Разделы презентаций
- Разное
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Гормони
Содержание
- 1. Гормони
- 2. Гормони – органічні речовини дистанційної дії, що
- 3. За допомогою крові гормони розносяться по всьому
- 4. За хімічною будовою розрізняють: Білки і пептиди Похідні окремих амінокислот Стероїди
- 5. Слайд 5
- 6. Слайд 6
- 7. Біологічна роль1. Змінюють інтенсивність метаболізму2. Активують (інгібують)
- 8. Основні загальні біологічні ознаки:Дистантність дії – біологічну
- 9. Схема взаємозв'язку регуляторних систем організму
- 10. Найбільш важливою є гіпоталамо-гіпофізарна система, яка контролюється
- 11. Основні етапи гормональних сигналів
- 12. Початковий етап у дії гормону на клітину-мішень
- 13. Слайд 13
- 14. Мембранний або аденілатциклазний механізм (для гормонів білкової
- 15. Цитозольний механізм дії
- 16. Цитозольний (внутрішньоклітинний)Є характерним для стероїдних і основної
- 17. Гіпоталамо – гіпофізарна система
- 18. Слайд 18
- 19. Гормони гіпофізуГормони передньої частки гіпофізу В передній
- 20. 1. Соматотропний гормон (СТГ, соматотропін, гормон росту)
- 21. Соматотропний гормон – (СТГ, гормон росту, соматотропін).Це
- 22. Біологічна дія гормону росту
- 23. Основна дія гормону росту направлена на
- 24. Гіпофункція гіпофізу по СТГ приводить у молодих
- 25. Слайд 25
- 26. Слайд 26
- 27. Слайд 27
- 28. Акромегалія
- 29. 2. Тиреотропний гормон – (ТТГ, тиреотропін).За хімічною
- 30. 3. Адренокортикотропний гормон (АКТГ, кортикотропін).Це поліпептид, який
- 31. 4. Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ, фолітропін).За хімічною структурою
- 32. 5. Лютеїнізуючий гормон (ЛГ, лютропін).Є глікопротеїном. У
- 33. 6. Пролактин (ПРЛ, лактотропін).Це білок, який складається
- 34. Гормон середньої частки гіпофізу Меланоцит-стимулюючий гормон
- 35. Гормони задньої частки гіпофізу Окситоцин і
- 36. Окситоцин стимулює скорочення гладкої мускулатури матки при
- 37. Вазопресин часто називають антидіуретичним гормоном (АДГ), так
- 38. Гормони периферичних ендокринних залоз Гормони периферичних
- 39. Гормони щитоподібної залози1). Тиреоїдні гормони – трийодтиронін
- 40. Стимуляція синтезу тиреоїдних гормонівГіпоталамус (тиреоліберин)↓Передня частка гіпофізу (тиреотропний гормон, ТТГ)↓Щитоподібна залоза (тиреоїдні гормони)
- 41. Тиреоїдні гормони (йодтироніни)Діють по цитозольному механізму.Взаємодіючи
- 42. Гіперфункція (гіпертиреоз)Проявляється у вигляді тиреотоксикозу (токсичний зоб
- 43. Слайд 43
- 44. Гіпофункція (гіпотиреоз)У молодих організмів, що ростуть розвивається
- 45. Слайд 45
- 46. Слайд 46
- 47. Тиреокальцитонін – це білок, який містить 32
- 48. Він інгібує вивільнення Са2+ з кісток, знижуючи
- 49. Гормон прищитоподібних залозПаратгормон – поліпептид,
- 50. Гормони підшлункової залозиЕндокринну активність виконує острівцева частина
- 51. ІнсулінБілок, що складається з двох поліпептидних ланцюгів,
- 52. Хімічна будова інсуліну
- 53. Видова специфічність інсуліну
- 54. Біохімічні функції інсулінуЦе головний анаболічний гормон.Підвищує проникність
- 55. Гіпоглікемічна дія інсуліну
- 56. Активує ключовий фермент обміну глюкози – глюкокіназу
- 57. Дія інсуліну на обмін ліпідів і білківВ
- 58. Гіпофункція Нестача інсуліну призводить до розвитку цукрового діабету.Для цього захворювання характерним є:гіперглікемія; глюкозурія;кетонемія;кетонурія;ацидоз; азотемія;азотурія;поліурія;полідипсія (постійна спрага).
- 59. Слайд 59
- 60. ГлюкагонСинтезується в α-клітинах острівців Лангерганса.Це поліпептид, складається
- 61. Біохімічна дія глюкагонуПідвищує рівень глюкози в крові
- 62. СоматостатинСинтезується δ-клітинами острівців Лангерганса, а також в
- 63. Гормони мозкової речовини надниркових залоз – адреналін і норадреналін.
