Кафедра військового управління дисципліна: Основи військового управління

“Основи управління військами ”
Заняття № 4. “Методи і структура теорії

управління”

Навчальна мета: розглянути методи і структуру теорії управління, категорії теорії управління, визначити поняття військового менеджменту.

менеджменту

знань про управління, його закони (закономірності) і принципи, організаційні форми

та методи функціонування систем управління.

Вона призначена для визначення найбільш ефективних шляхів і способів досягнення цілей управління військами.

проявляється складне сполучення військових, соціальних, організаційних, технічних і інших аспектів.

Їх вивчення і дослідження потребує застосування різноманітних методів:
спостереження;
порівняння;
аналізу;
синтезу;
логічних і історичних обґрунтувань;
фізичного і математичного моделювання з використанням ЕОМ;
інші методи.

як складова частина (підсистема) вищої ланки в загальній системі управління.

У той же час сама система управління військами складається з ряду підсистем (елементів).
Між елементами системи і між системами управління вищестоящих, підпорядкованих і взаємодіючих командних інстанцій існують зв'язки і залежності:
організаційні;
інформаційні;
технічні;
просторові;
часові;
методологічні;
інші.

і аспектів управління, необхідно враховувати, що не всі зв'язки і

залежності, а також чинники, що їх обумовлюють, піддаються кількісним оцінкам. Тому їх дослідження пов'язане з застосуванням сучасних методів, включаючи:

математичне моделювання процесів управління при вирішенні військами бойових завдань в різноманітних умовах обстановки;
проведення спеціальних дослідницьких і пробних командно-штабних і військових (флотських) навчань, військових ігор;
евристичний метод;
методи експертних оцінок;
вивчення та узагальнення досвіду локальних війн і практики оперативної підготовки штабів, бойової підготовки військ;

аспектів управління і методів дослідження виникаючих проблем у розвитку кожній

із сторін управління дозволяє запропонувати таку структуру сучасної теорії управління військами.
Основними розділами теорії управління військами є:
- загальні положення теорії управління військами;
- органи, засоби і пункти управління, включаючи зв'язок і АСУ;
- організація управління військами в операціях (бойових діях);
- стиль і методи роботи командування, штабів, виховних і інших органів управління при підготовці та в ході бойових дій;
- методологічні основи оцінки ефективності управління військами.

зв'язки, - категорії (греч. - висловлення, пояснення).
Будь яка наукова категорія

віддзеркалює об'єктивну дійсність. В змісті категорії фіксується рівень знань про дійсність, і тому вона є вузловим пунктом подальшого як практичного, так і теоретичного пізнання.
Категорії теорії управління військами - складова її частина. У них відбиваються найбільш істотні сторони і властивості військового управління, зв'язку і відношення між різноманітними явищами і процесами.

наукову мову, з її допомогою:
найбільш чітко виражається сутність законів і

закономірностей управління, а також механізми їх прояву в практиці управлінської діяльності;
формулюються принципи управління;
аналізуються стан і перспективи розвитку органів і засобів управління;
розкриваються структура і методи функціонування систем управління;
оцінюється ефективність систем управління.

теоріями військової науки та іншими науками. Тому важливою областю досліджень

по розвитку теорії управління є визначення і удосконалення системи категорій, які фактично віддзеркалюють формування, становлення і розвиток самої теорії управління військами як самостійної системи теорії наукових знань.
Кожна категорія, як правило, віддзеркалює одну сторону або властивість предмета досліджень. Визначення суми, а також взаємозв'язку категорій надає можливість постійно наближатися до всебічного пізнання предмету теорії управління військами в цілому.
Сукупність категорій складає певну структуру понять, у якої одні категорії, які відображають найбільш узагальнені поняття і зв'язок, є вузловими, опорними, а інші мають підпорядковане значення, являючись частиною більш загальної категорії.

