К лас Ссавці

голови, тулуба та хвоста, шия добре виражена. Кінцівки розташовані а

під тулубом
На голові вушні раковини та зовнішній слуховий прохід; очі захищені двома повіками; рот оточують рухомі губи.
Шкіра ссавців еластична. У ній добре розвинені потові, сальні, молочні, пахучі. За рахунок верхнього шару шкіри у ссавців утворюються різні похідні: волосся, кігті, нігті, копита, роги тощо. Волосяний покрив складається з остьових волосин, підшерстя, вібрисів.

піднебіння, які відокремлюють носову порожнину від ротової. Хребет поділяється на

шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий відділи. У шийному відділі кількість хребців дорівнює семи. Більшість ребер сполучається з грудною кісткою, утворюючи грудну клітку. Воронячих кісток немає. Є діафрагма. Добре розвинені також м'язи спини, кінцівок та їхніх поясів, а також жувальні м'язи, у деяких груп ссавців розвинені мімічні м'язи.

порожнині їжа подрібнюється та перетравлюється. Зуби ссавців диференційовані на різці,

ікла та кутні З ротової порожнини їжа через глотку та стравохід надходить до шлунка, де перетравлюється. Кишечник поділяється на тонкий і товстий. Неперетравлені рештки їжі виводяться через анальний отвір.
Видільна система складається з парних бобоподібних нирок, сечоводів і непарних сечового міхура та сечівника.
Мають чотирикамерне серце, два кола кровообігу.

трахеєю та парними бронхами. Бронхи розгалужуються на бронхіоли, які утворюють

альвеоли, обплутані капілярами. Дихальні рухи здійснюються завдяки міжреберним м'язам, діафрагмі, м'язам стінки черевної порожнини.
НС подібна до НС птахів, головний мозок має більший об'єм, розвинені півкулі, мозочок, кора півкуль укрита борознами та звивинами, що збільшують її поверхню.
Розвинені органи чуттів: зору, слуху, нюху, дотику, смаку та рівноваги. Розвиток нервової системи й органів чуттів визначає складну поведінку ссавців.

Інфраклас Нижчі Звірі

Ряд Сумчасті
Інфраклас Плацентарні або Вищі Звірі Ряд
Ряд Комахоїдні Ряд Рукокрилі
Ряд Примати Ряд Гризуни,
Ряд Зайцеподібні Ряд Хижі
Ряд Ластоногі Ряд Китоподібні
Ряд Парнокопитні Ряд Непарнокопитні

види єхидни.
Живуть в Австралії, на Тасманії та Новій Гвінеї.

Зубів немає.
Кишка і сечові органи відкриваються в клоаку.
Сосків немає, а молочні залози розвинені слабко і малята злизують молоко з шерсті, по якій воно стікає.
Температура тіла низька і коливається від 24 до 34°С.
Першозвірі відкладають яйця, у яких замість шкаралупи - м'яка шкіряста оболонка.

шкірну сумку на череві, де відкриваються протоки молочних залоз.
Вагітність

від 8 до 40 днів. За такий період утворюється лише зачаток плаценти. Новонароджене більшість часу проводить у сумці, утримуючись на набряклому соску молочної залози.
Молоко впорскується в стравохід скороченням м'яза, що стискує молочну залозу.

ніж в інших плацентарних.

кінцівок та між самими передніми кінцівками, боками тіла, задніми кінцівками

й хвостом.
На грудині є невеликий кіль, до якого прикріплені сильні грудні м'язи.
Ведуть нічний спосіб життя. Деякі види рукокрилих взимку впадають у сплячку, інші відлітають на зиму в теплі краї.
Здатні орієнтуватися за допомогою ультразвуків,- ехолокація

на передніх і задніх кінцівках може протиставлятися всім іншим.
Замість

кігтів на пальцях у мавп розвинені плоскі нігті.
Кінцівки в них дуже рухомі.
Очі містяться не з боків голови, як у більшості тварин, а спереду.
Головний мозок великий, його півкулі мають багато звивин.
Нюх розвинений слабко, дотикового волосся немає.

Гризуни поширені на різних континентах, ведуть наземний,

підземний, деревний чи напівводний спосіб життя.
Характеризуються наявністю 4 різців. Різці вкриті емаллю лише спереду, тому вони сточуються з того боку, де емалі немає, й постійно залишаються загостреними. Різці, а в деяких видів і кутні зуби, позбавлені коренів, тому ростуть упродовж усього життя.
Гризуни швидко розмножуються.

щелепі
Шлунок з двох відділів. У першому мешкають бактерії, що

забезпечують бродіння їжі. У другому відділі їжа перетравлюється вже за допомогою травних соків.
Довгі задні кінцівки та вушні раковини, живуть парами.
Розмножуються два-чотири рази за літо, народжуючи до шести вкритих шерстю, зрячих і здатних пересуватися зайчат.
Активні переважно вночі.

Вони мають добре розвинені ікла, один кутній

зуб з кожного боку щелепи перетворюється на так званий хижий. Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його допомогою тварини подрібнюють кістки, перерізають сухожилки тощо.
Головний мозок добре розвинений і досить об'ємний: кора півкуль утворює борозни і звивини; це зумовлює складні форми поведінки.

воді, на сушу виходять лише в період розмноження.
Кінцівки перетворились

на ласти, хвіст короткий; зуби погано диференційовані. Є товстий шар підшкірного жиру; вушні раковини відсутні або погано розвинені.
Живляться рибою, молюсками та іншими морськими тваринами.

Передні кінцівки перетворені на ласти, задніх немає,

є рудимент тазового поясу.
Хвіст складається з товстої шкіри, м'язів і жиру, в ньому немає хребців і розташований він горизонтально.
Вушної раковини немає.
Товстий підшкірний шар жиру захищає тварину від переохолодження. Шерстяний
покрив повністю редукований.
Кити здатні створювати звуки високої частоти (ехолокація).

мають масивний тулуб і відносно короткі кінцівки з чотирма пальцями.

Їхній простий шлунок не поділений на камери.
Жуйні парнокопитні характеризуються стрункими кінцівками й особливою будовою шлунка. У ротовій порожнині їжа зволожується слиною, що містить травні соки, і пережовується за допомогою кутніх зубів. Після цього вона надходить у шлунок, який складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга. У рубці їжа перетравлюється під дією слини та симбіотичних бактерій, які там мешкають. Із рубця їжа надходить до сітки, звідки відригується до ротової порожнини, де вона ще певний час пережовується і знову зволожується слиною. Внаслідок цього утворюється жуйка, що через стравохід надходить до книжки. Стінки цього відділу шлунка мають складки, що нагадують сторінки книги. Звідти їжа надходить до сичуга, де перетравлюється під дію шлункового соку.

допомагають симбіотичні бактерії, які мешкають у товстому кишечнику.
Кінцівки у

коней, зебр, віслюків мають один розвинений палець. Тіло вкрите коротким густим волоссям, а на верхній частині шиї та на хвості воно довге.