- 64. За хімічною будовою ці гормони є похідними
- 65. Фізіологічна дія Адреналін активує фосфорилазу подібно глюкагону,
- 66. Гормони кіркової речовини надниркових залозВсі вони стероїдної
- 67. Діють вони за цитозольним механізмом, бо їх
- 68. ГлюкокортикоїдиНайбільшу активність проявляє кортизол і кортикостерон.
- 69. Біохімічна дія глюкокортикоїдівПереважно діють на вуглеводний обмін.Підвищують
- 70. Інгібують синтез нуклеїнових кислот у всіх тканинах,
- 71. Гіпофункція кори надниркових залоз проявляється зменшенням вмісту
- 72. Слайд 72
- 73. Слайд 73
- 74. МінералокортикоїдиТиповий представник цієї групи альдостерон.
- 75. Біохімічна дія мінералокортикоїдівПереважно діють на водно-сольовий обмін.Затримують
- 76. Фізіологічна дія кортикостероїдівПроявляють:антизапальнуантиалергічнуімунодепресивну дію. Тому кортикостероїди застосовуються в якості лікарських препаратів.
- 77. Гормони статевих залозСинтезуються в статевих залозах або
- 78. Чоловічі статеві гормони - андрогениСинтезуються, в основному,
- 79. Слайд 79
- 80. Фізіологічна дія андрогенівУже в ембріональний період відповідають
- 81. В репродуктивних тканинах відповідають за їх диференціровку
- 82. Біохімічна дія андрогенівКонтролюють клітинний метаболізм як репродуктивних
- 83. Андрогени також сприяють синтезу фосфоліпідів, що забезпечує
- 84. Жіночі статеві гормони - естрогениСинтезуються в яєчникахДіляться
- 85. Регуляція секреції жіночих статевих гормонів.
- 86. Естрадіол Прогестерон
- 87. Дія естрогенівДіють як я андрогени за цитозольним
- 88. ПрогестеронУтворюється в жовтому тілі яєчників, а також
- 89. ПростагландиниВперше були виділені з передміхурової залози (prostate)
- 90. До групи ейкозаноїдів відносять: - простагландини - лейкотрієни - простацикліни -
- 91. Простацикліни є підвидом простагландинів (Pg I), але додатково
- 92. Синтез ейкозаноїдів
- 93. Гормони шлунково-кишкового трактуСімейство гастрину: - гастрин - холецистокінінСімейство
- 94. Окремі представники і їх дія ГАСТРИНСинтезується слизовою
- 95. СЕКРЕТИНСинтезується слизовою 12-типалої кишки.Пептид, складається з 27
- 96. МОТИЛІНСинтезується в слизовій кишечника.Складається з 22 а.к. залишків.Стимулює секрецію пепсиногену в шлунку.
- 97. Гормони вилочкової (зобної) залози (тимуса)Виділені декілька гормонів:
- 98. Скачать презентанцию
Гормони – органічні речовини дистанційної дії, що виробляються в ендокринних залозах та здійснюють разом з нервовою та імунною системами інтеграцію обміну речовин і фізіологічних функцій в організмі.
Слайды и текст этой презентации
Слайд 3За допомогою крові гормони розносяться по всьому організму, але діють
тільки на певні органи, тканини (які називають «мішенями»), клітини яких
мають рецептори, що здатні зв'язатися з гормонами і сприймати гормональний сигнал.Після утворення гормон-рецепторного комплексу інформація передається клітині і в ній відбувається запуск ланцюгу біохімічних реакцій, які створюють відповідь клітини на дію гормону.
Слайд 7Біологічна роль
1. Змінюють інтенсивність метаболізму
2. Активують (інгібують) ферменти
3. Прискорюють (сповільнюють)
синтез і розпад макромолекул
4. Змінюють проникність мембран
5. Впливають на інтенсивність
поділу клітин6. Змінюють швидкість синтезу гормонів інших залоз
Слайд 8Основні загальні біологічні ознаки:
Дистантність дії – біологічну дію проявляють на
відстані від місця виділення, від залоз внутрішньої секреції.
Вибірковість та специфічність
дії – вибірково діють тільки на клітини-мішені, тканини-мішені, органи-мішені, викликаючи в них строго специфічну клітинну реакцію.Висока біологічна активність – чинять свій вплив у дуже малих концентраціях – 10-9 - 10-12 моль/л.
Висока швидкість синтезу і деградації – вони порівняно швидко розпадаються, тому для підтримання достатньої кількості гормонів у крові необхідним є їх постійний синтез та виділення.