зміст управління військами;
систему управління військами та її основні елементи (органи

і пункти управління, система зв'язку, автоматизовані і спеціальні системи);
автоматизацію управління військами;
організацію управління військами в операціях (боях);
наукову організацію управлінської праці;
методи роботи командування і штабів по управлінню військами;
ефективність управління військами.

управління військами (силами) можна пояснити:
недостатньо суворим підходом до вибору понять

і визначенню їх змісту з урахуванням особливостей військового управління, характеру зв'язків і відношень, які властиві сфері діяльності органів військового управління на визначеній технічній основі;
відсутністю єдиної точки зору на предмет, завдання і структуру самої теорії управління військами;
проявом нових понять і визначень, пов'язаних з широким використанням в процесах управління засобів автоматизації і автоматизованих систем;
механічним перенесенням в теорію військового управління деяких категорій і понять із загальнонаукової, економічної, технічної та іншої літератури.

може рахуватися завершеної, вона продовжується.
Кожна нова категорія повинна в узагальненій

формі вносити в теорію управління військами нові знання про предмет дослідження, накопичений досвід управлінської діяльності і результати останніх досягнень науки і техніки.

за даним принципом, за компетентністю.
Принцип бюрократичного авторитету. Найсуворіше дотримання бюрократичної

ієрархії.
Принцип формалізму. Підпорядкування правилам, інструкціям, які чітко зафіксовані й визначені.
Принцип «без гніву й пристрасті». Виключення емоційного аспекту взаємодії.
Принцип професіоналізму. Відповідність вимогам професійної кваліфікації.
Принцип корпоратизму. Духовна близькість, збіг поглядів та відстоювання інтересів корпорації, тобто єдиного цілого.

Бюрократія (від фр. bureau — бюро, канцелярія та грец. κράτος — влада, панування) — адміністративна система організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.

управління
Об’єкт управління
Макросередовище
Мікросередовище

Зовнішнє середовище
Внутрішнє середовище
Військовий підрозділ
як соціальна система

Командир (начальник)
Суб’єкт

(орган) управління

Структура поняття “Військове управління”

вплив на учасників спільної службово-бойовій діяльності, який впорядковує взаємодію військовослужбовців,

надає їй організованість, злагодженість індивідуальних дій; забезпечує об'єднання учасників спільної діяльності в згуртований військовий колектив;
2. Військове управління в якості пріоритетного параметра регулювання об'єкту управління має поведінку (або дії) учасників сумісної службово-бойовій діяльності, а також їх взаємовідносини;
3. Військовому управлінню притаманний явний владно-вольовий аспект. Суб'єкт управління, наділений владою, реалізує “пануючу волю”, а об'єкт управління підкоряється їй. Отже, влада є специфічним засобом військового управління, а воля керівника пріоритетна по відношенню до волі тих, якими він управляє;
4. Військове управління потребує особливого механізму реалізації, який приводиться в дію суб'єктами управління, в ролі яких виступають окремі, уповноважені на це особи – командири і начальники, а також певні групи осіб, організаційно оформлені як відповідні органи військового управління - командні пункти, штаби, управління та ін.

“менеджмент” вид професійної діяльності з метою досягнення рішень, що приймаються

і реалізуються з використанням наукових підходів, концепції кінцевого результату та людського чинника.
Вказане дозволяє стверджувати, що військове управління можливо розглядати як різновид менеджменту у військовій сфері.

Казанцев О.Ю., Гап’юк В.М., Мягков О.В., Каленський А.А. Основи управління

у військовій справі: Навчальний посібник – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2003. – С 13-14.
Герасимов, О.Ю. Казанцев, В.М. Гап’юк та др. “Основи прийняття рішень та управлінської діяльності у військовій справі” (навчальний посібник). КНУ 2004р. – С 8-10.
Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник –К.: «Кондор», 2003 – 556с.

Навчальна мета: розглянути методи і структуру теорії управління, категорії теорії управління, визначити поняття військового менеджменту.