ртп, ртб, рлр). До складу бойової обслуги КП входять основна частина офіцерів штабу та служб і штатний склад КП.

Кількість змін бойової обслуги (БО) та їх склад визначаються командиром бригади (полку) в залежності від обстановки.
Для забезпечення безперервного управління та бойової готовності підрозділів на КП встановлюється цілодобове бойове чергування, що здійснюється черговою бойовою обслугою на чолі з оперативним черговим (ОЧ) КП.

очолювана заступником командира бригади (полку), а до його прибуття командиром

батальйону, на базі якого розгорнутий запасний КП.

Бойові обслуги запасних КП батальйонів очолюються, як правило, командирами тих рот, на базі яких вони розгорнуті.

підрозділах, частинах та з'єднаннях

Найважливішою складовою частиною системи управління є

система зв’язку, яка повинна забезпечити надійний зв’язок з вищим командним пунктом, КП, забезпечуваними та взаємодіючими КП.
Найважливішими вимогами, які висуваються до зв’язку є своєчасність, достовірність і прихованість передачі всіх видів інформації.
Зв’язок в радіотехнічній бригаді організовується рішенням командира бригади на розгортання системи зв’язку у відповідності з розпорядженням із зв’язку командира ПК.

Своєчасна організація і підтримка стійкого зв’язку з вищими, забезпечуваними, взаємодіючими, і підлеглими КП, в будь-яких умовах є найважливішим обов’язком командирів і штабів.

радіотехнічної бригади, повинен забезпечувати:
управління з командного і запасного командного пунктів;
своєчасну

передачу сигналів, команд бойового управління, наказів, розпоряджень і доповідей;
стійке управління батальйонами, ротами, взводами і обслугами;
своєчасну і достовірну передачу інформації про наземну (морську) обстановку на вищий, забезпечуваний і взаємодіючі КП;
постійну взаємодію з силами і засобами розвідки інших видів Збройних Сил, Прикордонних військ, з органами ЄС УПР;
швидке відновлення порушеного управління.

містить:
вузли зв’язку командних пунктів;
лінії прямого зв’язку між командними пунктами;
лінії прив’язки

вузлів зв’язку до опорної мережі вузлів державної системи зв’язку.

Система зв’язку повинна бути завжди в готовності до забезпечення управління радіотехнічними підрозділами, володіти високою стійкістю, мобільністю, необхідною пропускною здатністю і задовольняти вимогам безпеки передачі всіх видів інформації.

Відповідальність за зв’язок з підлеглими підрозділами покладається на штаб радіотехнічної бригади, батальйону, але при втраті зв’язку командири підлеглих підрозділів повинні вжити усіх заходів до негайного його поновлення.
Зв’язок між взаємодіючими радіотехнічними бригадами і підрозділами встановлюється за розпорядженням командира (штабу), який організує взаємодію.

сусідніх ртбр, вабр, зрбр;
КП частин і підрозділів РЕБ і радіорозвідки;
силами

і засобами розвідки повітряного противника інших видів Збройних Сил;
прикордонними загонами (комендатурами, заставами);
органами ЄС УПР і найближчими аеродромами ЦА ;
найближчими вузлами зв’язку державної мережі зв’язку;
органами цивільної оборони;
місцевими органами влади.

При суміщенні КП ртбр з КП ПК зв’язок від КП бригади звичайно організується лише з підлеглими підрозділами. При цьому радіо-, радіорелейний, тропосферний, провідний зв’язок з ними організовується в тому ж об’ємі, що і в бригаді з несуміщеним КП.

з КП підлеглих і сусідніх ртб (рлр),
КП вабр, зрбр,

з найближчими аеродромами,
КП частин і підрозділів РЕБ і радіорозвідки,
силами і засобами розвідки повітряного противника інших видів ЗС, прикордонними загонами,
органами ЄС УПР,
найближчими вузлами зв’язку державної мережі зв’язку.

відносно готовності РЛС і КЗА;
велику відстань між КП, як правило,

далеко від населених пунктів, вузлів зв’язку і в важкодоступних районах;
необхідність підтримання засобів зв’язку в постійній готовності до негайної передачі великого обсягу інформації з високим ступенем достовірності;
необхідність наявності дублюючих (резервних) каналів зв’язку;
вимоги, що пред'являються до каналів зв’язку апаратурою передачі даних комплексів засобів автоматизації;
необхідність організації зв’язку з великою кількістю джерел і споживачів інформації.

Вони можуть бути стаціонарні і рухомі (мобільні). За допомогою цих

засобів організовується телефонний, телеграфний (слуховий і букводрукарський) зв’язок і передача даних. Всі технічні засоби зв’язку використовуються комплексно, із застосуванням в разі необхідності апаратури автоматизованого засекречування, шифрування та кодування.

В залежності від конкретних умов обстановки використовуються ті засоби зв’язку, які найбільш повно забезпечують управління, своєчасну і достовірну передачу інформації.

Для КЗА виділяються канали і засоби зв’язку, що забезпечують необхідну достовірність передачі даних.

є радіозв’язок. Його організації, захисту від впливу вогневих засобів, засобів

технічної розвідки і радіоелектронного придушення приділяється особлива увага.