Слайд 10Найбільш важливою є гіпоталамо-гіпофізарна система, яка контролюється центральною нервовою системою.
Збудження передається по нервовим волокнам спочатку в гіпоталамус, де під
його впливом утворюються релізінг фактори (вивільнюючі фактори). Вони поступають до гіпофізу і сприяють виділенню гіпофізарних (т.зв. тропних) гормонів, стимулюючих діяльність периферичних ендокринних залоз і утворення ними відповідних гормонів.Гормони гіпоталамуса, які стимулюють секрецію гормонів гіпофізу, мають групову назву ліберини, а ті, що гальмують - статини (інгібуючі гормони).
Підтримання рівня гормонів в організмі забезпечує механізм негативного зворотного зв'язку. Зміна концентрації метаболітів у клітинах-мішенях за принципом негативного зворотного зв'язку пригнічує синтез гормонів, діючи або на ендокринні залози, або на гіпоталамус. Синтез і секреція тропних гормонів пригнічується гормонами ендокринних периферичних залоз. Такі петлі зворотного зв'язку діють в системах регуляції гормонів надниркових залоз, щитоподібної залози, статевих залоз.
Слайд 12Початковий етап у дії гормону на клітину-мішень – взаємодія гормону
з рецептором клітини. Концентрація гормонів у позаклітинній рідині дуже низька
і зазвичай коливається в межах 10-6–10-11 ммоль/л. Клітини-мішені відрізняють відповідний гормон від багатьох інших молекул і гормонів завдяки наявності на клітині-мішені відповідного рецептора зі специфічним центром зв'язування з гормоном.В залежності від хімічної будови гормонів і розташування рецепторів в клітинах-мішенях розрізняють два механізми дії гормонів:
Мембранно – внутрішньоклітинний (аденілат-циклазний, опосередкований)
Цитозольний (на генний апарат клітин)
Слайд 14Мембранний або аденілатциклазний механізм (для гормонів білкової і пептидної природи,
а також похідних амінокислот катехоламінів - адреналіну та норадреналіну).
Утворення
гормон-рецепторного комплексу відбувається на поверхні мембрани, в результаті чого змінюється конформація мембранно-тропного ферменту аденілатциклази, його активація. Це приводить до запуску вже в цитозолі клітини реакції утворення вторинного посередника ц-АМФ (або ц-ГМФ), яка в клітині запускає каскадний механізм активації ряду ферментів і змінює швидкість певних ферментативних реакцій, що змінює інтенсивність різних ланцюгів метаболізму. Гормон-рецепторний комплекс може прискорити транспорт через мембрану іонів, наприклад Ca2+, Na+, K+, які також як і ц-АМФ, ц-ГМФ називаються вторинними посередниками, оскільки вони передають сигнал, який приносить клітині-мішені первинний посередник – гормон.
Слайд 16Цитозольний (внутрішньоклітинний)
Є характерним для стероїдних і основної маси тиреоїдних гормонів.
Це так звані ліпофільні гормони. Вони проходять через цитоплазматичну мембрану
клітин-мішеней в цитозоль, де взаємодіють з білками-рецепторами.Гормон-рецепторний комплекс надходить в ядро клітини, діє на її геном, регулює транскрипцію певних генів, впливає на трансляцію білків-ферментів, які регулюють реакції метаболізму. Рецептори цих гормонів можуть знаходитися як в цитоплазмі, так і в ядрі, на внутрішньоклітинних мембранах.
Слайд 19Гормони гіпофізу
Гормони передньої частки гіпофізу
В передній частині гіпофізу синтезуються
так звані тропні гормони, які діють на периферичні ендокринні залози
та тканини, контролюючи в них біохімічні процеси.
Слайд 21Соматотропний гормон –
(СТГ, гормон росту, соматотропін).
Це поліпептид, який складається
зі 191 амінокислотного залишку. Стимулюється його синтез соматоліберином, інгібується соматостатином
гіпоталамуса.
Слайд 23 Основна дія гормону росту направлена на регуляцію обміну білків
і процесів, пов'язаних з ростом та розвитком організму. Клітинами-мішенями для
нього є всі соматичні клітини, за винятком статевих. Під впливом гормону росту підсилюються транспорт амінокислот з крові в клітини м'язів, синтез білку в кістках, хрящах, м'язах, печінці та інших внутрішніх органах, збільшується загальна кількість РНК, ДНК та загальна кількість клітин.Дія СТГ на ліпідний обмін проявляється в активації тканинних ліпаз і, як наслідок, в стимуляції ліполізу.
