Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві

Марина
Перевірила: Мотуз
Валерія Костянтинівна

староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні

три століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові «українське бароко».
Мета: ознайомитись зі стилем «українське бароко».
Завдання: дослідити вплив українського бароко на архітектуру, літературу та живопис.
Завдання: дослідити феномен українського бароко в архітектурі, літературі та живописі.

XVI — XVII ст. 3. Українське бароко

в образотворчому мистецтві Висновок
Список використаної літератури

ст. Як і європейське, українське бароко характеризувалося поєднанням світських мотивів

і релігійних образів, тяжіло до контрастів і гіпербол, складних метафор, алегоризму і метафоричності, прагнуло вразити уяву глядача, читача, слухача, вдаючись до пишних барвистих форм.

з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої

урочистості і одержує назву «козацьке бароко». Бароко властивий своєрідний погляд на людину і світ як на величезний театр, де кожний виконує свою роль. Його стилістика відзначається великим драматизмом, часто трагізмом світосприймання, складною врівноваженістю динамічних композицій, підвищеною експресивністю, прагненням поєднати реальність та ілюзії.

культурно-освітнього центру в Україні — Києво-Могилянської академії. Створена у 1632

р. унаслідок об'єднання школи Києво-Печерської лаври з Київською братською школою, вона спершу називалася Києво-Могилянською колегією. У 1701 р. вона отримала титул і права академії.

XVI — XVII ст.

Фактором взаємодії культур у європейському просторі

було мистецтво. Кардинальні зрушення відбулися в архітектурі. Невпинно зростала кількість міст і фортець. Вирішальний вплив на розвиток фортифікаційної архітектури мали зміни в стратегії і тактиці ведення війн та розвиток військової техніки.

відповідні типи фортифікації, головним опорним вузлом яких стає міцна башта

- донжон.

будівлі козацької столиці України – Чигирина та родинного маєтку Хмельницьких

– хутора Суботова. Сьогодні залишилася церква Іллі в Суботові, де було поховано прах Богдана Хмельницького та загиблого в бою його сина Тимофія.

Запорізька старшина фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами Запоріжжя.

Переважно це були будівлі монастирів та церков.

костьол Петра і Павла у Львові, побудований у 1610—1630 pp.

італійським зодчим Джакомо Бріано.

на Тернопільщині.
Та Андріївська церква— архітектурний шедевр світового значення. Будівництво

якого розпочалося у 1847р.У місті Києві.

- першої половини XIV ст. містило в собі такі риси,

як монументальність, величавість, витончений колорит, гармонійні пропорції, впевнений малюнок, високу професійну майстерність. Одночасно існував художній напрям, який характеризується поступовим розвитком реалістичних рис, вірою в людину, прагненням до барвистості й життєрадісності.

сфери художньої діяльності. Вишуканий стиль бароко якнайкраще виражав духовні інтереси

української козацької старшини і вищого духовенства, їх прагнення до аристократичності. Значною мірою через їх портрети ми маємо уявлення про Україну тих часів.

Синтез мистецтв,

притаманний стилю бароко, знайшов в українському мистецтві яскраве відображення. Насичені за колоритом барочні ікони, разом з соковитим позолоченим різьбленням іконостасів, складали органічний та цілісний ансамбль, що полонив величністю та декоративністю загального звучання.

(Свенської)", створена близько 1288 р. Прототипом для неї було зображення

"Богоматері Кіпрської" на троні.Однак фігури ангелів іконописець замінив постатями Антонія і Феодосія - засновниками Києво-Печерської лаври, образи яких приваблюють щирістю й безпосередністю.

проникненні в нього народного струменю. Пригнобленому іноземними загарбниками народові була

потрібна єдність, здатна зміцнити й згуртувати його для відсічі ворогові. Ця ідея знайшла яскраве втілення у фресках монастиря в селі Лаврів "Вселенські собори" та "Акафіст Богоматері".

живописі помітне прагнення більш життєво й правдиво зобразити людей, наділити

їх образи виразністю. В мистецькій творчості цього часу український народ досяг великих успіхів, її розвиток відбувається під знаком все глибшого проникнення ідеалів свого часу, що зумовило чарівність і неминущу вартість створеного.

відхилення від канонізованих норм естетики попередньої епохи, мав на собі

тавро чогось химерного, негармонійного. Бароко мало синтетичний характер, охопивши всі сфери духовної культури - архітектуру, літературу, образотворче і прикладне мистецтво, музику, театр. Українське бароко ХVII ст. називають "козацьким", тому що саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Це був універсальний стиль, особливості якого закономірно і глибоко виявилися в багатьох сферах духовного життя суспільства.

І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К., 2005.
Культурологія: українська

та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін. – К., 2007.
Українська культура: історія і сучасність : навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. – Львів, 1994.
Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2010.
Грушевський М. С. Культурно-національний рух на Україні в ХVI – ХVII ст. / М. С. Грушевський. – К., 1993.
Замлинський В. Історія України в особах ІХ–ХVIIІ ст. / В. Замлинський, І. Войцеховська, В. Галаган. – К., 1993.
Історія української культури : зб. матеріалів і документів / упоряд. Б. І. Білик та ін. – К., 2000.
Крвавич Д. П. Українське мистецтво : навч. посіб. / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. – Львів, 2005.