Радіозв’язок організується за радіомережами, комбінованими радіомережами і радіонапрямками.

Радіомережа — спосіб організації радіозв’язку, що дозволяє радіостанції старшого начальника здійснювати зв’язок одночасно з усіма підлеглими (циркулярно) або з кожним по черзі. Робота в радіомережі може бути організована на одній частоті, спільній для всіх радіостанцій, або на різних частотах передачі та прийому.

який у порівнянні з організацією радіозв’язку в радіомережі, забезпечує більш

високу надійність і оперативність передачі інформації, але вимагає більших затрат ( радіо засобів).

Радіорелейний (тропосферний) зв’язок організовується засобами радіотехнічної бригади. В окремих випадках можуть використовуватись виділені бригаді канали опорної мережі радіорелейного (тропосферного) зв’язку ПК.

Дротовий зв’язок організовується за напрямками основу якого становлять канали дротових ліній власної мережі зв’язку ПК і канали державної мережі зв’язку.

боротьби встановлюється засобами кожного з взаємодіючих штабів та каналами, виділеними

старшим штабом, що організовує взаємодію.

Стійкість зв’язку визначається тими ж факторами, що й стійкість управління (Стійкість управління передбачає спроможність командування і органів управління ефективно виконувати свої функції в будь-якій обстановці. Підвищення стійкості управління повинно проводитися шляхом підвищення живучості, перешкодозахищеності і технічної надійності системи управління.).
Велика увага при цьому приділяється забезпеченню електромагнітної сумісності (ЕМС) радіо- і радіорелейних засобів, їх нормальному функціонуванню в умовах іонізуючого і електромагнітного впливу середовища.

них



Одним з елементів системи управління є КП ртбр (ртп),

ртб, рлр, які призначені:

для управління підлеглими підрозділами при виконанні бойових завдань;
для збору, обробки і відображення інформації про повітряну, наземну обстановку, отриману від підлеглих підрозділів, взаємодіючих частин (підрозділів);
для передачі відповідної інформації на КП забезпечуваних частин, (з’єднань) ЗРВ, ВА, РЕБ і на вищий КП.

запасних КП, тиловий пункт управління, командні і запасні командні пункти

батальйонів і рот.
Запасні КП ртбр (ртп), ртб призначені для підвищення стійкості, надійності і безпрерервності управління, і, як правило, обладнуються на базі найближчих підпорядкованих батальйонів і рот.
Запасні командні пункти утримуються в готовності до прийняття управління у визначений для них час і мають необхідну кількість засобів і каналів зв’язку, що забезпечують стійке управління батальйонами, ротами.

Тиловий пункт управління радіотехнічної бригади призначений для розміщення органів управління тилом і, обладнується спільно з командним пунктом бригади .

В прикордонних радіотехнічних батальйонах (ротах) обладнуються рухомі запасні командні пункти.

з КП зенітних ракетних бригад (полків), винищувальних авіаційних бригад.

Командні пункти

ртб суміщаються з КП забезпечуваних частин.
На КП радіолокаційних рот можуть розгортатися пункти наведення винищувальної авіації.

Місця розташування КП повинні бути відомі лише тим особам, яким це необхідно знати за посадою.
Командний пункт радіотехнічної бригади, батальйону є основним пунктом управління, з якого командир здійснює управління при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Це комплекс спеціально обладнаних захищених споруд з розміщеними в них засобами управління і зв’язку.

встановлюється відповідна апаратура і обладнується зал бойового управління, кімната для

передачі донесень, кімната засобів зв’язку.

В залі бойового управління обладнуються робочі місця командира ртб, начальника штабу, офіцера напряму на КП ртбр, офіцера напряму на підлеглі підрозділи, офіцера напряму на КП зрбр, що забезпечується, офіцера з обробки РЛІ, начальника вузла зв’язку (відділення зв’язку), планшетистів, операторів, що зчитують РЛІ, та інших осіб бойової обслуги.

При обладнанні КП ртб КЗА автоматизовані робочі місця (АРМ) основних осіб бойової обслуги переміщуються з причепів в стаціонарні приміщення.

командним пунктом, командними пунктами підрозділів, що взаємодіють, КП підлеглих рот,

місцевими органами цивільної оборони, зональними (районними) центрами єдиної системи управління повітряним рухом (ЄС УПР);
збір, обробку і наглядне відображення радіолокаційної інформації, стану бойової готовності, ядерної, радіаційної, хімічної та біологічної обстановки;
своєчасну передачу інформації на вищий, забезпечувані та взаємодіючі КП, КП підлеглих рот;
зручність роботи всіх осіб бойової обслуги;
ефективне використання КЗА та інших засобів управління;
своєчасне, достовірне і приховане доведення до підрозділів бойових завдань, наказів, розпоряджень і контроль за їх виконанням;
надійний захист від впливу засобів масового ураження, високу стійкість до перешкод технічних засобів управління;
надійність і безперервність електро- та водопостачання.