Дія на вуглеводний обмін: активація глюконеогенезу, інгібування транспорту глюкози в клітини, що приводить до гіперглікемії та підвищеного синтезу глікогену.
Слайд 24Гіпофункція гіпофізу по СТГ приводить у молодих організмів до карликовості
– пропорційному зменшенню росту всіх органів.
Гіперфункція є причиною гігантизму
– гігантського росту організму у тварин, що ростуть, а в дорослому стані до акромегалії – нерівномірному розвитку окремих органів і тканин.
Слайд 292. Тиреотропний гормон – (ТТГ, тиреотропін).
За хімічною природою це складний
білок – глікопротеїн.
Утворення ТТГ контролюється гормонами гіпоталамусу – тіреоліберином
та тіреостатином. Окрім того, регуляторами синтезу ТТГ за принципом оберненого зв'язку є тиреоїдні гормони щитоподібної залози, клітини якої є його мішенями.Основна біологічна функція – стимуляція синтезу та секреції тиреоїдних гормонів в щитоподібній залозі. ТТГ діє на клітини щитоподібної залози, стимулюючи утворення тиреоглобуліну – попередника тиреоїдних гормонів.
Слайд 303. Адренокортикотропний гормон (АКТГ, кортикотропін).
Це поліпептид, який містить 39 амінокислотних
залишки.
Синтез АКТГ стимулюється гормоном гіпоталамуса – кортиколіберином. Клітини-мішені для
нього – клітини надниркових залоз, в яких він стимулює синтез і секрецію кортикостероїдів – гормонів кіркової речовини.
Слайд 314. Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ, фолітропін).
За хімічною структурою це складний білок
– глікопротеїн.
ФСГ, в результаті зв'язування з мембранними рецепторами фолікулярних
клітин яєчників, стимулює у самок дозрівання фолікулів і секрецію жіночих статевих гормонів (естрогенів), а у самців – сперматогенез та розвиток клітин Сертолі сім'яників. На основі ФСГ застосовується гонадотропін менопаузний (гонал Ф, прегніл) для ін'єкцій при безплідді.
Слайд 325. Лютеїнізуючий гормон (ЛГ, лютропін).
Є глікопротеїном.
У самок ЛГ стимулює
овуляцію, а також синтез в клітинах жовтого тіла гормону прогестерону.
У самців цей гормон називають гормоном, стимулюючим інтерстиціальні клітини (ГСІК), бо він діє на них, а також регулює продукцію тестостерону і інтенсивність сперматогенезу.На основі ЛГ в медицині використовують препарат для ін'єкцій гонадотропін хоріонічний (гопабіол, прегніл) при атрофії або зменшенні функції полових залоз в зв'язку з патологією гіпофізу, а також при безплідді у жінок.
Слайд 336. Пролактин (ПРЛ, лактотропін).
Це білок, який складається зі 199 амінокислотних
залишків, що утворюють один поліпептидний ланцюг з трьома дисульфідними зв'язками.
Основна фізіологічна функція пролактину – стимуляція лактації у ссавців. Він посилює в молочній залозі синтез α-лактальбуміну, казеїну, фосфоліпідів, жирів та ін. Ефект дії пролактину проявляється разом із жіночими статевими гормонами (естрогенами). Окрім того, пролактин впливає на секреторну активність жовтого тіла, синтез прогестерону, підсилює еритропоез.
Пролактин підвищує гуморальний і клітинний імунітет.
Слайд 34Гормон середньої частки гіпофізу
Меланоцит-стимулюючий гормон (МСГ)
Поліпептид, у багатьох тварин складається
з 18 а.к. залишків, а у людини з 22.
Впливає на
розмір та кількість клітин – меланоцитів, контролює синтез в них пігменту шкіри – меланіну.
Слайд 35Гормони задньої частки гіпофізу
Окситоцин і вазопресин
Синтезуються в гіпоталамусі, а накопичуються
в задній частині гіпофізу і секретуються в кров'яне русло.
Це нонапептиди
(з 9 а.к. залишків), який має між 1 і 6 цистеїнами дисульфідний місток.
Слайд 36Окситоцин стимулює скорочення гладкої мускулатури матки при пологах, а також
відіграє важливу роль в стимуляції лактації. Він викликає скорочення міоепітеліальних
клітин молочних залоз, в результаті чого відбувається перерозподіл молока з альвеолярних протоків в область соска.
Слайд 37Вазопресин часто називають антидіуретичним гормоном (АДГ), так як він контролює
реабсорбцію води в ниркових канальцях.
Стимулом, що викликає секрецію АДГ,
є підвищення концентрації іонів натрію та збільшення осмотичного тиску позаклітинної рідини, тобто в нормі він контролює осмотичний тиск крові та водний баланс організму. При патології, а саме атрофії задньої частки гіпофізу, розвивається нецукровий діабет – захворювання, яке характеризується виділенням надзвичайно великої кількості рідини з сечею. При цьому порушується зворотний процес всмоктування води в канальцях нирок. Окрім того, вазопресин діє на гладку мускулатуру судин, прискорюючи їх скорочення.
Слайд 38Гормони периферичних
ендокринних залоз
Гормони периферичних ендокринних залоз (щитоподібної, прищитоподібних, підшлункової,
надниркових, статевих) є регуляторами метаболізму.
Їх вміст в крові контролюється
рядом молекулярних механізмів. Найбільш важливими для них є сигнали, які надходять з гіпоталамуса і гіпофіза, для яких периферичні ендокринні залози є тканинами-мішенями.
Слайд 39Гормони щитоподібної залози
1). Тиреоїдні гормони – трийодтиронін та тетрайодтиронін (тироксин)
– похідні амінокислоти тирозину:
2). Тиреокальцитонін – поліпептид, складається з 32
амінокислотних залишків.
Слайд 40Стимуляція синтезу тиреоїдних гормонів
Гіпоталамус (тиреоліберин)
↓
Передня частка гіпофізу
(тиреотропний гормон, ТТГ)
↓
Щитоподібна
залоза
(тиреоїдні гормони)
Слайд 41Тиреоїдні гормони
(йодтироніни)
Діють по цитозольному механізму.
Взаємодіючи з ДНК, підсилюють біосинтез
багатьох білків, особливо білків-ферментів.
Мають широкий спектр дії на метаболізм.
Проявляють виражену
анаболічну дію – прискорюють білковий синтез, стимулюють процеси росту та диференціювання клітин.Підвищують поглинання кисню тканинами (біологічне окиснення).
Прискорюють обмін ліпідів, зокрема холестеролу.
Слайд 42Гіперфункція (гіпертиреоз)
Проявляється у вигляді тиреотоксикозу (токсичний зоб або Базедова хвороба).
При цьому спостерігається:
Різке схуднення до виснаження на фоні підвищеного апетиту,
фізична слабкість, підвищення температури тіла, екзофтальм («витрішкуваті очі»).Це пояснюється:
Різким збільшенням об'єму основного обміну.
Роз'єднанням процесів біологічного окиснення і фосфорилування (синтезу АТФ).
Слайд 44Гіпофункція (гіпотиреоз)
У молодих організмів, що ростуть розвивається захворювання кретинізм, тобто
відставання фізичного та розумового розвитку.
У дорослих тварин захворювання мікседема (слизовий
набряк шкіри та підшкірної клітковини). Набряклість зумовлена надлишковим накопиченням глікозаміногліканів, що змінює структуру міжклітинного матриксу, підсилює зв'язування води та іонів натрію.Аліментарний гіпотиреоз (недостатнє надходження йоду в організм з водою та їжею – захворювання ендемічний зоб (збільшення розмірів залози).
Слайд 47Тиреокальцитонін – це білок, який містить 32 амінокислотних залишки.
Цей
гормон разом з гормоном прищитоподібних залоз (паратгормоном), а також активною
формою вітаміну Д3 (кальцитриолом) регулює обмін кальцію і фосфору в організмі.Кальцитонін зменшує концентрацію Са2+ в крові, сприяє транспорту Са і Р з крові до кісткової тканини, пригнічує реабсорбцію іонів Са2+ в нирках, тим самим стимулюючи екскрецію їх з сечею.
Кальцитонін за характером дії є антагоністом паратгормону.
Слайд 48Він інгібує вивільнення Са2+ з кісток, знижуючи активність остеокластів.
Швидкість секреції
кальцитоніну у жінок сильно залежить від рівня естрогенів. При нестачі
естрогенів (особливо в період менопаузи) секреція кальцитоніну зменшується. Це викликає прискорення мобілізації кальцію з кісткової тканини, що приводить до розвитку остеопорозу.
Слайд 49Гормон прищитоподібних залоз
Паратгормон – поліпептид, складається з 84
амінокислотних залишків.
Основна дія направлена на підвищення концентрації іонів Са2+ і
зменшення концентрації фосфатів у плазмі крові. Органи-мішені для нього – кістки і нирки.Діє за аденілатциклазним механізмом. В кістковій тканині прискорює утворення ферментів лужної фосфатази і колагенази, які діють на компоненти кісткового матриксу, викликають його розпад, в результаті чого відбувається мобілізація Са2+ і фосфатів з кісток у кров.
В нирках паратгормон стимулює реабсорбцію Са2+ в дистальних канальцях и тим самим затримує його в організмі, знижуючи екскрецію його з сечею, зменшує реабсорбцію фосфатів.
Слайд 50Гормони підшлункової залози
Ендокринну активність виконує острівцева частина залози (острівці Лангерганса):
α-клітини секретують глюкагон,
β-клітини – інсулін,
δ-клітини – соматостатин.
Слайд 51Інсулін
Білок, що складається з двох поліпептидних ланцюгів, з'єднаних між собою
двома дисульфідними містками.
Ланцюг А містить 21 а.к. залишок, а
ланцюг В – 30.
Слайд 54Біохімічні функції інсуліну
Це головний анаболічний гормон.
Підвищує проникність клітин печінки, нирок,
жирової тканини та інших органів для транспорту глюкози, амінокислот, іонів
та інших метаболітів.Стимулює використання глюкози в клітинах різними метаболічними шляхами, в результаті чого рівень її в крові зменшується (гіпоглікемічна дія).
Слайд 56Активує ключовий фермент обміну глюкози – глюкокіназу (гексокіназу):
глюкоза +
АТФ → глюкозо-6-фосфат + АДФ
Глюкозо-6-фосфат в залежності від потреб організму
може використовуватися:а) окиснюватися з метою отримання енергії (~50%),
б) перетворюватися в жири (~30 – 40%),
в) накопичуватися у формі глікогену (~10%).
Слайд 57Дія інсуліну на обмін ліпідів і білків
В печінці та жировій
тканині стимулює синтез жирів та гальмує їх розпад, в результаті
чого концентрація жирних кислот в крові зменшується.Інсулін стимулює споживання амінокислот в м'язах, синтез білків у печінці, м'язах і серці.
Прискорює процеси транскрипції, синтез м-РНК (або і-РНК) в цих органах.
Слайд 58Гіпофункція
Нестача інсуліну призводить до розвитку
цукрового діабету.
Для цього захворювання характерним
є:
гіперглікемія;
глюкозурія;
кетонемія;
кетонурія;
ацидоз;
азотемія;
азотурія;
поліурія;
полідипсія (постійна спрага).
Слайд 60Глюкагон
Синтезується в α-клітинах острівців Лангерганса.
Це поліпептид, складається з 29 а.к.
залишків.
За характером дії він є антагоністом інсуліну (підвищує рівень глюкози
в крові).Механізм дії – мембранний (аденілат-циклазний).
Клітини-мішені – печінка і жирова тканина.
Слайд 61Біохімічна дія глюкагону
Підвищує рівень глюкози в крові (гіперглікемічна дія).
Стимулює глікогеноліз,
тобто розпад глікогену в печінці за рахунок активації ферменту фосфорилази.
Інгібує
активність глікогенсинтази.Стимулює глюконеогенез, індукує синтез ключових його ферментів.
В жировій тканині стимулює ліполіз, тобто розпад жиру.
Слайд 62Соматостатин
Синтезується δ-клітинами острівців Лангерганса, а також в гіпоталамусі.
Це поліпептид, складається
з 14 а.к. залишків.
Соматостатин пригнічує секрецію гіпоталамусом соматотропін-рилізинг-гормону і секрецію передньою
часткою гіпофізу соматотропного гормону і тиреотропного гормону. Окрім цього, він пригнічує також секрецію різних гормонально активних пептидів і серотоніну, які продукуються в шлунку, кишечнику та підшлунковій залозі. Зокрема, він зменшує секрецію інсуліну, глюкагону, гастрину, холецистокініну.
Слайд 64За хімічною будовою ці гормони є похідними а.к. тирозину, так
як вони містять кільце пірокатехіну, їх називають катехоламінами.
У більшості видів
тварин мозкова речовина секретує, в основному, адреналін (~80%) і норадреналін (~10-20%).Діють за аденілат-циклазним механізмом.
Адреналін за біохімічною дією є подібним до глюкагону.
Клітини-мішені – міоцити.
Слайд 65Фізіологічна дія
Адреналін активує фосфорилазу подібно глюкагону, прискорює глікогеноліз, переважно
у м'язах, активує глюконеогенез в печінці, що призводить до гіперглікемії.
В
жировій тканині адреналін, як і глюкагон, активує ліпазу і стимулює процеси ліполізу.Адреналін проявляє суттєвий вплив на функції серцево-судинної системи, збільшуючи силу і частоту серцевих скорочень, а також викликає підвищення кров'яного тиску, впливає на бронхи, знімає бронхоспазм, на шлунково-кишковий тракт та ін. фізіологічні процеси.
Слайд 66Гормони кіркової речовини надниркових залоз
Всі вони стероїдної природи, тому їх
називають кортикостероїди.
За характером дії на метаболізм ділять на три групи:
Глюкокортикоїди
Мінералокортикоїди
Статеві
гормони (в нормі їх секреція є незначною)
Слайд 67Діють вони за цитозольним механізмом, бо їх рецептори розташовані в
цитозолі клітини або в ядрі.
Регуляція внутрішньоклітинних процесів проявляється в
зміні активності генного апарату, в зміні швидкості та об'єму синтезу білків, зазвичай ключових ферментів метаболізму, шляхом регуляції транскрипції генів в клітинах-мішенях.
Слайд 69Біохімічна дія глюкокортикоїдів
Переважно діють на вуглеводний обмін.
Підвищують концентрацію глюкози в
крові (гіперглікемічна дія).
Активують процеси глюконеогенезу в печінці.
Прискорюють розпад білків, вивільнення
амінокислот для глюконеогенезу.
Слайд 70Інгібують синтез нуклеїнових кислот у всіх тканинах, окрім печінки.
У м'язах,
лімфоїдній та жировій тканинах, шкірі та кістках проявляють катаболічну дію.
В
печінці мають анаболічний ефект – стимулюють синтез нуклеїнових кислот і білків.Стимулюють ліполіз.
Слайд 71Гіпофункція кори надниркових залоз проявляється зменшенням вмісту кортикоїдних гормонів і
носить назву Аддісонової хвороби (бронзової). Головними симптомами цього захворювання є:
адинамія, зменшення об'єму циркулюючої крові, артеріальна гіпотонія, гіпоглікемія, підсилена пігментація шкіри, запаморочення, невизначені болі в області живота, діарея.При пухлинах кори надниркових залоз може розвиватися гіперфункція з надлишковим утворенням глюкокортикоїдів. При цьому виникає захворювання гіперкортицизм, або синдром Іценко-Кушинга.
Слайд 75Біохімічна дія мінералокортикоїдів
Переважно діють на водно-сольовий обмін.
Затримують в організмі іони
натрію та хлору, підсилюючи їх реабсорбцію в звитих ниркових канальцях.
Сприяють
виділенню з сечею іонів калію та амонію.Регулюють величину осмотичного тиску.
Слайд 76Фізіологічна дія кортикостероїдів
Проявляють:
антизапальну
антиалергічну
імунодепресивну дію.
Тому кортикостероїди застосовуються в якості лікарських препаратів.
Слайд 77Гормони статевих залоз
Синтезуються в статевих залозах або гонадах:
- у
чоловічих особин – в сім'яниках
- у жіночих – в яєчниках
Їх
синтез контролюється гонадотропними гормонами передньої частки гіпофізу: фолікулостимулюючим (ФСГ) або лютеїнізуючим (ЛГ) або ГСІК (у чоловічих особин)Всі статеві гормони за хімічною будовою є стероїдами
Статеві залози секретують велику кількість стероїдів, але лише деякі з них мають гормональну активність
Слайд 78Чоловічі статеві гормони - андрогени
Синтезуються, в основному, в чоловічих статевих
залозах – в інтерстиціальних клітинах Лейдига сім'яників (95%)
Джерелом синтезу андрогенів
є холестеролОсновний представник андрогенів - тестостерон
Слайд 80Фізіологічна дія андрогенів
Уже в ембріональний період відповідають за формування вторинних
статевих ознак, в тому числі поведінку тварин.
Сприяють росту організму, збільшенню
об'єму скелетних м'язів, росту кісток.Змінюють структуру шкіри та волосся.
Знижують тембр голосу (потовщують голосові зв'язки і збільшують об'єм гортані).
Стимулюють секрецію сальних залоз.
Слайд 81В репродуктивних тканинах відповідають за їх диференціровку та функціонування.
Стимулюють статеве
дозрівання і сперматогенез.
Діють за цитозольним механізмом: гормон-рецепторний комплекс переміщується в
ядро, зв'язується з хроматином і стимулює процеси синтезу білків.Для прояву анаболічного ефекту необхідним є наявність достатньої кількості в організмі СТГ.
Слайд 82Біохімічна дія андрогенів
Контролюють клітинний метаболізм як репродуктивних органів, так і
багатьох інших органів і тканин.
В цілому, проявляють анаболічну дію, пов'язану
зі збільшенням швидкості синтезу білків.Клітини-мішені для них – в основному скелетні м'язи, а також кістки, серцевий м'яз, нирки.
В невеликих кількостях андрогени синтезуються також в яєчниках, формуючи реакції поведінки.
