Філософія мілетської школи: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен

проблематика. Вона вийшла з грецької міфології, але на відміну від неї

ставила запитання не про те, хто народив усе суще, а з чого це суще вийшло, при цьому майже не розглядався моральний бік існування людини. Представниками натурфілософії були: мілетці (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр — VI ст. до н. е.)

першій половині VI ст. до н.е. Представлена Фалесом, Анаксимандром й Анаксименом.

в яких Космос вважався живим, мав розум і душу й розвивався за своїми законами, головним з

яких був за Земля. Космос був своєрідним абсолютним принципом, універсальним зразком, що породжував подібний до нього тип людського існування — гармонійна відповідність Універсуму.

у Анаксимена — повітря, у Анаксимандра — невизначена матеріальна сутність— перші

натурфілософи розглядали фізичні взаємодії різних речовин (взаємовідносини праматерії та руху), не приділяючи уваги моральній стороні поведінки ок­ремої людини.

е.) — давньогрецький філософ досократського періоду,математик, астроном, засновник іонійської школи натурфілософії, купець і політичний

діяч.

народжується. Земля – оточена океаном і плаває на ньому, як

диск чи дошка. У той же час усе має свою душу. Філософ вважав, що якщо магніт і янтар приводять тіла в рух, то вони мають душу (за Арістотелем).

вигляді циліндра, оточеного небесною сферою.

стані вічного руху. Всі речі, за Анаксименом, утворюються з повітря завдяки

його згущенню і розрідженню. Анаксимен уперше розрізнив планети і зірки та зробив спробу дати природничо-наукове пояснення затемнення Сонця і Місяця, а також явища випадання снігу і граду.

про походження і загибель незліченних світів. Одним з перших, хоч

і в наївній формі, він дав природничо-історичне пояснення утворення світу і походження людини від тварини, завдавши цим удару релігійному світоглядові.

може пізнавати себе відокремлено від природи, а лише як складову

частку її, що має всі якості цілого і змі­нюється адекватно йому. Завдяки Логосу людина пізнавала сенс головних вимог космічного ладу — спорідненість з апейроном.

ці риси не виражали за­гальної справедливості), космічна необхідність виявляла себе

в образі жорстокого Року, що карає.

— 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Узбек Костянтин Минович..

Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис... д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
К.М.Узбек. "Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. - 234 с.