Разделы презентаций


Фольклор та обряди українського народу 14 – 16 століття презентация, доклад

Содержание

Обрядовість Обрядовість зимового циклу:Миколи - давнє землеробське календарне свято, зимовий (Зимній) -- 6 грудня. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди та ячмінь.

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1Фольклор та обряди українського народу 14 – 16 століття
Роботу виконали:
Бохонько

Марія
Мась Катерина
11 група

Фольклор та обряди українського народу 14 – 16 століттяРоботу виконали:Бохонько Марія Мась Катерина 11 група

Слайд 2Обрядовість
Обрядовість зимового циклу:
Миколи - давнє землеробське календарне свято, зимовий

(Зимній) -- 6 грудня. У ці дні варили кутю та

узвар, щоб наступного року був урожай на плоди та ячмінь.


Обрядовість Обрядовість зимового циклу:Миколи - давнє землеробське календарне свято, зимовий (Зимній) -- 6 грудня. У ці дні

Слайд 3До Свят-вечір готували чітко визначену кількість страв (7, 9 чи

12), використовуючи майже всі наявні у господарстві продукти, за винятком

скоромних. Захисну функцію виконували також звичаї закликання морозу, обряди, якими застерігалися від бурі, хижих звірів, відьом, чарівників та ін.

Свят-вечір (багата кутя, вілія, коляда) -- вечір 24 грудня за ст. ст. напередодні Різдва.

До Свят-вечір готували чітко визначену кількість страв (7, 9 чи 12), використовуючи майже всі наявні у господарстві

Слайд 4Група чоловіків, неодруженої молоді, дітей заходила на подвір'я кожної хати,

славила господарів, бажала їм здоров'я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за

що отримувала певну винагороду. В основі цих обходів лежала магічна ідея "першого дня", згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю.

Колядування - давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок).

Група чоловіків, неодруженої молоді, дітей заходила на подвір'я кожної хати, славила господарів, бажала їм здоров'я, щастя, щедрого

Слайд 5Весняні свята та обряди:

Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) -- давньослов'янське

свято на честь весняного пробудження природи.
Християнська церква включила Масляну у

свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту (кінець лютого -- початок березня за ст. ст.), проте вона так і не набула релігійного змісту.
Весняні свята та обряди:Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) -- давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи.Християнська церква

Слайд 6Благовіщення -- важлива віха землеробського календаря українців.
До цього" свята (25

березня за ст. ст.) лелеки звичайно прилітали з вирію та

починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.
Благовіщення -- важлива віха землеробського календаря українців.До цього

Слайд 7Великдень (Паска) -- найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса

Христа.
Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця,

обов'язково окремо від іудейської Пасхи. У народному побуті українців Великдень чітко утримував елементи язичницької весняної ритуалістики: випікання обрядового печива, фарбування яєць, ігри, танці й розваги молоді, вшанування предків, аграрно-магічні, очисні обряди тощо.
Великдень (Паска) -- найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа.Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення

Слайд 8Літні свята:
Купала (Івана Купала) -- давньо-слов'янське свято літнього сонцестояння.
Відзначалося 24

червня за ст. ст. у період підготовки до збору врожаю.

Первісне Купалою, очевидно, називали ляльку або опудало, яких купали -- топили у воді, заривали у землю, спалювали. Назва ж "Івана Купала" походить від народного наймення Іоанна Хрестителя, вшануванням якого православна церква намагалася подолати дохристиянські традиції.
Літні свята:Купала (Івана Купала) -- давньо-слов'янське свято літнього сонцестояння.Відзначалося 24 червня за ст. ст. у період підготовки

Слайд 9Спаса -- свято православної церкви, встановлене на честь Преображення Господнього

(19 серпня за ст. ст.).
Цей день був немовби апофеозом

радості селянина з плодів своєї діяльності. За традицією святили яблука, груші, мед, колачі з муки нового врожаю. Після церковної відправи пригощали одне одного пирогами та фруктами, особливо дітей і старців.
Спаса -- свято православної церкви, встановлене на честь Преображення Господнього (19 серпня за ст. ст.). Цей день

Слайд 10Осінні звичаї та обряди:
Покрови -- християнське свято Покрова святої Богородиці,

запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від

сарацинів.

Серед українців, які століттями постійно страждали від чужоземних набігів, ця легенда набула особливої популярності. Божу матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. Щорічно 1 жовтня з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі св. Покрови.

Осінні звичаї та обряди:Покрови -- християнське свято Покрова святої Богородиці, запроваджене у Візантії на згадку про чудесне

Слайд 11Андрія -- молодіжне свято, близьке за змістом до Катерини. Відзначалося

30 листопада за ст. ст. і відповідало церковному святу Андрія

Первозванного.

Молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами й розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. На Андрія вдавалися до різноманітних прийомів любовно-шлюбної магії: засівання конопель, ворожінь із балабушками, калитою тощо. Ці ворожіння мали відповісти на такі основні питання: чого чекати в Новому році -- шлюбу чи смерті; якщо шлюбу -- то хто буде чоловіком; чи буде шлюб щасливим.

Андрія -- молодіжне свято, близьке за змістом до Катерини. Відзначалося 30 листопада за ст. ст. і відповідало

Слайд 12Фольклор
В українському музичному фольклорі найпоширенішими є пісні (календарно-обрядові, псальми, родинно-обрядові,

соціально-побутові, історичні, чумацькі, жартівливі, коломийки, дитячі), а також думи (епічні

речитативи в супроводі кобзи або бандури), які співали незрячі кобзарі й лірники.
ФольклорВ українському музичному фольклорі найпоширенішими є пісні (календарно-обрядові, псальми, родинно-обрядові, соціально-побутові, історичні, чумацькі, жартівливі, коломийки, дитячі), а

Слайд 13Серед інструментальних ансамблів найпоширеніший — троїсті музики, які грали на

весіллях, ярмарках, танцях. Це скрипка, басоля і бубен або ж

скрипка, цимбали і бубен.
Серед інструментальних ансамблів найпоширеніший — троїсті музики, які грали на весіллях, ярмарках, танцях. Це скрипка, басоля і

Слайд 14Даякуємо за увагу!

Даякуємо за увагу!

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать доклад-презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое TheSlide.ru?

Это сайт презентации, докладов, проектов в PowerPoint. Здесь удобно  хранить и делиться своими презентациями с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика