КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ

напівпровідникових приладів.
ЗАНЯТТЯ №1: Вимірювачі параметрів напівпровідникових приладів.

МЕТА:
1. Розглянути характеристики трактів з розподіленими постійними.
2. Надати методи вимірювань

коефiцiєнта стоячої хвилі по напрузі, модуля i фази коефiцiєнта відбиття.
3. Розглянути вимірювачі параметрів трактів з розподіленими постійними, i методи калібрування вимірювачів параметрів ланцюгів з розподіленими постійними.

поведінки. 2. Виховувати впевненість і винахідливість при вивченні матеріалу. 3. Виховувати і

розвивати творчий підхід при вивченні матеріалу на занятті і самостійній підготовці.

вимірювання параметрів напівпровідникових приладів.
3.Структурна схема, метрологічні характеристики i методи калібрування

вимірювачів параметрів напівпровідникових приладів.

При цьому, однак, приходиться враховувати ряд недоліків ПП: високу чутливість

до температурних впливів і перевантажень по струму і напрузі, підвищений рівень внутрішніх шумів, значний розкид параметрів і характеристик приладів одного того ж типу, схильність ПП «старінню».
Загальна оцінка працездатності напівпровідникових діодів виконується перевіркою їх на відсутність обриву і пробою. Для площинних діодів таку перевірку можна здійснити за допомогою омметра. Точечні діоди перевіряти омметром не можна через небезпеку їх ушкодження великим струмом омметра при увімкненні останнього на низькоомні межі вимірювань.
Властивості діодів на низьких частотах досить повно визначають їх вольт-амперні характеристики чи характеристики опорів, зняті на постійному струмі.

схемою рис. 1. Від вимірювального генератора до діода, що перевіряється,

Д по черзі підводять змінну напругу різної частоти, але однакового рівня 1 В. Напруга U0 на навантажувальному резисторі R (пропорційна випрямленому струму діода) виміряються електронним вольтметром постійного струму V, що має великий вхідний опір. Ємність конденсатора С повинна бути великою, щоб опір його змінному струму при мінімальній частоті випробувальної напруги був значно менше опору R.



Рис. 1 Схема для зняття частотної характеристики діодів.
Знімаючи залежність напруги (U0 від частоти f при різних значеннях опору R (аж до його виключення), можна одержати сімейство частотних характеристик діода. Горизонтальна ділянка цих характеристик визначає область робочих частот діода; остання скорочується зі зменшенням значення R.

виміряється резонансним методом у сполученні з методом заміщення. Схема увімкнення

варикапа (діода) до вимірювального контуру показана на рис.2.



Рис. 2. Схема увімкнення варикапа (діода) до вимірювального контуру для вимірювання ємності.

За допомогою потенціометра R2 на діод Д подається необхідна напруга зміщення 4 В, контрольована електронним вольтметром постійного струму V2. Настроювання контуру в резонанс здійснюється конденсатором змінної ємності С0 за показниками електронного вольтметра змінного струму V1. При необхідності може бути знята залежність ємності діода Д від напруги зміщення.

багатомежного омметра. Напруга живлення омметра не повинна перевищувати
1,5 В,

оскільки приблизно таке значення має гранично допустима напруга між базою і емітером багатьох типів транзисторів малої потужності. Омметр варто спершу вмикати на високоомну межу вимірювань, а потім, при необхідності, послідовно переходити на більш низькоомні межі. При використанні омметра необхідно знати полярність його затискачів.
Опір, який показує омметр при його увімкненні до двох будь-яких виводів справного транзистора, може бути малим (М) — десятки ом і менш (при прямому струмі через р—n - переходи, що перевіряються,) і великим (Б) - кілооми і більш (при зворотному струмі через р-n - переходи).

можна розрізнити за допомогою порівняння опорів між ними, обмірюваних при

протилежній полярності увімкнення омметра. Помітно менший опір спостерігається при протіканні струму омметра через р-п-р - транзистор в напрямку від емітера до колектора, а через п-р-n - транзистор — у напрямку від колектора до емітеру.

визначити статичний коефіцієнт передачі струму
 
ст = Ік / Іб (1)
 
Оскільки зміни

струмів у ланцюгах бази і колектора (Іб / Ік) зворотньо пропорційні змінам опорів відповідних ланцюгів. Обчислення проводиться за допомогою формули
 
ст = Rб/Rк-э=(Rб1-Rб2):(Rк-э1- Rк-э2) (2)
 
де Rб1 і Rб2 — опори резисторів (різних номіналів), по черзі, що включаються в ланцюг бази, a Rк-э1 і Rк-э2 — відповідні їм показання омметра, зняті при тій самій межі вимірів. Наприклад, якщо при Rб1 — 100 кОм;
Rк-э1 = 10 кОм, а при Rб2 = 20 кОм; Rк-э2 = 6 кОм, то ст = 80/4 = 20.