Слайд 83Андрогени також сприяють синтезу фосфоліпідів, що забезпечує формування цитоплазматичних мембран
і збільшення загальної кількості клітин в організмі, а отже, і
прискорений ріст.Шляхом підвищення синтезу окремих ферментів, відбувається прискорення окисно-відновних реакцій в тканинах і на цій основі забезпечення анаболічних реакцій достатньою кількістю енергії.
Слайд 84Жіночі статеві гормони - естрогени
Синтезуються в яєчниках
Діляться на дві групи:
1.
Власне естрогени (типовий представник – естрадіол).
2. Прогестини (гестагени). Представник –
прогестерон.
Слайд 87Дія естрогенів
Діють як я андрогени за цитозольним механізмом.
Стимулюють синтез специфічних
білків у репродуктивних органах.
Визначають розвиток жіночих вторинних статевих ознак.
Як і
андрогени проявляють анаболічну дію, особливо на кістки і хрящі.Підтримують нормальну структуру шкіри та кровоносних судин.
Зменшують вміст холестеролу в крові.
Приймають участь в регуляції згортання крові.
Слайд 88Прогестерон
Утворюється в жовтому тілі яєчників, а також у фетоплацентарному комплексі
в період вагітності.
Діє за цитозольним механізмом, активуючи транскрипцію генів.
Забезпечує імплантацію
заплідненої яйцеклітини в матці.Сприяє збереженню вагітності.
Стимулює розвиток тканини молочної залози.
Слайд 89Простагландини
Вперше були виділені з передміхурової залози (prostate) – звідси їх
назва.
Слугують регуляторами дії гормонів.
Синтезуються практично у всіх тканинах і органах.
Найбільша
їх кількість в органах репродуктивної системи.Попередником їх синтезу є поліненасичені жирні кислоти, зокрема арахідонова (містить 20 атомів Карбону), тому їх відносять до групи ейкозаноїдів.
Слайд 90До групи ейкозаноїдів відносять:
- простагландини
- лейкотрієни
- простацикліни
- тромбоксани
Простагландини регулюють:
- скорочувальну
функцію гладкої мускулатури
- секреторну функцію шлунка
- гемодинаміку нирок
- впливають на
артеріальний тиск- стан бронхів, кишечника, матки
- впливають на утворення тромбів
Слайд 91Простацикліни є підвидом простагландинів (Pg I), але додатково мають особливу функцію -
інгібують агрегацію тромбоцитів і обумовлюють вазодилатацію. Особливо активно синтезуються в ендотелії судин
міокарду, матки, слизової шлунка.Тромбоксани (Tx) утворюються в тромбоцитах, стимулюють їх агрегацію і викликають звужування дрібних судин.
Лейкотрієни (Lt) активно синтезуються в лейкоцитах, в клітинах легень, селезінки, мозку, серця. В лейкоцитах вони стимулюють рухливість, хемотаксис і міграцію клітин в джерело запалення. Також сприяють скороченню мускулатури бронхів в дозах в 100-1000 разів менших, ніж гістамін.
Слайд 93Гормони шлунково-кишкового тракту
Сімейство гастрину:
- гастрин
- холецистокінін
Сімейство секретину:
- секретин
- ендоглюкагон
-
вазоактивний кишечний пептид
За хімічною будовою всі вони пептиди і діють
за аденілат-циклазним механізмом (через ц-АМФ)
Слайд 94Окремі представники і їх дія
ГАСТРИН
Синтезується слизовою шлунка.
Має 3 молекулярні форми
з різною кількістю амінокислотних залишків (34, 17 і 14).
Стимулює виділення
HCl слизовою кишечника.Активує секрецію пепсиногену у відповідь на надходження в шлунок їжі.
Слайд 95СЕКРЕТИН
Синтезується слизовою 12-типалої кишки.
Пептид, складається з 27 а.к. залишків.
Діє на
клітини підшлункової залози і стимулює секрецію в кишечник проферментів –
трипсиногену, хімотрипсиногену, прокарбоксипептидази
Слайд 96МОТИЛІН
Синтезується в слизовій кишечника.
Складається з 22 а.к. залишків.
Стимулює секрецію пепсиногену
в шлунку.
Слайд 97Гормони вилочкової (зобної) залози (тимуса)
Виділені декілька гормонів: тимулін, тимопоетини І
і ІІ, α1- і β4-тимозини, тимостерин та ін.
Всі вони
низькомолекулярні пептиди.Впливають на розвиток і дозрівання певних клітин лімфоїдної тканини.
Використовуються при лікуванні лейкозів та імунної недостатності, стимулюючи неспецифічний імунний захист організму.
