Глобалізація економічного розвитку

особливості сучасної глобалізації.
Глобальні економічні проблеми. Вирішення екологічних проблем

підходів (економічних, політичних, соціофілософ-ських, природних і т. ін.), які поєднуються

з глобалізмом як принци­пом, котрий вимагає: загальносистемного погляду на єдність світу, загальних взаємозв'язків людини, економіки та природи, розуміння єдності стану цієї системи, оскільки в межах дослідницького поля зав­жди виявляються проблеми, напруженості та конфлікти, а також ката­строфи, які характеризують сучасне буття людства на планеті.

у результаті розвитку креативних сил в умовах науково-технічного прогресу і

досягнення таких масштабів суспільного виробництва, коли з'являється загроза порушення балансу між суспільством і природою. Ці проблеми, від вирішення яких зале­жать існування та прогрес людської цивілізації, вимагають своєї реалізації, що можливе лише за умов раціонального поєднання національних зусиль з діяльністю ефективної системи міжнарод­ного співробітництва.

мікроекономічних одиниць від­критого економічного простору.
Мікроекономічний — охоплює рівні виробничого процесу

в системі господарських одиниць.
Регіональний в межах макроекономіки окремих держав — охоплює комплекс секторів регіональних економік.
Національний — це взаємодіючі сектори господарських ком­плексів областей у межах національних економік.
Мезорегіональний — охоплює прикордонні регіони сусід­ніх країн.
Макрорівень _ країни, що складають певний регіон світу.
Мегарівень — сектори глобального економічного середовища.

фірм, що продукують подібні або однорідні товари і за мету

став­лять завдання їх подальшої реалізації через спільну систему розпо­ділу, отримуючи при цьому додатковий прибуток за рахунок ви­робництва за кордоном товарів, які є аналогічними для фірми в країні базування.
Вертикальна глобалізація передбачає об'єднання фірм, що функціонують у різних виробничих циклах.

торго­вельними умовами, у якій дві або більше країн створюють префе­ренції

або умови зменшення взаємних тарифів з імпорту товарів, одночасно зберігаючи високі тарифи для інших.
Для зон вільної торгівлі діє особливий пільговий режим торгів­лі для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при збереженні їх у торгівлі з іншими країнами.

держав, яка пе­редбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього

тарифу.

усунення дискримінації та бар'єрів між країнами — учасницями глобалізованих угруповань

у перемі­щенні товарів, послуг, капіталу, робочої сили та підприємництва; стандартизації та уніфікації у виробничо-комерційній сфері; дина­мічного ефекту завдяки розширенню ринку та економії за рахунок масштабів виробництва, забезпечення високого рівня конкуренції.

економіці, домінує менеджерський підхід, тому сучасна теорія управління в еко­номіці

народжувалася і впроваджувалася в межах міжнародного бізнесу, в процесі вироблення корпоративної культури найкращи­ми транснаціональними компаніями з їх системою цінностей, які можна визначити наступним чином:
адаптивний підхід, спрямований на швидке реагування, при­йняття рішень на виклик середовища фірм;
підприємницький, або демократичний, стиль управління, що полягає у самостійності, відповідальності і готовності до ви­правданого ризику;

у технології, асортименті, управлінні, організації;
маркетинговий підхід, орієнтований на задоволення запитів

споживачів;
соціально-орієнтований стиль управління спирається на пар­тнерство працівників фірм, акціонерів, споживачів;
інформаційний підхід, грунтується на інформаційній тех­ нології.

екологічних проблем соціально-економічного розвитку, усунення загрози глобальної екологічної катастрофи, асигнування

у сферу природи та раціоналізації природокористування.

цивілізації, при­скоренні науково-технічного прогресу набирають сили нові тен­денції та підходи

до масштабів, способів і методів господарюван­ня. Останні пов'язані з інтенсифікацією та інтеграцією сфер і галузей виробництва, з міжнародним моніторингом природного середовища, ефективних економічних механізмів розв'язання екологічних проблем, раціоналізації природокористування, від­творення екології, якості навколишнього середовища.

нині прожива­ють у посушливих регіонах планети, де відбуваються процеси ін­тенсивного

опустелювання та виснаження природних ресурсів.
Соціально-економічні та екологічні втрати оцінюються у 40 млрд. доларів. Близько 100 країн зазнають негативного впливу опустелювання, причому 81 з них належать до слаборозвинених.

кількісним розширенням енерго-речовинного обміну між людством та навколишнім середовищем, глобалізацією

впливу людини на біосферу, постійно зростаючим негативним антропогенним навантаженням на довкілля.
Усе це вимагає від економічної науки глибокої уваги до су­часних глобальних проблем, потрібен її специфічний внесок у глобалістику щодо економічного обгрунтування проектів. Це дало б можливість сучасному людству вирішити загрозу глобальних проблем, що з'явилися перед ним і є важливим з точки зору само­збереження людської цивілізації.