можуть бути виконані при наявності чуттєвого магнітоелектричного мікроамперметра, бажано зі

струмом повного відхилення не більш 100—200 мкА. Основні схеми вимірювань, наведені на рис. 4. Стосовно до р—п—р - транзисторів (у випадку вимірювань п—р—n-транзисторов потрібно змінити на зворотну полярність увімкнення джерела живлення і вимірювальних приладів). Необхідний режим вимірювань визначається в основному напругою живлення U, що вказується в довідкових даних транзистора; для багатьох типів малопотужних транзисторів U = 5В.
Іспит транзистора звичайно починають з вимірювання за схемою на рис.4, а) зворотних струмів колекторного переходу /к.з. (при розімкнутому ланцюзі емітера) і емітерного переходу /е.-з. (при розімкнутому ланцюзі колектора); при цьому напруга живлення U прикладається до р—n-переходу у зворотному напрямку. Струм /е.з. характеризує температурну стабільність і надійність дії транзистора, стійкість його параметрів у часі. Він не повинний перевищувати 30 і 500 мка для низькочастотних транзисторів відповідно малої і та великої потужності і 5 мка для високочастотних транзисторів. Спостерігати за струмом /к.з. потрібно на протязі 10—20 с. Якщо цей струм не стабілізується, а безупинно зростає, то транзистор стійко працювати не буде і повинний бракуватися.

/к.п. (б) і Вст (в)

Rб опором 500 - 1000 Ом для малопотужних і приблизно

в декілька Ом для потужних транзисторі. Необхідно стежити, щоб при подачі на транзистор напруги UKЕ = U ланцюг база - емітер не виявився розімкнутим, так як в цьому випадку транзистор, що перевіряється, може бути ушкоджений лавиноподібним наростанням струму, який через нього проходить.
Підсилювальні властивості транзистора характеризуються коефіцієнтом передачі струму
 = ІК / Іб (3)
 
рівним відношенню збільшення колекторного струму ІК до відносно малого збільшення струму бази Іб , яке і породжує це ІК (при увімкненні транзистора за схемою з загальним емітером). Визначення коефіцієнта  викликає труднощі через необхідність використання джерел і чутливих вимірювальних приладів змінного струму. Практично знаходять близьку до  величину - статичний коефіцієнт передачі струму
Вст = ( /к- /к.о.) / (/б + /к.о.) (4)
 
який характеризує властивості транзистора в умовах підсилення великих сигналів і відрізняється від  не більше ніж на 30%.

за схемою на рис.4, в). У ланцюзі бази транзистора, що

перевіряється, змінним резистором R2 встановлюють струм /б визначеного рівня (у межах 20-100 мкА для малопотужних і 1-10 мА для потужнихх транзисторів), який контролюється приладом А. Колекторний струм /к вимірюється мілліамперметром мА з межею вимірювання, яка у 100—200 разів перевищує струм повного відхилення мікроамперметра А. Оскільки завжди /к.з.<< /к, то практично
Вст = /к / (/б + /к.з.). (5)
  Якщо струм бази встановлювати настільки великим, щоб (при справних транзисторах) завжди виконувалася умова /б >> /к.з., то можна вважати
 
Вст /к /б, (6)
 і при фіксованому значенні струму /б мілліамперметр мА може мати рівномірну шкалу з відліком у значеннях Вст.

Як приклад реалізації викладених вище принципів розглянемо схему простого випробувача малопотужних транзисторів (типу р-п-р), яка надана на рис.5. Реєструючий пристрій (вимірювача И) - мікроамперметр типу М24 чи М265 зі струмом повного відхилення /і = 50 мкА і опором Ra = 3000 Ом. Шунт із резисторів R3 і R4, увімкнений паралельно вимірювачу, знижує чутливість останнього до 100 мкА і зменшує загальний опір індикаторного ланцюга до 1500 Ом. Відлік для всіх вимірюваних величин проводиться по верхній рівномірній шкалі вимірювача, що має діапазон показів (в умовних одиницях ) від 0 до 100.

підключати до приладу транзистори будь-якого типу без вигину їхніх виводів.

Вид вимірів визначається трьохсекційним перемикачем В1 на чотири положення: «Вимк.», «Ік.з.», «Іб» і «Вст».

Рис.5. Схема приладу для іспиту малопотужних транзисторів.

керуються не струмом, а напругою, яка створює електричне поле, що

впливає на носії електричних зарядів у напівпровіднику. Завдяки цьому ПТ мають дуже високий вхідний опір і низький рівень власних шумів.
На рис. 6 у табличній формі представлені деякі дані, що відносяться до основних структурних типів ПТ. За структурою затвора розрізняють ПТ з р-n- переходом і з ізольованим затвором (МОП-транзистори); останні можуть мати вмонтований (провідний) чи індукований ( що наводиться) канал, що до того ж може бути р - чи n -типу. Основними електродами ПТ є - джерело істок(і), стік (с) і затвор (з).

Рис. 6. Класифікація, графічні позначення і перехідні характеристики польових транзисторів.

апаратуру проводити їх перевірку з метою порівняльної оцінки і добору.

Перевірка ПТ з р-n - переходом і каналом типу р може проводитись за схемою, яка наведена на рис. 7.

Рис. 7. Схема вимірювання параметрів /с.м, (/відс і S польових транзисторів
з р - n - переходом і каналом типу р.

короткого замикання і холостого ходу, який прийнятий для вимірювання параметрів

чотирьохполюсників.
Функціональні схеми, які наведені нижче, пояснюють принцип вимірювання h - параметрів в режимах короткого замикання і холостого ходу ланцюгів по змінному струмі в схемі з загальною базою.
ВХІДНИЙ ОПІР БІПОЛЯРНОГО ТРАНЗИСТОРА h11b

Рис.8.
ДТ - досліджуваний транзистор;
Г - генератор HЧ;
С - конденсатор, який забезпечує коротке замикання в вихідному ланцюзі.

(7)
З схеми наведеної на рис.8 видно, що значення h11b визначається з (7) де:
R - значення опору R;
U - значення напруги, яка виміряна вольтметром;
Uг - дійсне значення напруги на виході HЧ генератора.

і параметра -h21b потрібно підтримувати постійним відношення U/Uг.
Це відношення підтримується

постійним за допомогою схеми калібрування рис.11 де Rк калібрувальний pезистоp.

рис. 11.

Під час вимірювання h - параметрів в схемі з загальним емітером використовується той же принцип, що і при вимірюванні h - параметрів в схемі з ЗБ.

р-п-р-п, широко застосовуються в імпульсних і перемикаючих схемах електро- і

радіотехнічних пристроїв. Крайні шари, що мають провідність типу р и п, є відповідно анодом (А) і катодом (ДО) тиристора. У некерованих (діодних) тиристорах середні шари напівпровідника виводів не мають. При порівняно малій прямій анодній напрузі через великий зворотний опір середнього р - n-переходу через тиристор протікає лише невеликий струм витоку /ут (до 1 ма). Однак, якщо анодна напруга досягне деякого критичного значення UВКл., то внаслідок нагромадження зарядів неосновних носіїв відбувається зсув середнього p-n-переходу в прямому напрямку, його опір падає і струм через тиристор різко зростає, а падання напруги на ньому знижується до 1-2 В. Послідовно з тиристором необхідно вмикати резистор з метою обмеження прямого струму, що не повинний перевищувати визначеного значення /ін.макс. Зворотний перехід тиристора з відкритого стану в закрите відбувається тоді, коли струм через нього падає до деякого значення /ВИМК, якому відповідає анодна напруга UВИМК.

індикацією ; схема такого пробника наведена на рис. 12.
На рис.13

наведені в загальному виді принципові схеми вимірювань, що бажано реалізувати в приладі.

Рис.13. Схеми вимірювання основних параметрів тиристорів.

Рис.13. Схеми вимірювання основних параметрів тиристорів.

корпуса телевізора. Тому прилад забезпечується кабелем, що має на кінці

гніздову колодку для під’єднання до виводів електродів кінескопа замість аналогічної колодки телевізора.

Рис. 18. Схеми вимірювання параметрів кінескопів.

ПАРАМЕТРІВ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ПРИЛАДІВ

зворотного струму колектора транзистора;
Перевірка діапазону і визначення основної похибки вимірювання

зворотного струму колектора транзистора проводиться методом порівняння показів приладу з заданим струмом за допомогою джерела живлення постійного струму Б5-30, магазина опорів Р4002 і вольтметра цифрового універсального В7-16:
діапазон і основна похибка вимірювання зворотного струму діода;
Перевірка діапазону і визначення основної похибки вимірювання зворотного струму діода здійснюється методом порівняння показів приладу з заданим струмом за допомогою джерела живлення постійного струму Б5-30, магазина опорів Р4002 і вольтметра цифрового універсального В7-16.
діапазон і основна похибка вимірювання коефіцієнта передачі струму транзистора;
Перевірка діапазону і визначення основної похибки вимірювання коефіцієнта передачі струму проводиться методом заміщення транзистора еквівалентним опором за допомогою магазина опорів Р58 і резистора ОМЛТ 910 Ом.