при виконанні бойового завдання, збору, обробки та відображення інформації про

повітряну обстановку, видачі розвідувальної інформації на КП ртб та бойової інформації на КП зрдн, ПН ВА, КП підрозділів РЕБ.
Розташування та обладнання КП забезпечує:
надійний зв'язок з КП ртб, елементами бойового порядку роти, аеродромами та посадочними площадками з якими взаємодіють;
збір, обробку, наглядне відображення інформації про повітряну та наземну (морську) обстановку, стану бойової готовності засобів радіолокації та звязку;
зручність роботи усіх осіб бойової обслуги;
ефективність використання КЗА та інших технічних засобів управління;
надійний захист від засобів ураження противника, надійність та безперервність енергоживлення та водозабезпечення.
Управління підлеглими обслугами командир рлр здійснює з КП, що є комплексом спеціально обладнаних, технічно оснащених та захищених споруд з розташованими в них засобами управління.

бойового завдання КП рлр може бути обладнаний не тільки як

інженерна споруда, а як мобільний КП. В якості таких КП використовуються кабіни КЗА чи спеціально обладнані причепи.

За обладнання та бойову готовність несе відповідальність командир роти.

На КП рлр обладнуються наступні приміщення:
кімната бойового управління;
кімната передачі донесень;
приміщення засобів зв’язку;
вентиляційна, санпропускник та ін. службові приміщення.
При необхідності КП рлр може бути суміщеним з ПН авіації.

складу якого входять ВІКО від РЛС, засоби зв’язку та управління,

довідкова документація;
робоче місце ОЧ КП (як правило суміщається з робочим місцем командира);
планшет роти;
планшет контролю видачі інформації;
робочі місця планшетистів, за кількістю каналів прийому та видачі інформації;
робочі місця зчитуючих.
В кімнаті передачі донесень:
робоче місце командира взводу зв’язку;
робочі місця радіотелеграфістів за кількістю каналів видачі інформації;
робочі місця записуючих, чи необхідна кількість магнітофонів.

планшет, ВІКО від основної та резервної станції, радіовисотоміри.

Планшет роти, призначений

для відображення інформації від РЛС роти.
Розмір планшету такий, що на нього наноситися обстановка в межах радіолокаційного поля роти в масштабі 1:500 000.
На планшет наносяться: точки знаходження ртбр, ртб, взаємодіючих рот; сітка ППО (до середнього квадрату); місця розташування аеродромів ПС, цивільної авіації; основні орієнтири (берегова лінія, крупні адміністративно-політичні центри); аеродромна мережа сусідньої держави; повітряні траси і місцеві повітряні лінії; коридори перельоту державного кордону

Також на планшет наносяться координати азимут-дальність (лінії азимута через 5 і 30 і лінії дальності через 10 і 50 км), сітка ППО до малого квадрату; зовнішні кордони зон виявлення РЛС для певних висот.

автоматизація процесів бойового управління. В умовах обмеженого часу та великого

потоку інформації в ході бойового застосування радіотехнічного з’єднання (підрозділу) практично неможливо без допомоги АСУ оперативно та високоякісно розв’язувати питання збору, обробки, аналізу інформації про повітряного противника, стан та можливості своїх сил, оцінки оптимальності рішень що приймаються, їх доведення до підрозділів без втрати часу.

АСУ призначені для забезпечення автоматизації процесів збору, обробки та передачі радіолокаційної інформації, управління підрозділами та обслугами.

оснащується командний пункт радіотехнічної бригади (полку), батальйону і роти.
КЗА КП

ртбр (ртп) забезпечують:
управління підлеглими підрозділами;
збір, обробку та видачу радіолокаційної інформації, її документування;
контроль за додержанням порядку використання повітряного простору.
КЗА КП радіотехнічних підрозділів забезпечують:
управління підлеглими підрозділами, бойовими обслугами РЛС;
збір інформації від підлеглих підрозділів;
зняття інформації з РЛС;
обробку та видачу інформації на вищі КП та КП, що забезпечуються;
документування радіолокаційної інформації і переговорів посадових осіб.

вищого штабу, відповідних настанов, інструкцій, керівництв.

Відповідальність за введення, освоєння, використання,

утримання в бойовій готовності та надійну роботу АСУ в ртбр , батальйоні, а також захист інформації, що знаходиться в АСУ та циркулюючої в ній інформації покладається на начальника штабу бригади , батальйону.

Для підтримки автоматизованої системи управління в готовності до бойового застосування начальник штабу повинен:
визначити режим роботи КЗА;
організувати періодичне проведення автономних і комплексних контролів функціонування, технічних обслуговувань,
перевірку стану бойової готовності та рівня бойової підготовки обслуг КЗА.

комплексів засобів автоматизації, які видають бойову інформацію на КП частин,

ЗРВ, ВА, РЕБ.

Висока ефективність досягається:
постійною підтримкою в бойовій готовності засобів радіолокації та КЗА;
підготовкою та злагодженістю обслуг;
використанням інформації від віддалених джерел, а також інформації бригад (полків), підрозділів радіотехнічних військ, з якими взаємодіють.
Управління бойовими обслугами КП ртбр (полку), батальйону, рлр, оснащених КЗА, здійснює командир з АРМ.