визначення основної похибки вимірювання вихідної провідності транзистора проводиться методом заміщення

транзистора еквівалентним опором за допомогою магазина опорів Р4001.
частота змінної напруги, яка використовується при перевірці параметрів транзисторів;
Перевірка частоти змінної напруги, яка використовується при перевірці параметрів транзистора, проводиться за допомогою частотоміра ЧЗ-34А.
величина і похибка завдання режиму вимірювання параметрів транзистора (при живленні приладу від мережі);
Перевірка величини і визначення похибки встановлення режиму вимірювання параметрів транзистора по постійному струмі проводиться за допомогою міліамперметра М2007 і магазина опорів Р58 (для калібрування струму емітера) і вольтметра цифрового універсального В7-16 (для калібрування напруги колектора).
діапазон і основна похибка вимірювання прямої напруги діода і напруги стабілізації стабілітрона;
Перевірка діапазону і визначення основної похибки вимірювання прямої напруги діода і напруги стабілізації стабілітрона здійснюється методом порівняння показів приладу і вольтметра цифрового універсального В7-16, а також реостата РСП-1 11 Ом, 5А.

порівняння показів приладу і еталонного міліамперметра М2007 до 300 мА

при живленні від мережі і до 100 мА, при батарейному живленні (за допомогою двох джерел напруги постійного струму, які імітують батареї).
діапазон і основна похибка встановлення зворотної напруги діода;
Перевірка діапазону і визначення основної похибки встановлення зворотної напруги діода здійснюється методом порівняння показів приладу
і вольтметра цифрового універсального.
діапазону і основна похибка вимірювання напруги стабілізації стабілітрона.
Перевірка діапазону і визначення похибки вимірювання напруги стабілізації стабілітрона здійснюється методом порівняння показів приладу і вольтметра цифрового універсальних В7-16.

методом порівняння показів стрілочного приладу вимірювача з показами засобів повірки

і визначення відповідності одержаних значень похибки з допустимими значеннями приведеної похибки вимірювача.
Основна приведена похибка вимірювача розраховується згідно формулою:

– покази в точці шкали приладу, яка перевіряється;

– покази еталонного приладу;

Визначення похибки вимірювання починається на шкалі з найменшим номінальним значенням і визначається в числових помітках робочої частини (2/3) шкали приладу вимірювача.

– граничне значення шкали.

вимірювання напруги живлення аноду використовується джерело анодного кола лампи, яка

перевіряється, тому зовнішнє джерело не потрібне. Використовується зразковий вольтметр класу 0.2.
напруги живлення другої сітки Ug2;
При визначенні похибки вимірювання напруги живлення другої сітки використовується джерело живлення другої сітки лампи, яка перевіряється. Використовується зразковий вольтметр класу 0.2.
напруги живлення кіл схеми вимірювача 250 В;
Шкала для перевірки напруги живлення схеми вимірювача становить 300В. При визначенні похибки вимірювання на цій шкалі використовується джерело живлення кіл схеми 250В. Використовується зразковий вольтметр класу 0.2.
напруги живлення першої сітки Ug1;
Використовується зразковий вольтметр класу 0.2.
струму сітки Ig2;
При визначенні похибки вимірювання струму живлення другої сітки використовується джерело живлення другої сітки лампи, яка перевіряється. Використовується зразковий вольтметр класу 0.2.

початку характеристики Ia0 і струм витікання між електродами Івит;
крутизни анодно

–сіточної характеристики;
Визначення похибки вимірювання крутизни здійснюється за допомогою мілівольтметра класу 1.0 з шкалою 150мВ і генератора.
послаблення ламповим вольтметром крутизноміра сигналів на частотах, які відрізняються від основної;
параметрів джерел напруги живлення.
Операції повірки (калібрування) вимірювачів вимірів електронних ламп.
1. Зовнішній огляд.
2. Опробування
3. Визначення метрологічних характеристик.
Під час зовнішнього огляду повинно бути встановлюється :
1. Цілісність тарувальних відміток попередньої повірки.
2. Цілісність колодки мережі живлення, лампових панелей, вимірювального приладу.
3. Відсутність механічних пошкоджень корпусу, міцності кріплення деталей та гвинтів.
4. Надійність фіксації ручок органів управління і регулювання.
5. Чіткість написів на передній панелі.
Опробування проводиться у відповідності з технічним описом.